Справа № 308/7516/17
Іменем України
03 червня 2021 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі:
головуючого судді: Джуги С.Д.
суддів: Кожух О.А, Куштана Б.П.
з участю секретаря : Волощук В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Ужгородської міської ради на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05 серпня 2020 року, у складі судді Придачук О.А., у справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Шпуганич В.П., до Ужгородської міської ради, виконавчого комітету Ужгородської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці позивача - ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача - комунальне підприємство зеленого господарства «Агромікс», про відшкодуванням збитків, -
У серпні 2017 року ОСОБА_3 звернуся до суду із зазначеним позовом
Позовна заява мотивована тим, що йому на праві власності належить транспортний засіб автомобіль марки Ford модель Mondeo реєстраційний номер Чеської Республіки НОМЕР_1 , 2004 р.в. 23 червня 2017 року приблизно в 16 год. 50 хв. в м. Ужгороді по вул. Боженка, № 6 на належний йому автомобіль, під керуванням громадянина ОСОБА_2 , впали уламки від дерева внаслідок якого автомобілю перекрито рух, а також внаслідок чого автомобіль отримав значні механічні пошкодження, які унеможливлюють його подальшу експлуатацію. Згідно з ремонтною калькуляцією № 818 від 26 червня 2017 року вартість відновного ремонту становить 168 511.72 грн. в т.ч. ПДВ 28 085.29 грн. Зазначена сума є прямими збитками завданими власнику транспортного засобу. А тому на підставі наведеного просив стягнути з Ужгородської міської ради на його користь збитки в сумі 168 511.72 грн., заподіяні внаслідок пошкодження 23 червня 2017 року в м. Ужгороді по вул. Боженка, 6 автомобіля марки Ford модель Mondeo, 2004 р.в. реєстраційний номер Чеської Республіки НОМЕР_1 , та сплачений судовий збір в сумі 1685.11 грн.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 30 травня 2018 року за клопотанням позивача до участі у справі в якості співвідповідача залучено виконавчий комітет Ужгородської міської ради.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05 серпня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з Ужгородської міської ради на користь ОСОБА_1 збитки в сумі 56 856 (п'ятдесят шість тисяч вісімсот п'ятдесят шість) тисяч 80 грн., а також судовий збір в сумі 640,00 грн. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
В апеляційній скарзі Ужгородська міська рада просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити у справі нове рішення про відмову в задоволенні заявленого позову, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права. В апеляційній скарзі вказано, що суд першої інстанції дійшов неправильних висновків, що Ужгородська міська рада є відповідальною за завдання шкоди, оскільки не враховано, що відповідальним за зелені насадження у місті є балансоутримувач, а Ужгородською міською радою 22.05.2017 року укладено договір з ТОВ «Ужагромікс», який, згідно з цим договором, має обов'язок щодо утримання, догляду,експлуатації та ремонту зелених насаджень та несе відповідальність за ці роботи; судом не враховано, що Ужгородська міська рада є представницьким органом і не здійснює повноваження щодо реалізації державної політики у сфері розвитку зеленого господарства та благоустрою(догляд та утримання зелених насаджень), такі повноваження здійснює Департамент міського господарства, якого не залучено до участі у справі, що є підставою для відмови у позові; суд неправомірно відмовив у клопотанні про призначення авто товарознавчої експертизи з визначення залишкової (утилізаційної ) вартості пошкодженого транспортного засобу, однак вирішено відшкодувати позивачу 56 856,80 грн, що дорівнює ринковій вартості автомобіля без урахування вартості залишків транспортного засобу, котрим володіє і розпоряджається позивач.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника апелянта та представника позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Задовольняючи частково заявлений позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідальною за завдання шкоди є Ужгородська міська рада, оскільки дерево, з якого впала гілка на належний позивачу автомобіль, було розташовано на землі комунальної власності, його власником є територіальна громада міста та відсутності даних, що дане дерево відповідно до вимог частини п'ятої статті 28 Закону України “Про благоустрій населених пунктів” перебуває на балансовому обліку виконавчого комітету чи будь-якої організації, в той час як організація роботи з цього питання проводиться виключно органами місцевого самоврядування.
З такими висновками суду погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам закону.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності належить транспортний засіб автомобіль марки Ford модель Mondeo реєстраційний номер Чеської Республіки НОМЕР_1 , 2004 р.в.,
23 червня 2017 року приблизно в 16 год. 50 хв. в м. Ужгороді по вул. Боженка, № 6 на належний ОСОБА_1 автомобіль, під керуванням громадянина ОСОБА_2 впали уламки від дерева, внаслідок якого автомобілю перекрито рух, а також внаслідок якого автомобіль отримав значні механічні пошкодження задньої центральної частини, верхньої частини (панель даху, кузов), що унеможливлює його подальшу експлуатацію, що підтверджується довідкою № 3017175336363919 про дорожньо-транспортну пригоду виданої управлінням нацполіції в м. Ужгороді та Мукачеві, схемою місця ДТП, актом обстеження ділянки вулично -шляхової мережі.
З висновку фіто санітарної експертизи уламка дерева (клен) від 05.07.2017 року вбачається, що деревина є «мертвою» внаслідок загибелі від несприятливих умов та часу.
Відповідно до ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Згідно положень ч.1 та ч.2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Пунктом 5 частини 2 статті 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено, що до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об'єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об'єктів тощо.
Згідно підпункту 7 пункту «а» частини 1 статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.
Відповідно до п. 3.2 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 року № 105, до елементів благоустрою, зокрема, належать зелені насадження (у тому числі снігозахисні, протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах і алеях, бульварах, садах, інших об'єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях.
Згідно п. 5.5 Правил відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними є: на об'єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об'єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства; на територіях земельних ділянках, які відведені під будівництво, - забудовники чи власники цих територій; на безхазяйних територіях, пустирях - місцеві органи самоврядування;на приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники або користувачі.
Відповідно до п. 5.1, п. 5.2 Правил органи державної влади та органи місцевого самоврядування визначають на конкурсних засадах із числа спеціалізованих підприємств, організацій балансоутримувачів об'єктів благоустрою зеленого господарства державної та комунальної власності. Балансоутримувач забезпечує належне утримання та своєчасний ремонт об'єкта благоустрою власними силами або може на конкурсних засадах залучати інші підприємства, установи, організації, використовуючи для цього кошти, передбачені власником об'єкта.
Таким чином, балансоутримувачем зелених насаджень є уповноважене органами місцевого самоврядування підприємство, яке відповідає за утримання та збереження зелених насаджень.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що дерево, з якого впала гілка на належний позивачу автомобіль, було розташовано на землі комунальної власності, його власником є територіальна громада міста. Матеріалами справи не доведено, що дане дерево відповідно до вимог ч.5 ст.28 Закону України « Про благоустрій населених пунктів» передано і перебуває на балансовому обліку виконавчого комітету чи будь-якої організації, а тому відповідальною за завдання шкоди є саме Ужгородська міська рада.
З договору про закупівлю послуг за державні кошти № 17-43/40/6060 від 22.05.2017 року укладеного між Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради і ТОВ «Ужагромікс», вбачається, що відповідно до вказаного договору (п.1.1) ТОВ «Ужагромікс» зобов'язувалося у 2017 році надавати замовнику послуги, зазначені в договірній ціні, щодо озеленення територій та утримання зелених насаджень, а замовник зобов'язується приймати та оплачувати послуги, на умовах, визначених договором. Однак, дані про те, що ТОВ «Ужагромікс» отримало на баланс та є балансоутримувачем об'єктів благоустрою зеленого господарства державної та комунальної власності у м. Ужгороді у матеріалах справи відсутні.
Як в суді першої інстанції, так і вході апеляційного розгляду справи представник Ужгородської міської ради, пояснив і зазначив про відсутність підприємства, у якого б на балансі перебували зелені насадження.
При цьому укладення з юридичною особою договору про надання певних послуг і передача цьому підприємству зелених насаджень на баланс не є тотожними.
З врахуванням наведеного доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними і не заслуговують на увагу.
Не заслуговують на увагу також посилання в апеляційній скарзі, що відповідачем у даній справі є Департамент міського господарства, якого не залучено до участі у справі, оскільки у відзиві на апеляційну скаргу представник Ужгородської міської ради та виконавчого комітету Ужгородської міської ради вказує, що надавачем послуг щодо благоустрою території у 2017 році є саме ТОВ «Ужагромікс», бездіяльність якого призвела до таких наслідків, як падіння уламків від дерева на автомобіль позивача. (а.с.135-140 т.1). Натомість щодо Департаменту міського господарства, необхідності його участі у справі в якості відповідача, представник нічого не зазначає, а лише вказує про нього в апеляційній скарзі, що свідчить про зловживання правом і намагання уникнути цивільно - правової відповідальності.
Висновком судової автотоварознавчої експертизи від 30.03.2018 року №11/19 проведеної Закарпатським Науково - дослідно експертно - криміналістичним центром МВС України стверджено, що автомобіль марки Ford модель Mondeo реєстраційний номер Чеської Республіки НОМЕР_1 , 2004 р.в., має пошкоджені та деформовані внаслідок ДТП наступні складові: дах (141х105 см.) обшивка даху, кришка багажника (125х42см), лівий шарнір кришки багажника, заднє ліве крило (60х18 см), кріплення додаткового ліхтаря гальм. Розкол: заднього лівого ліхтаря, заднього скла. Вм'ятини на : передній лівій рамі двері; передній лівій дверці та задній правій боковині. Вартість відновлювальних робіт даного транспортного засобу по ремонту від даних пошкоджень, з урахуванням вартості запчастин та фізичного зносу становить 56 856,80 грн. (а.с.81-91 т.)
З врахуванням наведеного суд першої інстанції обґрунтовано в цій сумі частково задовольнив заявлений позов.
Висновки суду першої інстанції відповідають правовим позиціям, які зазначені у постанові Верховного Суду від 04.09.2019 року у справі №200/22129/16-ц, провадження № 61-43478св18.
Посилання в апеляційній скарзі про неправомірність відмови судом у клопотанні про призначення авто товарознавчої експертизи з визначення залишкової (утилізаційної ) вартості пошкодженого транспортного засобу, не заслуговують на увагу, оскільки вищевказана експертиза судом призначалась за письмовим клопотанням саме представника Ужгородської міської ради, у якого були наявні можливості поставити перед експертом в тому числі і питання щодо визначення залишкової (утилізаційної) вартості пошкодженого транспортного засобу, однак такі не реалізовані. Крім того, листом Закарпатської митниці Держмитслужби від 29.01.2012 року стверджено, що даний автомобіль 17.11.2018 року було вивезено за межі митної території України (а.с.2 т.2).
Згідно із ч.4ст 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Таким чином суд першої інстанції, розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази, дав їм належну оцінку та правомірно частково задовольнив заявлений позов.
Рішення судом ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Підстав для його скасування чи зміни не має.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З врахуванням наведеного, апеляційний суд дійшов до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст.374, 375, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу Ужгородської міської ради залишити без задоволення.
Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 11 червня 2021 року.
Головуючий:
Судді: