61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
іменем України
10.06.2021 Справа № 905/123/21
Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.,
при секретарі судового засідання Доннік А.В.,
розглянувши матеріали справи
за позовом: Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь", м.Маріуполь
до відповідача: Акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Київ в особі регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Лиман
про стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажу в сумі 390453,01грн
Представники сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
Суть спору: Позивач, Приватне акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь", м.Маріуполь, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Київ в особі регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Лиман про стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажу в сумі 420477,71грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що під час здійснення перевезення вантажів на адресу Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь", м.Маріуполь за наявними у матеріалах справи залізничними накладними протягом серпня - вересня 2020 року, відповідачем допущено прострочення термінів доставки вантажу, що передбачені ст.41 Статуту залізниць та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, затвердженими наказом №644 від 21.11.2000 Міністерства транспорту України, з огляду на що існують підстави для стягнення з відповідача на користь позивача штрафу за несвоєчасну доставку вантажу у сумі 420477,71грн.
Ухвалою суду від 25.01.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №905/123/21; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 16.02.2021 о 10:00год.
15.02.2021 на електронну пошту суду з накладенням електронного цифрового підпису від представника відповідача надійшли відзив на позовну заяву із заявою про зменшення штрафних санкцій та заява про проведення підготовчого засідання без участі представника відповідача.
04.03.2021 на електронну пошту суду з накладенням електронного цифрового підпису від представника відповідача надійшли додаткові пояснення №2022/442 від 03.03.2021 із додатками за переліком, в яких останній просить врахувати ці заперечення при розгляді справи по суті та звертає увагу суду на те, що по залізничним накладним №42985515 від 19.08.2020, №42783845 від 14.08.2020, №40031460 від 20.08.2020, №45300001 від 21.08.2020, №32900912 від 21.08.2020 вже розглядається позовна заява по справі №905/1799/20 у Господарському суді міста Києва. Також, залізнична накладна №43189794 від 31.08.2020 продубльована в Розрахунку позивача, а саме сторінка 3 розрахунку після даних, що стосуються Одеської залізниці п.5 та сторінка 4 п.5. Як додаток відповідач додає перелік відправок з подовженням терміну доставки вантажу.
09.03.2021 на електронну пошту суду з накладенням електронного цифрового підпису від представника позивача надійшла відповідь на відзив №01.02.04-5/1 від 19.02.2021, в якій останній просить суд у задоволенні заяви відповідача про зменшення розміру штрафу відмовити в повному обсязі.
Ухвалою суду від 10.03.2021 продовжено строк підготовчого провадження у справі №905/123/21 на 30 (тридцять) днів; відкладено підготовче засідання на 30.03.2021 о 10:40год.
15.03.2021 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, заяву про зменшення розміру штрафу. Позивач не погоджується з доводами відповідача, викладеними у відзиві та заяві про зменшення розміру штрафу, просить у задоволенні заяви відповідача про зменшення розміру штрафу по справі №905/123/21 відмовити в повному обсязі.
22.03.2021 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.
23.03.2021 на адресу суду від відповідача надійшов лист з додатками на виконання ухвали суду від 10.03.2021.
Ухвалою суду від 30.03.2021 відкладено підготовче засідання 15.04.2021 о 10:40 год.
12.04.2021 на електронну пошту суду з накладенням електронного цифрового підпису від позивача надійшло клопотання №01.02.04-5/1 від 07.04.2021 про розгляд справи без участі представника позивача, яке суд приймає та задовольняє.
Разом з тим, від позивача також надійшли заперечення №01.02.04-5/1 від 29.03.2021 на додаткові пояснення та заява №01.02.04-5/1 від 29.03.2021 про зменшення позовних вимог.
Ухвалою суду від 15.04.2021 заяву позивача №01.02.04-5/1 від 29.03.2021 про зменшення розміру позовних вимог прийнято до розгляду, справу вирішено розглядати з урахуванням вказаної заяви; закрито підготовче провадження у справі № 905/123/21; призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 11.05.2021 об 11:00 год.
Суддя Курило Г.Є. у період з 11.05.2021 по 21.05.2021 (включно) перебувала на лікарняному, у зв'язку з чим судове засідання 11.05.2021 у справі №905/123/21 не відбулось.
Після виходу судді Курило Г.Є. з лікарняного, суд призначив судове засідання у справі №905/123/21 на 10.06.2021 о 10:20 год.
07.06.2021 від позивача надійшло клопотання про доручення до матеріалів справи доказів оплати юридичних послуг.
У судове засідання 10.06.2021 представники сторін не з'явились, про місце, час та дату судового засідання були повідомлені належним чином.
З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, суд встановив:
Протягом серпня - вересня 2020 року відповідач, Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", м.Київ в особі Регіональної філії "Донецька залізниця", м.Лиман здійснив доставку вантажів на станцію призначення - Сартана Донецької залізниці, одержувачем якого є позивач, Приватне акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь" за залізничними накладними, копії яких долучені до матеріалів справи та досліджені судом.
За твердженнями позивача перевезення вантажу за вказаними накладними було здійснено із порушенням визначених строків доставки.
Зазначена обставина і послугувала підставою для подачі даної позовної заяви про стягнення з відповідача штрафу за порушення строків доставки вантажу.
Спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Закону України "Про залізничний транспорт", Статутом залізниць України.
За змістом ч.5 ст.307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.
Відповідно до ч.3 ст.909 Цивільного кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.
За приписами ст.6 глави 1 Статуту залізниць України накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до станції призначення.
Згідно зі ст.22 Статуту залізниць України за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату.
Статтею 41 Статуту залізниць України регламентовано, що залізниці зобов'язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки. У разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення до закінчення встановленого терміну доставки.
Відповідно до п.1.2 Правил обчислення термінів доставки вантажів, затверджених наказом №644 від 21.11.2000 Міністерства транспорту України, термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.
Пунктами 1.1, 2.1 вказаних Правил визначено терміни, в які залізниці зобов'язані доставляти вантажі за призначенням, зокрема, відповідно до підпункту 1.1.1 наведеного пункту, у разі перевезення вантажною швидкістю вагонними відправками у великотоннажних контейнерах термін доставки вантажу обчислюється виходячи з 1 (однієї) доби на кожні повні та неповні 200 км. Обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах.
Разом з тим, згідно з пунктом 2.4 наведених Правил, терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу.
Відповідно до пункту 2.10 Правил обчислення термінів доставки вантажу, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.
Залізничні накладні містять, зокрема, дані про вантаж, відстань перевезення, дати відправлення, прибуття, видачі вантажу, тарифу тощо.
Позивач наполягає, що у серпні - вересні 2020 року на адресу позивача (вантажоодержувача) надійшли вагони з вантажем за наданими до суду залізничними накладними із порушенням встановленого ст.41 Статуту залізниць України терміну доставки вантажу.
За змістом ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами ст.611 зазначеного нормативно-правового акту у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно із ст.116 Статуту залізниць України за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі: 10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби; 20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби; 30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб. Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув. Залізниця не несе відповідальності за порушення термінів доставки, якщо порушення сталося внаслідок стихійного лиха або з інших, не залежних від залізниці обставин.
Відповідно до Інформаційного листа №01-06/420/2012 від 04.04.2012 Вищого господарського суду України "Про обчислення термінів доставки залізницею вантажів та визначення розміру штрафу за порушення цих термінів" згідно з частинами другою і третьою статті 41 Статуту залізниць України терміни доставки вантажів та правила обчислення термінів їх доставки встановлені Правилами обчислення термінів доставки вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644. За приписами пунктів 2.1, 2.4 названих Правил обчислення відповідних термінів починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах. Розміри штрафу за несвоєчасну доставку вантажів, які залізниця сплачує одержувачу вантажу, встановлені статтею 116 Статуту у відсотках від провізної плати залежно від кількості прострочених діб. Таким чином, встановлений статтею 116 Статуту штраф застосовується у разі прострочення доставки вантажу на дві доби (більше ніж на 48 годин), на три доби (більше ніж на 72 години) і на чотири доби (більше ніж на 96 годин). Якщо прострочення доставки вантажу допущено залізницею менш як на дві доби (не більше 48 годин), що обчислюється з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення, то підстави для нарахування передбаченого статтею 116 Статуту штрафу відсутні.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач нарахував та заявив до стягнення штраф за несвоєчасну доставку вантажу за серпень - вересень 2020 року у розмірі 390453,01грн (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог).
Відповідно до пункту 2.9 Правил обчислення термінів доставки вантажу, у разі затримки вантажу в процесі перевезення термін доставки збільшується на термін:
- виконання митних та інших адміністративних правил;
- тимчасової перерви в перевезенні, яка трапилася не з вини залізниці;
- необхідний для ветеринарного огляду та напування тварин;
- вивантаження зайвої маси, виправлення навантаження або упаковки, а також на перевантаження, які трапилися з вини відправника;
- інших затримок, які трапились з вини відправника чи одержувача.
Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції.
У залізничних накладних № 32922155, 33080185, 33237611, 35781160, 40393779, 40393860, 40774887, 40986358, 41129388, 41136805, 41180555, 41180571, 43141233, 43149061, 43153360, 43198597, 43317098, 45463007, 45507845 (графа 49 - відмітки залізниці) міститься відмітка про збільшення терміну доставки вантажу з посиланням на акти залізниці.
Обов'язок довести ті обставини, на які відповідач посилається в підтвердження своїх заперечень проти позову, у даному випадку, обставини наявності підстав у розумінні пункту 2.9 Правил обчислення термінів доставки вантажу для збільшення терміну доставки вантажу, покладено на відповідача.
Водночас, виходячи із приписів Правил складання актів, наявність відмітки у накладній не може автоматично свідчити про наявність/відсутність обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці.
Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 12.03.2020 у справі №905/912/19, у постанові Верховного Суду від 02.12.2019 у справі №910/3745/19.
Відповідачем на підтвердження власних доводів надано перелік відправок з подовженням термінів доставки, зі змісту якого вбачається, що за спірними накладними було продовжено строк доставки вантажу на підставі актів з зазначенням номеру та дати акту, а також причин затримки вантажу.
Статтею 129 Статуту залізниць передбачено, що обставини, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, складеними станціями залізниць. За правилами цієї статті комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеними у транспортних документах, а також передбачено, що порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.
За приписами пункту 3 Правил складання актів, які затверджені наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002, акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, зокрема, за: затримку вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства; затримки вагонів (контейнерів), пов'язаної з митним оформленням вантажу, а також затримки через недодання чи неналежне оформлення відправником документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил; в інших випадках для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта.
Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами. Один примірник акта загальної форми, складеного під час перевезення, додається до перевізних документів, другий залишається на станції, яка його склала.
Відповідно до статей 74-78 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Натомість, відповідачем не надано жодного доказу, який би підтвердив, що за спірними накладними саме відправником або одержувачем допущено порушення, яке призвело до затримки доставки вантажу. При цьому, суд звертає увагу на те, що наявність відмітки у перевізних документах про затримку вантажу, не звільняє відповідача від обов'язку довести ті обставини, на які останній посилається у підтвердження своїх заперечень проти позову, у даному випадку, обставини наявності підстав у розумінні пункту 2.9 Правил обчислення термінів доставки вантажу для збільшення терміну доставки вантажу. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.12.2019 у справі №910/3745/19.
На підставі вищевикладеного, відповідачем не доведено належними доказами підстави, відповідно до яких могло бути збільшено строк перевезення вантажу згідно п. 2.9 Правил обчислення термінів доставки вантажу.
На підставі вищевикладеного, позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 390453,01грн підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру заявленої до стягнення суми штрафу суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Згідно з частиною 1 статті 233 Господарського суду України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
При цьому, правовий аналіз наведених норм свідчить про те, що зменшення розміру неустойки це право суду, при якому повинні враховуватись певні обставини, які в своїй сукупності утворюють винятковість.
На відповідача покладається обов'язок довести винятковість конкретного випадку та надати відповідні докази на підтвердження цього.
Одночасно, в чинному законодавстві України відсутній вичерпний перелік виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку. Отже, вказане питання віршується судом з урахуванням приписів ст.86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
В обґрунтування вказаної заяви відповідач посилається на скрутне матеріальне становище, яке виникло, зокрема, внаслідок: реформування залізничної галузі; необхідності здійснення відрахувань до Державного бюджету України 90% від обсягу чистого прибутку (доходу) підприємства; збитковості від надання послуг з перевезення пільгових категорій громадян; втратою 20000 одиниць рухомого складу внаслідок перебування вагонів та локомотивів на станціях, в межах населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження; провадження господарської діяльності Регіональною філією "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на території проведення антитерористичної операції, що також значним чином вплинуло на матеріальне становище відповідача. Також відповідач зазначає, що матеріали справи не містять доказів, що позивач поніс збитки внаслідок затримки вантажу.
Проте, суд не може визнати винятковим випадком, який в силу наведених вище положень законодавства України може слугувати підставою для зменшення судом розміру штрафу, здійснення діяльності відповідача у зоні проведення антитерористичної операції, оскільки, по-перше, відповідачем у цій справі є Акціонерне товариство "Українська залізниця", місцезнаходженням якого є м.Київ, в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", по-друге, у даному випадку суд враховує, що і позивач зареєстрований та здійснює свою господарську діяльність у м.Маріуполь, який є населеним пунктом, в якому проводилась антитерористична операція та знаходиться в безпосередній близькості від лінії зіткнення, що, в свою чергу, негативно позначається на його господарській діяльності.
Отже, у вирішенні питання щодо зменшення штрафу мають бути враховані майнові інтереси обох сторін.
Також суд зазначає, що правопорушення зазначеного характеру (несвоєчасна доставка вантажу) з боку АТ "Укрзалізниця" не є виключенням, а має системний характер, про що свідчать численні судові спори з подібних правовідносин між тими самими сторонами.
Разом з цим, відсутність доказів понесення реальних збитків позивачем внаслідок порушення відповідачем вимог Статуту залізниць України не може бути підставою для зменшення штрафу, слід зазначити, що штраф стягується за сам факт допущення порушення, незалежно від того, чи завдано у зв'язку з цим збитки, чи ні.
З урахуванням вказаних вище приписів чинного законодавства України, надавши оцінку обставинам, викладеним у заяві про зменшення розміру штрафу, встановивши відсутність доказів на підтвердження обставин, які мають істотне значення та які можуть бути підставою для зменшення розміру штрафу, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви відповідача про зменшення розміру штрафу.
Позивачем у позовній заяві також заявлена вимога про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу.
До матеріалів справи надав документи на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу та розрахунок розміру винагороди приймання - передачі наданих послуг, відповідно до якого:
- усна консультація клієнта, узгодження правової позиції - 525,50грн;
- збір доказів (підготовка письмових документів: листи, запити) (2 години) - 1051,00грн;
- перевірка та підготовка документів (2 години) - 1051,00грн;
- складання позовної заяви (2 години) - 1051,00грн;
- складання та подання відповіді на відзив (2 години) - 1051,00грн;
- гонорар за складність справи (1% від ціни позову) - 4204,77грн.
Суд, дослідивши клопотання позивача та додані до нього докази, встановив наступне.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За ч.ч. 1, 2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч.3 ст.126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до пункту 4 частин 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
У відповідності до ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Як встановлено судом, 29.03.2018 між Адвокатським об'єднанням "Всеукраїнська адвокатська допомога" (далі - адвокатське об'єднання) та Приватним акціонерним товариством "Металургійний комбінат "Азовсталь" (далі - клієнт) було укладено договір №180329/АЗСТ про надання юридичних послуг (правової допомоги) (далі - договір), відповідно до п.п. 1.1-1.2. якого клієнт доручає, а адвокатське об'єднання бере на себе зобов'язання надавати клієнту правову допомогу (юридичні послуги) з питань, що виникають у процесі господарської діяльності клієнта в порядку та на умовах, визначених цим договором. Зміст, умови та строки виконання покладених клієнтом на адвокатське об'єднання завдань узгоджується сторонами шляхом укладення додаткових угод до цього договору.
15.10.2020 між Адвокатським об'єднанням "Всеукраїнська адвокатська допомога" та Приватним акціонерним товариством "Металургійний комбінат "Азовсталь" укладено додаткову угоду №218 до договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) №180329/АЗСТ від 29.03.2018, якою змінено п.5.1. договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) №180329/АЗСТ від 29.03.2018 в розділі 5 вартість послуг адвокатського об'єднання і викладеного його в такій редакції:
«п.5.1 загальна вартість послуг по цьому договору не перевищує 3200000,00грн. Вартість послуг за виконання покладених клієнтом на адвокатське об'єднання завдань складає 5000,00грн без ПДВ на місяць. Сторони мають право, шляхом укладення додаткових угод до цього договору, узгодити виконання адвокатським об'єднання додаткових завдань за додаткову оплату, розмір якої узгоджується сторонами в даній додатковій угоді».
Сторони дійшли згоди про продовження дії договору, у зв'язку з чим погодили наступну (нову) редакцію п.10.1 договору:
« 10.1. договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2021».
31.12.2020 між сторонами укладено додаткову угоду №231 до договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) №180329/АЗСТ від 29.03.2018, якою визначено порядок оплати юридичних послуг (гонорару) адвокатського об'єднання за надання юридичних послуг (правової допомоги) у спорі про стягнення з Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ПрАТ «МК «Азовсталь» стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажу у розмірі 420477,71грн. Адвокатське об'єднання зобов'язується здійснювати представництво та захист інтересів клієнта у суді будь-якої ланки на території України, в тому числі у Верховному Суді. Вказаною додатковою угодою було встановлено наступний перелік та вартість послуг: усна консультація клієнта, узгодження правової позиції 525,50грн за годину; збір доказів (підготовка письмових документів: листи, запити) 525,20грн за годину; перевірка та підготовка документів 525,50грн за годину; складання процесуальних документів (клопотання, заяви, скарги) 525,50грн за годину; складання та подання заперечень, відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, письмових пояснень 525,50грн за годину; участь у судових засіданнях у суді першої інстанції 2000,00грн судодень; підготовка та подання апеляційної скарги на ухвалу, рішення суду, відзиву на апеляційну скаргу, заперечення проти відкриття апеляційного провадження 525,50грн за годину; участь у судових засіданнях у суді апеляційної інстанції - 3000,00грн судодень; підготовка та подання касаційної скарги на ухвалу, відзиву на касаційну скаргу, заперечення проти відкриття касаційного провадження 525,50грн за годину; участь у судових засіданнях у Верховному Суді 4000,00грн судодень, гонорар за складність справи 4204,77грн.
Згідно з п.3.1 додаткової угоди №231 до договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) №180329/АЗСТ від 29.03.2018 сторони узгодили, що оплата послуг здійснюється протягом п'яти календарних днів після підписання сторонами акту надання послуг (акту прийому-передачі наданих послуг) і отримання клієнтом рахунків від адвокатського об'єднання.
Відповідно до п.6.2. вищезазначеної угоди адвокатське об'єднання надає клієнту акт надання послуг (акт прийому-передачі наданих послуг), в якому зазначається зміст наданої правової допомоги, розмір гонорару, який підлягає сплаті відповідно до умов договору, додаткові витрати, які були понесені адвокатським об'єднанням понад узгоджену суму гонорару (якщо такі мали місце).
Як вбачається з розрахунку розміру винагороди приймання-передачі наданих послуг від 10.03.2021 за договором про надання юридичних послуг (правової допомоги) №180329/АЗСТ від 29.03.2018, який є невід'ємною частиною акту №1 від 10.03.2021 приймання-передачі наданих послуг за додатковою угодою №231 від 31.12.2020 до договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) № 180329/АЗСТ від 29.03.2018, сторони дійшли взаємної згоди щодо наступного переліку, обсягу та вартості послуг, виконаних по даній справі, а саме: усна консультація клієнта, узгодження правової позиції (1 година) - 525,50грн; збір доказів (підготовка письмових документів: листи, запити) (2 години) - 1051,00грн; перевірка та підготовка документів (2 година) - 1051,00грн; складання позовної заяви (2 години) - 1051,00грн; складання та подання відповіді на відзив (2 години) - 1051,00грн; гонорар за складність справи (1% від ціни позову) - 4204,77грн.
Сторони погодили вартість послуг адвокатського об'єднання в сумі 8934,27грн.
Адвокатське об'єднання "ВСЕУКРАЇНСЬКА АДВОКАТСЬКА ДОПОМОГА" виставило позивачу рахунок №107 від 10.03.2021 на суму 8934,27грн за послуги відповідно до додаткової угоди №231 від 31.12.2020.
Згідно платіжного доручення №4500024837 від 26.03.2021 позивач перерахував на поточний рахунок Адвокатського об'єднання "ВСЕУКРАЇНСЬКА АДВОКАТСЬКА ДОПОМОГА" грошові кошти в розмірі 8934,27грн за послуги за договором №180329/АЗСТ від 29.03.2018, відповідно до рахунку №107 від 10.03.2021.
Повноваження адвоката Костікової О.О. підтвердженні довіреністю №01.02-18/8245 від 27.10.2020 та свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю № 3495 від 14.07.2010, згідно відомостей з Єдиного реєстру адвокатів України щодо адвоката Костікової О.О., форма адвокатської діяльності - Адвокатське об'єднання: "ВСЕУКРАЇНСЬКА АДВОКАТСЬКА ДОПОМОГА".
Отже, заявником доведено факт виконання адвокатом послуг правничої допомоги, які були визначені додатковою угодою №231 від 31.12.2020 до договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) №180329/АЗСТ від 29.03.2018.
Приймаючи до уваги відсутність обґрунтованої заяви відповідача про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу, враховуючи сукупність наданих позивачем доказів, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем до стягнення витрати на професійну правничу допомогу є доказово обґрунтованими та підлягають стягненню з відповідача.
Судовий збір, у відповідності до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, підлягає віднесенню на відповідача.
Керуючись ст.ст.73, 74, 79, 86, 129, ст.ст. 232-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь", м.Маріуполь до Акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Київ в особі регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Лиман про стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажу в сумі 390453,01грн, задовольнити.
Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м.Київ, вул.Тверська, буд.5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (84404, Донецька область, м.Лиман, вул.Привокзальна, буд.22; код ЄДРПОУ 40150216) на користь Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" (87501, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Лепорського, буд.1; код ЄДРПОУ 00191158) штраф за несвоєчасну доставку вантажу у розмірі 390453,01грн, судовий збір у розмірі 5856,80грн, витрати на правничу допомогу в сумі 8934,27 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст.241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч.1 ст.256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Донецької області (п.п.8, 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
Позивач (стягувач) - Приватне акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь" (87501, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Лепорського, буд.1; код ЄДРПОУ 00191158).
Відповідач (боржник) - Акціонерне товариство "Українська залізниця" (03150, м.Київ, вул. Тверська, буд. 5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (84404, Донецька область, м.Лиман, вул. Привокзальна, буд. 22; код ЄДРПОУ 40150216).
Повний текст рішення складено та підписано 10.06.2021.
Суддя Г.Є. Курило