Постанова від 11.06.2021 по справі 910/19670/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2021 р. Справа№ 910/19670/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Чорногуза М.Г.

Козир Т.П.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи матеріали апеляційної скарги Державної установи "Управління збірних команд та забезпечення спортивних заходів "Укрспортзабезпечення"

на рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2021

у справі № 910/19670/20 (суддя Сташків Р.Б.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕРТО ГРУП"

до Державної установи "Управління збірних команд та забезпечення спортивних заходів "Укрспортзабезпечення"

про стягнення 209 719,69 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЕРТО ГРУП" (далі - ТОВ "ДЕРТО ГРУП", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної установи "Управління збірних команд та забезпечення спортивних заходів "Укрспортзабезпечення" (далі - Управління "Укрспортзабезпечення", відповідач) про стягнення 209 719,69 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на несвоєчасне виконання зобов'язання за Договором про закупівлю товарів №0063/19 від 23.05.2019 (далі - Договір) за періоди з 26.06.2019-10.07.2019 та з 07.09.2019-26.12.2019 у сумі, що дорівнює вказаній вище ціні позову.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.02.2021 у справі № 910/19670/20 позовні вимоги задоволено повністю.

Ухвалюючи вказане рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем в межах справи №910/13005/19 було заявлено до стягнення з відповідача пеню лише за період з 11.07.2019 по 06.09.2019 в сумі 96537, 64 грн, позивач наділений правом на звернення до суду з метою стягнення з відповідача залишку нестягненої пені за невиконання господарського зобов'язання за періоди з 26.06.2019 по 10.07.2019 та з 07.09.2019 по 26.12.2019.

Не погодившись із вищезазначеним рішенням, Державна установа "Управління збірних команд та забезпечення спортивних заходів "Укрспортзабезпечення" звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції прийняте за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт наголошував на тому, що відповідно до умов Договору у скаржника були всі правові підстави для відмови у прийняті поставленого товару, який не відповідав індивідуальним розмірам спортсменів, що є невідповідністю технічним характеристикам до предмету закупівлі UA-2019-02-26-002789-b від 26.02.2019, а саме щодо обов'язкового індивідуального підбору за розмірами з урахуванням анатомічних параметрів спортсмена.

Крім того, апелянт зазначає, що він є державною бюджетною установою, видатки на утримання якої здійснюються з Державного бюджету України, а тому стягнення пені додатково за періоди з 26.06.2019 по 10.07.2019 та з 07.09.2019 по 26.12.2019 становить непомірний тягар для відповідача.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.03.2021 апеляційну скаргу Державної установи "Управління збірних команд та забезпечення спортивних заходів "Укрспортзабезпечення" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2021 у справі № 910/19670/20 залишено без руху та надано скаржникові строк для усунення недоліків, допущених останнім при поданні апеляційної скарги.

Через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду 05.04.2021 від скаржника надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано заяву про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, обґрунтовану отриманням оскаржуваного рішення засобами поштового зв'язку лише 01.03.2021.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2021 поновлено Державній установі "Управління збірних команд та забезпечення спортивних заходів "Укрспортзабезпечення" пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2021 у справі № 910/19670/20, відкрито апеляційне провадження за вищевказаною апеляційною скаргою, постановлено розгляд апеляційної скарги Державної установи "Управління збірних команд та забезпечення спортивних заходів "Укрспортзабезпечення" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2021 у справі № 910/19670/20 здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "ДЕРТО ГРУП" строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2021 у справі №910/19670/20, витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/19670/20.

Позивач скористався правом, наданим статтею 263 Господарського процесуального кодексу України, та 30.04.2021 надав через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить у задоволенні апеляційної скарги Державної установи "Управління збірних команд та забезпечення спортивних заходів "Укрспортзабезпечення" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2021 у справі № 910/19670/20 відмовити, а судове рішення залишити без змін.

Відзив на апеляційну скаргу мотивований тим, що суд першої інстанції, приймаючи рішення, керувався приписами ч. 4 ст. 75 ГПК України, врахував факти, встановлені у рішенні Господарського суду міста Києва від 12.12.2019 у справі № 910/13005/19, яке набрало законної сили і є чинним.

Також суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність у позивача права на стягнення з відповідача пені за період, неохоплений рішенням Господарського суду міста Києва від 12.12.2019 у справі № 910/13005/19, а тому оскаржуване рішення ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим.

Згідно з ч. 10 ст. 270 ГПК України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, Управлінням «Укрспортзабезпечення» (покупець) та ТОВ «Дерто Груп» (постачальник) 23.05.2019 було укладено Договір № 0063/19 про закупівлю товарів (надалі - Договір).

Пунктом 1.1. Договору погоджено, що у порядку та на умовах, визначених цим договором, на підставі наказу Міністерства молоді та спорту України від 25.01.2019 №398 "Про придбання спортивного одягу, взуття та аксесуарів загального і спеціального призначення, малоцінних предметів та інвентарю, матеріалів спортивного інвентарю індивідуального користування, спортивного обладнання та інвентарю довгострокового використання для забезпечення підготовки та участі національної збірної команди України у ІІ Європейський іграх 2019 року в м. Мінськ (Республіка Білорусь)", для стрільби кульової, за результатами проведення процедури закупівлі, згідно протоколу розгляду тендерних пропозицій від 08.04.2019 №0408/398-1, постачальник зобов'язався передати у власність покупцю ДК 021:2012: 18410000-6 - Спеціальний одяг (рукавиці стрілецькі, куртка стрілецька шкіряна, комбінезон бавовняний, черевики стрілецькі, брюки стрілецькі, кофта спеціальна гвинтівкова, підколінник), а покупець зобов'язався прийняти та здійснити оплату товару.

Згідно п. 1.2. Договору, найменування, одиниці виміру, кількість Товару, що поставлялися за цим договором, ціна за одиницю, вартість товару визначалися специфікацією Товару, яка є невід'ємною частиною цього договору (Додаток 1).

Специфікацією до Договору визначено, що поставці підлягав Товар: рукавиці стрілецькі - 22 шт., куртка стрілецька шкіряна - 11 шт., комбінезон бавовняний - 22 шт., черевики стрілецькі - 16 пар, брюки стрілецькі - 11 шт., кофта спеціальна гвинтівкова - 11 шт., підколінник - 11 шт., всього на загальну суму 1 664 442 грн. 00 коп. (один мільйон шістсот шістдесят чотири тисячі чотириста сорок дві гривні 00 копійок), без ПДВ.

У відповідності з п. 2.2. Договору ціна Договору становить 1 664 442,00 грн (один мільйон шістсот шістдесят чотири тисячі чотириста сорок дві гривні 00 копійок), без ПДВ.

Розрахунок за Товар здійснюється Покупцем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів у національній валюті України на поточний рахунок Постачальника на підставі підписаної видаткової накладної в строк протягом 10 (десяти) робочих днів.

Пунктом 6.2. Договору встановлено право Постачальника вимагати від Покупця своєчасної оплати за поставлений Товар.

Відповідно до п. 6.3. Договору, Покупець зобов'язувався прийняти і оплатити Товар згідно з його умовами.

25.06.2019 позивачем було поставлено відповідачеві Товар, що є предметом Договору, проте у його прийманні останнім фактично відмовлено.

Позивачем було здійснено додаткові заходи, направлені на врегулювання ситуації та поставки Товару, втім, його прийняття і сплата вартості не відбулись навіть після отримання Відповідачем претензії у зв'язку з чим, з метою захисту своїх прав ТОВ «Дерто Груп» 20.09.2019 звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про зобов'язання виконати умови договору поставки, сплати штрафних санкцій та 3 % річних за прострочення виконання зобов'язання відповідачем.

Вказані позовні вимоги охоплювали сплату пені як штрафної санкції за невиконання господарського зобов'язання лише за період з 11.07.2019 по 06.09.2019, що становить 96 537, 64 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.12.2019 у справі №910/13005/19 вказаний позов задоволено частково, стягнуто з Управлінням «Укрспортзабезпечення» на користь ТОВ "Дерто Груп" пеню у розмірі 96357,60 грн та штраф у розмірі 116510,94 грн.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2020 рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2019 у справі № 910/13005/19 скасовано, у позові відмовлено повністю.

Постановою Верховного Суду від 17.11.2020 постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2020 скасовано, а рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2019 у справі № 910/13005/19 залишено в силі.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що рішенням Господарського суду міста Києва від 12.12.2019 у справі № 910/13005/19 було стягнено з відповідача пеню за період з 11.07.2019 по 06.09.2019 в сумі 96 537, 64 грн, а тому, ТОВ «Дерто Груп» наділене правом на звернення до суду з метою стягнення з відповідача залишку нестягненої пені за невиконання господарського зобов'язання за періоди з 26.06.2019 по 10.07.2019, а також з 07.09.2019 по 26.12.2019, з урахуванням фактів та обставин, встановлених судом під час розгляду справи № 910/13005/19.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з рішенням суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, а доводи скаржника вважає безпідставними та необґрунтованими, з огляду на наступне.

Приписами ч.4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також рішеннями Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України" та від 28.10.1999 у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Керуючись приписами ч. 4 ст. 75 ГПК України та вирішуючи спір у даній справі, місцевий господарський суд виходив із фактів, встановлених у рішенні Господарського суду міста Києва від 12.12.2019 у справі № 910/13005/19, яке набрало законної сили і є чинним.

Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 12.12.2019 №910/13005/19 судом встановлено, що відповідач протиправно відмовився від прийняття поставленого позивачем за Договором товару, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив зобов'язання (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно наявні підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У статті 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до умов п. 7.3 Договору за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 % вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення.

Згідно із п.п. 2.2, 2.3 Договору ціна цього договору становить 1664442,00 грн. без ПДВ.

Суд, у згаданому вище рішенні вказав, що нарахування позивачем заявленої до стягнення пені є правомірним та строк для нарахування починається з 26.06.2019.

Разом з тим, позивачем в межах справи №910/13005/19 було заявлено до стягнення пеню лише за період з 11.07.2019 по 06.09.2019, а оскільки у суду відсутні підстави для виходу за межі позовних вимог, перевірка заявленої позивачем до стягнення пені в межах справи №910/13005/19 була здійснена, виходячи з визначеної ним у позові дати початку та закінчення її нарахування.

Враховуючи той факт, що рішенням Господарського суду міста Києва від 12.12.2019 у справі № 910/13005/19 було стягнуто з відповідача пеню лише за період з 11.07.2019 по 06.09.2019 в сумі 96537,64 грн, у позивача наявне право на звернення до суду з вимогою про стягнення з відповідача залишку нестягненої пені за невиконання господарського зобов'язання за період з 26.06.2019 по 10.07.2019, а також з 07.09.2019 по 26.12.2019, з урахуванням фактів та обставин, встановлених судом під час розгляду справи №910/13005/19.

Отже, місцевим господарським судом правомірно відхилено заперечення відповідача щодо неправомірності заявлених позовних вимог у даній справі.

Місцевим господарським судом, з яким погоджується суд апеляційної інстанції, здійснено перерахунок заявленої до стягнення пені у періоди з 26.06.2019 по 10.07.2019 та з 07.09.2019 по 26.12.2019, і з урахуванням наведених обставин, визнано правомірною та обґрунтованою визначену позивачем до стягнення суму пені 209719,69 грн, у зв'язку з чим суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів відхиляє доводи відповідача про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, оскільки судом було надано належну оцінку фактичним обставинам даної справи та доводам позивача.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин 1, 3, 4 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі ст.ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обов'язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Водночас, саме позивач повинен довести обставини, які входять до предмету доказування у справі та які підтверджують факт порушення його права відповідачем.

На переконання колегії суддів, позивачем при зверненні з даним позовом до суду доведено належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладені обставини справи та вимоги законодавства, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕРТО ГРУП" до Державної установи "Управління збірних команд та забезпечення спортивних заходів "Укрспортзабезпечення" є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції, інші доводи сторін, викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на неї, не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.

Згідно зі статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищезазначене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2021 у справі № 910/19670/20 прийнято відповідно до вимог чинного законодавства, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування чи зміни не вбачається, відповідно, апеляційна скарга Державної установи "Управління збірних команд та забезпечення спортивних заходів "Укрспортзабезпечення" має бути залишена без задоволення.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні, на підставі статті 129 ГПК України, покладається на апелянта.

Керуючись ст. ст. 253-254, 269, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної установи "Управління збірних команд та забезпечення спортивних заходів "Укрспортзабезпечення" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2021 у справі № 910/19670/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2021 у справі № 910/19670/20 залишити без змін.

3. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2021 у справі № 910/19670/20.

4. Матеріали справи № 910/19670/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, визначених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді М.Г. Чорногуз

Т.П. Козир