29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"07" червня 2021 р. Справа № 924/353/21
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю. В., при секретарі Баськова Л.В., розглянувши матеріали справи
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОПЛАСТ", м. Київ
до товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАСТІК-ПРОДАКШН", м. Хмельницький
про стягнення грошей
представники сторін:
від позивача - Герасимик Б.В.
від відповідача - не з'явився
встановив:
Позивач у позові просить суд стягнути з відповідача 40 388 грн. заборгованості за отриманий товар згідно накладної від 10.09.19 № 10-09/12. Обгрунтовуючи позов, позивач зазначає, що він, згідно вищевказаної накладної, поставив відповідачу товар на загальну суму 56 388 грн. Оплата ж здійснена відповідачем лише частково на суму 16 000 грн., що свідчить про виникнення заборгованості на заявлену суму.
Оскільки договір укладено у спрощений спосіб, строк оплати сторони не обумовили. Тому, враховуючи ст. 530 ЦК України (виконання обов'язку в семиденний строк від дня пред'явлення вимоги), позивач 19.03.21 направив відповідачу претензію щодо погашення заборгованості на суму 40 388 грн. Однак, станом на 29.03.21 з невідомих причин претензія не отримана відповідачем, що свідчить про залишення останньої без відповіді та задоволення. При цьому, направлення претензії поштовим зв'язком підтверджується поданими матеріалами. Таким чином, станом на день подання позову, заборгованість відповідачем не погашена.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, наполягав на його задоволенні.
Відповідач свого представника до суду не направив, письмового відзиву не подав. Повідомляючи відповідача про розгляд даної справи в суді, йому направлено ухвали про відкриття провадження у справі від 06.04.21 і про призначення справи до судового розгляду по суті від 11.05.21, за адресою, вказаною у позові. Однак, дана кореспонденція повернута поштою з відміткою - "адресат відсутній за вказаною адресою". Проте, суд виходить з того, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи судом, оскільки вищевказана адреса відповідача, відповідно витягу з ЄДРЮОФОПГФ є реєстраційною.
При цьому, суд прийняв до уваги положення ч. 7 ст. 120 ГПК України де вказано, що у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. В даному разі слід вказати, що останньою відомою суду адресою відповідача є адреса, зазначена в позові, яка відповідає інформації, вказаній в довідці із ЄДРЮОФОПГФ, зробленій станом на час розгляду справи.
Крім того, згідно п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК, днем вручення судового рішення (за ст. 232 ГПК ухвала є одним з видів судового рішення) є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином, суд, в порядку ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України, розглядає справу за наявними матеріалами.
Матеріалами справи встановлено.
Згідно витягу з ЄДРЮОФОПГФ від 30.03.21, станом на 10.09.19 ідентифікаційний код юридичної особи 42829079 зареєстровано за ТОВ „Артанда” (Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Байкова, 61), державна реєстрація створення якого - 19.02.19.
Проте, згідно витягу з ЄДРЮОФОПГФ від 30.03.21, станом на 30.03.21 даний ідентифікаційний код (42829079) зареєстровано за відповідачем - ТОВ „Пластік-Продакшн” (Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Тернопільська, 15/1), з датою державної реєстрації створення 19.02.19. При цьому, в абзаці 4 даних про хронологію реєстраційних дій вказано, що 21.01.21 здійснено державну реєстрацію, в тому числі зміни місцезнаходження юридичної особи та зміни найменування.
Таким чином, станом на час розгляду справи відповідачем з ідентифікаційним номером 42829079 є саме ТОВ „Пластік-Продакшн” (Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Тернопільська, 15/1), що є зміненою назвою ТОВ „Артанда” з таким же ідентифікаційним кодом (що зареєстрована раніше).
10.09.19 між сторонами підписано (та скріплено печатками обох сторін) видаткову накладну № 10-09/12 (постачальник - ТОВ „Технопласт”, одержувач - ТОВ „Артанда”), за якою позивач поставив, а відповідач прийняв (підпис та печатка відповідача містяться в графі „Отримав”) товар (суперконцентрат крейди Кредолен КПГ 035, концентрат чорний КПГ 950) на суму 56 388 грн.
Цього ж 10.09.19 позивач виставив рахунок-фактуру № СФ-002704 на суму 56 388 грн. за товар - суперконцентрат крейди Кредолен КПГ 035, концентрат чорний КПГ 950.
Також, згідно товарно-транспортної накладної № 10-09/12 від 10.09.19 вантажовідправник - ТОВ „Технопласт” здійснив перевезення на користь вантажоодержувача - ТОВ „Артанда” товар (суперконцентрат крейди Кредолен КПГ 035, концентрат чорний КПГ 950) на суму 56 388 грн. Накладна також підписана та скріплена печатками сторін.
19.03.21 позивач направив відповідачу претензію з вимогою у семиденний строк з дня пред'явлення претензії сплатити суму основної заборгованості в розмірі 40 388 грн. за товар згідно накладної від 10.09.19 № 10-09/12. Докази направлення претензії: опис кореспонденції з штампом пошти на ім'я ТОВ „Пластік-Продакшн”, відміткою відправника - ТОВ „Технопласт” та вказівкою кореспонденції - претензія щодо сплати заборгованості на суму 40 388 грн.; поштова накладна від 19.03.21 № 0405200291204 (одержувач - відповідач)
Крім того до справи подано: оборотно-сальдову відомість по рахунку 361, замовлення, контрагенти: ТОВ „Артанда” за 01.01.19 - 01.03.21 з вказаним сальдо на кінець періоду - 40 388 грн. Відомість підписана ТОВ „Технопласт” та скріплена його печаткою; акт звірки розрахунків між сторонами з відміченим сальдо на 01.03.21 - 40 388 грн., який, однак, засвідчений лише позивачем.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі заяви по суті справи з доданими доказами та давши їм оцінку в сукупності, при аналізі норм діючого законодавства, що регулює спірні відносини, суд врахував таке.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.2 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Як вбачається з матеріалів справи (видаткова накладна), позивач поставив відповідачу товар, а відповідач прийняв його на суму 56 388 грн. Зокрема, накладна у графі „від постачальника” підписана та скріплена печаткою позивача, у графі „Отримав” - підписом та печаткою відповідача. Вказана господарська операція свідчить про виникнення між сторонами господарських правовідносин поставки товарів, які в свою чергу передбачають наявність певних прав та обов'язків сторін, на підставі усної домовленості (усного договору) між ними, що передувала поставці. Тобто, прийняттю товару відповідачем передувало замовлення останнього на таку поставку, а сама поставка товару свідчить про прийняття замовлення позивачем до виконання та виконання договору (домовленості) в цілому.
В даному разі суд приймає до уваги ч. 1 ст. 626 ЦК України, де вказано, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. За ч. 1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Положення ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України передбачають, що допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. В данному разі слід зазначити, що цивільне законодавсвто не передбачає обов'язкової письмової форми для такого виду договору поставки, який укладено між сторонами.
Отже, правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору (враховуючи його предмет, умови та сторони), і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.
Згідно ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковий для виконання сторонами.
З позовних матеріалів (видаткова накладна) вбачається, що позивач на виконання усного договору поставив відповідачу, а останній прийняв товар на суму 56 388 грн. Прийняття товару відповідачем підтверджується його підписом та печаткою на накладній у графі „отримав”. Крім того, факт перевезення даного товару вантажовідправником (позивачем) для вантажоодержувача (відповідача) підтверджується товарно-транспортною накладною № 10-09/12 від 10.09.19 (вантажовідправник - ТОВ „Технопласт”, вантажоодержувач - ТОВ „Артанда”, товар (суперконцентрат крейди Кредолен КПГ 035, концентрат чорний КПГ 950) на суму 56 388 грн., що відповідає накладній № 10-09/12 від 10.09.19. Товарно-транспортна накладна також підписана та скріплена печатками сторін.
Як вбачається з визначення договору поставки, передбаченого ст. 712 ЦК України, поставлений товар має бути оплаченим. Враховуючи те, що договір між сторонами усний, строк оплати є невизначеним (неможливо встановити письмовими доказами, зокрема відсутнім текстом договору).
За ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
З наявного у справі опису вкладення кореспонденції вбачається, що 19.03.21 (дата штампу пошти) відправник - ТОВ „Технопласт” направив на ім'я ТОВ „Пластік-Продакшн” претензію-вимогу щодо сплати заборгованості за договором на суму 40 388 грн. Про прийняття кореспонденції на відправку та про саму відправку претензії свідчать штамп пошти на описі кореспонденції та поштова накладна від 19.03.21 № 0405200291204 з відміткою одержувача - ТОВ „Пластік-Продакшн” та відправника - юридична фірма „Теффі”, представника позивача за договором № 106-ВА про надання юридичних послуг від 12.03.21.
Отже, з урахуванням положень ст. 530 ЦК України обов'язок оплати поставленного товару виник в відповідача на протязі семи днів від дня пред'явлення вимоги 27.03.21. Однак, як вбачається з матеріалів справи, станом на час розгляду справи оплата здійснена лише на суму 16 000 грн. Докази повної оплати в наведені строки відсутні.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Статтею 525 Цивільного кодексу України обумовлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором. Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Враховуючи, що строк оплати пропущено (докази оплати в повному обсязі відсутні), у відповідача виникла заборгованість, розмір якої підтверджується документально та становить (56 388 грн. вартість всього товару мінус 16 000 грн. часткової оплати) 40 388 грн.
Отже, позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Враховуючи задоволення позову, судові витрати, в частині судового збору, згідно ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача. Питання відшкодування витрат позивача на професійну правничу допомогу, з урахуванням зробленої ним відповідної заяви (у позові), буде вирішено в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України в разі дотримання відповідних умов відносно подання доказів.
Керуючись ст.ст. 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
Позов задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Пластік-Продакшн” (29018, Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Тернопільська, 15/1, ЄДРПОУ 42829079) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Технопласт” (03113, м. Київ, вул. Шевцова, 1, ЄДРПОУ 30523984) 40 388 грн. (сорок тисяч триста вісімдесят вісім грн. 00 коп.) заборгованості за поставлений товар, 2 270 грн. (дві тисячі двісті сімдесят грн. 00 коп.) судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. (ч.1 ст. 256 ГПК України).
Повний текст рішення складено 11.06.21.
Суддя Ю.В. Гладюк
Віддрук. 3 прим.:
1- до справи
2- позивачу (04052, м. Київ, вул. Глибочицька, 40)
3 - відповідачу (29018, м. Хмельницький, вул. Тернопільська, 15/1)
Всім рекомендованим з повідомленням