Справа № 461/8502/19 Головуючий у 1 інстанції: Юрків О.Р.
Провадження № 22-ц/811/3111/20 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р.
17 травня 2021 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді: Мікугш Ю.Р.
суддів: Приколоти Т.І., Савуляка Р.В.
секретар Іванова О.О.
З участю: позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 ,представника відповідача ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні м.Львові цивільну справу №461/8502/19 за апеляційною скаргою Державного підприємства «Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької» на рішення Галицького районного суду м. Львова від 30 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької», за участю третьої особи: Генерального директора Державного підприємства "Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької» Мацяка Андрія Олександровича про скасування п.5 Наказу Державного підприємства «Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької» від 18.10.2019 року №189-к «Про догану ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 » в частині оголошення догани артисту драми першої категорії ОСОБА_1 , -
Позивач звернувся з позовом до Державного підприємства "Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької», за участю третьої особи:Генерального директора Державного підприємства "Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької» Мацяка А.О. про скасування п.5 Наказу Державного підприємства «Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької» від 18.10.2019 року №189-к «Про догану ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 » в частині оголошення догани артисту драми першої категорії ОСОБА_1 .
Позовні вимоги мотивує тим, що працює на посаді артиста драми вищої категорії. п.5 Наказу Державного підприємства «Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької» від 18.10.2019 року №189-к «Про догану ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 » позивачу оголошено догану. Підставою для оголошення догани, стало те, що ОСОБА_1 як артист драми першої категорії, 06.10.2019 року під час вистави «Соло для мідних труб» О. Огородника, за відкритої куліси під час поклону, звернувся зі сцени у театральному костюмі та гримі до глядачів, з особистими вимогами соціального характеру, вийшовши за межі дорученої йому ролі у виставі. Позивач, вважає дії відповідача незаконними та такими, що порушують вимоги чинного трудового законодавства, оскільки ним зазначено неправдиву інформацію про те що ОСОБА_1 звернувся до глядача з особистими вимогами соціального характеру, вийшовши за межі дорученої ролі у виставі.
Дані обставини не відповідають дійсності, оскільки здійснення оголошення перед початком вистави не заборонено жодним нормативно-правовим актом та укладеним Контрактом та Правилами внутрішнього трудового розпорядку. Інформація яка була надана глядачу стосується діяльності театру, а не особисто позивача. Посилання відповідача на заподіяння шкоди діловій репутації театру, через прояв загальної зневаги до глядачів, а також приниження честі і гідності окремих працівників театру, шляхом поширення недостовірної інформації про діяльність театру на загал, є нічим іншим ніж перекручування фактичних обставин справи. Тому просить позовні вимоги задовольнити.
Оскаржуваним рішенням суду позов задоволено.
Визнано незаконним та скасовано п.5 Наказу Державного підприємства «Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької» від 18.10.2019р. №189-к «Про догану ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , О. Гарді, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 » в частині оголошення догани артисту драми першої категорії ОСОБА_1 .
Стягнуто з Державного підприємства "Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької» на користь ОСОБА_1 768, 40 грн. сплаченого судового збору.
Рішення оскаржив генеральний дерикотор ДП «Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької Мацяк А.О. В апеляційній скарзі зазначає, що вважає рішення суду незаконним та необґрунтованим. Стверджує, що при притягненні позивача до дисциплінарної відповідальності в оскаржуваному наказі було чітко встановлено елементи складу дисциплінарного проступку, які знайшли своє підтвердження в суді. Ухвалюючи рішення, суд дійшов помилкового висновку, що позивач не був ознайомлений з Правилами внутрішнього трудового розпорядку, які визначені в контаркті від 28.09.2016 року, оскільки позивач ознайомлений з Правилами 24.01.2006 року, тобто до початку роботи, що відповідає вимогам ст.29 КЗпП України. Зазначає, що текст і зміст виступу оголошений позивачем зі сцени є виходом за межі дорученої ролі та відбувся під час поклону, що суперечить абз.2 п.7 Розділу І Контракту, який підписав позивач. Помилковим є посилання суду про те, що відповідач не зажадав пояснення у позивача щодо вчиненого ним дисциплінарного проступку, оскільки факт відмови позивача надати пояснення підтверджено копією акту від 15.10.2019 року та копією доповідної записки завідувача трупи,як безпосереднього керівника працівника від 21.11.2019 року . Крім цього, з висновків Верховного Суду України вбачається невиконання обов'язку зажадати пояснення , а також неотримання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений представленими суду доказами. Процесуальні порушення полягають у тому, що суд відмовив у закритті провадження у справі незважаючим на те, що п.5 Наказу №1 від 02.01.2020 року в погрядку ч.2 ст.151 КЗпП України догану оголошеноу позивачу було достроково знято, що свідчить про скасування оскаржуваного наказу у визначений законом спосіб. Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове,яким у задоволенні позову відмовити.
У Віздиві на апеляційну скаргу адвокат Тацишин І.Б. зазначає, що позивач в повній мірі виконував трудові функції та їх не порушував, а тому рішення суду є законним та відповідає правовим висновкам суду касаційної інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача ОСОБА_3 на підтримання доводів апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу позивача та його адвоката Тацишина Ігора Богдановича, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Судом встановлено такі обставини.
Відповідно до контракту, укладеного з Державним підприємством «Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької» від 28.09.2016 року позивач працює на посаді артиста драми вищої категорії /а.с. 10-12/.
Згідно додатку до контракту від 02.09.2019 року, трудові відносини між позивачем та відповідачем продовжені до 30 вересня 2022 року /а.с.13/.
Наказом №189-к «Про догану ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 » від 18 жовтня 2019 року ОСОБА_1 оголошено догану, зокрема в абзаці 6 зазначено «06.10.2019 р. під час вистави «Соло для мідних труб» О.Огородника, за відкритої куліси під час поклону, артист драми вищої категорії О. Норчук звернулася зі сцени у театральному костюмі та гримі до глядачів, з особистими вимогами соціального характеру, вийшовши за межі дорученої їй ролі у виставі. Це підтверджується відеозаписами у відкритому доступі в мережі Інтернеті /а.с.14/.
В Акті від 15 жовтня 2019 року, який складено та підписано ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_3 , зазначено, що 08.10.2019 р. було вручене письмове розпорядження генерального директора-художнього керівника завідувачу трупи ОСОБА_13 , яким зобов'язано в межах посадових обов'язків отримати пояснення у ОСОБА_14 , Я. Муки, О.Гарди, О.Норчука, ОСОБА_5 , ОСОБА_9 з приводу дій з 27.09.2019 р. по 06.10.2019 р. до 10 жовтня 2019 року. 10 жовтня 2019 року завідувач трупи усно повідомив, що зміст розпорядження доведено до відома названих працівників, але вони відмовилися від надання письмових пояснень, не вбачаючи у власних діях складу порушень. Станом на 15 жовтня 2019 року жодні пояснення до Адміністрації Театру не надходили /а.с.15/.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що дисциплінарний проступок - винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов'язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов'язків; вина працівника; наявність причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов'язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку. Відтак суд дійшов висновку, що позивач не вчиняв дисциплінарного проступку та що притягнення до дисциплінарної відповідальності відбулося з порушенням законодавства про працю.
Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду.
Дисциплінарна відповідальність працівників є одним із видів юридичної відповідальності, що встановлена законодавством за протиправну поведінку працівника. Вона є обов'язком працівника понести покарання, передбачене нормами законодавства про працю, за протиправне невиконання чи неналежне виконання своїх трудових обов'язків.
Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок.
Відповідно до ст.147 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП) за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення.
Дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника (ст.147-1 КЗпП).
Згідно з ст.149 КЗпП до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.
За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.
При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Відтак, законом встановлено чіткий порядок притягнення особи до дисциплінарної відповідальності, який відповідачем не дотримано.
Зокрема, як вбачається з матеріалів справи наказ про оголошення догани виданий 18 жовтня 2019 року без отримання пояснень працівника, що суперечить наведеним вище нормам трудового законодавства.
Посилання відповідача на те, що працівники відмовилися від дачі пояснень, що стверджується актом від 15 жовтня 2019 року суд першої інстанції правомірно не взяв до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутнє письмове розпорядження генерального директора, яким зобов'язано саме ОСОБА_15 отримати пояснення працівників.
Крім цього, відповідно до п.49 Розділу VIII Правил внутрішнього розпорядку праці у Національному академічному українському драматичному театрі ім..М.Заньковецької (далі Правила) лише адміністрація має право на вимогу від порушника письмового пояснення.
В матеріалах справи відсутні докази про те, що посада завідувача трупою ОСОБА_16 відноситься до адміністративних посад у театрі.
Слід звернути увагу, що з Доповідної записки завідувача трупою ОСОБА_16 встановлено, що у розпорядженні від 08.10.2019 року до нього не ставилась вимога про витребування від осіб, яким оголошено догану письмових пояснень на виконання вимог ч.1 ст.149 КЗпП. (а.с.43).
Відповідно до ст. 50 Правил Розділу VIII дисциплінарне стягнення оголошується наказом і повідомляється працівнику під розписку в триденний термін, однак матеріали справи не містять розписки про повідомлення позивача про оголошення догани.
Наведене свідчить про те, що роботодавцем порушено порядок притягнення особи до дисциплінарної відповідальності, що свідчить про підставність позову.
При розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з'ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.
Відповідний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 22 липня 2020 року у справі № 554/9493/17.
Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов'язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов'язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.
Трудові функції позивача наведені у п.7 Розділу І контракту укладеного 28.09.2016 року, а обов'язки працівника у п.1 Розділу ІІІ, зокрема до таких входить обов'язок сумлінно виконувати свою трудову функцію та дотримуватися трудової дисципліни та правил внутрішнього трудового розпорядку закладу культури.
Підставою для оголошення догани позивачу стало те, що останній звернувся до глядачів зі сцени з особистими вимогами соціального характеру, що відповідач вважав порушенням трудової функції, оскільки таке звернення виходить за межі дорученої артисту ролі.
Апеляційний суд погоджується з доводами позивача, про те, що жодних заборон з приводу зазначених обставин у Контракті чи у Правилах трудового розпорядку немає, а тому немає підстав розцінювати звернення позивача до глядачів як порушення трудової фунції чи дисципліни.
Крім цього, з оглянутого відеозапису встановлено, що позивач не звертався до глядачів з вимогами соціального характеру, а його короткий виступ після вистави стосувався захисту трудових прав працівників театру, зокрема зміни умов контракту. Зазначене право працівника передбачено у п.2 Розділу ІІІ трудового контракту.
Відтак, судом достовірно встановлено, що догана оголошена позивачу безпідставно, а тому правильним є висновок суду першої інстанції про скасування наказу в частині оголошення догани позивачу.
Доводи апеляційної скарги в частині ознайомлення позивача з Правилами трудового розпорядку висновків суду першої інстанції з приводу відсутності підстав для оголошення догани не спростовують.
З приводу тверджень відповідача про те, що процесуальні порушення суду полягають у тому, що суд не закрив провадження у справі, оскільки догана знята, що підтверджується належними доказами, суд апеляційної інстанції зазначає, що такі є безпідставними, оскільки дострокове зняття догани не свідчить про те, що така була оголошена правомірно.
Вважаючи свої трудові права порушеними , позивач звернувся до суду за їх захистом, а суд в свою чергу зобов'язаний захистити таке право в разі його порушення.
Крім того, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 522/8782/16-ц роз'яснив, що мається на увазі під відсутністю предмета спору.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України, суд може закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній на час пред'явлення позову.
Проте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред'явлення позову.
Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв'язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникнення).
Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.
Подібного правового висновку Верховний Суд дійшов у постановах: від 10 квітня 2019 року у справі № 456/647/18 (провадження № 61-2018св19), від 13 травня 2020 року у справі № 686/20582/19-ц (провадження № 61-1807св20), від 09 вересня 2020 року у справі № 750/1658/20 (провадження № 61-9658св20).
Таким чином, дострокове зняття догани не свідчить про відсутність спору між сторонами, зокрема коли позивач впевнений, що догана йому оголошена безпідставно.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч.1 ст.5 ЦПК України).
З приводу ухвалення рішення у справі у відсутності учасників справи, а зокрема відповідача, який просив відкласти судове засідання, апеляційний суд зазначає, що дана справа розглядалася судом в порядку спрощеного провадження. У судових засіданнях, які передували ухваленню рішення кожна з сторін надала свої усні пояснення та в матеріалах справи міститься відзив на позов, а відтак неявка в судове засідання належним чином повідомленого відповідача не перешкоджала суду ухвалити рішення у відсутності учасників справи на підставі наявних доказів і наданих пояснень.
З врахуванням наведеного, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про безпідставність застосуванння до позивача дисциплінарного стягнення у виді догани, який оформлений наказом та скасований судом як незаконний.
Висновки суду першої інстанції по суті вирішення спору є правильними, відповідають фактичним обставинам справи, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують та є безпідставними.
Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 374 ч.1 п.1, 375, 383, 384,389-391 ЦПК,- суд апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької» залишити без задволення.
Рішення Галицького районного суду м. Львова від 30 вересня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в порядку, визначеному ст.ст. 389-391 ЦПК України.
Повний текст постанови складений 27.05.2021 року.
Головуючий: Ю.Р.Мікуш
Судді: Т.І.Приколота
Р.В.Савуляк