Справа №573/316/21
Номер провадження 1-в/573/42/21
11 червня 2021 року Білопільський районний суд Сумської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засіданні ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопіллі заяву начальника ДУ "Сумська виправна колонія (№116)" - начальника арештного дому ОСОБА_4 про уточнення міри запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 ,
08 червня 2021 року до суду надійшла вказана заява, яка мотивується тим, що у резолютивній частині вироку Білопільського районного суду Сумської області від 11 березня 2021 року щодо ОСОБА_5 не зазначено рішення про заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 проти задоволення заяви заперечувала, зазначила, що у вироці вказано порядок його виконання, а тому відсутні питання про його уточнення у порядку ст. 539 КПК України.
Представник ДУ "Сумська виправна колонія (№116)" у судове засідання не прибув, начальник ДУ "Сумська виправна колонія (№116)" - начальник арештного дому ОСОБА_4 у своїй заяві про уточнення вироку просив розглянути її без участі їх представника.
Засуджений ОСОБА_5 у судове засідання не прибув, бо відбуває покарання в ДУ "Сумська виправна колонія (№116)".
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 539 КПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про час і місце розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов'язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.
Заслухавши прокурора, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви.
Судом встановлено, що вироком Білопільського районного суду Сумської області від 11 березня 2021 року ОСОБА_5 визнано винуватим за ч. 2 ст. 389 КК України і йому призначено покарання на підставі ст. 71 КК України у виді 1 (одного) місяця 20 (двадцять) днів арешту. Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з дня поміщення до Державної установи «Сумський слідчий ізолятор».
Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд має право вирішувати питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
Згідно зі ст. 539 КПК України, питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Відповідно до абз. 12 п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України у резолютивній частині вироку суд може прийняти рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження.
Згідно з ч. 2 ст. 131 КПК України заходами забезпечення кримінального провадження є: 1) виклик слідчим, дізнавачем, прокурором, судовий виклик і привід; 2) накладення грошового стягнення; 3) тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом; 4) відсторонення від посади; 4-1) тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя; 5) тимчасовий доступ до речей і документів; 6) тимчасове вилучення майна; 7) арешт майна; 8) затримання особи; 9) запобіжні заходи.
Стосовно ОСОБА_5 під час досудового розслідування та судового розгляду запобіжний захід не обирався та інші заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
Згідно з п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України у резолютивній частині вироку зазначається, зокрема, рішення щодо початку строку відбування покарання; рішення про застосування примусового лікування чи примусових заходів медичного характеру щодо обмежено осудного обвинуваченого у разі їх застосування; рішення про призначення неповнолітньому громадського вихователя; рішення про застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру тощо, в тому числі і рішення щодо забезпечення заходів кримінального провадження.
У вироці суду має бути зазначено лише те, що має враховуватися і має значення при виконанні вироку. Якщо ж такі заходи не застосовувались, не обирались, не змінювались і не скасовувались, то необхідності зазначати про це в резолютивній частині вироку немає.
Беручи до уваги наведене, в даному випадку стосовно ОСОБА_5 під час досудового розслідування і судового розгляду запобіжний захід та інші заходи забезпечення кримінального провадження не обиралися і не застосовувалися, а відтак не змінювалися і не скасовувалися, тому немає необхідності додатково зазначати про це в резолютивній частині вироку.
Якщо ДУ "Сумська виправна колонія (116)" не зрозуміло рішення суду, то у такому випадку необхідно звертатися із заявою про його роз'яснення відповідно до вимог ст. 380 КПК України, а не із заявою про його уточнення.
Враховуючи викладене, підстави для задоволення заяви про уточнення вироку Білопільського районного суду від 11 березня 2021 року за наведеними в ній доводами відсутні.
Керуючись ст. 539 КПК України, суд
У задоволенні заяви начальника ДУ "Сумська виправна колонія (№116)" - начальника арештного дому ОСОБА_4 про уточнення вироку Білопільського районного суду Сумської області від 11 березня 2021 року щодо міри запобіжного заходу засудженому ОСОБА_5 відмовити за безпідставністю.
Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Білопільський районний суд Сумської області протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя