Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про відмову у відкритті провадження у справі
"10" червня 2021 р.Справа № 922/2259/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Присяжнюка О.О.
розглянувши матеріали
позовної заяви Фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Наталинської сільської ради (63343, Харківська область, Красноградський район, с. Наталине)
про визнання неправомірним
Фізична особа ОСОБА_1 звернулась до Господарського Суду Харківської області із позовною заявою до Наталинської сільської ради , в якій просить суд:
Визнати неправомірною відповідь Наталінської сільської ради про відмову в наданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства.
Зобов'язати Відповідача визначити статус вказаної мною земельної ділянки згідно ст. 14і Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» розподілена чи не розподілена.
Надати мені, ОСОБА_1 , дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га , викопіюваної з Публічної кадастрової карти Украіни для ведення особистого селянського господарства.
Розглянувши матеріали позовної заяви Фізичної особи ОСОБА_1 , суд дійшов висновку про таке.
Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Згідно з ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Частиною 2 статті 4 ГПК України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Частиною першою статті 20 ГПК України унормовано, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:
- справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці (п.6);
- вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами (п.13).
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Згідно з ст. 21 ГПК України не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
За змістом ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
Для віднесення справи до господарської юрисдикції суду необхідно визначити, чи правовідносини та спір є господарськими. Зокрема, господарський спір підвідомчий господарському суду за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Отже, господарські суди на загальних підставах вирішують спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори, якщо сторонами в судовому процесі виступають фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності, якщо це прямо передбачено процесуальним законом.
З огляду на предмет позову, характер спору та суб'єктний склад сторін спірних правовідносин, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства.
Згідно з ч.ч.1, 3-6 ст. 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства. Про відмову у відкритті провадження у справі постановляється ухвала не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви. Така ухвала надсилається заявникові не пізніше наступного дня після її постановлення в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу. До ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, що надсилається заявникові, додаються позовні матеріали. Копія позовної заяви залишається в суді. Ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі може бути оскаржено. У разі скасування цієї ухвали позовна заява вважається поданою в день первісного звернення до суду. Відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Враховуючи вищевикладене позовна заява Фізичної особи ОСОБА_1 не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства та має розглядатись судом загальної юрисдикції, що є підставою для відмови у відкритті провадження у справі згідно з п. 1 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись п. 1 ч.1 ст.175, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України,
1. У відкритті провадження по справі за позовом Фізичної особи ОСОБА_1 до Наталинської сільської ради - відмовити.
Роз'яснити Фізичній особі ОСОБА_1 , що сплачена сума судового збору у разі відмови у відкритті провадження у справі повертається ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила.
Додаток: позовна заява з доданими документами на 8 арк.
Ухвала набирає законної сили 10.06.2021 та відповідно до ст. 235, п. 6 ч. 1 ст. 255, пп. 17.5 п. 17 розділу XI Перехідних положень ГПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.
Суддя О.О. Присяжнюк