просп. Науки, 5 м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
03 червня 2021 року м.Харків Справа № 913/90/21
Провадження №33/913/90/21
За позовом Публічного акціонерного товариства “Центренерго”, вул.Рудиківська, буд.49, смт.Козин, Обухівського району, Київської області, 08711
до Акціонерного товариства “Лисичанськвугілля”, вул.Малиновського, буд.1, м.Лисичанськ, Луганська область, 93100
про стягнення 6 433 666 грн 21 коп.
Суддя Драгнєвіч О.В.
Секретар судового засідання Селіверстова Н.О.
У засіданні брали участь:
від позивача: адвокат Гаврись Я.Б., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ІФ №001255 від 26.01.2021, довіреність №58/22 від 02.03.2021;
від відповідача: представник не прибув.
Публічне акціонерне товариство “Центренерго” звернулось до Господарського суду Луганської області із позовом до Акціонерного товариства “Лисичанськвугілля” про стягнення заборгованості за договором поставки вугілля №111/53 від 19.09.2019.
Позивачем було перераховано відповідачу передоплату по договору №111/41 від 15.08.2019, яка у розмірі 11 355 605 грн 23 коп. на прохання відповідача згідно листа за вих.№ 01/12-678 від 13.10.2020 була зарахована сторонами як попередня оплата по договору поставки вугілля №113/53 від 19.09.2019, укладеного між сторонами.
Разом з тим, відповідач як постачальник свої зобов'язання щодо поставки у візначені строки обумовленої в специфікаціях кількості вугілля виконав не повністю. Відповідачем було поставлено позивачу на виконання умов договору лише 3 419,611 тон вугілля на загальну суму 4 921 939, 02 грн.
На підставі п.6.7 договору позивач листом №06/2892 від 20.11.2020 просив відповідача здійснити поставку вугілля на суму заборгованості або повернути 6 433 666 грн 21 коп. - суму попередньої оплати, на яку не було поставлено товару. Оскільки вимога позивача була залишена відповідачем без виконання останній звернувся до суду із відповідним позовом.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.02.2021 справа передана на розгляд судді Драгнєвіч О.В.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 23.02.2021 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 18.03.2021, встановлено учасникам строки для подання заяв по суті.
Протокольною ухвалою суду від 18.03.2021 клопотання відповідача, направлене на електронну пошту суду за вих.№01/12-190 від 17.03.2021 про поновлення строку для надання документів та відзиву, оскільки належним чином не оформлене, не підписане електронним цифровим підписом, залишено судом без розгляду.
Ухвалою суду від 18.03.2021 відкладено підготовче засідання на 07.04.2020, повторно встановлено відповідачу строк до 27.03.2021 для подання відзиву на позовну заяву.
Від відповідача 30.03.2021 через канцелярію суду надійшло клопотання про поновлення строку для надання документів та відзиву за вих.№01/12-190 від 17.03.2021.
Позивачем через канцелярію суду 06.04.2021 подано клопотання б/н від 01.04.2021 про долучення до матеріалів справи доказів направлення відповідачу листа №06/2892 від 20.11.2021 та відкладення розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 07.04.2021 в задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку для надання документів та відзиву за вих.№01/12-190 від 17.03.2021 відмовлено; задоволено клопотання позивача б/н від 01.04.2021 про долучення до матеріалів справи поданих доказів направлення відповідачу листа №06/2892 від 20.11.2021 та відкладення підготовчого засідання; продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі на 30 днів, до 24.05.2021 (включно); відкладено підготовче засідання на 26.04.2021; втретє встановлено відповідачу строк для подання відзиву.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 20.04.2021 в задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства “Центренерго” про участь представника у судовому засіданні 26.04.2021 в режимі відеоконференції за вих.№08/1034 від 14.04.202 у справі №913/90/21 відмовлено.
Протокольною ухвалою суду від 26.04.2021 оголошено перерву в судовому засіданні до 14.05.2021, про що сторін повідомлено ухвалою-повідомленням від 26.04.2021.
Від позивача 12.05.2021 через канцелярію суду надійшло клопотання за вих.№08/1327 від 07.05.2021, в якому останній просить здійснити розгляд справи 14.05.2021 без участі представника позивача та повідомляє, що станом на 07.05.2021 відзив на позовну заяву не надходив.
Суд розглянув зазначене клопотання та задовольнив, про що постановив протокольну ухвалу від 14.05.2021.
Ухвалою суду від 14.05.2021 закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті на 03.06.2021.
В судове засідання 03.06.2021 прибув представник позивача, відповідач повноважного представника не направив, був повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить наявне у справі поштове повідомлення.
Від позивача 02.06.2021 на електронну адресу суду надійшли пояснення з додатковими документами №08/1590 від 02.06.2021, які не підписані електронним цифровим підписом, що підтверджується складеним актом від 02.06.2021 начальником відділу інформаційних технологій.
За вказаних обставин, враховуючи положення ст.ст.5, 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", ст.ст.1, 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги», надіслані позивачем документи на електронну адресу без електронного цифрового підпису з додатком не можуть вважатися офіційними документами, та залишені судом без розгляду, про що постановлено судом протокольну ухвалу від 03.06.2021.
Від позивача 03.06.2021 через канцелярію надійшли належним чином оформлені пояснення №08/1590 від 02.06.2021з додатками, в яких позивач повідомляє, що доставка вугілля до місця призначення по договору №111/53 від 19.09.2019 здійснювалась самостійно ПАТ “Центренерго”. У наданих копіях залізничних накладних у графі 13 платником перевезення у всіх випадках зазначено позивача на підтвердження чого долучено копії залізничних накладних, на підставі яких поставлялося відповідачем вугілля. Отже, у відповідності до п.6.8 договору, оплата за перевезення не відшкодовувалась постачальнику, оскільки таку оплату здійснювало безпосередньо позивач - ПАТ “Центренерго”, в тому числі сторони не оформлювали акти відшкодування вартості доставки.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача щодо несвоєчасності подання вказаних документів, з метою належного встановлення обставин справи та враховуючи, що вказані документи подані до початку розгляду справи по суті, керуючись ч. 8 ст. 80, ч. 5 ст. 161, ч.1 ст. 207 ГПК України, прийняв подані дописьмові пояснення з додатками до розгляду та долучив їх до матеріалів справи.
На час проведення судового засідання 03.06.2021 з розгляду спору по суті від відповідача відзив до суду не надходив.
Судом враховується, що згідно положень ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, подача відзиву та письмових пояснень є правом відповідача, а не обов'язком.
Відповідно до ч. 4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За змістом ч.9 ст.165, ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що відповідач своїм правом на подання належним чином оформленого відзиву у визначений тричі судом строк не скористався, суд відповідно до вимог ч.9 ст. 165, ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України, суд здійснює розгляд спору за наявними у справі матеріалами.
В судовому засіданні від 03.06.2021 суд встановив обставини справи, заслухав пояснення представника позивача, дослідив їх доказами.
В судовому засіданні 03.06.2021 у відповідності до положень ч.4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України постановлено вступну та резолютивну частини судового рішення без її проголошення, оскільки після виходу суду з нарадчої кімнати представник позивача в судове засідання не прибув.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд
Між Публічним акціонерним товариством “Центренерго” (покупець/позивач) та Акціонерним товариством “Лисичанськвугілля” (постачальник/відповідач) укладено Договір поставки вугілля № 111/53 від 19.09.2019 (а.с.5-15).
В п. 1.1. договору сторонни погодили, що постачальник поставить (передасть) у власність покупця, а покупець прийме і оплатить вугільну продукцію (далі - вугілля) на зазначених у договорі умовах.
Згідно до п. 1.2. договору необхідні для виконання договору відомості вказуються в специфікаціях до договору, які є невід'ємною частиною договору (далі - специфікації).
В специфікаціях вказуються (в тому числі, але не виключно) назви виробників, вантажовідправників, відокремлених підрозділів покупця (ТЕС) - вантажоотримувачів (далі-вантажоотримувачі), залізничні станції відправлення, залізничні станції вантажоотримувачів (далі-залізничні станції призначення), їх реквізити, а також кількість, ассортимент і строки (терміни) поставки вугілля на кожну залізничну станцію призначення в залежності від потреби покумця, але в будь-якому випадку в межах загальної суми договору і терміну його дії.
Узгоджений сторонами в відповідній специфікації обсяг вугілля постачається окремими партіями. Партією вугілля вважається вироблений і відвантажений на адресу вантажоотримувача за певний проміжок часу обсяг вугілля, середня якість якого характеризується однією об'єднаною пробою, за результатами лабораторних випробувань якої оформлене посвідчення якості вугілля і партії та враховані особливості п.3.5 договору (п.2.2 договору).
В п.2.4 договору сторонни погодили, що вугілля поставляєється виключно при наявності та на підставі відповідних підписаних сторонами специфікацій. Відвантажене вугілля, яке не відповідає умовам відповідних специфікацій, до обсягів поставленного по договору вугілля не зараховується.
Відповідно до п. 2.5. договору, право власності на вугілля від постачальника до покупця переходить після підписання сторонами акту приймання-передачі вугілля згідно з умовами договору.
За умовами договору, приймання вугілля здійснюється спільно вантажоотримувачем і уповноваженими представниками постачальника в місці надходження - на території і на обладнанні вантажоотримувача (п.3.1 договору).
Згідно п.4.1 договору кількість (маса) поставленого по договору вугілля може відхилятись (бути більшою або меншою) від вказаної у відповідних специфікаціях не більше ніж на 5%, але в будь-якому випадку - в межах загальної суми договору.
Загальна сума договору складається з визначеної відповідно до умов договору фактичної вартості поставленого вугілля, вартості доставки вугілля від залізничної станції відправлення до залізничної станції призначення територією України (далі - вартість доставки) у випадку її оплати постачальником і відшкодування покупцем, ПДВ у випадку його нарахування та не може перевищувати 40 000 000 грн 00 коп. (п.6.1 договору).
Відповідно до п.6.5 договору фактична вартість поставленого вугілля встановлюється як добуток визначених відповідно до умов договору кількості (маси) вугілля та ціни 1 тони вугілля з врахуванням відповідних знижок.
Згідно з абз.1 п.6.7. договору (із урахуванням змін викладених у додатковій угоді № 7 від 24.07.2020 до договору), оплата вартості вугілля здійснюється покупцем на підставі підписаних сторонами актів приймання-передачі вугілля та актів відшкодування вартості доставки в національній валюті України шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на вказані в розділі 11 договору розрахункові рахунки постачальника, та або ВП «Управління по забезпеченню та збуту продукції» АТ “Лисичанськвугілля” (Код ЄДРПОУ 26410630), та або ВП «Шахта ім. Г.Г.Капустіна» АТ “Лисичанськвугілля” (Код ЄДРПОУ 26349214) протягом 40 календарних днів з моменту підписання відповідних актів.
Відповідно до абз.2, 3 п. 6.7. договору (в які не вносилися зміни), сторони також погодили, що покупець має право здійснити попередню оплату за вугілля.
Якщо розмір визначеної відповідно до умов договору фактичної вартості вугілля, поставленого по відповідній специфікації, виявиться меншим від розміру здійсненою покупцем попередньої оплати за це вугілля, постачальник протягом 10 банківських днів з кінцевої дати складання відповідних актів примання-передачі повертає покупцю різницю між фактичною вартістю вугілля і попередньою оплатою, або покупець зменшує розмір оплати за наступні поставлені партії вугілля на розмір цієї різниці.
За погодженням сторін покупець може самостійно оплатити вартість доставки перевізнику не відшкодовуючи її постачальнику при умові доставки вугілля до залізничної станції призначення у вагонах перевізника. У такому випадку акти відшкодування вартості доставки не складаються, а загальна сума договору не включає оплату покупцем вартості доставки (п.6.8 договору).
Договір набирає законної сили з дати його підписання сторонами і діє по 31.12.2019, а в частині розрахунків - до їх повного виконання.
Сторони в п.1 специфікації №1 від 19.09.2019 до договору поставки вугілля №111/53 від 19.09.2019 погодили, що постачальник поставить (передасть), а покупець прийме вугілля в обсязі 3,3 (+-5%) тис.т.в у визначеному асортименті та за відповідними реквізитами. В п.2 специфікації сторони передбачили, що строк (термін поставки вугілля: з 20.09.2019 по 31.12.2019 (а.с.27).
Додатковою угодою №2 від 28.12.2019 до договору внесено зміни в п.2 специфікації №1 від 19.09.2019 щодо строку поставки вугілля, продовжено по 31.03.2020 (а.с.17).
Додатковою угодою №3 від 18.03.2020 до договору внесено зміни в п.2 специфікації №1 від 19.09.2019 щодо строку поставки вугілля, продовжено по 15.05.2020 (а.с.18).
Додатковою угодою №4 від 14.05.2020 до договору внесено зміни в п.1 специфікації №1 від 19.09.2019 до договору, зменшено кількість вугілля, що підлягає поставці - в обсязі 0,38 (+-5%) тис.т. (а.с.19).
Додатковою угодою №5 від 29.05.2020 до договору поставки вугілля №111/53 від 19.09.2019 укладеного між ПАТ “Центренерго” та АТ “Лисичанськвугілля” внесено зміни в п.6.2 договору та викладено його в наступній редакції: базова ціна вугілля означає ціну однієї тони вугілля, що поставляється по договору, при вказаних в п.5.1 договору базових показниках якості і не включає в себе вартість доставки. Враховуючи положення п.45 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України щодо тимчасового звільнення від оподаткування податком на додану вартість (далі-ПДВ) операцій з постачання на митній території України вугілля та/або продуктів його збагачення (далі-податкова пільга), базова ціна вугілля становить 1950,00 грн. без ПДВ.
Умови додаткової угоди поширюються лише на вугілля, відвантажене по договору з 01.06.2020 (п.2 додаткової угоди №5) (а.с.20).
Додатковою угодою №6 від 10.07.2020 внесено зміни щодо реквізитів покупця.
Як зазначалося вище, додатковою угодою №7 від 24.07.2020 були внесені зміни, зокрема в абз.1 п.6.7. договору щодо строку здійснення розрахунків.
Додатковою угодою №8 від 31.08.2020 до договору внесено зміни в п.6.2 договору, змінено базову ціну вугілля, яка складає 1650,00 грн. без ПДВ.
Умови додаткової угоди поширюються лише на вугілля, відвантажене по договору з 01.09.2020 (а.с.24).
Додатковою угодою №9 від 28.09.2020 до договору були внесені зміни в п.5.1. договору щодо визначення якості вугілля; в п.6.3 договору щодо показників для визначення фактичної ціни. В п.3 додаткової угод умови додаткової угоди поширюються лише на вугілля, відвантажене по договору з 01.10.2020 (а.с.25).
Також сторонами було підписано ще ряд специфікації щодо поставки відповідної кількості вугілля позивачу.
Зокрема в специфікації №2 від 22.01.2020 до договору сторони погодили, що постачальник поставить (передасть), а покупець прийме вугілля в обсязі 1,3 (+/-5%) тис.т.в. Строк (термін) поставки вугілля: з 23.01.2020 по 31.03.2020 (а.с.28).
В специфікації №3 від 09.04.2020 до договору сторони визначили, що постачальник поставить (передасть), а покупець прийме вугілля в обсязі 2,3 (+/-5%) тис.т. строк (термін) поставки вугілля: з 10.04.2020 по 10.07.2020 (а.с.29).
В специфікації №4 від 24.07.2020 до договору сторони погодили, що постачальник поставить (передасть), а покупець прийме вугілля в обсязі 0,28 (+/-5%) тис.т. Строк (термін) поставки вугілля: з 24.07.2020 по 31.07.2020 (а.с.30).
В специфікації №5 від 04.08.2020 до договору сторони визначили, що постачальник поставить (передасть), а покупець прийме вугілля в обсязі 1,8 (+/-5%) тис.т. в строк (термін) поставки вугілля: з 04.08.2020 по 15.09.2020 (а.с.31).
Позивачем було перераховано відповідачу передоплату в сумі 16 101 100 грн за поставку вугілля по договору №111/41 від 15.08.2019, яка у розмірі 11 355 605 грн 23 коп. за зверненням відповідача згідно листа 01/12-678 від 13.10.2020 була зарахована сторонами як попередня оплата по договору поставки вугілля №113/53 від 19.09.2019, укладеному між сторонами.
На обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається, що відповідачем було поставлено позивачу на виконання умов договору, лише 3 419,611 тон вугілля на загальну суму 4 921 939 грн 02 коп.
Позивач листом №06/2892 від 20.11.2020 просив відповідача здійснити поставку вугілля на суму заборгованості або повернути 6 433 666 грн 21 коп. - суму попередньої оплати, на який не було поставлено вугілля.
Вимога позивача, викладена в листі №06/2892 від 20.11.2020, була залишена відповідачем без виконання.
Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з метою захисту порушених прав із відповідним позовом до відповідача.
Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам сторін, суд зазначає наступне.
За змістом частини третьої статті 11 та частини першої статті 13 ЦК України вбачається, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.
Законодавець у частині першій статті 509 ЦК України визначив зобов'язання як правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, зокрема, сплатити гроші, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно із частиною другою статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Цивільне зобов'язання передбачає наявність обов'язку боржника відносно кредитора, якому кореспондується право кредитора вимагати у боржника виконання відповідного обов'язку, і таке зобов'язання в силу частин другої та третьої статті 11 ЦК України може виникати на підставі договорів та інших правочинів, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інших юридичних фактів, безпосередньо з актів цивільного законодавства тощо.
Частиною другою статті 4 ЦК України передбачено, що основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України.
У силу положення статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За своєю правовою природою укладений сторонами договір є договором поставки, відносини сторін за яким регулюються, зокрема, положеннями статей 655, 662, 663, 693, 712 ЦК України.
Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 910/12382/17).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до приписів статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Отже, статтею 693 Цивільного кодексу України передбачено право покупця вимагати повернення передплати від продавця за умови прострочення виконання зобов'язання з постачання.
Тобто правовідношення, в якому у зв'язку із фактичним закінченням строку поставки у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов'язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, є зокрема грошовим зобов'язанням.
В силу положень статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем було перераховано платіжним дорученням №3443 від 27.08.2021 відповідачу передоплату по договору №111/41 від 15.08.2019 в сумі 16 101 100 грн за поставку вугілля, яка у розмірі 11 355 605 грн 23 коп. на прохання відповідача згідно листа за вих.№01/12-678 від 13.10.2020 була зарахована сторонами як попередня оплата по цьому договору поставки вугілля №113/53 від 19.09.2019 (а.с.27,38).
Натомість відповідач свої зобов'язання за договором у відповідності до укладених специфікацій виконав лише частково, поставивши позивачу вугілля лише в загальній кількості 3 419,611 тон вугілля на загальну суму 4 921 939 грн 02 коп., тобто майже в половину менше обсягу, обумовленого сторонами у підписаних до договору специфікаціях, наведених вище.
Часткове виконання зобов'язань, поставка відповідачем вугілля у вказаному обсязі підтвердужується підписаними сторонами актами приймання-передавання вугільної продукції за договором поставки вугілля №113/53 від 19.09.2019: №23-ЛВ від 31.08.2020 414,780 тон на суму 662 990 грн 57 коп.; №26-ЛВ від 10.09.2020 739,662 тон на суму 1 395 609 грн 06 коп.; 27-ЛВ від 17.09.2020 677, 900 тон на суму 1 068 648 грн 34 коп.; №30-ЛВ від 30.10.2020 622,802 тон на суму 925 823 грн 57 коп.; №31-ЛВ від 12.11.2020 964, 467 тон на суму 868 867 грн 48 коп. (а.с.32-36), а також долученими позивачем залізничними накладними.
Як вбачається зі змісту залізничних накладних, оплату вартості доставки вугілля до місця призначення здійснював позивач, а тому сторони не оформлювали акти відшкодування вартості доставки.
З наданих актів вбачається, що ці поставки вугілля здійснювалися відповідачем із простроченням визначених сторонами строків у специфікаціях.
Наразі, як вбачається з підписаних сторонами специфікацій строк поставки вугілля у відповідній кількості був встановлений до 10.07.2020 (специфікація №3); до 31.07.2020 (специфікація №4); до 15.09.2020 (специфікація №5), тобто є таким що настав.
А отже, у відповідача як постачальника виникло зобов'язання повернути позивачу як покупцю суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до положень ч.2 ст.693 ЦК України, ч.1 ст.530 ЦК України, з наступного дня після спливу строку поставки.
Зазначене відповідає зокрема висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19.
Крім того, матеріали справи свідчать про те, що у зв'язку із непоставкою відповідачем обсягу вугілля згядно перерахованої попередньої оплати у строки, визначені специфікаціями, позивач направив відповідачу лист №06/2892 від 20.11.2020, яким просив здійснити поставку вугілля на суму заборгованості або повернути 6 433 666 грн 21 коп. - грошові кошти в найкоротший термін (а.с.39, 111).
Зазначена вимога позивача була отримана відповідачем 26.11.2020 згідно даних поштового трекінгу, однак залишена без виконання (а.с.112).
В судовому засіданні представник позивача підтвердив, що інші специфікації за договором сторонами не підписувалися, більше постачання вугілля на виконання цих специфікацій відповідач не здійснював.
Під час розгляду спору відповідач доводів позовної заяви не спростував, доказів щодо належного виконання ним зобов'язань за договором як постачальником в частині здійснення поставки вугілля у строки, встановлені підписаними специфікаціями та у повному обсязі, що відповідало б залишку заборгованості в сумі 6 433 666 грн 21 коп., яка обліковується за ним, суду не надав.
Натомість матеріалами справи підтверджується наявність заборгованості відповідача в загальному розмірі 6 433 666 грн 21 коп.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що позивач має право вимагати від відповідача повернення грошових коштів в сумі 6 433 666 грн 21 коп. за не поставлене йому відповідачем у визначені строки вугілля, а тому, позовна вимога про стягнення заборгованості в сумі 6 433 666 грн 21 коп. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Судові витрати за подання позову в сумі 96 504 грн 99 коп. у відповідності до вимог ст.129 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст.129, 232 - 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Публічного акціонерного товариства “Центренерго” до Акціонерного товариства “Лисичанськвугілля” про стягнення заборгованості в сумі 6 433 666 грн 21 коп. задовольнити повністю.
2. Стягнути з Акціонерного товариства “Лисичанськвугілля”, вул.Малиновського, буд.1, м.Лисичанськ, Луганська область, 93100, ідентифікаційний код 32359108, на користь Публічного акціонерного товариства “Центренерго”, вул.Рудиківська, буд.49, смт.Козин, Обухівського району, Київської області, 08711, ідентифікаційний код 22927045 заборгованість в сумі 6 433 666 грн 21 коп., а також витрати зі сплати судового збору в сумі 96 504 грн 99 коп.
Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду згідно положень ст.256 Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення (з урахуванням положень п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
Повний текст рішення підписано 11.06.2021.
.
Суддя О.В. Драгнєвіч