Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"11" червня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/1102/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Чистякової І.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, ідентифікаційний код 20474912)
до Приватного акціонерного товариства "Харківська муніципальна страхова компанія" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 63, ідентифікаційний код 21186813) 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 5760,00 грн
без виклику учасників справи
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача - Приватного акціонерного товариства "Харківська муніципальна страхова компанія", в якій просить стягнути з відповідача суму страхового відшкодування в розмірі 5 760,00 грн та судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що 11.06.2020 о 18:30 у м. Харкові по пр. Московському, 151 сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю автомобіля Chevrolet Aveo, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 (надалі - Потерпілий) та ВАЗ-21103, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 (надалі - Винуватець ДТП), внаслідок чого автомобіль Потерпілого отримав механічні пошкодження. На момент ДТП позивач застрахував майнові інтереси Потерпілого, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом Shevrolet Aveo, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , уклавши з Потерпілим договір добровільного страхування наземного транспорту "Все включено" № 17103а9ха від 26.11.2019.
За фактом вчинення ДТП було складено Європротокол, згідно якого Винуватцем ДТП є водій ВАЗ-21103, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 . Позивач відшкодував Потерпілому завдані Винуватцем ДТП збитки, внаслідок чого позивач набув права зворотної вимоги до відповідача у сумі страхового відшкодування за вирахуванням суми франшизи, у межах ліміту полісу № АО/004149598, що становить 5 760,00 грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 01 квітня 2021 року залишено позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" без руху. Встановлено позивачу для усунення недоліків позовної заяви 10-денний строк з дня вручення даної ухвали. Позивачу у встановлений строк запропоновано подати до господарського суду Харківської області засвідчені відповідно до вимог чинного законодавства копії додатків до позову та заяву, в якій зазначити щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
12.04.2021 від позивача у справі надійшла заява (вх. №8181), у якій зазначено щодо наявності у позивача оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви, а також надано засвідчені відповідно до вимог чинного законодавства копії додатків до позову.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 14 квітня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/1102/21. Також, вказаною ухвалою залучено до участі у справі в якості 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ). Зобов'язано позивача надіслати 3-ій особі копію позовної заяви разом з доданими до неї документами листом з описом вкладення не пізніше двох днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі, докази чого надати суду протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Здійснювати розгляд справи вирішено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Роз'яснено відповідачу, що згідно статті 251 ГПК України, відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Крім того, попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву на позов у встановлений строк, справа згідно з ч.9 ст.165 ГПК України буде розглянута за наявними в ній матеріалами.
11.05.2021 до господарського суду Харківської області від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи згідно супровідного листа за вх.№ 10521, зокрема доказів направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів на адресу третьої особи: ОСОБА_1 .
Суд, розглянувши документи, що надані позивачем 11.05.2021 за вх.№ 10521 встановив, що вони подані у строк визначений судом, тому визнав за необхідне долучити вказані документи до матеріалів справи.
Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 14.04.2021, була надіслана на адресу відповідача: 61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 63, яка зазначена позивачем у позовній заяві та відомості про місцезнаходження відповідача за цією адресою містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вказана ухвала суду вручена представнику відповідача 20.04.2021.
На момент ухвалення даного рішення строк для подання відзиву на позовну заяву закінчився, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву.
Третьою особою письмових пояснень щодо позову не надано, про знаходження в провадженні господарського суду даної справи була повідомлена належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення ухвали про відкриття провадження у справі третій особі - 17.04.2021.
За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.
Положеннями частини 8 статті 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.
Між позивачем, як страховиком, та ОСОБА_2 , як страхувальником, укладено договір добровільного страхування наземного транспорту "Все включено" № 17103а9ха від 26.11.2019 (далі по тексту - договір страхування), предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону та пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням наземним транспортним засобом "Chevrolet Aveo", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . Власником вказаного транспортного засобу є ОСОБА_3 .
Строком дії договору страхування є: з 27.11.2019 по 26.11.2020.
В період дії договору страхування, 11.06.2020 о 18:30 у м. Харкові по пр.Московському, 151 сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю автомобіля Chevrolet Aveo, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 (надалі - Потерпілий) та ВАЗ-21103, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 (надалі - Винуватець ДТП), внаслідок чого автомобіль Потерпілого отримав механічні пошкодження.
За фактом вчинення ДТП було складено Європротокол від 11.06.2020, згідно якого Винуватцем ДТП є водій транспортного засобу ВАЗ-21103, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 - ОСОБА_1 .
З матеріалів справи вбачається, що ДТП оформлена повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол) від 11.06.2020, який визнається судом як належний та допустимий доказ у справі, з огляду на наступне.
Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування” від 17.02.2011 внесені зміни та доповнення до Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, які дозволили учасникам дорожнього руху, при скоєнні ДТП, за наявності встановлених пунктом 33.2 статті 33 наведеного Закону обставин, спільно складати повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (“Європротокол”) без інформування відповідних підрозділів Національної поліції про її настання.
Відповідно до п. 33.2 ст. 33 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, що кореспондується з абзацом 3 пункту 2.11 Правил дорожнього руху України, у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.
У такому разі, водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов'язку інформувати відповідний підрозділ МВС України про її настання.
На виконання положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплат страхового відшкодування”, Моторним (транспортним) страховим бюро України встановлено відповідний зразок повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та за погодженням з Державною автомобільною інспекцією Міністерства внутрішніх справ України затверджено протоколом Президії МСТБУ від 11.08.2011 №274/2011 Інструкцію щодо заповнення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.
Відповідно до зазначеної Інструкції, у Європротоколі зазначаються фактична дата, час та місце настання дорожньо-транспортної пригоди, інформація про страхувальника згідно з даними полісу та інше. Виправлення у повідомленні категорично забороняються та замість зіпсованого бланку заповнюється інший.
Як вбачається з Європротоколу від 11.06.2020, останній складений обома учасниками ДТП у частинах, що стосуються інформації про транспортний засіб А та транспортний засіб Б, не містить виправлень, у відповідних пунктах зазначено дату, час та місце дорожньо-транспортної пригоди, наявна схема ДТП, визначені обставини ДТП для пояснення цієї схеми, а також відсутні будь-які відмітки про наявність з боку сторін зауважень стосовно відомостей, які зазначені у даному європротоколі.
Крім того, сам лише факт складання та підписання обома учасниками ДТП повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротоколу), вказує на наявність у водіїв транспортних засобів згоди щодо обставин її скоєння.
Водій транспортного засобу ВАЗ-21103, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_1 визнав свою вину у скоєнні ДТП, яке відбулось 11.06.2020, про що міститься відмітка в пункті 14 повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. Власником зазначеного транспортного засобу є КВНЗ "Харківська академія неперервної освіти".
Відповідно до статті 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення особа, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, за умови, що учасники дорожньо-транспортної пригоди скористалися правом спільно скласти повідомлення про цю пригоду відповідно до Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”.
У зв'язку з тим, що між учасниками ДТП спільно складено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, водій, винний у вчиненні ДТП, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Отже, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, складене учасниками ДТП відповідно до норм чинного законодавства, і є належним доказом вини особи, що скоїла ДТП, у зв'язку з чим завдана шкода підлягає відшкодуванню.
Так, положеннями ст. 988 Цивільного кодексу України встановлено, що страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України “Про страхування” страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Як встановлено судом, цивільно-правова відповідальність водія автомобіля ВАЗ-21103, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , який належить КВНЗ "Харківська академія неперервної освіти" на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в Приватному акціонерному товаристві "Харківська муніципальна страхова компанія" (далі за текстом - Відповідач) за полісом серії АО № 004149598.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Відповідно до ст. 3 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
П. 22.1. ст. 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” говорить, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо- транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Отже, відповідно до чинного законодавства, Відповідач взяв на себе відповідальність по відшкодуванню шкоди, завданої потерпілому в ДТП винною особою. Дане відшкодування шкоди має бути здійснене Позивачу шляхом виплати страхового відшкодування в межах страхової суми згідно полісу.
Після вищезазначеної події потерпіла сторона в ДТП ( ОСОБА_4 ) 15.06.2020 звернулась до Позивача із Заявою про подію та на виплату страхового відшкодування за подією, що мала місце 11.06.2020 року за участю застрахованого автомобіля, з метою отримання виплати страхового відшкодування. Оскільки, даний випадок є страховим за договором страхування № 17103а9ха від 26.11.2019, Позивачем вищевказана заява була прийнята та було здійснено дії по встановленню всіх обставин події, визначенню розміру збитку та виплаті страхового відшкодування.
Так, Позивач, на підставі зібраних документів по справі, враховуючи умови договору страхування, здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 7 760,00 грн, що підтверджується страховим актом ARX2577555 від 19.06.2020 та платіжним дорученням № 679764 від 22.06.2020 про виплату страхового відшкодування, копії яких наявні в матеріалах справи.
Судом встановлено, що розмір страхового відшкодування визначався на підставі Ремонтної калькуляції від 17.06.2020, згідно якого, вартість ремонту автомобіля Сhevrolet Aveo, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , становила 9 700,00 грн. Виплата страховиком була здійснена у розмірі 80% від вартості ремонту визначеної у ремонтній калькуляції, за вирахуванням вартості пошкодження задніх дверей та заднього бамперу на загальній площі автомобіля у розмірі 20% не пов'язана із ДТП, що розглядалося за протоколом № 505 огляду колісного транспортного засобу від 15.06.2020 та відбулося 11.06.2020.
Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Частинами 1 та 2 статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
З приписів зазначених норм вбачається що позивач отримує право вимоги потерпілої особи після виплати останній страхового відшкодування (тобто, має місце заміна кредитора в зобов'язанні) та не зобов'язаний звертатися до особи, відповідальної за заподіяний збиток, або до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність, з вимогою виплатити матеріальне відшкодування.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду України №6-2598цс15 від 23.03.2016.
Ліміт цивільно-правової відповідальності за шкоду завдану майну Потерпілому відповідно до умов Полісу № АО/004149598 водія автомобіля ВАЗ-21103, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 становить 100 000 (сто тисяч) грн. 00 коп.
Відповідно до ч. 18 ст. 9 Закону України “Про страхування” передбачено, що франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Згідно полісу № АО/004149598 сума франшизи становить 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп.
Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 5 760,00 грн право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно з ст. 27 Закону України “Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Позивач 27.07.2020 року направив на адресу Відповідача заяву про виплату відшкодування, але така заява залишилась без задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певних дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом статей 524 та 533 ЦК грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошових одиницях України (або грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов'язання зі сплати коштів.
Статтею 979 ЦК встановлено, що у разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний виплатити страхувальнику грошову суму (страхову виплату).
Таким чином, правовідношення, в якому страховик у разі настання страхового випадку зобов'язаний здійснити страхову виплату, є грошовим зобов'язанням. А правовідношення з відшкодування шкоди в порядку регресу, які склалися між сторонами у справі, що розглядається, також є грошовим зобов'язанням.
Згідно зі статтею 11 ЦК підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.
Таким чином, грошове зобов'язання може виникати між сторонами не тільки із договірних відносин, а й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема і факту завдання майнової шкоди іншій особі.
Згідно із ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.
За змістом ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, яка набула чинності 15.12.2017р.) встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частин першої, третьої статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Відповідачем, у встановленому законом порядку, позовні вимоги позивача не спростовано.
Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що Відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, відзив на позов не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.
Враховуючи те, що суд задовольнив позов повністю, у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати щодо сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; статей 512, 514, 979, 985, 993, 999, 1192 Цивільного кодексу України, та керуючись статтями 73, 74, 86, 91, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Харківська муніципальна страхова компанія" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, буд.63, ідентифікаційний код 21186813) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд.8, ідентифікаційний код 20474912) суму страхового відшкодування в розмірі 5 760,00 грн.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.
Судові витрати у справі у вигляді судового збору у розмірі 2270,00 грн. покласти на відповідача: Приватне акціонерне товариство "Харківська муніципальна страхова компанія" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, буд.63, ідентифікаційний код 21186813).
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Харківська муніципальна страхова компанія" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, буд.63, ідентифікаційний код 21186813) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд.8, ідентифікаційний код 20474912) судовий збір у розмірі 2270,00 грн.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.
Позивач: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд.8, ідентифікаційний код 20474912).
Відповідач: Приватне акціонерне товариство "Харківська муніципальна страхова компанія" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, буд.63, ідентифікаційний код 21186813).
3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.
Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.
Повне рішення складено "11" червня 2021 р.
Суддя І.О. Чистякова