4 червня 2021 року суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Кияшко О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника Київської митниці Держмитслужби Юрківа В.В. на постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 12.03.2021 року,
Постановою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 12.03.2021 провадження у справі про порушення митних правил, передбачених ч.1 ст. 483 Митного Кодексу України, відносно ОСОБА_1 закрито за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Своє рішення суддя місцевого суду обґрунтував тим, що у справі відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_1 було відомо про те, що надані ним митному органу документи підроблені, одержані незаконним шляхом чи містять неправдиві відомості.
Посилання ж Київської митниці Держмитслужби на інформацію надану компанією «USA InterCargo, LLC» (США) (вх. № 33596/11/Е3 від 16.09.2020), в якій зазначено, що Компанія не здійснювала продаж чи транспортування транспортних засобів, які були об'єктом вказаного вище запиту, зокрема - транспортного засобу марки «TOYOTA» модель «RAV4», ідентифікаційний номер транспортного засобу (VIN): НОМЕР_1 , а наданий рахунок-фактура (інвойс) від 25.07.2020 № 250720-6, не є автентичним та виготовлений незаконно, не можна визнати безспірним доказом вини ОСОБА_1 у порушенні митних правил.
Ця інформація фактично надавалась для опрацювання і проведення подальшої повної і належної перевірки, чого не було зроблено.
Жодних переконливих доказів на підтвердження того, що наданий рахунок-фактура (інвойс) від 25.07.2020 № 250720-6 не відповідає дійсності, Київською митницею Держмитслужби під час розгляду справи не надано і не зазначено.
Крім того, електронний документ, має відповідати положенням Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».
Однак, лист компанії «USA InterCargo, LCC» не відповідає вищезазначеним вимогам, що унеможливлює ідентифікацію відправника повідомлення, а зміст такого документа не є захищеним від внесення правок.
Відповідальною особою за митне оформлення, у даному конкретному випадку, є декларант Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 ( НОМЕР_2 ). Жодних нормативно-правових обґрунтувань притягнення до юридичною відповідальності саме власника автомобіля - ОСОБА_1 , митним органом не надано.
Отже, у діях ОСОБА_1 відсутній умисел, як обов'язкова ознака суб'єктивної сторони складу інкримінованого їй правопорушення, на переміщення через митний кордон України товару з приховуванням від митного контролю шляхом подання документів, що містять неправдиві відомості.
Не погодившись з вказаним рішенням, представник Київської міської митниці Держмитслужби Юрків В.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційний суд скасувати постанову судді місцевого суду, прийняти нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 Митного кодексу України, та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 100% вартості товарів - безпосередніх предметів правопорушення, що становить 439 074, 00 грн., з конфіскацією цих товарів.
На обґрунтування апеляційної скарги представник митниці зазначає, що при прийнятті суддею місцевого суду рішення про закриття провадження у справі не взято до уваги, що рахунок-фактура (інвойс) від 25.07.2020 № 250720-6, який слугував підставою для пропуску транспортного засобу через митний кордон України, а в подальшому був поданий до митного контролю та оформлення разом з митною декларацією від 11.09.2020 № UA100120/2020/633285, фактично є недійсним, містить ознаки фіктивності та таким, що отриманий незаконним шляхом. Транспортний засіб марки «TOYOTA» модель «RAV4», ідентифікаційний номер транспортного засобу (VIN): НОМЕР_1 , переміщений через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товару рахунка-фактури (інвойсу) від 25.07.2020 № 250720-6, отриманого незаконним шляхом, а також коносаменту від 31.07.2020 № ODS MEDUUB824206-6, який містить неправдиві відомості щодо відправника товару.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи, наведені в апеляційній скарзі, вислухавши пояснення представника Київської митниці Держмитслужби Глущенко Н.В., яка підтримала апеляційну скаргу, ОСОБА_1 , захисника Горщара С.В., які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вважаю, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи про вчинення адміністративного правопорушення, підставою для складання протоколу про порушення ОСОБА_1 митних правил, передбачених ч.1 ст.483 МК України, стала відповідь компанії «USA InterCargo, LLC» (США) (вх. № 33596/11/Е3 від 16.09.2020), в якій зазначено, що Компанія не здійснювала продаж чи транспортування транспортного засобу марки «TOYOTA» модель «RAV4», ідентифікаційний номер транспортного засобу (VIN): НОМЕР_1 .
Разом з тим, повної і належної перевірки отриманої інформації Київською митницею Держмитслужби зроблено не було, жодних переконливих доказів на підтвердження того, що наданий рахунок-фактура (інвойс) від 25.07.2020 № 250720-6 є недійсним, містить ознаки фіктивності та таким, що отриманий незаконним шляхом Київською митницею Держмитслужби не надано.
Також правильним є висновок суду, що жодних нормативно-правових обґрунтувань притягнення до юридичною відповідальності саме власника автомобіля - ОСОБА_1 , митним органом не надано, тоді як відповідальною особою за митне оформлення, у даному конкретному випадку, є декларант Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 ( НОМЕР_2 ).
Переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів поданої апеляційної скарги вважаю, що при розгляді даної справи, суддя повно, всебічно і об'єктивно дослідив дані, що містяться в матеріалах справи, належним чином перевірив обставини викладені у протоколі про порушення митних правил, дав цим обставинам належну оцінку та, приймаючи рішення про закриття провадження у справі відносно ОСОБА_1 , дійшов правильного висновку про те, що остання не вчиняла дій спрямованих на переміщення зазначених товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання як підстави для переміщення товару документів, отриманих незаконним шляхом та неправдиві відомості щодо відправника товару, які б утворювали склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України.
З огляду на викладене, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги представника митниці та скасування рішення судді місцевого суду.
Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Апеляційну скаргу представника Київської міської митниці Держмитслужби Юрківа В.В. - залишити без задоволення, а постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 12.03.2021, якою провадження у справі про порушення митних правил, передбачених ч.1 ст. 483 Митного Кодексу України, відносно ОСОБА_1 закрито за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя