Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"02" червня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/730/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Калантай М.В.
при секретарі судового засідання Закопайло О.В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча", м.Маріуполь Донецької області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Енерджи Дніпровський 1", м.Харків
про стягнення 99 879,09грн.
за участю представників:
позивача: Рабко Т.О.
від відповідача: не з'явився
Приватне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча" (надалі - позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Енерджи Дніпровський 1" (надалі - відповідач) про стягнення 99879,09грн., з яких: 95000,00грн. заборгованості з орендної плати, 2225,62грн. пені, 2096,81грн. інфляційних втрат, 556,66грн. 3% річних.
На підтвердження позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань щодо внесення орендних платежів за договором оперативної оренди №1350 від 31.07.2019.
Ухвалою від 09.03.2021 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 23.03.2021.
У підготовчому засіданні 23.03.2021 судом постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів, а також оголошено перерву до 20.04.2021.
Ухвалою від 26.03.2021 підготовче засідання призначено на 27.04.2021.
26 квітня 2021 року від позивача надійшла заява про долучення до матеріалів справи документів на підтвердження надання правової допомоги.
Дана заява з огляду на приписи статті 129 ГПК України прийнята судом та долучена до матеріалів справи.
Ухвалою від 28.04.2021 підготовче засідання призначено на 18.05.2021.
17 травня 2021 року від позивача надійшло клопотання про долучення доказів оплати наданої правової допомоги в розмірі 4382,29грн.
Дана заява з огляду на приписи статті 129 ГПК України прийнята судом та долучена до матеріалів справи.
У підготовчому засіданні 18.05.2021 судом постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, судове засідання призначено на 02.06.2021.
Представник позивача в судовому засіданні 02.06.2021 підтримав доводи, викладені в позовній заяві, просив позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач представника в судове засідання не направив, відзиву не надав.
Господарським судом перевірено місцезнаходження відповідача. У відповідності до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресою відповідача є: 61171, м.Харків, вул.Павлова Академіка, буд.120А. Дана адреса зазначена позивачем і у позовній заяві.
За вказаною адресою відповідачу направлялися копії ухвал від 09.03.2021, 23.03.2021, 26.03.2021, 28.04.2021 та від 18.05.2021, які були повернуті до суду у зв'язку із відсутністю адресату за вказаною адресою, у тому числі ухвала від 18.05.2021 повернута до суду з відповідною довідкою поштової установи від 28.05.2021.
Згідно з частиною 4 статті 120 ГПК України ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п'ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.
При цьому, відповідно до пунктів 4, 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Враховуючи наведені приписи чинного законодавства, копія ухвали від 18.05.2021 є врученою відповідачу 28.05.2021, а тому суд приходить до висновку про належне повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання.
Пунктом 1 частини 3 статті 202 ГПК України встановлено, що у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання.
Частиною 9 статті 165 ГПК України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами та за відсутності представника відповідача.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.
31 липня 2019 року між позивачем, як орендодавцем, та відповідачем, як орендарем, укладено договір оперативної оренди № 1350 (надалі - Договір), за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв за плату на певний строк рухоме майно для здійснення господарської діяльності (надалі - об'єкт оренди).
Згідно з пунктом 2.3 Договору об'єкт оренди вважається переданим в оренду з моменту, зазначеного в підписаному сторонами Акті здачі-приймання об'єкта оренди.
31 липня 2019 року сторонами Договору був підписаний Акт здачі-приймання об'єкта оренди, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв об'єкт оренди в задовільному стані, відповідним його цільовим призначенням та умовами цього Договору.
Відповідно до пункту 3.2 Договору розмір орендної плати за календарний місяць оренди складає становить 20000 грн. (з ПДВ).
Пунктом 3.4 Договору встановлено, що орендна плата підлягає сплаті до моменту фактичного повернення об'єкта оренди Орендодавцю.
Порядок і терміни сплати орендних платежів встановлені сторонами в розділі 3 Договору, зокрема, відповідно до п.3.8 Договору орендар зобов'язаний вносити орендну плату протягом 10 календарних днів від дати виставлених орендодавцем рахунків і підписання сторонами Актів наданих послуг (виконаних робіт).
Зобов'язання щодо виставлення рахунків і направлення актів наданих послуг (виконаних робіт) з боку орендодавця виконувалися в повному обсязі, що підтверджується наданими ним документами.
Згідно умов Договору термін оренди становить 1 календарний рік з моменту передачі об'єкта оренди від орендодавця орендарю на підставі підписаного сторонами Акту здачі-приймання об'єкта оренди, але не більше терміну дії договору (п.2.5 Договору).
Пунктом 12.5 Договору встановлено термін його дії - до 30 червня 2020 року включно.
В той же час, пунктами 5.1-5.3 Договору визначено, що орендар зобов'язаний повернути орендодавцю об'єкт оренди не пізніше першого робочого дня, наступного за днем закінчення строку оренди. Повернення об'єкта оренди оформляється актом повернення об'єкту оренди, який підписується уповноваженими представниками сторін та завіряється їх печатками. Об'єкт оренди вважається повернутим з оренди з моменту, вказаного у підписаному сторонами акті повернення об'єкту оренди.
Як зазначає позивач у позові, орендар не повернув об'єкт оренди орендодавцю та продовжує його використовувати.
Підписаний сторонами Акт повернення майна з оренди в матеріалах справи відсутній.
При цьому, слід враховувати, що пунктом 3.4 Договору встановлено, що орендна плата підлягає сплаті до моменту фактичного повернення об'єкта оренди орендодавцю.
У зв'язку з цим, позивач за період вересень 2020 року - січень 2021 року включно направляв відповідачу рахунки-фактури: №93502989 від 30.09.2020 року за вересень 2020 року; №93556561 від 31.10.2020 року за жовтень 2020 року; №93622713 від 30.11.2020 року за листопад 2020 року; №93662658 від 31.12.2020 року за грудень 2020 року; №93703469 від 31.01.2021 року за січень 2021 року та відповідні акти надання послуг оренди.
Вказані рахунки-фактури та акти надання послуг оренди були направлені позивачем на поштову адресу відповідача та отримані останнім, що підтверджується доданими до позовної заяви документами (а.с.18-37).
Відповідач після отримання цих рахунків та актів не висловив зауважень та заперечень, однак не здійснив їх повну оплату. Як зазначає позивач у позові, лише у вересні 2020 відповідач частково сплатив суму 5000,00грн. за рахунком №93502989 від 30.09.2020.
У зв'язку з цим, у відповідача за період вересень 2020 року - січень 2021 року включно виникла заборгованість за користування орендованим майном у розмірі 95000,00грн.
Враховуючи невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, позивач звернувся до господарського суду Харківської області з даним позовом, у якому просить стягнути з відповідача на свою користь 95000,00грн. заборгованості з орендної плати, 2225,62грн. пені, 2096,81грн. інфляційних втрат, 556,66грн. 3% річних.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Згідно зі статтею 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Відповідно до статті 762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За умовами статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Судом встановлено, що позивач протягом вересня 2020 року - січня 2021 року користувався об'єктом оренди та, з урахуванням положень пункту 3.4 Договору, повинен сплатити орендну плату в загальному розмірі 95000,00грн.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідачем не надано суду та в матеріалах справи відсутні докази повного та своєчасного внесення відповідачем орендної плати за Договором у спірний період.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
У зв'язку з цим, суд вважає позовні вимоги про стягнення 95000,00грн. заборгованості з орендної плати законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до пункту 12.5 Договору закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від виконання прийнятих на себе зобов'язань.
Так, пунктом 7.2 Договору обумовлено, що в разі порушення орендарем встановленого цим договором строку внесення орендної плати, а також інших платежів на користь орендодавця, орендар зобов'язаний сплатити орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від розміру суми простроченої до оплати, за кожен день прострочення, включаючи день фактичної оплати.
Крім того, частиною 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вищевказаних норм законодавства та умов Договору позивач заявив до стягнення з відповідача 2225,62грн. пені, 2096,81грн. інфляційних втрат, 556,66грн. 3% річних, що нараховані за період з 11.10.2020 по 23.02.2021.
Перевіривши розрахунки вищевказаних сум, суд визнав їх такими, що відповідають обставинам справи та вимогам чинного законодавства, а тому позовні вимоги про їх стягнення підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Крім того, позивач просить покласти на відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4382,29грн.
Так, статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ст. 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Пунктом 8 статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4382,29грн. підтверджується Договором про надання юридичних послуг (правової допомоги) №845 від 20.03.2018, актом №1 приймання-передачі послуг від 31.03.2021, розрахунком розміру винагороди від 31.03.2021, рахунком №141 від 31.03.2021, платіжним дорученням №4500047391 від 30.04.2021 про оплату за надану правову допомогу, свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ДН №4984 від 28.02.2018, довіреністю №160 від 28.10.2020.
Суд зауважує, що відповідачем, відповідно до приписів частин 5 та 6 статті 126 ГПК України, не заявлялось клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката або інших заперечень щодо неспівмірності заявлених витрат позивача, пов'язаних з розглядом справи.
Таким чином, на відповідача слід покласти витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4382,29грн.
Керуючись статтями 129, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Енерджи Дніпровський 1" (61171, м.Харків, вул.Павлова Академіка, буд.120А, код 42309095) на користь Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" (87504, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Левченка, 1, код 00191129) 95000,00грн. заборгованості з орендної плати, 2225,62грн. пені, 2096,81грн. інфляційних втрат, 556,66грн. 3% річних, а також 2270,00грн. судового збору та 4382,29грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено "10" червня 2021 р.
Суддя М.В. Калантай