Єдиний унікальний №316/230/21 Головуючий в 1 інст. Куценко М.О.
Провадження №33/807/376/21 Доповідач в 2 інст. Дадашева С.В.
Категорія ч.1 ст.44-3 КУпАП
21 травня 2021 року місто Запоріжжя
Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Цигиці Л.М. розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за апеляційною скаргою захисника останнього - адвоката Цигиці Л.М. на постанову Енергодарського міського суду Запорізької області від 04 березня 2021 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який працює: фізичною особою - підприємцем магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44-3 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів громадян, що становить 17000 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі 454,00 грн.
Згідно з постановою суду, що 16 січня 2021 року о 15:30 годин ФОП ОСОБА_1 в продовольчому магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: м.Енергодар, пр.Будівельників, 24, не забезпечив нанесення маркування для перебування у черзі з дотриманням дистанції між відвідувачами не менше 1,5 метра, чим порушив п.п.14 п.2 Постанови КМУ №1236 від 09 грудня 2020 року. Дії кваліфіковано за ч.1 ст.44-3 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 - адвокат Цигиця Л.М. просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, постанову суду скасувати та провадження в справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування своєї скарги зазначає, що суд першої інстанції всупереч вимогам ст.ст.7, 245, 252, 280 КУпАП, належним чином не з'ясував обставини справи та не надав належної оцінки наданим доказам, що потягло передчасний висновок про те, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.44-3 КУпАП.
Суд першої інстанції, встановивши порушення ОСОБА_1 вимог п.14 Постанови КМУ №1236 від 09 грудня 2020 року «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню респіраторної хвороби Covid-19», залишив поза увагою те, що у даному пункті висунуто вимоги щодо осіб, які потребують самоізоляції, та які зобов'язані постійно перебувати у визначеному ними місці самоізоляції, утримуватися від контакту з іншими особами, крім тих, з якими разом проживають. А тому, в даному випадку, посилання як у протоколі про адміністративне правопорушення, так і в постанові суду першої інстанції, на порушення ОСОБА_1 п.14 зазначеної постанови - є безпідставним.
Крім того, інспектором поліції неповно зазначено назву постанови КМУ №1236 від 09 грудня 2020 року, яка має назву «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COV1D-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
Складений стосовно ОСОБА_1 протокол не може бути визнаний належним та допустимим доказом наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44-3 КУпАП, оскільки він не відповідає вимогамст.256 КУпАП, а саме не містить чіткого та зрозумілого формулювання вчиненого ОСОБА_1 правопорушення.
Також, суд першої інстанції не звернув увагу ні на фото ні на пояснення де ОСОБА_1 вказує, що він вважав що, вимоги для перебування у черзі з дотриманням дистанції між відвідувачами не менше 1,5 метра застосовуються лише на великі магазини. Згідно з наданим фото, магазин має відстань від прилавку до стіни 1 метр, а загальна довжина магазину становить 2 метри, тому на дверях магазину міститься повідомлення про обслуговування в магазині не більш ніж однієї особи. Крім того, суд не звернув увагу на те, що у магазині на час складання протоколу покупців не було, а були лише 2 представника комісії, з якими прийшов інспектор поліції, та продаж товару не здійснювався в магазині, а продавцем був запрошений ФОП для надання пояснень, що підтверджується наданим фото. Дані фото зроблені за допомогою нагрудної камери інспектора, однак в матеріалах справи відсутній диск.
Крім того, незважаючи на надані представником правопорушника заперечення щодо відсутності маркування для перебування в черзі, суддя районного суду не надав цим поясненням відповідної правової оцінки, рішення в цій частині взагалі не мотивував, обмежившись лише твердженням про доведеність винуватості особи у вчинені правопорушення на підставі матеріалів справи, що вказує на формальний підхід суду при розгляді справи, та при вирішенні питання щодо винних дій ОСОБА_1 .
Суд не взяв до уваги наявність пом'якшуючих обставин, а саме, те, що ОСОБА_1 раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, є пенсіонером, нещодавно похоронив дружину та має хронічні захворювання.
Долучений до матеріалів справи про адміністративне правопорушення диск не містить відеозапису і є порожнім, тобто, також не має доказового значення.
Таким чином, в порушення приписів ст.ст.251-252,256 КУпАП, матеріали справи №279/164/21 не містять жодних належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення.
Заявлене захисником ОСОБА_1 - адвокатом Цигицею Л.М. клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження вищевказаної постанови суду підлягає задоволенню, оскільки ОСОБА_1 у розгляді справи участі не брав, згідно з матеріалами справи, копія постанови суду ОСОБА_1 не направлялась та була отримана захисником - адвокатом Цигицею Л.М. в суді 11 березня 2021 року, вже 18 березня 2021 року останньою подана апеляційну скаргу, тобто зловживання своїми процесуальними правами з боку сторони захисту не вбачається. Виходячи з того, що доводи сторони захисту щодо причин пропуску строку на апеляційне оскарження є переконливими, виходячи з принципу верховенства права, який визнається і діє в Україні (ст.8 Конституції України), задля забезпечення особі, що притягається до адміністративної відповідальності, можливості реалізувати свої процесуальні права, подана апеляційна скарга підлягає розгляду.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Цигиці Л.М., які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків.
Згідно з положеннями ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Зі змісту ст.283 КУпАП вбачається, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення має бути законною, обґрунтованою та вмотивованою.
За вимогами ст.280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Вказані вимоги закону судом першої інстанції враховані не в повній мірі при розгляді даної справи.
Так, згідно з матеріалами справи, щодо ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення Серії ВАБ №282542 від 16 січня 2021 року, у якому зазначено, що 16 січня 2021 року о 15:30 годин ФОП ОСОБА_1 в продовольчому магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_2 , не забезпечив нанесення маркування для перебування у черзі з дотриманням дистанції між відвідувачами не менше 1,5 метра. Чим порушив п.п.14 п.2 Постанови КМУ №1236 від 09 грудня 2020 року. Дії кваліфіковано за ч.1 ст.44-3 КУпАП.
До протоколу додано:
рапорт інспектора поліції Сургай Г., згідно з яким 16 січня 2021 року о 16:12 годині надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 16 січня 2021 року о 16:11 годині за адресою: район АДРЕСА_2 , заявник поліцейський, магазин Дарья, фоп ОСОБА_1 у магазині не забезпечив нанесення маркування для перебування в черзі з дотриманням дистанції між відвідувачами не менше як 1,5 м, чим порушив пп.14 п.2 Постанови КМУ 1236 від 09 грудня 2020 року;
виписку з Єдиного державного реєстру фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на ФОП ОСОБА_1 ;
Фотоматеріали, на яких зафіксований фасад магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та обстановка торговому залі магазину, у якому відсутнє маркування для перебування в черзі з дотриманням дистанції між відвідувачами не менше як 1,5 м, при цьому, в торговому залі перебуває двоє відвідувачів;
письмові пояснення ОСОБА_1 , згідно з якими, останній зазначає, що він є фізичною особою підприємцем та у нього у власності знаходиться продовольчий магазин « ІНФОРМАЦІЯ_2 », за адресою АДРЕСА_2 , в якому він особисто здійснює торгівлю продуктами харчування. Про те, що в магазині повинно бути нанесено маркування для перебування в черзі з дотриманням дистанції між відвідувачами не менше як 1,5 м він не знав, так як вважав, що маркування повинно бути нанесено у великих магазинах.
Під час розгляду справи судом першої інстанції захисник ОСОБА_1 - адвокат Цигиця Л.М. надав заперечення на протокол про адміністративне правопорушення.
Дослідивши вказані докази, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що в діях ОСОБА_1 міститься склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44-3 КУпАП (в редакції, що діяла на час вчинення правопорушення).
Так, відповідно до ч.1 ст.44-3 КУпАП, встановлено адміністративну відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Вказана норма КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до нормативно-правових актів, які регулюють правила карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм та є обов'язковими для виконання.
Відповідно до вимог статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», карантин встановлюється Кабінетом Міністрів України. У рішенні про встановлення карантину затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов'язки, що покладаються на них, які і є відповідними правилами, відповідальність за які передбачена диспозицією ст.44-3 КУпАП.
Так, Постановою Кабінету Міністрів №211 від 11 березня 2020 року «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» установлено на усій території України карантин, який в подальшому неодноразово продовжувався.
Зокрема, Постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року №1236 (із змінами на час вчинення вищевказаного правопорушення) «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі COVID-19)», установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 року до 28 лютого 2021 року на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 року, № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061), від 20 травня 2020 року №392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 року, №43, ст.1394, № 52, ст. 1626) та від 22 липня 2020 р. № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 63, ст.2029).
Підпунктом 14 пункту 2 цієї Постанови (в редакції станом на час вчинення правопорушення) передбачено, що на території України на період дії карантину запроваджуються обмежувальні протиепідемічні заходи, а саме забороняється окрім іншого: діяльність суб'єктів господарювання, які обслуговують відвідувачів, у яких: не нанесено маркування для перебування в черзі з дотриманням дистанції між відвідувачами не менш як 1,5 метра.
Положення вказаної Постанови доведені до відома населення у встановленому законом порядку.
Отже посилання апелянта на те, що підпунктом 14 пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року за №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі COVID-19)» не встановлено такої заборони, є помилковим, оскільки на час вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення діяла саме така редакція вказаної Постанови, тому посилання на зазначений пункт як в протоколі про адміністративне правопорушення так і в постанові суду першої інстанції є правомірним.
Той факт, що інспектор поліції у протоколі про адміністративне правопорушення не вказав повну назву відповідної Постанови Кабінету Міністрів України, не свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення або невідповідність складеного протоколу вимогам закону. Реквізити цієї постанови, а саме її номер та дата, в протоколі вказані вірно.
Складений щодо ОСОБА_1 протокол в цілому відповідає вимогам ст.ст.254-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, якихось істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не вбачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не звернув уваги на фотознімки та пояснення ОСОБА_1 , не відповідають дійсності, оскільки суд надав оцінку цим доказам, та дійшов висновку, що вони підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення. При цьому, в письмових поясненнях ОСОБА_1 не заперечується відсутність відповідно маркування в торговому залі магазину.
Посилання апелянта на невеликі розміри приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » не можуть свідчити про відсутність обов'язку у суб'єкта господарювання дотримуватись встановлених правил карантину.
Таким чином, ОСОБА_1 порушив правила, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.44-3 КУпАП.
Перевірені під час розгляду справи про адміністративне правопорушення докази повністю узгоджуються між собою та є такими, що не викликають сумніву.
Таким чином, висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_1 , фактичним обставинам справи відповідають.
В той же час, при вирішенні питання щодо накладення на правопорушника адміністративного стягнення суд першої інстанції допустив формальний підхід та не в повній мірі врахував фактичні обставини справи та вимоги ст.23 КУпАП, відповідно до яких, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, поваги до правил співжиття, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.
Згідно з матеріалами справи, ОСОБА_1 вперше вчинив адміністративне правопорушення; є пенсіонером за віком; даних про настання негативних наслідків для будь-кого від цього правопорушення немає; фактичні обставини, викладені в протоколі, ОСОБА_1 не заперечував та не заперечує, порушення пояснює тим, що помилково вважав, що, враховуючи розміри його магазину, відповідне маркування не потрібне.
Враховуючи всі обставини справи та відомості про особу ОСОБА_1 , у сукупності, на думку суду апеляційної інстанції, вчинене останнім правопорушення є малозначним.
Відповідно до вимог ст.22 КУпАП, при малозначності вчиненого правопорушення орган, посадова особа, уповноважені вирішувати справу, можуть звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Згідно з положеннями ч.2 ст.284 КУпАП, при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
З врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, оскаржувана постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню із закриттям провадження в справі на підставі положень ст.22, ч.2 ст.284 КУпАП.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд
поновити захиснику ОСОБА_1 - адвокату Цигиці Л.М строк на апеляційне оскарження постанови Енергодарського міського суду Запорізької області від 04 березня 2021 року.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Цигиці Л.М. задовольнити частково.
Постанову Енергодарського міського суду Запорізької області від 04 березня 2021 року стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.44-3 КУпАП, скасувати.
На підставі ст.22, ч.2 ст.284 КУпАП звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44-3 КУпАП, за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, оголосити останньому усне зауваження, а провадження в справі закрити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду С.В. Дадашева
Дата документу Справа № 316/230/21