Справа № 127/7495/21
Провадження №11-кп/801/791/2021
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
08 червня 2021 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали кримінального провадження №12021020010000131 за апеляційними скаргами захисника ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_8 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 27 травня 2021 року, якою продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сорочинськ Оренбургської області, Російської Федерації, проживаючого у АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України,
ОСОБА_8 маючи ряд не знятих та не погашених судимостей в тому числі за ч.2 ст.190 за вироком Вінницького міського суду Вінницької області, від 21.08.2020 року, близько 21:00 год 01.02.2020 року, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння за адресою: АДРЕСА_2 , біля гуртожитку Вінницького фахового коледжу мистецтв і. М.Д. Леонтовича, використовуючи малозначний привід, розпочав словесний конфлікт із групою студентів серед яких знаходились ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . В ході конфлікту ОСОБА_11 , став наближатися до ОСОБА_9 та розмахувати перед ним руками, у відповідь на що ОСОБА_9 , відштовхнув ОСОБА_8 від себе. Від цього поштовху ОСОБА_8 упав на землю та в цей час у нього виник умисел на вчинення хуліганських дій із застосуванням заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень предмета, а саме - наявного у нього при собі складного ножа.
Реалізуючи цей умисел, ОСОБА_8 , нехтуючи загальноприйнятими нормами співжиття, правилами моралі, демонструючи свою зневагу до існуючих в суспільстві правил і норм поведінки, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалась особливою зухвалістю, усвідомлюючи що він знаходиться в громадському місці та діє на очах значної кількості сторонніх осіб, діючи умисно та з хуліганських мотивів, дістав з правої кишені своєї куртки складний ніж та, тримаючи його в руці почав погрожувати ним ОСОБА_9 , який, побачивши дії ОСОБА_8 , почав тікати всередину приміщення гуртожитку. Тоді ОСОБА_8 створюючи реальну загрозу заподіяння тілесних ушкоджень складним ноже, умисно кинув цей ніж в область ніг ОСОБА_9 ,, однак не влучив.
Після цього, як ОСОБА_9 , забіг у приміщенні гуртожитку, ОСОБА_8 підняв із землі при вході в гуртожиток кинутий ним ніж, далі увійшов до гуртожитку і з ножем у руках із криком запитував чергову по гуртожитку ОСОБА_12 , про місцезнаходження ОСОБА_9 .
Не знайшовши ОСОБА_9 , продовжуючи свої хуліганські дії, ОСОБА_8 вийшов на подвір'я гуртожитку та почав із ножем в руках іти до ОСОБА_10 , який був свідком вищеописаних дій ОСОБА_8 та стояв поряд із гуртожитком біля входу до працюючого на той час магазину «Вежа». Підійшовши до ОСОБА_10 , ОСОБА_8 приставив до грудної клітини ОСОБА_10 , вказаний ніж, який тримав у руці, висловлюючи при цьому погрози фізичною розправою. Після цього, ОСОБА_8 припинив свої дії та пішов з місця скоєння кримінального правопорушення.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 27 травня 2021 року продовжено ОСОБА_8 обвинуваченого за ч.4 ст.296 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Прийняте рішення суд першої інстанції мотивував тим, що ОСОБА_8 раніше неодноразово судимий, офіційно не працевлаштований, не одружений; обвинувачені та свідки по даному кримінальному провадженні на даний час не допитані, докази, на яких може ґрунтуватися або якими може спростовуватися обвинувачення, судом не досліджувалися; є ризик переховування обвинуваченого від суду, та вплив останнього на інших учасників судового провадження.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та застосувати до останнього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, мотивуючи свої вимоги тим, що обвинувачений до його затримання працював офіційно, має постійне місце проживання та реєстрацію, міцні соціальні зв'язки де проживає із матір'ю (1943 р.н.) та цивільною дружиною і виховує малолітню дитину, а також має певні захворювання. Прокурором в клопотання не наведенні обґрунтовані ризики, передбачені ст.177 КПК України для продовження обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_8 в апеляційній скарзі просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та застосувати до нього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, мотивуючи свої вимоги тим, що мотивуючи свої вимоги тим, що основним аргументом для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є тяжкість скоєного кримінального правопорушення, що є неприпустимим, так як кваліфікація його дій є передчасною, незаконною, що базується виключно на припущеннях.
Обвинувачений вказує, що має міцні соціальні зв'язки, наявність постійного місця проживання, де проживає із матір'ю 1946 р.н., яка має певні захворювання, та потребує сторонньої допомоги, він має постійне місце роботи; проживає з цивільною дружиною та малолітньою дитиною (2 роки), крім того, зазначає що в нього у 2020 році було три мікро інсульти.
ОСОБА_8 зобов'язується з'являтися за першою вимогою до суду, не має наміру здійснювати тиск на свідків, потерпілих.
Заслухавши захисника ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_8 , які підтримали вимоги викладені в апеляційних скаргах та просили їх задовольнити; прокурора, який заперечив проти апеляційних скарг, перевіривши матеріалами кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що їх слід залишити без задоволення.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають значення для становлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється обвинувачується.
Відповідно до вимог ст.178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.
Відповідно до вимог ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
На переконання колегії суддів, суд першої інстанції, вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 дотримався вказаних вище вимог кримінального процесуального закону.
Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 суд першої інстанції належно дослідив обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження строку тримання під вартою та обґрунтовано прийшов до висновків про існування обставин, які перешкоджають завершенню судового розгляду до закінчення дії попередньої ухвали про тримання особи під вартою.
Так, вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 за ч.4 ст.296 КК України, з чим і погоджується колегія суддів, суд першої інстанції, відповідно до ст.178 КПК України, врахував, що останній обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 7 років, останній раніше неодноразово судимий, на шлях виправлення не став маючи ряд не знятих та не погашених судимостей обвинувачується у вчиненні злочину проти громадського порядку та моральності із застосуванням холодної зброї; у даному кримінальному провадженні обвинувачений, потерпілі та свідки не допитані, в разі переховування обвинуваченого, стане неможливе подальше судове провадження та реалізація принципу змагальності сторін під час судового розгляду; нових належних та допустимих доказів, які б свідчили про скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції учасниками судового розгляду в ході апеляційного перегляду не надано, а ті що містяться в матеріалах провадження свідчать про обґрунтованість прийнятого судом рішення.
Доводи апеляційних скарг про те, що в обвинуваченого ОСОБА_8 є постійне місце проживання та міцні соціальні зв'язки матір похилого віку, цивільна дружина та малолітня дитина, із сукупністю фактичних обставин провадження не дають підстав колегії суддів застосувати останньому запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Відповідно до пункту 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовується відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, в даному випадку ОСОБА_8 обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, в цьому полягає суспільний інтерес, що виправдовує відповідний відступ.
Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 року у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 року у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Враховуючи вище викладені обставини, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, оскільки ухвалена у відповідності до вимог закону, та винесена на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та оціненими судом, а тому апеляційна скарга сторони захисту не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.405, 407, 419 КПК України, суд,
Апеляційні скарги захисника ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 27 травня 2021 року, якою продовжено обвинуваченому ОСОБА_8 за ч.4 ст.296 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4