11 червня 2021 року Справа № 915/2003/15
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складi суддi Мавродієвої М.В.,
розглянувши без виклику сторін
заяву АТ “НАК “Нафтогаз України” №39/3-3242-21 від 27.04.2021 (вх.№8544/21 від 04.06.2021) про видачу дублікату наказу у справі
за позовом: Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, буд.6; ідент.код 00032129),
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Енетеп»
(55200, Миколаївська обл., м.Первомайськ, вул.Гагаріна, буд.17; ідент.код 31675873),
про: стягнення заборгованості у розмірі 434381,20 грн,-
04.06.2021 за вх.№8544/21 Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з заявою №39/3-3242-21 від 27.04.2021, в якій просить суд видати дублікат наказу Господарського суду Миколаївської області від 19.02.2016 по справі №915/2003/15 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енетеп» на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 237568,76 грн основного боргу, 39260,93 грн пені, 149002,41 грн збитків від інфляції, 8488,93 грн - 3% річних та 6514,82 грн судового збору.
В обґрунтування такої заяви заявник вказує, що 25.04.2018 наказ Господарського суду Миколаївської області від 19.02.2016 по справі №915/2003/15 ним було подано на примусове виконання до Первомайського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) та, згідно відомостей Автоматизованої системи виконавчого провадження, постановою державного виконавця у виконавчому провадженні №56363074 від 29.08.2018 на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» повернуто стягувачу. Однак, вказана постанова разом із наказом стягувачу не надходили та у нього відсутні, а тому останній стверджує про наявність підстав вважати такий наказ втраченим. При цьому, стягувач стверджує, що заборгованість за таким рішенням суду боржником не погашена.
Розглянувши матеріали заяви, суд дійшов наступних висновків.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 01.02.2016 у справі №915/2003/15 позовні вимоги задоволено частково та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енетеп» на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 237568,76 грн основного боргу, 39260,93 грн пені, 149002,41 грн збитків від інфляції, 8488,93 грн - 3% річних та 6514,82 грн судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.
Вказане рішення оскаржено не було та набрало законної сили з 19.02.2016.
На виконання такого рішення суду у даній справі 19.02.2016 видано відповідний наказ, в якому зазначено, що він дійсний для пред'явлення державному виконавцю протягом одного року, тобто до 19.02.2017.
Судом приймається до уваги, що згідно положень ч.1 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження», який набрав чинності 05.10.2016, виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Відповідно до ч.5 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
Таким чином, наказ Господарського суду Миколаївської області від 19.02.2016 по справі №915/2003/15 стягувач мав право пред'явити до примусового виконання протягом трьох років.
Судом встановлено, що 05.05.2018 ПАТ «НАК «Нафтогаз України» наказ Господарського суду Миколаївської області від 19.02.2016 по справі №915/2003/15 направило до Первомайського МВ ДВС ГТУЮ у Миколаївській області для примусового виконання та 10.05.2018 державним виконавцем Первомайського МВ ДВС ГТУЮ у Миколаївській області відкрито виконавче провадження №56363074 з виконання такого наказу суду.
Згідно п.1) ч.4 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Відповідно до даних Автоматизованої системи виконавчого провадження, державним виконавцем Первомайського МВ ДВС ГТУЮ у Миколаївській області 29.08.2018 у виконавчому провадженні №56363074 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з відсутністю у боржника майна, на яке можливо звернути стягнення.
Відповідно до ч.5 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.
Отже, трирічний строк пред'явлення до виконання наказу Господарського суду Миколаївської області від 19.02.2016 по справі №915/2003/15 на час звернення позивача із заявою про видачу його дублікату не закінчився, оскільки був перерваний пред'явленням наказу до виконання та встановлений з дня його повернення - 29.08.2018.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що строк для пред'явлення наказу Господарського суду Миколаївської області від 19.02.2016 по справі №915/2003/15 до виконання не закінчився.
У відповідності до ст.326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до абз.1 ч.1 ст.327 ГПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до п.19.4) розділу 11 ГПК України, зокрема, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
За правовим висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладеним у постанові від 16.08.2018 у справі №6/275-08, Господарський процесуальний кодекс України не надає права відмовити в задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов'язує стягувача наводити причини втрати наказу. За встановлення факту невиконання судового рішення видача дублікату наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов'язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити й дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права.
Таким чином, оскільки, строк для пред'явлення наказу Господарського суду Миколаївської області від 19.02.2016 по справі №915/2003/15 до виконання - не закінчився, а виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист, то заява позивача про видачу дублікату наказу - підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.234, 235, п.19.4) Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України, суд, -
1. Заяву АТ “НАК “Нафтогаз України” №39/3-3242-21 від 27.04.2021 (вх.№8544/21 від 04.06.2021) про видачу дублікату наказу Господарського суду Миколаївської області від 19.02.2016 по справі №915/2003/15 - задовольнити.
2. Видати дублікат наказу суду від 19.02.2016, виданого на виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 01.02.2016 у справі №915/2003/15 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енетеп» на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 237568,76 грн основного боргу, 39260,93 грн пені, 149002,41 грн збитків від інфляції, 8488,93 грн - 3% річних та 6514,82 грн судового збору.
3. Ухвалу та дублікат наказу направити на адресу позивача.
Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 ГПК України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Згідно ст.ст.254, 255 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається
Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України, з урахуванням п.4 Розділу Х “Прикінцеві положення” ГПК України (в редакції Закону України №540-ІХ від 30.03.2020) апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя М.В.Мавродієва