03 червня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
судді-доповідача ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретаря судового засідання ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 18.03.2021, -
за участі
прокурора ОСОБА_6
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 18.03.2021, скаргу ОСОБА_5 на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР, повернуто заявнику.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційний суд скасувати ухвали Печерського районного суду м. Києва від 18.03.2021 по справі №757/13701/21-к як таку, що не відповідає вимогам ч. 1 ст. 304 КПК України та направити справу до суду першої інстанції для розгляду по суті.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги ОСОБА_5 зазначає, що ухвала про повернення мотивована тим, що скарга подана після закінчення строку, передбаченого ч. 1 ст. 304 КПК України, при цьому в тексті ухвали відсутня будь-яка інформація, посилання або згадка про дату від якої суд здійснив відлік перебігу строку. Також апелянт зауважує, що слідчий суддя допустив невірну інтерпретацію норми ч. 1 ст. 304 КПК України.
Заслухавши суддю доповідача, думку прокурора, який заперечив проти задоволення даної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали судового провадження в межах поданої апеляції, колегія суддів керується наступним.
Насамперед суд вважає за необхідне зауважити, що апелянт повідомлявся про судові засідання на електронну пошту, яку він зазначив в апеляційній скарзі. В судові засідання не з'являвся, заяв та клопотань про поважність причин неявки або про відкладення розгляду апеляційної скарги від нього не надходило, а тому відповідно до вимог кримінального процесуального закону, за даних обставин, при наявності належного повідомлення, суд розглядає по суті апеляційну скаргу.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Перевіркою колегією суддів відповідності оскаржуваної ухвали слідчого судді зазначеним критеріям в межах доводів апеляційної скарги встановлено, що постановлене судове рішення їм відповідає, зважаючи на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржено бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Як убачається зі змісту скарги ОСОБА_5 на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора, що 24.02.2021 апелянтом була подана заява до Офісу Генерального прокурора про вчинення кримінального правопорушення.
Частиною 1 ст. 304 КПК України регламентує, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.
Таким чином вказана норма чітко встановлює час, з якого починається відрахування строку для оскарження бездіяльності органу досудового розслідування - 10 діб з моменту вчинення бездіяльності. Зазначена норма носить імперативний характер.
Виходячи зі змісту оскаржуваної ухвали, матеріалів судового провадження, слідчий суддя дійшов вірного висновку про пропущення ОСОБА_5 строку на звернення до слідчого судді зі скаргою в порядку ст. 303 КПК України, оскільки враховуючи, що строк бездіяльності слідчого почав обчислюватися через 24 години з моменту отримання заяви про вчинення злочину, а не з 05.03.2021 року, коли надійшов лист №11/2/1-15300 від 03.03.2021 року, в якому зазначено про відсутність підстав для внесення відомостей до ЄРДР.
У відповідності з вимогами ч. 1 ст. 304 КПК України, останнім днем подачі скарги на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора було 07.03.2021.
Проте, згідно штампової відмітки суду, зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора в порядку ст. 303 КПК України, ОСОБА_5 до слідчого судді звернувся 13.03.2021, тобто з пропуском встановленого законом десятиденного строку на оскарження бездіяльності слідчого/прокурора в порядку ч. 1 ст. 303 КПК України. Разом з тим, як вірно вказує слідчий суддя в оскаржуваному рішенні, питання про поновлення строку на оскарження бездіяльності заявником не порушувалось, обставин на підтвердження поважності причин пропуску строку не наводив.
В той же час в рішенні ЄСПЛ від 28.03.2006 у справі «Мельник проти України» (Заява N 23436/03) суд нагадує, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, має на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
Отже, зважаючи, що ОСОБА_5 у визначений КПК України строк не вжив доступні засоби захисту, апеляційний суд приходить до переконання, що слідчий суддя обґрунтовано повернув подану останнім скаргу з підстав пропущення десятиденного строку на звернення до суду зі скаргою в порядку ч. 1 ст. 303 КПК України.
Натомість, доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не вірно трактував ст. 304 КПК України, що призвело до істотного порушення вимог процесуального законодавства та як наслідок постановлення незаконної ухвали, то апеляційний суд вважає їх безпідставними, оскільки ч. 1 ст. 304 КПК України чітко встановлює момент з якого необхідно відраховувати строк на оскарження бездіяльність слідчого чи прокурора.
З огляду на викладене, оскільки доводи поданої апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, тоді як оскаржувана ухвала слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 18.03.2021 постановлена з дотримання вимог ст. 370 КПК України, то підстав для її скасування, як того просить апелянт, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. 303, 304, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 18.03.2021 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 18.03.2021, якою скаргу ОСОБА_5 на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР, повернуто заявнику, - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_7