Єдиний унікальний № 323/301/21 Головуючий в 1 інст. Гуцал О.П.
Провадження №33/807/385/21 Доповідач в 2 інст. Дадашева С.В.
Категорія ч.1 ст. 130 КУпАП
28 травня 2021 року місто Запоріжжя
Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою останнього на постанову Оріхівського районного суду Запорізької області від 29 квітня 2021 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який працює монтером на Придніпровській залізниці, проживає за адресою: АДРЕСА_1 (інших відомостей не має), притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10200,00 грн, із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 454,00 грн.
Згідно з постановою суду, 01 лютого 2021 року о 16-35 годині в с.Новоандріївка по вул.Клименка, ОСОБА_1 керував мотоциклом «ИЖ-7108», державний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, тремтіння рук). Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 ПДР України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржувану постанову, викликати в судове засідання свідків і допитати їх окремо, закрити справу стосовно нього за відсутністю в його діях складу правопорушення на підставі п.1 та п.6 ч.1 ст.247 КУпАП
В обґрунтування своєї скарги зазначає, що постанова суду не вмотивована, викладені в ній обставини не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються матеріалам справи.
Апелянт вказує, що при оформленні протоколу і пропонуванні йому пройти огляд свідки не залучались, що підтверджується відеозаписом. Вказане свідчить про істотне порушення вимог ст.266 КУпАП та тягне за собою визнання недійсною усієї процедури. Вказані факти суддя проігнорувала, фактично справу не розглядала, а формально винесла постанову, без виклику свідків, вказаних у протоколі.
Вважає, що відеозапис неможна приймати як доказ, оскільки він знятий невідомою особою, невідомим приладом, дата зйомки не зафіксована. Відеозапис не повний та взагалі не інформативний, що є порушенням Інструкції про застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів та технічних засобів.
Перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків.
Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Цих вимог закону суд першої інстанції дотримався при розгляді справи.
Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконані вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП та повно, всебічно з'ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.
Суд дійшов правильного висновку про те, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в повному обсязі підтверджена відомостями, що містяться: у протоколі про адміністративне правопорушення серії ОБ № 104475 від 01 лютого 2021 року, в поясненнях свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , відеозаписом з нагрудної відеокамери працівника поліції.
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що 01 лютого 2021 року о 16-35 годині в с. Новоандріївка по вул. Клименка ОСОБА_1 керував мотоциклом «ИЖ-7108», державний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, тремтіння рук). Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 ПДР України.
Згідно з протоколом, ОСОБА_1 роз'яснені його процесуальні права. Протокол підписаний свідками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . ОСОБА_1 від підпису протоколу, надання письмових пояснень та отримання копії протоколу відмовився.
Згідно з письмовими поясненнями вказаних свідків, останні були запрошені працівниками поліції у якості свідків, водієві ОСОБА_1 в їх присутності було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного за допомогою приладу «Драгер» та в Оріхівській БЛІЛ, на що останній відмовився.
Пояснення свідків узгоджуються з відеозаписом.
Зазначені докази у їх сукупності підтверджують те, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, при викладених в постанові суду обставинах.
Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи, а доводи апелянта про протилежне суперечать матеріалам справи.
Доводи ОСОБА_1 про те, що в порушення вимог ст.266 КУпАП свідки не залучались, а суд виніс постанову без виклику свідків, вказаних у протоколі, є безпідставними. Так, згідно з матеріалами справи, в протоколі серії ОБ № 104475 від 01 лютого 2021 року стосовно ОСОБА_1 в якості свідків зазначено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , із зазначенням їх місця проживання. Також до справи долучено письмові пояснення вказаних свідків, відображені вище.
В ході розгляду справи суд першої інстанції вживав заходи щодо виклику свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за клопотанням ОСОБА_1 , однак останні не з'явились до суду, що не завадило суду повно і всебічно з'ясувати обставини справи та прийняти законне та обґрунтоване судове рішення.
Ставити під сумнів письмові пояснення свідків жодних підстав немає, оскільки вони узгоджуються з іншими доказами.
Доводи ОСОБА_1 про те, що поліцейськими порушено вимоги ст.266 КУпАП та Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння, є безпідставними та спростовуються матеріалами справи, в т.ч. поясненнями свідків та відеозаписом, з якого вбачається, що поліцейським запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу так і в медичному закладі, оскільки в нього були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, проте останній категорично відмовився від проходження такого огляду.
Те, що ОСОБА_1 мав ознаки алкогольного сп'яніння, підтверджується не тільки протоколом про адміністративне правопорушення, в якому відображені ознаки сп'яніння, які встановлені у ОСОБА_1 , а й актом огляду на стан алкогольного сп'яніння, який підписаний свідками.
Відповідно до п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» №14 від 23 грудня 2005 року, судам слід ураховувати, що стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Отже, твердження апелянта про те, що суду не було надано доказів, які б свідчили про порушення ОСОБА_1 п.2.5 Правил дорожнього руху України, є безпідставними та спростовуються матеріалами справи, які суд дослідив належним чином, а доводи сторони захисту про протилежне суперечать змісту оскаржуваної постанови.
Протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 складений з дотриманням вимог ст.ст.254-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, передбачені вищевказаною статтею, та суттєвих недоліків не має. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу.
Не погоджується суд апеляційної інстанції також з доводами апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що долучений до протоколу відеозапис не може бути допустимим доказом у справі, з огляду на таке.
Право поліцейського на фото та відео фіксування за допомогою технічних приладів і технічних засобів закріплено у Законі України «Про Національну поліцію» (ст.31) та Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року №1026 і зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 року за №28/32999.
Ніким не заперечується того факту, що події за участю ОСОБА_1 , що зафіксовані вищевказаним відеозаписом, мали місце.
Більш того, вказаний відеозапис не є єдиним доказом у справі, цей запис узгоджується з іншими доказами, на які послався суд в своїй постанові.
Відомості про пристрій, за допомогою якого здійснювався відеозапис, містяться у протоколі про адміністративне правопорушення.
З самого відеозапису є очевидним, що цей запис здійснювався працівниками поліції, які оформлювали адміністративний матеріал.
Всі доводи ОСОБА_1 , які викладені і в апеляційній скарзі, були перевірені судом першої інстанції та їм надана належна оцінка.
Доказів на спростування висновків суду ОСОБА_1 не надано.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив окрім іншого викликати свідків, вказаних у протоколі. Проте, сам у призначене судове засідання не прибув, будучи належним чином повідомленим про день, час і місце апеляційного розгляду, та своє клопотання не підтримав, брати участь у апеляційному розгляді не забажав, що підтверджується довідкою секретаря судового засідання.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для виклику вищевказаних осіб.
Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції в повному обсязі з'ясував обставини справи, дослідив всі докази, які наявні в матеріалах справи, надав цим доказам належну оцінку та прийшов до правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Оскаржувана постанова суду містить всі відомості, передбачені ст.283 КУпАП, та є належним чином вмотивованою.
При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП, оскільки врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини і наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_1 , правильність вищевказаних висновків суду першої інстанції не спростовують.
З врахуванням викладеного, підстав для закриття провадження в справі на підставі п.1 та п.6 ч.1 ст.247 КУпАП (про що просить апелянт) не вбачається.
Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи, не встановлено.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Оріхівського районного суду Запорізької області від 29 квітня 2021 року стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду С.В. Дадашева
Дата документу Справа № 323/301/21