09 червня 2021 року
м. Київ
Справа № 916/2673/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Головуючий - Огороднік К.М., Банаська О.О., Жукова С.В.
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 12.10.2020 року
та на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського від 21.12.2020 року
у справі № 916/2673/20
за заявою ОСОБА_1
про визнання банкрутом ,-
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.10.2020 року повернуто ОСОБА_1 заяву про відкриття справи щодо неплатоспроможності як фізичної особи.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського від 21.12.2020 року повернуто апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 12.10.2020 по справі №916/2673/20.
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 (надіслана 01.04.2021 року, що підтверджується конвертом Укрпошта Експрес) на ухвалу Господарського суду Одеської області від 12.10.2020 року та на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського від 21.12.2020 року у справі №916/2673/20, в якій просить суд поновити строк на касаційне оскарження; ухвалу Південно-західного апеляційного господарського від 21.12.2020 року скасувати та справу передати до суду для продовження розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 26.04.2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 12.10.2020 року та на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського від 21.12.2020 року у справі № 916/2673/20, залишено без руху.
Зазначену ухвалу скаржницею отримано 06.05.2021 року, що підтверджується «Рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення».
Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, повернулося на адресу Верховного Суду 08.06.2021 року.
Станом на 09.06.2021 року недоліки на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 26.04.2021 року, скаржницею не усунуто.
Згідно з ч. 3 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
У ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави та з боку держави може бути піддане обмеженням, зокрема шляхом встановлення певної процедури розгляду справи.
Суд вважає за необхідне зазначити, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь у справі на всіх етапах розгляду, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду прав людини від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії").
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України").
Згідно з ч.2 ст. 292 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до ч. 4 ст.174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Приписами ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Виходячи з того, що скаржницею не усунуто недоліки касаційної скарги у строк встановлений Ухвалою Верховного Суду від 26.04.2021 року, колегія суддів дійшла висновку про повернення касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 12.10.2020 року та на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського від 21.12.2020 року у справі № 916/2673/20 без розгляду як такої, що не відповідає вимогам процесуального закону щодо її форми.
На підставі викладеного та керуючись статтями 3, 174, 234, 235, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 12.10.2020 року та на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського від 21.12.2020 року у справі № 916/2673/20 повернути скаржниці без розгляду разом з доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий, суддя Огороднік К.М.
Судді Банасько О.О.
Жуков С.В.