Справа № 127/5530/21
Провадження № 33/801/462/2021
Категорія: 156
Головуючий у суді 1-ї інстанції Венгрин О. О.
Доповідач: Копаничук С. Г.
10 червня 2021 року м. Вінниця
Суддя Вінницького апеляційного суду Копаничук С.Г., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 07.05.2021 року, якою визнано винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №521744 від 22.02.2021 року, того ж дня о 00:02 год. в м. Вінниці, по вул. Магістратська. 45, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mersedes-Benz C 200», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, зіниці які не реагують на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в КНП «Центр терапії залежностей «Соціотерапія» Вінницької обласної Ради» в присутності лікаря-нарколога, висновок №0624 від 22.02.2021 року.
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 07.05.2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 грн. в дохід держави, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік. Вирішено питання судових витрат.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Чернілевська Р.В., посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи та неналежну оцінку доказів, порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, просила постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження у даній справі закрити на підставі п.1 ч. 1. ст. 247 КУпАП - за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Зазначила, що вимога поліцейського пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки є законною лише за наявності двох свідків, у присутності яких така вимога пред'являється. Свідки повинні брати участь у процедурі огляду на стан сп'яніння, що проводиться поліцейським на місці зупинки, а також при проведенні огляду у закладах охорони здоров'я. На підтвердження факту, що вказані в протоколі свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 можуть підтвердити відмову ОСОБА_1 від проходження медичного огляду, потрібні їх особисті пояснення в судовому засіданні. Проте, судом першої інстанції не вжито заходів щодо встановлення фактичних обставин справи, розгляд справи завершено без допиту свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Вважає, що складений з порушенням встановленого законом порядку протокол не може бути доказом у справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, 22.02.2021 року відносно ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
03.03.2021 року вищевказані матеріали адміністративних правопорушень надійшли до Вінницького міського суду Вінницької області.
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 07.04.2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушень, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положення ч.7 ст.294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлене неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Згідно з вимогами ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч.1 ст. 130 КУпАП забороняється керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Визнаючи винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд виходив з того, що ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на встановлення стану наркотичного сп'яніння і вина останнього у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №521744 від 22.02.2021 р., висновком КНП «Центр терапії залежностей «Соціотерапія» Вінницької обласної Ради» медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, №0624 від 22.02.2021 р., рапортом працівника поліції, карткою обліку адміністративного правопорушення від 22.02.2021 р., відеозаписом із нагрудної камери працівника поліції.
Однак з таким висновком суду, апеляційний суд погодитися не може, виходячи з наступного.
За правилами частин 1, 2 статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція) та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103.
Згідно з пунктом 12 розділу ІІ Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейським направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Згідно з пунктом 22 розділу ІІІ Інструкції висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Відповідно до пункту 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Відповідно до даних трекінгу про доставку рекомендованих листів із викликами до суду , свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_2 були повідомлені про день, час та місце розгляду справи судом апеляційної інстанції, однак у судові засідання 03.06.2021 року на 14 год. та 10.06.2021 року на 15 год. в якості свідків не з'явились. Відсутні їх письмові пояснення як свідків і щодо обставин відмови ОСОБА_1 ,викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №521744 від 22.02.2021 року.
За таких обставин та з врахуванням доводів скарги про відсутність свідків відмови ОСОБА_1 на час оформлення матеріалів і складення протоколу , вважати ,що факт відмови від огляду на стан наркотичного сп'яніння ,відбувався у присутності свідків, підстав немає.
Також являється недопустимим в якості належного доказу факту правопорушення і відеозапис, що є в матеріалах адмінсправи, оскільки відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду у справі №524/5536/17 від 15.11.2018 року, відеозапис, поданий на підтвердження факту порушення ПДР, є належним доказом тільки в тому разі, якщо в протоколі є посилання на технічний засіб, за допомогою якого здійснено такий відеозапис. У протоколі серії ДПР18 №521744 від 22.02.2021 року посилання на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис та сам відеозапис не зазначено.
Як вбачається з матеріалів справи, в порушення вищевказаних норм, Інструкції та Правил працівниками поліції не було зафіксовано відповідно до вимог законодавства факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі за участю двох свідків. Судом першої інстанції не взято до уваги те, що працівниками поліції було порушено передбачений законом Порядок виявлення стану наркотичного сп'яніння та фіксування правопорушення і факти викладені у адміністративному протоколі належними доказами не підтверджуються , що не дає можливості з дотриманням закону встановити факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі та його вину.
Вказані обставини залишились поза увагою суду при винесені оскаржуваної постанови.
Згідно вимог ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06 грудня 1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою». Всі виявлені під час складання протоколу про адміністративне правопорушення недоліки та сумніви мають застосовуватись на користь особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності.
Сукупність наведених обставин свідчить про те, що в матеріалах справи відсутні достатні докази, які беззаперечно доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, суд вважає, що провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП слід закрити, за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 247, 294 КУпАП, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 07.05.2021 року - скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя : С.Г. Копаничук