79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
02.06.2021 Справа № 914/486/21
місто Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Рима Т. Я. за участю секретаря судового засідання Бернацької Л. В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівенергозбут" (надалі - ТОВ "Львівенергозбут" або Позивач),
до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю "Розвадів Будматеріали" (надалі - ТОВ "Розвадів Будматеріали" або Відповідач),
предмет позову: стягнення 184' 984,01 грн,
за участю представників:
позивача:Борис Володимир Юрійович - адвокат,
відповідача:Кімлик Ігор Володимирович - адвокат.
I. ВСТУП.
1. Спір у цій справі стосується реалізації повноважень споживача електричної енергії вільно обрати електропостачальника та правових наслідків дострокового розірвання договору постачання електричної енергії у зв'язку з цим. В цій справі суд дослідив засади застосування штрафних санкцій до сторони зобов'язання, а також зробив висновки щодо застосування пункту 10 частини 7, частини 10 статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії", абзацу 3 пункту 6.1.3 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312 (надалі - ПРРЕЕ). Приписи цих норм регулюють правила застосування штрафних санкцій за дострокове розірвання договору постачання електричної енергії споживачу.
II. Процедури.
2. На розгляд Господарського суду Львівської області надійшов позов ТОВ "Львівенергозбут" до ТОВ "Розвадів Будматеріали" про стягнення 184' 984,01 грн штрафу за дострокове розірвання договору про постачання електричної енергії споживачу. Ухвалою від 03.03.2021 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
3. В підготовчому засіданні 05.05.2021 з огляду на виконання завдань підготовчого провадження, подання сторонами усіх доказів та повідомлення ними усіх відомих їм обставин, вирішення усіх заявлених клопотань, суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 19.05.2021. У судовому засіданні 19.05.2021 суд оголосив перерву до 02.06.2021.
4. У судовому засіданні 02.06.2021 суд розглянув цю справу, проголосивши вступну і резолютивну частини рішення.
III. аргументи сторін.
Позиція позивача (а. с. 1-6, 137-141, 161-162, 211-212).
5. Відповідач на підставі заяви-приєднання від 17.12.2018 приєднався до публічного договору позивача про постачання електричної енергії споживачу з урахуванням умов, передбачених Комерційною пропозицією № 5. Термін дії договору є фіксований - до 31.12.2019. Згодом сторони погодили продовження строку дії договору до 31.12.2022, а також зміни до тексту Комерційної пропозиції № 5.
6. Відповідач з 01.03.2020 змінив електропостачальника, що спричинило дострокове розірвання (припинення) такого договору з 01.03.2020, тобто задовго до строку спливу дії договору про постачання електричної енергії.
7. Оскільки таке розірвання відбулося з порушенням вимог, визначених абз. 3 пункту 6.1.3 ПРРЕЕ, наслідком таких дій Відповідача є нарахування Позивачем штрафних санкцій. Нарахування штрафних санкції за дострокове розірвання договору у зв'язку зі зміною електропостачальника передбачене як Директивою ЄС 2009/72/ЄС, на виконання якої ухвалено Закон України "Про ринок електричної енергії", так і самим цим законом.
8. Позивач нарахував відповідачеві штрафні санкції у розмірі повної вартості спожитої електричної енергії в розрахунковому періоді (лютий 2020 року), що передував розрахунковому періоду, в якому здійснено дострокове розірвання/припинення договору (березень 2020).
9. Предметом позову є стягнення 184'984,01 грн штрафу.
10. Підставою позову є обставина дострокового розірвання відповідачем договору про постачання електричної енергії споживачу від 17.12.2018.
11. Позивач зазначив у позові, що попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат складається з 2' 774,76 грн витрат на оплату судового збору.
Заперечення відповідача (а. с. 105-113, 147-149, 215-218).
12. Законодавство дозволяє споживачу вільно змінити електропостачальника. Відповідач дотримався процедури зміни електропостачальника, оскільки діяв згідно з ПРРЕЕ та укладеним договором.
13. Відповідач розмежовує поняття припинення дії договору та його дострокове розірвання. Так, зміна електропостачальника має наслідком припинення дії договору, а не його дострокове розірвання. Отож сторони встановили, що строк дії договору у випадку зміни електропостачальника визначений не лише календарною датою, а й фактом зміни електропостачальника. Зважаючи на те, що договір не був розірваний, штрафні санкції не підлягають застосуванню.
14. Позивач неправильно трактує абз. 3 пункту 6.1.3 ПРРЕЕ. Відповідач звертає увагу на певну нелогічність тлумачення позивачем цього припису, адже повідомлення споживачем за 21 день до дати спливу строку дії договору про постачання електричної енергії спричинить припинення дії цього договору в день спливу його строку. Тобто в такому випадку не можна говорити про його дострокове розірвання. Тому датою закінчення терміну дії чинного договору буде дата, що передує даті, з якої споживач бажає укласти новий договір з новим електропостачальником.
15. Штраф за припинення договору суперечить принципам господарсько-правової відповідальності, адже дострокове припинення договору є реалізацією прав відповідача. Штраф за припинення договору в результаті зміни електропостачальника за умови належного повідомлення про таку зміну суперечить загальним нормам про господарсько-правову відповідальність.
16. Позивач неправильно визначив розрахунковий період нарахування штрафу. Оскільки розірвання договору відбулося в лютому 2020 року, розрахунковим періодом мав бути січень 2020 року, а не лютий 2020 року.
IV. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА.
17. Сторони у цій справі посилаються на рішення у справі № 914/545/19, яке було ухвалено Господарським судом Львівської області під головуванням судді Рима Т. Я. Суд зазначає, що постановою Верховного Суду від 04.02.2020 судові рішення судів нижчих інстанцій у цій справі були скасовані, а справа передана на новий розгляд. У зв'язку з тим, що постановою Верховного Суду спір не було вирішено остаточно, формування остаточних правових позицій з цих питань не відбулося, а правові висновки, наведені в рішенні Господарського суду Львівської області від 10.07.2019, потребують змістовного переосмислення.
Обставини, що підлягають встановленню.
18. Штрафні санкції є мірою цивільно-правової відповідальності - юридичний наслідок невиконання або неналежного виконання особою обов'язків, зобов'язань, що пов'язані з порушенням суб'єктивних цивільних прав другої сторони.
19. Частиною 1 статті 218 Господарського кодексу України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
20. Згідно з частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
21. Таким чином, як доктрина цивільного права, так і відповідні засадничі законодавчі положення свідчать, що за загальним правилом цивільно-правова відповідальність виникає за винні протиправні діяння. Випадки виникнення відповідальності без вини не охоплюються правовідносинами, які виникли між сторонами у цій справі.
22. Велика Палата Верховного Суду у справі № 904/4156/18 зазначила, що господарське правопорушення може полягати як у порушенні нормативно встановлених правил здійснення господарської діяльності, так і в порушенні договірних зобов'язань. Господарсько-правова відповідальність за порушення договірних зобов'язань поділяється н встановлену законом і договірну. Необхідною умовою для застосування такої відповідальності є визначення в законі чи договорі управненої та зобов'язаної сторони, виду правопорушення, за вчинення якого застосовується відповідальність, штрафних санкцій і конкретного їх розміру. Тлумачення умов укладеного між сторонами справи договору щодо підстав застосування відповідальності за порушення відповідачем зобов'язання має здійснюватися у системному взаємозв'язку із положеннями чинного законодавства, які регулюють загальні засади та умови настання такої відповідальності у господарських правовідносинах.
23. З огляду на вказане, а також враховуючи аргументи сторін, для вирішення спору суду необхідно встановити такі обставини:
23.1. Виникнення між сторонами договірних правовідносин з постачання електричної енергії споживачу.
23.2. Порушення відповідачем договору про постачання електричної енергії споживачу.
23.3. Правильність нарахування штрафних санкцій за порушення договору про постачання електричної енергії споживачу.
Виникнення між сторонами договірних правовідносин з постачання електричної енергії споживачу.
24. Частинами 1 та 2 статті 714 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
25. Відповідач 17.12.2018 підписав заяву-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу (а. с. 20). Згідно з положеннями цієї заяви-приєднання відповідач приєднався до умов договору про постачання електричної енергії споживачу на умовах Комерційної пропозиції постачальника № 5 (а. с. 25-28). Початок постачання: 01.01.2019. З моменту акцептування цієї заяви-приєднання в установленому ПРРЕЕ порядку споживач та постачальник набувають всіх прав та обов'язків за договором про постачання електричної енергії споживачу і несуть відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання) згідно з умовами договору та чинним законодавством України.
26. Отже, з огляду на приписи статті 11 Цивільного кодексу України між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з постачання енергетичних ресурсів через приєднану мережу на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу від 17.12.2018 (надалі - Договір від 17.12.2018).
27. Договір від 17.12.2018 укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання… (пункт 13.1). Так, згідно з Комерційною пропозицією № 5 від 10.12.2018 (а. с. 25-28) договір діє з моменту набрання чинності до 31.12.2019.
28. Позивач 10.06.2019 надіслав відповідачеві на електронну адресу office@rbm.biz.ua лист, у якому повідомив про внесення 01.07.2019 змін до комерційної пропозиції та долучив проект таких змін. В повідомленні позивач посилався на пункт 13.2 Договору в контексті права споживача розірвати договір. Відповідач отримав лист позивача 10.06.2019, що підтверджується повідомленням про надходження листа відповідачеві (а. с. 30).
29. У зміненій редакції Комерційної пропозиції № 5, серед іншого, позивач змінив строк дії Договору, зазначивши, що такий діє до 31.12.2022 (а. с. 31-33).
30. Після 01.07.2019 відповідач продовжував споживати електроенергію, поставлену позивачем, про що свідчать рахунки за електричну енергію, поставлену у липні 2019 року - лютому 2020 року (а. с. 56-63) та оплачувати її вартість, про що свідчать платіжні доручення від 13.08.2019 до 25.02.2020 (а. с. 42-55).
31. Між сторонами не існує суперечок стосовно обставини продовження строку дії Договору від 17.12.2018. Отже, такий мав діяти до 31.12.2022.
Порушення відповідачем договору про постачання електричної енергії споживачу.
32. Відносини між сторонами врегульовані Цивільним кодексом України, Законом України "Про ринок електричної енергії", ПРРЕЕ, Договором від 17.12.2018, складовою частиною якого є Комерційна пропозиція № 5 (змінена).
33. Частиною 5 статті 72, пунктом 2 частини 1 статті 58, частиною 2 статті 59 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що споживачі мають право вільно обирати електропостачальників. Споживач має право змінювати електропостачальника на умовах, визначених цим Законом та правилами роздрібного ринку. Зміна електропостачальника за ініціативою споживача має бути завершена у строк не більше трьох тижнів з дня повідомлення таким споживачем про намір змінити електропостачальника. Тобто законодавство встановлює максимальний строк, упродовж якого повинна відбутися зміна електропостачальника та припинення дії договору.
34. Згідно з абзацами 1 та 2 пункту 6.1.3 ПРРЕЕ зміна електропостачальника за ініціативою споживача має бути завершена протягом періоду, що починається з дня повідомлення споживачем нового електропостачальника про наміри змінити попереднього електропостачальника, але у строк, що не перевищує 21 календарний день з дня вказаного повідомлення. Днем повідомлення споживачем про намір змінити електропостачальника вважається дата зафіксованого звернення споживача до нового електропостачальника щодо наміру укласти з ним договір про постачання електричної енергії споживачу.
35. Умови Договору від 17.12.2018 також містять правила стосовно зміни електропостачальника:
35.1. Споживач має право вільно змінювати постачальника відповідно до процедури, визначеної ПРРЕЕ, та умов цього Договору (пункт 3.2).
35.2. Споживач має право вільно обирати іншого електропостачальника та розірвати цей договір у встановленому цим договором та чинним законодавством порядку (підпункт 10 пункту 6.1).
35.3. Споживач має право в будь-який час змінити електропостачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії з новим електропостачальником, принаймні за 21 календарний день до такої зміни, вказавши дату або строк, в які буде відбуватись така зміна (початок дії нового договору про постачання електричної енергії) (пункт 10.1).
36. Отже, наведені вище як законодавчі, так і договірні приписи встановлюють право споживача, яке останній може реалізувати в порядку, визначеному Законом України "Про ринок електричної енергії", ПРРЕЕ, а також самим договором.
37. Відповідач повідомив Позивача про зміну електропостачальника листом від 03.02.2020 № 28 (а. с. 117).
38. ПАТ "Львівобленерго" надіслало Позивачеві лист від 17.02.2020 (а. с. 64), у якому повідомило про зміну відповідачем електропостачальника з 01.03.2020.
39. Між сторонами не існує спору щодо належного виконання Відповідачем вимог абзаців 1 та 2 пункту 6.1.3 ПРРЕЕ та положень пункту 10.1 Договору від 17.12.2018. Відповідач належним чином, відповідно до положень Договору від 17.12.2018 змінив електропостачальника з 01.03.2020. Вказане свідчить про відсутність порушення Відповідачем зобов'язань за Договором від 17.12.2018 в частині зміни електропостачальника та здійснення права на дострокове розірвання договору у зв'язку зі зміною електропостачальника.
40. Позивач надіслав відповідачеві лист від 01.10.2020 (а. с. 65), у якому повідомив про нарахування штрафу за дострокове розірвання Договору в розмірі 184'984,01 грн та необхідність його оплатити (а. с. 65-69).
41. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, Позивач не є послідовним. З однієї сторони в заявах та поясненнях (а. с. 4, 139, 162) зазначає, що підставою застосування штрафу до Відповідача є факт дострокового розірвання договору. Проте в ході судового засідання 02.06.2021 вказав і на порушення процедури дострокового розірвання цього договору, а саме абзацу 3 пункту 6.1.3 ПРРЕЕ в частині своєчасності повідомлення про дострокове розірвання договору. Аналізуючи такі доводи, суд робить наступні висновки.
42. Що стосується факту дострокового розірвання договору, то право на таку санкцію за твердженням Позивача передбачене пунктом 10 частини 7 статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії". Проте суд не погоджується з таким тлумаченням приписів цієї норми. Так, умови постачання електричної енергії, права та обов'язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу. Згідно з пунктом 10 частини 7 статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" у договорі постачання електричної енергії споживачу, серед іншого, визначаються:
42.1. Умови припинення, пролонгації та розірвання договору, зокрема в односторонньому порядку споживачем у разі зміни електропостачальника, а також
42.2. Умови дострокового розірвання договору із зазначенням наявності чи відсутності санкції (штрафу) за дострокове розірвання договору.
43. Отже, закон диференціює умови розірвання договору в односторонньому порядку у разі зміни електропостачальника та [інші] умови дострокового розірвання договору із зазначенням наявності чи відсутності санкції (штрафу) за дострокове розірвання договору. Таке тлумачення міститься в постанові Верховного Суду від 05.11.2020 у справі № 918/808/19.
44. Договір від 17.12.2018 містить обидві умови припинення договору, які зазначені у пунктах 42.1 та 42.2 цього рішення:
44.1. Умови розірвання договору в односторонньому порядку у разі зміни електропостачальника - пункти 10.1 та 10.2 Договору від 17.12.2018 (споживач має право в будь-який час змінити електропостачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії з новим електропостачальником, принаймні за 21 календарний день до такої зміни, вказавши дату або строк, в які буде відбуватись така зміна (початок дії нового договору про постачання електричної енергії). Зміна постачальника електричної енергії здійснюється згідно з порядком, встановленим ПРРЕЕ).
44.2. Інші умови дострокового розірвання договору із зазначенням наявності чи відсутності санкції (штрафу) за дострокове розірвання договору - пункт 13.3 Договору від 17.12.2018 (за умови дострокового розірвання договору за ініціативою споживача, споживач зобов'язаний сплатити постачальнику передбачені обраною споживачем комерційною пропозицією штрафні санкції чи іншу фінансову компенсацію за дострокове припинення договору). Тобто йдеться про решту (крім зміни електропостачальника) умов розірвання договору.
45. У зв'язку з цим суд робить висновок, що санкції (штраф) за дострокове розірвання договору не можуть бути застосовані у випадку розірвання договору з огляду на зміну електропостачальника. Зазначене відповідає не лише запропонованому тлумаченню, а й засадам цивільно-правової відповідальності в частині неможливості застосування санкцій за правомірну поведінку.
46. Зважаючи на положення пунктів 10.1 та 10.2 Договору від 17.12.2018, порядок зміни електропостачальника та розірвання договору врегульовано не лише положеннями Договору, а й ПРРЕЕ. Пункт 6.1.3 ПРРЕЕ складається з трьох абзаців та присвячений аналізованим процедурам.
47. Абзаци 1 та 2 пункту 6.1.3 ПРРЕЕ суд вже зазначав у пункті 34 цього рішення. Приписи цих пунктів цілком відповідають як Закону України "Про ринок електричної енергії", так змісту Договору від 17.12.2018 (пункт 10.1). Ключові суперечності між сторонами полягають в тлумаченні абзацу 3 пункту 6.1.3 ПРРЕЕ.
48. Абзац 3 пункту 6.1.3 ПРРЕЕ визначає, що коли споживач має чинний договір про постачання електричної енергії споживачу з фіксованим терміном (строком) дії, з метою уникнення штрафних санкцій за дострокове розірвання договору з боку попереднього електропостачальника споживач повинен повідомити нового електропостачальника про намір укласти з ним договір про постачання електричної енергії споживачу за 21 календарний день до дати закінчення терміну (строку) дії чинного договору.
49. Суд погоджується з Відповідачем у тому, що наведений вище припис допускає неоднозначне тлумачення та містить внутрішню суперечність.
50. По-перше, ПРРЕЕ передбачають випадок зміни електропостачальника для споживача, що уклав строковий договір про постачання електричної енергії. Строк дії договору є істотною умовою будь-якого господарського договору. Згідно з частиною 3 статті 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити строк дії договору. Відповідно до пункту 10 частини 7 статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" у договорі постачання електричної енергії споживачу визначається строк дії договору. У зв'язку з цим, як зазначив представник Позивача в судовому засіданні 19.05.2021, Позивач пропонує споживачам значну кількість комерційних пропозицій до договору про постачання електричної енергії, які передбачають фіксований строк дії договору. Тобто позивач укладає лише строкові договори про постачання електричної енергії.
51. Запропоновані позивачем як електропостачальником комерційні пропозиції спрямовані на ускладнення споживачеві процедури зміни електропостачальника. Споживачеві за логікою ТОВ "Львівенергозбут" пропонуються 2 варіанти поведінки в частині зміни електропостачальника: (1) не змінювати електропостачальника до закінчення строку дії укладеного з позивачем договору або ж (2) змінити електропостачальника до закінчення строку дії чинного договору і заплатити за це Позивачеві штраф.
52. Отже, в ситуації неукладення безстрокових договорів постачання електричної енергії споживачеві, положення абзацу 3 пункту 6.1.3 ПРРЕЕ обмежують право споживача на зміну електропостачальника. Положення абзацу 3 пункту 6.1.3 ПРРЕЕ покладені в основу пункту 5 Комерційної пропозиції, яка є невід'ємною частиною Договору від 17.12.2018. Тому і положення Договору від 17.12.2018 обмежують право споживача на зміну електропостачальника.
53. По-друге, абзац 3 пункту 6.1.3 ПРРЕЕ дійсно містить правило, за яким повідомлення про зміну електропостачальника потрібно подати за 21 день до дати закінчення строку дії договору, тобто в нашому випадку до 31.12.2022.
54. Суд не погоджується з Відповідачем в частині, що відображена в пункті 13 цього рішення. Так, строком з огляду на частину 1 статті 251, частину 1 статті 252 Цивільного кодексу України є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Отже, умови договору не можуть визначати строк, який одночасно вираховується і певним періодом в часі, і вказівкою на дію (зміна постачальника), яка може бути вчинена.
55. Разом з тим, якщо тлумачити абзац 3 пункту 6.1.3 ПРРЕЕ у спосіб, наведений в пункті 53 цього рішення, то припис цієї норми виявиться позбавленим змісту. Адже якщо Відповідач повідомив би Позивача про зміну електропостачальника за 21 день до 31.12.2022, то Договір від 17.12.2018 припинився б у зв'язку зі спливом строку, на який його укладено. Дострокового розірвання в такому випадку не відбулося б.
56. Частиною 10 статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що жодне положення договору постачання електричної енергії споживачу не має створювати обмежень права споживача на зміну електропостачальника. Договір не може містити положення, що накладають додаткові фінансові зобов'язання на споживача, який здійснює зазначене право. В іншому разі таке положення вважається недійсним з моменту укладення договору.
57. У цій справі виникнення в споживача додаткового фінансового тягаря у зв'язку з реалізацією ним права на дострокове розірвання договору з огляду на зміну електропостачальника безсумнівно свідчить про створення обмеження здійснення такого права. Така інтерпретація цілком відповідає правовим висновкам, наведеним в пунктах 42-44 цього рішення.
58. Що стосується власне абзацу 3 пункту 6.1.3 ПРРЕЕ, то такий на думку суду суперечить відповідним приписам Цивільного та Господарського кодексів України (див. пункти 19-20 цього рішення). Відповідно до частини 7 статті 11 Господарського процесуального кодексу України у разі невідповідності правового акта правовому акту вищої юридичної сили суд застосовує норми правового акта вищої юридичної сили. У зв'язку з цим суд не застосовує в цьому випадку абзац 3 пункту 6.1.3 ПРРЕЕ. Припис комерційної пропозиції № 5 в частині встановлення майнової відповідальності за дострокове розірвання договору з огляду на зміну електропостачальника є нікчемним на підставі частини 10 статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії".
59. Зважаючи на вказане, суд робить висновок, що дострокове розірвання споживачем Договору від 17.12.2018 у зв'язку зі зміною електропостачальника не порушує його обов'язків за Договором від 17.12.2018.
Правильність нарахування штрафних санкцій за порушення договору про постачання електричної енергії споживачу.
60. Врешті, суд погоджується із запереченнями Відповідача, які зазначені в пункті 16 цього рішення. Позивач сам підтверджує, що договірні стосунки з Відповідачем припинені уже з 01.03.2020. Отже, ці договірні стосунки припинилися в лютому 2020 року, а не в березні 2020 року. З огляду на це за основу розрахунку потрібно було брати січень 2020 року.
Висновки.
61. Тлумачення приписів статей 546, 549 та 611 Цивільного кодексу України свідчить, що за своїм правовим змістом неустойка - це є вид забезпечення виконання зобов'язання та правовим наслідком його порушення (мірою цивільно-правової відповідальності). Тому недопустимим є встановлення та стягнення неустойки (штрафу чи пені) за правомірну поведінку сторони у зобов'язанні.
62. Суд акцентує увагу на тому, що висновок про відсутність підстав для стягнення штрафних санкцій ґрунтується на відсутності протиправності дій споживача власне в контексті факту зміни електропостачальника (дострокового припинення договору), а не дотримання правил (процедури) такої зміни. Комерційна пропозиція містить правила про відповідальність власне за факт розірвання Договору, а не порушення процедури зміни електропостачальника, що має результатом припинення дії договору.
63. На підставі пункту 10 частини 7 статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" суд зробив висновок, що право на застосування штрафної санкції за дострокове розірвання договору не стосується випадку дострокового розірвання договору у зв'язку зі зміною електропостачальника.
64. Положення комерційної пропозиції в частині покладення додаткових фінансових зобов'язань на споживача є нікчемними з огляду на частину 10 статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії". При чому поняття "додаткове фінансове зобов'язання", яким оперує зазначена норма закону, потрібно тлумачити ширше та включати до його змісту не лише додаткову плату, а й фінансові санкції.
65. Абзац 3 пункту 6.1.3 ПРРЕЕ не може бути застосований судом на підставі частини 7 статті 11 Господарського процесуального кодексу України, оскільки він суперечить частині 1 статті 218, частині 1 статті 230 Господарського кодексу України, частині 1 статті 549 Цивільного кодексу України.
66. Позивач неправильно провів розрахунок штрафних санкцій.
67. Наведені вище висновки в сукупності є підставою для відмови у задоволенні позову.
V. Судові витрати.
Розподіл витрат на оплату судового збору.
68. Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір залишається за позивачем.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 73, 74, 76, 77, 78, 79, 91, 114, 238, Господарського процесуального кодексу України, суд
Вирішив:
1. У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції в порядку та строки, які визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України. Апеляційну скаргу можна подати безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду.
Повний текст рішення складено 11.06.2021.
Суддя Т.Я. Рим