Провадження № 3/734/736/21 Справа № 734/1420/21
іменем України
11 червня 2021 року смт. Козелець
Суддя Козелецького районного суду Чернігівської області Іванюк Т.І., за участю секретаря судових засідань - Дідовець М.І., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
до суду з ВП №1 Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №473046 від 06.05.2021 року відносно ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Як виходить із змісту вказаного протоколу, водій ОСОБА_1 06.05.2021 року о 11 год. 20 хв. в на автодорозі Сираї-Карпоки керував трактором МТЗ-80 д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2,5 ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.1340 КУпАП.
У судове засідання особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав повністю та пояснив, що 06.05.2021 року близько 11 години їхав на тракторі в с.Сираї. У кабіні також перебувала його неповнолітня дитина. В цей час, неподалік будинку, де він проживає, його зупинили працівники поліції, та звинуватили, що він перебуває у стані алкогольного сп'яніння. Йому не пропонували продути «Драгер» або проїхати до медичного закладу для огляду на стан сп'яніння. Оскільки у нього не було при собі документів на трактор та посвідчення водія, він пішов додому та виніс працівникам поліції ці документи. Жодних протоколів чи постанов працівники поліції у його присутності не складали, свідків даних подій не було.
У судовому засіданні інспектор СРПП ВП №1 ЧРУП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_2 показав, що зранку 06.05.2021 року в с.Сираї ним було зупинено трактор під керуванням ОСОБА_1 . Причиною зупинки було те, що у кабіні транспортного засобу перебувала дитина. Під час спілкування з ОСОБА_1 у останнього були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння. На пропозицію пройти огляд у медичному закладі або на приладі «Драгер» ОСОБА_1 відмовився, після чого пішов до свого будинку, де зачинився і не виходив. Свідки були залучені вже після того, яка ОСОБА_1 зачинився у будинку. Після цього на останнього булу складено адміністративний протокол за ч.1 ст.130 КУпАП.
Вислухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідка, дослідивши матеріали справи, вважаю, що провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю, виходячи з наступного.
Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов'язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.
Відповідно до ст. 266 КУпАП та Інструкції №1452/735, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення такого огляду або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я, які мають право на проведення такого огляду, не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
Відповідно до ч. 6 ст. 266 КУпАП направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 8 Розділу ІІ зазначеної Інструкції Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.
Згідно п. 12 Розділу ІІ Інструкції, в разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Відповідно до п. 3 Розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі №1395 направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп'яніння і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (зі змінами).
Таким чином, при оформленні працівниками патрульної поліції направлення на медичний огляд до медичного закладу з метою виявлення стану сп'яніння, в тому числі і у випадку відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння, є обов'язковим. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
В порушення вказаних вимог закону в матеріалах справи відсутнє направлення водія ОСОБА_1 з метою виявлення стану сп'яніння, що свідчить про те, що працівники поліції не здійснювали направлення ОСОБА_1 до медичного закладу для проходження огляду на стан сп'яніння.
Таким чином, в судовому засіданні було встановлено порушення працівниками патрульної поліції вимог Інструкції № 1452/735, №1395 та положень ст. 266 КУпАП, а тому відомості, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення про відмову водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння не можуть бути використані як докази його винуватості у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
До суду викликалися свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які зазначені у протоколі, будучи повідомленими належним чином про час і місце судового засідання, до суду не з'явилися.
Пояснення свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 суд не може визнати належним доказом, оскільки вони відібрані уповноваженими посадовими особами патрульної поліції на заздалегідь підготовлених бланках пояснень, які містять вже заповнені графи щодо суті правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, зокрема відносно способу вчинення протиправного діяння особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. Свідок повинен добровільно та самостійно пояснити те, що відомо йому з приводу вчиненого правопорушення, тільки в такому разі пояснення можуть мати об'єктивний характер та використовуватися як достовірний доказ вчинення правопорушником протиправного діяння, що ставиться йому у провину, отже, надання свідкові для заповнення пояснень в яких вже наведено зміст пояснень, становить для нього наперед встановлене значення, а отже визначає хід повідомлених ним обставин, що не відповідає критерію добровільності.
Крім цього, свідок ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив, що дані свідки були залучені вже після того, як ОСОБА_1 пішов до свого будинку. Отже, особи, які зазначені у протоколі, не могли бути свідками подій, які вказані у протоколі.
Відповідно до розділу 2 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВС від 18.12.2018 року №1026, під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі. Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища. У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Увесь процес складання протоколу повинен фіксуватися на нагрудну камеру поліцейського.
До суду працівниками поліції було надано диск з двома файлами відеозапису, тобто лише часткові фрагменти відеозапису під час оформлення протоколу за ч.1 ст. 130 КУпАП, а не безперервний запис з моменту зупинки транспортного засобу. Тому відеозапис з нагрудних камер працівників поліції не може бути визнаний як належний доказ, оскільки у ньому не в повній мірі відображені всі події, що зазначені у протоколі.
Таким чином, при розгляді справи не встановлено фактичних даних на спростування доводів особи, відносно якої складено протокол про адміністративні правопорушення.
Відповідно до вимог ст. ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку, та усунувши усі можливі сумніви, і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення. Разом з тим, приймаючи рішення у справі, суд має керуватися презумпцією невинуватості, закріпленою уст. 62 Конституції України, відповідно до якої тягар доказування вини покладено на орган, який склав відповідний матеріал. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом».
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, суд прийшов до висновку, що в матеріалах адміністративної справи відсутні будь-які фактичні дані, які б доводили вину ОСОБА_1 у вчинені правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а тому враховуючи те, що фактичні обставини не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо винуватості тлумачаться на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адміністративну справу відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП слід провадженням закрити в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, керуючись п.1 ч.1 ст. 247, п.3 ст.284 КУпАП, суддя, -
провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Козелецький районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя