ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.06.2021Справа № 910/7997/21
За позовом Адвокатського об'єднання "Супрема Лекс" (м. Київ)
до Споживчого товариства гаражно-будівельного кооперативу "Первомайський" (м. Київ)
про стягнення 112.833,98 грн
Суддя Ващенко Т.М.
Представники сторін: не викликались
Адвокатське об'єднання "Супрема Лекс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Споживчого товариства гаражно-будівельного кооперативу "Первомайський" про стягнення 112.833,98 грн, з яких: 110.000,00 основного боргу, 2.833,98 грн 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем умов Договору № 24-07/2017 про надання правової допомоги від 24.07.17.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.21. позовну заяву залишено без руху.
02.06.21. позивачем подано заяву про усунення недоліків позовної заяви.
Оскільки позивачем в установлений судом строк усунуто недоліки позовної заяви, які зумовили залишення її без руху, суд встановив, що позовна заява відповідає вимогам, викладеним у ст. ст. 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.06.21. відкрито провадження у справі № 910/7997/21, справу № 910/7997/21 визнано малозначною та постановлено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).
07.06.21. до суду через відділ діловодства від відповідача надійшло клопотання про повернення позовної заяви без розгляду з наступних підстав:
- копію позовної заяви не направлено відповідачу;
- позовна заява не містить ціни позову;
- адвокатом Мороз В.П. не подано жодного документу на підтвердження своїх повноважень діяти від імені позивача;
- позивачем не в повному обсязі сплачено судовий збір;
- у вступній частині позовної заяви після позивача (Адвокатського об'єднання "Супрема Лекс") вказано також Мороза Віктора Павловича , що на думку відповідача, є неприпустимим і вводить суд в оману;
- претензійний порядок врегулювання спору не використано всупереч умов договору.
Підстави для повернення позовної заяви визначені частинами 4, 5 ст. 174 ГПК України:
- якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом;
- заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано;
- порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу);
- до постановлення ухвали про відкриття провадження у справі від позивача надійшла заява про врегулювання спору або заява про відкликання позовної заяви;
- відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи;
- позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду;
- до заяви не додано доказів вжиття заходів досудового врегулювання спору у випадку, коли такі заходи є обов'язковими згідно із законом.
При цьому нормами чинного ГПК України не передбачено повернення позовної заяви без розгляду.
Як відзначалось судом, ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.21. позовну заяву залишено без руху з підстав:
- не зазначення ціни позову;
- недоплати судового збору.
Означені недоліки позивачем було усунуто шляхом подання заяви 02.06.21.
При цьому, доказами направлення позовної заяви відповідачу є опис вкладення в цінний лист № 0305809177497 від 18.05.21., накладна Укрпошти до нього та фіскальний чек від 18.05.21., а доказом направлення заяви про усунення недоліків позовної заяви є опис вкладення в цінний лист № 0305809197137 від 01.06.21., накладна Укрпошти до нього та фіскальний чек від 01.06.21.
На підтвердження власних повноважень діяти від імені позивача адвокатом Мороз В.П. додано до позовної заяви наступні документи: свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на позивача, згідно якого керівником Адвокатського об'єднання "Супрема Лекс" вказано Мороза Віктора Павловича .
У вступній частині позовної заяви після позивача (Адвокатського об'єднання "Супрема Лекс") вказано також Мороза Віктора Павловича , як представника позивача, що нічим не заборонено та ніяким чином не вводить суд в оману.
Щодо доводів відповідача про те, що претензійний порядок врегулювання спору не використано всупереч умов договору, суд наголошує Споживчому товариству гаражно-будівельнй кооператив "Первомайський" на наступному. Рішенням Конституційного Суду України № 15-рп/2002 від 09.07.02 встановлено наступне: Із змісту частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції на всі правовідносини, що виникають у державі, випливає, що кожен із суб'єктів правовідносин у разі виникнення спору може звернутися до суду за його вирішенням. Суб'єктами таких правовідносин можуть бути громадяни, іноземці, особи без громадянства, юридичні особи та інші суб'єкти цих правовідносин. Зазначена норма, як і інші положення Конституції України, не містить застереження щодо допустимості судового захисту тільки після досудового врегулювання спору та неприпустимості здійснення правосуддя без його застосування. Обов'язкове досудове врегулювання спорів, яке виключає можливість прийняття позовної заяви до розгляду і здійснення за нею правосуддя, порушує право особи на судовий захист. Можливість використання суб'єктами правовідносин досудового врегулювання спорів може бути додатковим засобом правового захисту, який держава надає учасникам певних правовідносин, що не суперечить принципу здійснення правосуддя виключно судом. Таким чином, обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує. Встановлення законом обов'язкового досудового врегулювання спору обмежує можливість реалізації права на судовий захист.
При цьому досудове врегулювання спору у правовідносинах, що виникли між сторонами в межах даного спору не є обов'язковими згідно із законом.
Керуючись ст. ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити в задоволенні клопотання Споживчого товариства гаражно-будівельний кооператив "Первомайський" про повернення без розгляду позовної заяви.
Ухвала набирає законної сили 10.06.21. та не підлягає оскарженню.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://court.gov.ua/fair/
Суддя Т.М. Ващенко