Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
08 червня 2021 року м. ХарківСправа № 922/1097/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Шарко Л.В.
при секретарі судового засідання Васильєвій Л.О.
розглянувши матеріали справи
за позовом Харківської міської ради, м. Харків
до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агросвіт", м. Миргород
про стягнення 435 324,89 грн.
за участю представників:
позивача - Пантелей В.В., Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, рішення ХМР від 09.12.2020 року № 7/20, посвідчення № 1799 (самопредставництво) , ;
відповідача - Поліщук Д.В. (адвокат), ордер на надання правової допомоги серії АТ № 1009846 від 20.04.21р.
Харківська міська рада, м. Харків звернулась до господарcького суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з СТОВ "Агросвіт", м. Миргород безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати в сумі 435 324,89 грн. за використання земельної ділянки комунальної власності м. Харкова з кадастровим номером 6310138500:06:003:0043 по АДРЕСА_1 у період з 01.01.20 по 28.02.2021. Судові витрати просить покласти на відповідача.
Ухвалою суду від 01.04.21р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
20.04.21р. відповідач звернувся до суду з клопотанням про залишення позову без розгляду, в якому зазначає про те, що позовна заява підписана особою, яка не має права її підписувати, оскільки позивач не приймав рішення про звернення до суду із відповідною позовною заявою, а у ОСОБА_1 відсутні повноваження здійснювати представництво позивача на засадах самопредставництва, що відповідно до п.2 ч.1 ст.226 ГПК України є підставою для залишення позову без розгляду.
Розглянувши клопотання відповідача про залишення позову без розгляду (20.04.21р. вх. №8997/21), суд не вбачає підстав для його задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до підпункту 11 пункту 16-1 Перехідних положень Конституції України представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.
Згідно з ч. 3 ст. 131-2 Конституції України (в редакції Закону України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", який набрав чинності 30.09.2016 року) виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Водночас Закон України від 18.12.2019 року №390-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення" розширив перелік осіб, які можуть здійснювати самопредставництво органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб (незалежно від порядку їх створення) в суді, а саме надав таку можливість не лише керівникам, членам виконавчих органів юридичної особи, але й іншим особам (тобто включаючи працівників), уповноваженим діяти від їх імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) тощо.
Відповідно до приписів ст.ст. 56, 58 ГПК України здійснення процесуального представництва органів державної влади, органів влади автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх творення як шляхом самопредставництва, так і через представника.
Самопредставництво органу державної влади, органу місцевого самоврядування, юридичної особи незалежно від порядку її створення є можливим, якщо в законі, статуті, положенні, трудовому договорі (контракті) визначено, що керівник, член виконавчого органу юридичної особи, інші особа уповноважені діяти від імені органу державної влади, органу місцевого самоврядування, юридичної особи в суді без окремого доручення.
Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд) в ухвалі від 12 лютого 2020 року у справі № 160/2199/19 вказав, що для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень) без додаткового уповноваження (довіреності).
В ухвалі від 07 лютого 2020 року у справі № 17/495-08 Верховний Суд (Касаційний господарський суд) залишаючи без руху касаційну скаргу вказав, що для підтвердження повноважень брати участь у справі в порядку самопредставництва працівник (юрисконсульт) має надати суду:
- докази того, що особа обіймає певну посаду (наказ, трудовий договір), а також
- докази, які дозволяють встановити обсяг повноважень вказаної посадової особи (статут, положення, трудовий договір (контракт).
Суд установив, що додатком 127 до рішення Харківської міської ради від 09.12.2020 року № 7/20 затверджене Положення про Департамент територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради (а.с. 24-28).
Відповідно до п. 4.1.36 зазначеного Положення Департамент відповідно до покладених до нього завдань забезпечує здійснення працівниками Департаменту: самопредставництва (у тому числі за резолюцією міського голови) Харківської міської ради, її виконавчого комітету, Департаменту, Управління земельних відносин Департаменту, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту, Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради і Служби містобудівного кадастру міста Харкова Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради, інших виконавчих органів Харківської міської ради у місцевих, апеляційних судах та у Верховному Суді у цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справах; представництва на підставі довіреностей Харківської міської ради, її виконавчого комітету, Департаменту, Управління земельних відносин Департаменту, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту, Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради і Служби містобудівного кадастру міста Харкова Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради та інших виконавчих органів Харківської міської ради, зокрема, але не виключно в органах прокуратури, державної виконавчої служби, в інших правоохоронних і контролюючих органах, в усіх державних органах й установах.
Працівники Департаменту в порядку самопредставництва або на підставі довіреностей представляють у судах інтереси Харківської міської ради.
У пункті 4.2.6 Положення зазначено, що Департамент має право складати, підписувати та подавати позовні заяви, скарги, відзиви, відповіді на відзиви, заперечення, клопотання, заяви про визнання позову, відмови від позову, закриття провадження, збільшення або зменшення позовних вимог, укладати мирові угоди, складати інші заяви із процесуальних питань з усіма правами, що передбачені законодавством, учасникам справи до місцевих, апеляційних судів та до Верховного Суду від імені та з метою захисту прав та законних інтересів Харківської міської ради, її виконавчого комітету, Департаменту, Управління земельних відносин Департаменту, Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю Департаменту, Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради і Служби містобудівного кадастру міста Харкова Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради.
На підтвердження повноважень уповноваженої особи Харківської міської ради до позовної заяви були надані наступні документи: копія Положення про Департамент територіального контролю Харківської міської ради (а.с. № 24-28), копія посвідчення ОСОБА_1 №1800 (№ а.с. 29), витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, в якому міститься запис стосовно ОСОБА_1 , яка наділена повноваженнями представляти інтереси Харківської міської ради на засадах самопредставництва (а.с. № 18-23).
Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, п. 29, 26.07.2007 року; "ТОВ "Фріда" проти України", заява №24003/07, п. 33, 08.12.2016 року).
Європейський суд з прав людини також зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Обґрунтовуючи заяву про залишення позовної заяви без розгляду, відповідач посилається на ухвалу Касаційного господарського суду від 31.12.2020 року по справі №904/3454/18, в якій, зокрема, зазначено наступне.
За загальним правилом у теорії права, самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення. Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності). (Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 13.03.2020 у справі №922/2844/19).
Працівник органу державної влади, органу місцевого самоврядування підтверджує право на звернення від імені такого органу в порядку самопредставництва, для чого надає суду: витяг з контракту, в якому визначено, що особа має повноваження представляти орган державної влади, орган місцевого самоврядування в суді в конкретній судовій справі без окремого доручення; або оригінал або копія трудового договору (акту про призначення), посвідчення та витяг з посадової інструкції, в якій визначено, що особа має повноваження представляти орган державної влади, орган місцевого самоврядування в суді без окремого доручення керівника; та окреме доручення (резолюція) керівника, в якому визначено повноваження особи представляти інтереси державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування в суді в конкретній судовій справі, якщо посадовою інструкцією або контрактом не передбачено право такої особи представляти інтереси юридичної особи без такого доручення.
Таким чином, за твердженнями відповідача, з аналізу ухвали Верховного Суду від 31.12.2020 у справі № 904/3454/18 вбачається що для підтвердження повноваження особи представляти орган місцевого самоврядування в суді у порядку самопредставництва - особа повинна надати до суду, зокрема оригінал або копію трудового договору (акту про призначення), посвідчення та витяг з посадової інструкції, в якій визначено, що особа має повноваження представляти орган державної влади, орган місцевого самоврядування в суді без окремого доручення керівника.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на ухвалу Верховного Суду від 31.12.2020 у справі № 904/3454/18 оскільки, питання щодо самопредставництва в даній справі вирішувалося Верховним Судом на підставі інших документів (доказів), зокрема, ухвала Верховного суду від 31.12.2020 по справі № 904/3454/18 не містить посилання на такий доказ, як витяг з Єдиного Державного Реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Харківської міської ради, який міститься в даній справі, та в якому ОСОБА_1 зазанчена як представник, з усіма правами, наданими учасникам справи (самопредставництво) ( а.с. № 18-23).
З огляду на те, що справа № 904/3454/18 різниться за суб'єктним складом, предметом спору та документами на підтвердження правової позиції, отже, справа № 904/3454/18 не є аналогічною даній справі, таким чином, посилання представника відповідача на ухвалу Верховного Суду від 31.12.2020 у справі № 904/3454/18 не приймаються.
Також, відповідач зазначає про те, що ОСОБА_1 на підтвердження повноважень діяти від імені Харківської міської ради в порядку самопредставництва. не надала до суду витяг з посадової інструкції, наказ (рішення) про призначення на посаду, в яких визначено, що особа має повноваження представляти орган місцевого самоврядування в суді без окремого доручення.
Посилання відповідача на ненадання позивачем посадової інструкції Комарової Д.Д. на підтвердження її права підписувати позовну заяву від імені позивача, суд вважає необґрунтованими.
Так, зокрема, Верховним судом у постанова від 23.11.2020 у справі №908/592/19 зазначено про те, що Посадова інструкція є локальним (внутрішнім) нормативно-правовим актом, яким регулюються відносини з питань праці відповідно та у межах актів трудового законодавства, а отже не відноситься до документів, визначених ч. 4 ст. 56 ГПК України, якими можливо підтвердити повноваження вказаної особи на самопредставництво.
Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення. Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).
Також, посилання відповідача на те, що Положення про Департамент територіального контролю Харківської міської ради, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 09.12.2020 № 7/20 втратило чинність станом на 30.03.21р. (дату подання позовної заяви), не відповідає дійсності, оскільки дане Положення є чинним станом на час розгляду справи.
Звертаючись до суду з даною позовною заявою представником позивача на підтвердження повноважень уповноваженої особи Харківської міської ради діяти на засадах самопредставництва Комаровою Д.Д. подавались: копія Положення про Департамент територіального контролю Харківської міської ради (а.с. № 24-28), копія посвідчення ОСОБА_1 №1800 ( а.с. № 29), витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, в якому міститься запис стосовно ОСОБА_1 , яка наділена повноваженнями представляти інтереси Харківської міської ради на засадах самопредставництва (а.с. № 18-23).
Як вбачається з матеріалів справи та інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, громадських формувань в розділі "Відомості про осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім'я, по батькові, дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи" Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243) зазначено - ОСОБА_2 (Повноваження: Вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо (САМОПРЕДСТАВНИЦТВО З УСІМА ПРАВАМИ, НАДАНИМИ УЧАСНИКАМ СПРАВИ ВІДПОВІДНО ДО ЗАКОНІВ, З ПРАВОМ ПІДПИСАННЯ ДОКУМЕНТІВ, ЗАСВІДЧЕННЯ КОПІЙ)).
Також, за твердженнями відповідача, позивачем не надано жодного доказу виявлення та фіксації факту неотримання доходів у результаті безпідставного збереження коштів землекористувачами при використанні земельних ділянок комунальної власності з порушенням вимог земельного законодавства, жодного рішення сесії позивача про проведення інвентаризації земель з метою подальшого подання обґрунтованого позову. Акт обстеження земельної ділянки, інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, відповідач вважає неналежним доказом на підтвердження безпідставного збереження коштів, а тому просить відмовити у задоволенні позовної заяви.
На думку відповідача, позивач повинен був зафіксувати факт неотримання доходів у результаті безпідставного збереження коштів землекористувачами при використанні земельних ділянок комунальної власності з порушенням вимог земельного законодавства та на сесії Харківської міської ради прийняти рішення про інвентаризацію земель з метою подальшого подання позовних заяв до суду з відповідними вимогами.
Зазначені твердження відповідача спростовуються доводами позивача про те, що відповідно до статті 35 Закону України " Про землеустрій" інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця розташування об'єктів землеустрою, їхніх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, виявлення і консервації деградованих сільськогосподарських угідь і забруднених земель, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.
У разі виявлення при проведенні інвентаризації земель державної та комунальної власності земель, не віднесених до тієї чи іншої категорії, віднесення таких земель до відповідної категорії здійснюється органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування на підставі відповідної документації із землеустрою, погодженої та затвердженої в установленому законом порядку.
В даному випадку підстави для проведення інвентаризації спірної земельної ділянки відсутні, оскільки земельна ділянка по АДРЕСА_1 з кадастровим номером 6310138500:06:003:0043 вже сформована як об'єкт цивільних прав, зокрема, визначено її площу та межі, із внесенням відповідної інформації до Державного земельного кадастру.
У Положенні Департаменту територіального контролю та земельних відносин від 09.12.2020 №7/20 не зазначено про необхідність проведення інвентаризації вже сформованих земельних ділянок.
Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини, практику Верховного Суду та Європейського Суду з прав людини, суд доходить висновку про те, що Харківська міська рада надала усі належні документи на підтвердження повноважень її працівника ОСОБА_1 діяти на засадах самопредставництва.
Так, посилання відповідача на відсутність в матеріалах справи документів, які підтверджують повноваження представника позивача у порядку самопредставництва, є необґрунтованими, отже суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду (вх.№8997/21 від 20.04.2021).
На підставі викладеного, керуючись статтями 15, 234, 254, 255, п. п. 9 п. 1 розділу ХІ Перехідних положень ГПК України, суд -
1. В задоволенні заяви Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агросвіт" (20.04.21р. вх. №8997/21) про залишення позову без розгляду - відмовити.
Дана ухвала не входить до переліку ухвал які оскаржуються окремо від рішення суду, в порядку ст. 255 ГПК України. Заперечення на дану ухвалу можуть бути викладені в апеляційній скарзі на відповідне рішення суду.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України.
Повний текст ухвали складено та підписано 11.06.21р.
Суддя Л.В. Шарко
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.