Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"11" червня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/1170/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Смірнової О.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ашан Україна Гіпермаркет", м. Київ
до Фізичної особи ОСОБА_1 , м. Харків
про стягнення 42506,68 грн.
без виклику учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ашан Україна Гіпермаркет" звернулось до Господарського суду Харківської області із позовом про стягнення з Фізичної особи ОСОБА_1 заборгованості за договором суборенди приміщення № КЗ-1 від 02.12.2017 року в розмірі 33765,92 грн., 3% річних у сумі 2733,56 грн., інфляційних втрат у сумі 6007,20 грн. Судові витрати (2270,00 грн. судового збору) позивач просить відшкодувати за рахунок відповідача.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.04.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/1170/21 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Ухвала господарського суду Харківської області від12.04.2021 року (якою відповідачу було встановлено строк - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву) направлена на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Заяв чи клопотань, відповідно до ст. 80 ГПК України, про можливість подання яких було роз'яснено ухвалою господарського суду Харківської області від 12.04.2021 року, на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ст. 252 ГПК України.
19.05.2021 року відповідач подав відзив (вх.№ 11435), в якому проти наявності основної заборгованості не заперечував, водночас просив застосувати позовну давність три роки з моменту звернення позивачем до суду, а саме 24.03.2021 року.
31.05.2021 року позивач подав відповідь на відзив (вх.№ 12596), в якій, посилаючись на положення пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, зазначив, що строки позовної давності, які повинні були закінчитися у період з січня по березень 2021 року, є діючими (до завершення карантину), тому для заборгованості, яка виникла у період з січня 2018 по березень 2018 року строк позовної давності не закінчився.
З'ясувавши всі фактичні обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд установив такі обставини.
02.12.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ашан Україна Гіпермаркет" (позивач, Орендар) та Фізичною особою - підприємцем Павленко Людмилою Олександрівною (відповідач, Суборендар) укладено договір суборенди приміщення №К3-1 (далі - "Договір суборенди"), предметом якого було тимчасове платне користування Суборендарем частини нежитлового приміщення торгового центру розташованого за адресою м. Харків, вул. Тарасівська, 3, площею 3,24 кв.м. (Приміщення).
02.12.2017 року Орендар і Суборендар підписали акт приймання-передачі Приміщення, за яким Суборендар прийняв Приміщення в користування.
15.05.2018 року Орендар та Суборендар уклали додаткову угоду №1 до Договору суборенди, згідно з якою сторони погодили, що строк використання Суборендарем Приміщення закінчується 31 липня 2018 року.
31.07.2018 року Орендар та Суборендар підписали акт повернення приміщення, за яким Суборендар повернув Приміщення Орендарю.
Згідно з підпунктом 8.4. Договору суборенди орендна ставка за 1 (один) кв.м. за Договором суборенди складає 1157,41 гривень.
Відповідно до пункту 8.2. Договору суборенди розмір орендної плати за один місяць визначається як сума в гривнях, що обчислюється по наступній формулі. Орендна плата = Індекс К1 х Площа приміщення х Орендна ставка + ПДВ.
Індекс К1 - співвідношення встановленого Національним банком України офіційного курсу гривні до долара США на дату виставлення рахунку, а в його відсутність - на 15 число місяця, що передує оплачуваному, до встановленого Національним банком України офіційного курсу гривні до долара США на дату укладення Договору. Індекс К1 застосовується лише у випадках коли він більший одиниці.
У спірний період орендна плата розраховувалася наступним чином:
Орендна плата = 1 (індекс К1) х 3,24 (площа) х 1157,41 (орендна ставка) + ПДВ = 4500,01 гривень.
Відповідно до пункту 8.5. Договору суборенди орендна плата сплачується Суборендарем щомісячно авансом не пізніше 25 числа місяця, що передує оплачуваному місяцю.
В силу пункту 9.1. Договору суборенди Суборендар зобов'язаний щомісячно окремо відшкодовувати Орендареві витрати на оплату використаної в Приміщенні електроенергії, водопостачання та водовідведення в розмірі, визначеному згідно показань лічильників встановлених в Приміщенні з використанням відповідних тарифів оплати встановлених згідно чинного законодавства. Окрім цього, Суборендар зобов'язаний щомісячно окремо відшкодовувати Орендареві частину витрат на опалення магазину, від загального рахунку за газ, що виставляється Орендарю, пропорційно площі, яку займає Суборендар; компенсувати витрати Орендаря на вентиляцію та кондиціонування Приміщення в теплий період року пропорційно площі, яку займає Суборендар.
Згідно з пунктом 9.3. Договору суборенди Суборендар зобов'язаний компенсувати Орендареві вартість використаних в Приміщенні електроенергії і води, а також суми витрат на утримання електромереж, не пізніше 10-го числа місяця наступного за оплачуваним.
Позивач зазначає, що в порушення умов Договору суборенди, Відповідач не сплатив :
- частково орендну плату у розмірі 4276,97 грн. за січень 2018 року;
- відшкодування вартості електроенергії, відшкодування вартості утримання електромереж у розмірі 528,88 грн. за січень 2018 року;
- орендну плату у розмірі 4500,01 грн. за лютий 2018 року;
- відшкодування вартості опалення у розмірі 128,95 грн. за лютий 2018 року;
- орендну плату у розмірі 4500,01 грн. за березень 2018 року;
- відшкодування вартості електроенергії, відшкодування вартості утримання електромереж у розмірі 482,80 грн. за березень 2018 року;
- відшкодування вартості опалення у розмірі 141,70 грн. за березень 2018 року;
- орендну плату у розмірі 4500,01 грн. за квітень 2018 року;
- відшкодування вартості електроенергії, відшкодування вартості утримання електромереж у розмірі 426,65 грн. за квітень 2018 року;
- відшкодування вартості опалення у розмірі 61,28 грн. за квітень 2018 року;
- орендну плату у розмірі 4500,01 грн. за травень 2018 року;
- відшкодування вартості електроенергії, відшкодування вартості утримання електромереж у розмірі 152,38 грн. за період з 01.05.2018 року по 17.05.2018 року (включно);
- відшкодування вартості електроенергії, відшкодування вартості утримання електромереж у розмірі 123,62 грн. за період з 18.05.2018 року по 31.05.2018 року;
- орендну плату у розмірі 4500,01 грн. за червень 2018 року;
- відшкодування вартості електроенергії, відшкодування вартості утримання електромереж у розмірі 174,18 грн. за червень 2018 року;
- орендну плату у розмірі 4500,01 грн. за липень 2018 року;
- відшкодування вартості електроенергії, відшкодування вартості утримання електромереж у розмірі 148,45 грн. за липень 2018 року;
Загальний розмір заборгованості складає 33765,92 грн., що є порушенням договірних зобов'язань.
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
Згідно з інформацією, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, 30.08.2018 року було здійснено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця Павленко Людмили Олександрівни за її власним рішенням, про що внесено відповідний запис до Реєстру за № 245000600020089029.
Господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду згідно з пунктом 1 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України спорів, в яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов'язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем (аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.06.2018 року у справі № 338/180/17).
Оскільки, позовні вимоги позивача до відповідача обґрунтовуються наявністю заборгованості за Договором суборенди, що виникла у період, коли відповідач був фізичною особою - підприємцем, суд доходить висновку, що цей спір відноситься до юрисдикції господарських судів та ця позовна заява повинна розглядатися господарським судом за правилами господарського судочинства.
Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частина 1 статті 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України, орендар зобов'язаний вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі.
Відповідно до пункту 8.5. Договору суборенди орендна плата сплачується Суборендарем щомісячно авансом не пізніше 25 числа місяця, що передує оплачуваному місяцю.
Згідно з пунктом 9.3. Договору суборенди Суборендар зобов'язаний компенсувати Орендареві вартість використаних в Приміщенні електроенергії і води, а також суми витрат на утримання електромереж, не пізніше 10-го числа місяця наступного за оплачуваним.
Проте, станом на час розгляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем становить 33765,92 грн.
Станом на момент розгляду справи, відповідач 33765,92 грн. заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б оплату заборгованості.
Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання грошових зобов'язань за Договором оренди з 26 числа місяця, що передує оплачуваному місяцю (стосовно орендної плати).
Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Суд враховує, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, хоч йому було створено усі можливості для надання заперечень.
Щодо тверджень відповідача, що позивач умисно затягував строк розрахунків за Договором суборенди, суд зазначає, що строки внесення орендної плати та відшкодування комунальних послуг передбачені умовами спірного договором (пункти 8.5., 9.3.) та не залежать від направлення позивачем акту звірки розрахунків. При цьому матеріали справи не містять доказів звернення відповідача до позивача з проханням здійснити розрахунки за спірним договором.
Враховуючи викладене, та те, що на момент прийняття рішення по справі, у матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачем заборгованості в добровільному порядку, суд вважає заявлену вимогу позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 33765,92 грн. нормативно та документально обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 2733,56 грн. та інфляційні втрати в сумі 6007,20 грн.
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст.610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов'язання.
Згідно з ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України гарантовано, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, перевіривши розрахунок позивача, зазначає, що вимоги про стягнення 3% річних у сумі 2733,56 грн. та інфляційних втрат в сумі 6007,20 грн. є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо заяви відповідача про застосування позовної давності, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Згідно ч. 5 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Однак, відповідно Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) № 540-ІХ від 30.03.2020 року, розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 року, №№ 40-44, ст. 356) доповнено пунктом 12 такого змісту:
"12. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.".
Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 продовжено дію карантину до 30.06.2021 року.
Таким чином, названим Законом на період дії карантину, тобто з 22 березня 2020 року і по 30 червня 2021року строки позовної давності були продовжені. Вказане передбачає, що строк позовної давності, який повинен був закінчуватися у період дії карантину є діючим протягом всього строку дії карантину до кінця його завершення.
Суд установив, що позовна давність для звернення до суду з вимогою про стягнення заборгованості, яка утворилась за період з 26.12.2017 року по 26.06.2018 року, розпочинається з 26.12.2017 року та спливає 26.06.2021 року. У свою чергу, позивач звернувся до суду 29.03.2021 року, тобто з пропуском позовної давності щодо заборгованості, яка виникла за період до 29.03.2018 року.
Проте, враховуючи те, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями, в тому числі ст. 257 ЦК України, продовжуються на строк дії такого карантину, - позовну давність позивачем не пропущено.
Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ашан Україна Гіпермаркет" підлягають задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 129 Господарського процесуального кодексу України та покладає на відповідача витрати по сплаті судового збору.
На підставі ст.ст. 6, 11, 525, 530, 626, ч. 3 ст. 509, ч. 1 ст. 759, ч.ч. 1, 5 ст. 762, ч. 1 ст. 764 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 283, 285 Господарського кодексу України, керуючись статтями 73-74, 76-80, 129, 232-233, 237-238, 240-241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Фізичної особи Павленко Людмили Олександрівни ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ашан Україна Гіпермаркет" (04073, м. Київ, просп. Степана Бандери. 15-А; код ЄДРПОУ 35442481) основну заборгованість у сумі 33765,92 грн., 3% річних у сумі 2733,56 грн., інфляційні втрати в сумі 6007,20 грн. та 2270,00 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили, відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду в установленому законом порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне рішення складено 11.06.2021 року.
Суддя О.В. Смірнова