33/804/307/21
237/1506/21
10 червня 2021 року м. Маріуполь
Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Донецького апеляційного суду Свіягіна І.М., розглянувши апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Мар'їнського районного суду Донецької області від 07 травня 2021 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1
визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 215 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3655 грн.
згідно постанови судді 26.04.2021 року о 23-40 годин, ОСОБА_1 в місці розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 виконував обов'язки військової служби в стані алкогольного сп'яніння в умовах особливого періоду. Таким чином, ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Постановою судді Мар'їнського районного суду Донецької області від 07 травня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 215 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3655 грн.
На зазначену постанову особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Посилається на те, що, протокол про адміністративне правопорушення є неналежним доказом, оскільки складений з порушеннями вимог законодавства, а саме Інструкції №374 «зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення», тому не може вважатися допустимим доказом.
Крім того, вказує, що йому не було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння добровільно з використанням спеціальних технічних засобів в органі управління Служби правопорядку, а натомість його одразу направили до КНП «Мар'їнська ЦРЛ», що є суттєвим порушенням інструкції «про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року.
Наголошує, що довідка, видана Мар'їнською ЦРЛ від 27.04.2021 року не відповідає вимогам закону, а тому не може бути належним доказом його вини.
Судом першої інстанції не досліджувалось питання наявності у КНП «Мар'їнська ЦРЛ» права на проведення огляду особи на стан алкогольного сп'яніння. Також, не було надано сертифікат та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, а саме алкотестеру, за допомогою якого проводився огляд, а тому результати, отримані внаслідок його використання, по відношенню до нього, є неналежними та недопустимими.
Також вказує, що довідка №132 дана зовсім іншій особі, а саме «Магделінчуку», тоді як його прізвище є « ОСОБА_2 », що підтверджується його біометричним паспортом громадянина України.
Крім того, посилається на те, що з протоколу про адміністративне правопорушення не можливо встановити, в який саме час він знаходився в стані алкогольного сп'яніння на території тимчасового розташування підрозділу військової частини, оскільки в різних абзацах протоколу вказаний різний час, а саме: 23:40, 23:50 год.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, був повідомлений про час, місце та дату розгляду справи належним чином
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважаю що вона не підлягає задоволенню за таких підстав.
Згідно приписів статті 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням цього Кодексу, зокрема є охорона прав і свобод громадян, власності, встановленого правопорядку, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до вимог ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ЗУ «Про оборону України», ст. 1 ЗУ «Про мобілізацій підготовку та мобілізацію», Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» № 303/2014 від 17.07.2014р., затвердженого ЗУ «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію»» № 1126-УП від 17.03.2014р. до теперішнього часу на території України діють умови особливого періоду.
Статтею 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (далі - Статут), затвердженого Законом України від 24.03.1995 року, передбачені обов'язки військовослужбовців, зокрема, необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України; свято і непорушно отримуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок.
Стаття 16 цього Статуту встановлює, що кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
У відповідності до вимог ч.1 ст.9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Ст. 26 розділу І, частини І «Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України» встановлено, що військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.
Відповідно до ч.4 ст.15 КУпАП військовослужбовці за вчинення військових адміністративних правопорушень несуть відповідальність, передбачену главою 13-Б цього Кодексу, за умови якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.
Ст. 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Ст.251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Відповідно до п.14 ч.1 ст.255 КУпАП командири (начальники) військових частин (установ, закладів), командири підрозділів, які уповноважені на те командирами (начальниками) військових частин (установ, закладів) складають протоколи про адміністративні правопорушення за ст. 172-10 - 172-20 КУпАП.
Відповідно до ч.1 ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Ці вимоги, судом першої інстанції були виконані в повному обсязі.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим.
Цей висновок суду підтверджується доказами, які дослідженні судом, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення ДНК-2/1217 від 27 квітня 2021 року (а.с.1-2), протоколом ДНКх №0064 про адміністративне затримання (а.с.3), довідкою КНП «Мар'їнська ЦРЛ» №132 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення алкогольного сп'яніння, за результатами якої ОСОБА_2 перебував в стані гострого алкогольного сп'яніння з результатми 1,380% о 00:51 год та 1,450% о 01:11 год. промілей (а.с.4), .
Враховуючи викладене, апеляційний суд погоджується з висновком судді районного суду, що капітан ОСОБА_1 будучи військовослужбовцем, 26.04.2021 року виконував обов'язки військової служби в стані алкогольного сп'яніння, в умовах особливого періоду, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 172-20 ч. 3 КУпАП.
Притягаючи ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.172-20 КУпАП суд повно та всебічно встановив фактичні обставини правопорушення на підставі доказів наявних в матеріалах справи, які оцінені судом першої інстанції в їх сукупності, у відповідності з вимогами ст. ст.251, 252 КУпАП, що відображено у мотивувальній частині постанови суду, та постановив рішення, яке відповідає вимогам ст. ст. 245, 280, 283 КУпАП.
Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги посилання правопорушника ОСОБА_1 відносно того, що судом першої інстанції не з'ясовано, чи є сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, а саме, алкотестеру, за допомогою якого проводився огляд, оскільки в матеріалах справи наявне свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №05/1/QM/2127, чинне до 28.07.2021 року (а.с.13), відповідно до якого, аналізатор повітря, що видихається, на вміст алкоголю Alcoskan AL 9000L №FCG8Q0028 визначено придатним до використання.
Також, не приймаються до уваги твердження ОСОБА_1 про те, судом не досліджувалось питання наявності у КНП «Мар'їнська ЦРЛ» права на проведення огляду особи на стан алкогольного сп'яніння, оскільки відповідно до Наказу Департаменту охорони здоров'я Донецької ОДА №255 від 27.04.2021 року, КНП «Мар'їнська ЦРЛ» входить до переліку закладів охорони здоров'я, яким надано право проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння (а.с.14-20).
Апеляційний суд звертає увагу, що, доводи апеляційної скарги, що всупереч вимогам п. 7 інструкції про порядок оформлення і складання матеріалів про військові адміністративні правопорушення, передбачені ст. 172-20 КУпАП, затвердженої наказом МВС України, огляд на стан сп'яніння проводиться на підставі письмового направлення з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, проте вказане направлення у матеріалах справи відсутнє, є також безпідставними, оскільки зазначена інструкція такого обов'язку не містить.
Посилання правопорушника ОСОБА_1 про невідповідність довідки №132, порушення порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння та помилкове написання його фамілії були в повному обсязі досліджені судом першої інстанції, кожному доводу дана належна правова оцінка, з якою суд апеляційної інстанції повністю погоджується.
Таким чином, слід визнати, що судове рішення є законним, обґрунтованим та вмотивованим, порушень вимог законодавства України про адміністративні правопорушення, які б були підставою для його скасування чи зміни не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 293, 294 КУпАП, -
апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,- залишити без задоволення.
Постанову судді Мар'їнського районного суду Донецької області від 07 травня 2021 року року, якою ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 215 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3655 грн. - залишити без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Донецького апеляційного суду І.М. Свіягіна