Ухвала від 10.06.2021 по справі 905/694/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

10.06.2021р. Справа №905/694/21 (905/1046/21)

Суддя Левшина Г.В.

Розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 , м.Маріуполь

до Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ», м.Маріуполь

про стягнення заборгованості із заробітної плати, вихідної допомоги у розмірі середнього заробітку, грошової компенсації за невикористанні дні щорічної відпустки та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою суду від 28.04.2021р. відкрите провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ», м.Маріуполь (ЄДРПОУ 32183383); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ», м.Маріуполь (ЄДРПОУ 32183383) строком на сто сімдесят календарних днів; призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Кучака Юрія Федоровича.

ОСОБА_1 , м.Маріуполь, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ», м.Маріуполь, про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати за період з 01.01.2021р. по 21.01.2021р., вихідної допомоги у розмірі середнього заробітку, грошової компенсації за невикористанні дні щорічної відпустки та середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 08.06.2021р. встановлений єдиний унікальний номер судової справи №905/694/21 (905/1046/21), справу передано до провадження судді Левшиної Г.В. на підставі ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства, у зв'язку з перебуванням у провадженні судді Левшиної Г.В. справи №905/694/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ», м.Маріуполь (ЄДРПОУ 32183383).

За висновками суду, надана позовна заява підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного:

Згідно п.1 ч.1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п.п.2, 4 ч.3 ст.129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст.ст.7, 13 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, як документ, що підтверджує направлення позовної заяви відповідачу, третій особі судом може бути прийнятий до уваги касовий чек про сплату поштових послуг або повідомлення про вручення поштового відправлення, в якому відображається адреса та назва особи, якій кореспонденція направляється разом із описом вкладення, на якому міститься відповідний штамп поштового відділення.

Як встановлено судом, позивачем до матеріалів позовної заяви не додано жодних документальних підтверджень направлення позовної заяви з додатками на адресу відповідача.

Крім того, відповідно до п.3 ч.3 ст.162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягується чи оспорюються.

Згідно п.1 ч.1 ст.163 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюванню за виконавчим документом, за яким стягнення проводиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Таким чином, наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову.

Як вбачається з матеріалів позову, позивач просить стягнути з відповідача нараховану, але не виплачену заробітну плату за період з 01.01.2021р. по 21.01.2021р., вихідну допомогу у розмірі середнього заробітку, грошову компенсацію за невикористанні дні щорічної відпустки та середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Проте, позивачем не зазначено розміру вказаних вимог.

При цьому, судом взято до уваги те, що позивач зазначає про те, що на момент пред'явлення позову позивач визначити розмір стягуваної суми не має можливості.

Однак, суд звертає увагу, що відповідно до ч.1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог. Отже, саме позивач звертаючись до суду (а не суд) визначає суми, що стягуються.

Більше того, позивач у позовній заяві зазначає, що звільнений від сплати судового збору за розгляд справи в силу приписів п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», однак, суд частково не погоджується з вказаною позицією позивача, з огляду на наступне.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до ст.1 цього Закону судовим збором є збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Водночас ст.5 Закону України «Про судовий збір» встановлено пільги щодо сплати судового збору, згідно з пунктом 1 частини першої якої від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу законів про працю України, приписи якої кореспондуються із ч.1 ст.1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Таким чином, заробітною платою є винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець (власник або уповноважений ним орган підприємства, установи, організації) виплачує працівникові за виконану ним роботу (усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

Отже, стягнення з роботодавця (власника або уповноваженого ним органу підприємства, установи, організації) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу, за весь час затримки по день фактичного розрахунку) за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

Крім того, на підставі ст.2 Закону України «Про оплату праці» структуру заробітної плати можна визначити, беручи до уваги положення Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004р. №5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.01.2004р. за № 14/8713 (далі - Інструкція №114/8713), розробленої відповідно до Закону України від 17.09.1992р. №2614-ХІІ «Про державну статистику» та Закону України «Про оплату праці» з урахуванням міжнародних рекомендацій у системі статистики оплати праці й стандартів Системи національних рахунків (за змістом преамбули цієї Інструкції).

Відповідно до пункту 1.3 Інструкції № 114/8713 для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників застосовується показник фонду оплати праці. До фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат. Фонд оплати праці складається з: фонду основної заробітної плати; фонду додаткової заробітної плати; інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

При цьому, інші виплати, що не належать до фонду оплати праці, встановлені в розділі 3 Інструкції №114/8713, згідно з пунктом 3.9 якого до них відносяться суми, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні.

З наведених норм чинного законодавства вбачається, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні ст.2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019р. у справі №910/4518/16.

Згідно ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У відповідності до положень, встановлених ст.7 Закону України «Про державний бюджет України» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2021 року становить 2270,00 грн.

Отже, з огляду на приписи вказаного Закону позивачем за подання до господарського суду позовної заяви з вимогою про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні позивачем повинен бути сплачений судовий збір.

В той же час, не зазначення позивачем ціни позову унеможливлює суд встановити розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання позову з вимогою про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Разом з тим, суд наголошує на тому, що у разі визначення ціни позову (розміру вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні), останньому необхідно здійснити сплату судового збору у встановлено Законом України «Про судовий збір» розмірі.

За приписами ч.1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на встановлені судом обставини та норми чинного процесуального законодавства, позовна заява ОСОБА_1 , м.Маріуполь підлягає залишенню без руху.

За таких обставин, керуючись ст.ст.2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ч.ч.1-3 ст. 174, ст.ст.164, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , м.Маріуполь залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 , м.Маріуполь строк для усунення недоліків його позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали про залишення її без руху шляхом надання доказів направлення позовної заяви з додатками на адресу відповідача, зазначення ціни позову та сплати судового збору за вимогою про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Роз'яснити ОСОБА_1 , м.Маріуполь, що в разі не усунення всіх недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась з позовною заявою відповідно до п.п.4, 5 ст.174 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу підписано 10.06.2021р.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Г.В. Левшина