Справа № 367/4769/20 Головуючий у 1 інстанції Кафтанов В.В.
Провадження № 33/824/708/21 Доповідач у 2 інстанції Семенцов Ю.В.
іменем України
01 червня 2021 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Семенцов Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Ірпінського міського суду Київської області від 01.09.2020 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним: у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі шестиста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік; у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) грн. 00 коп. На підставі ст. 36 КУпАП розмір адміністративного стягнення визначено у вигляді штрафу у розмірі шестиста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, -
Згідно постанови, 25.07.2020 року о 17 год. 00 хв. в м. Бучі по вул. Б.Гмирі, ОСОБА_1 керував автомобілем «Opel» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, млява мова) та здійснив зіткнення з автомобілем «Nissan» д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок цього відбулось ДТП, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів. Від проходження огляду на стан сп'яніння у визначеному законом порядку ОСОБА_1 відмовився у присутності двох свідків.
Постановою судді Ірпінського міського суду Київської області від 01.09.2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі шестиста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Не погоджуючись з даною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП. Постанову суду вважає упередженою та такою, що не відповідає вимогам закону. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності послужили упереджено, передчасно і необґрунтовано складені протоколи про адміністративне правопорушення. Вважає, що суд першої інстанції при оцінці доказів, не врахував та не дослідив докази його невинуватості в скоєнні ДТП, не призначив судову авто-технічну експертизу, не з'ясувавши фактичні обставини та механізм скоєння ДТП. Разом з тим, вважає, що суд неправомірно не взяв до уваги його клопотання та усні заяви, подані в судовому засіданні, тому постанову суду вважає упередженою, оскільки в процесі розгляду справи судом не було здобуто будь-яких об'єктивних доказів порушення ним ПДР. Разом з тим, вважає, що відносно нього також було незаконно складено протокол про начебто порушення ним п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. В обґрунтування вказаного зазначає, що в стані алкогольного сп'яніння він не перебував і був абсолютно тверезий, при цьому на місці ДТП він перебував у сильному стресовому стані та перебував у стані сильного душевного хвилювання у зв'язку з сімейними обставинами, тому пропозицію працівника поліції пройти огляд на стан сп'яніння не сприйняв всерйоз. Інформація, зазначена в постанові суду, щодо вживання ним пива, є неправдивою та вигаданою, оскільки жодних відомостей з цього приводу він не давав. Від проходження огляду на стан сп'яніння він не відмовлявся, а просто не зрозумів, що саме на увазі мали працівники поліції, він просто підписав усі документи, які йому надали працівники поліції.
ОСОБА_1 - особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, неодноразово належним чином викликався в судове засідання до апеляційного суду: поштовим відправленням, телефонограмою, а також шляхом розміщення оголошення на сайті суду, однак в судові засідання ОСОБА_1 не з'являвся, причини неявки не повідомив, а надіслані на адресу суду перед кожним судовим засіданням клопотання апелянта не проводити судовий розгляд у його відсутності, суд вважає зловживанням своїм правом та призводить до необґрунтованого затягування розгляду справи, оскільки жодних поважних причин для відкладення розгляду справи апелянтом не наводиться. Таким чином, зважаючи що апеляційна скарга подана самим ОСОБА_1 - особою щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, що вказує на те, що він обізнаний про апеляційний розгляд за його апеляційною скаргою, однак свідомо не з'являється в судові засідання, суд приходить до висновку про можливість розгляду у відсутності апелянта.
Із огляду на зазначене, апеляційний суд враховує вимоги ст. 294 КУпАП щодо строків апеляційного перегляду та необов'язкової присутності при розгляді справи належним чином повідомленої особи, що притягується до адміністративної відповідальності, вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи і є обґрунтованим.
Такий висновок підтверджується оціненими в сукупності місцевим судом доказами щодо всіх обставин справи, а саме: протоколами про адміністративні правопорушення серії ДПР18 № 434782, ДПР18 № 434781; схемою місця ДТП; письмовими поясненнями свідків; письмовими поясненнями учасників ДТП.
При призначенні ОСОБА_1 адміністративного стягнення місцевий суд, дотримуючись вимог статті 33 КУпАП, врахував характер вчиненим ним правопорушень, обставини його вчинення, особу винного, відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують відповідальність, та з дотриманням вимог ст. 36 КУпАП, відповідно якої якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, правомірно наклав на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах, встановлених санкцією частини 1 статті 130 КУпАП.
Вважаю, що накладене місцевим судом адміністративне стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу в розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік, є достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових правопорушень.
Отже, місцевий суд відповідно до ст. 280 КУпАП з'ясував всі обставини, що підлягають при розгляді даної справи щодо ОСОБА_1 , який вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому посилання апелянта в апеляційній скарзі на те, що судом не забезпечено всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, є надуманими, оскільки не ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.
Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року, та регулюється «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року.
Згідно ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном можливість керування цим транспортним засобом, річковим або маломірним судном надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія (судноводія) відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном.
Відповідно до ч. 3, ч. 4, ч. 7, ч. 8 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року, який визначає процедуру направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків; поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав; у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я, поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Згідно п. 3, п. 6, п. 7 розділу I, п. 12 розділу II «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року, ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покрову обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці; огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків; у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП; у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Відповідно до пункту 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції,затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Як вбачається з матеріалів справи, працівники поліції виявили у ОСОБА_1 відповідні ознаки алкогольного сп'яніння, а тому мали підстави вважати, що він перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Разом з тим, відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння, не зважаючи на дійсне перебування водія в такому стані чи відсутність такого стану у водія, а тому посилання апелянта на те, що він не зрозумів пропозицію працівника поліції та перебував в шоковому стані та не розумів що відбулось, не звільняють його від відповідальності.
Окрім того, відмова водія від проходження огляду в установленому законом порядку, була зафіксована в присутності двох свідків, які у своїх письмових поясненнях чітко підтвердили факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння як на місці зупинки, так і в закладі охорони здоров'я. Разом з тим, у письмових поясненнях самого ОСОБА_1 не зазначено відомостей про його шоковий стан, при цьому пояснення не містять жодних заперечень чи незгоди із протоколом, а тому посилання апелянта на те, що він не перебував в стані алкогольного сп'яніння спростовуються матеріалами справи, а також поясненнями ОСОБА_1 , наданими ним в суді першої інстанції.
Щодо посилань апелянта на ту обставину, що судом першої інстанції не було з'ясовано з чиєї вини сталось ДТП, причинно-наслідковий зв'язок та з приводу цього не було призначено авто технічної експертизи, суд вважає їх необґрунтованими.
Як вбачається з письмових пояснень ОСОБА_1 зазначено, що він рухався в м. Буча по вул. Б. Гмирі та при виїзді із-за повороту не впорався із керуванням та виїхав на зустрічну смугу і зіштовхнувся із автомобілем «Ніссан», свою вину визнавав, просив суворо не карати, від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 434782, 25.07.2020 року о 17 год. 00 хв. в м. Буча по вул. Б. Гмирі водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Opel Astra» д.н.з. НОМЕР_1 та, порушивши вимоги п. 11.3, п. 12.1 ПДР України, скоїв зіткнення з автомобілем «Nissan Tiida» д.н.з. НОМЕР_3 , в результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.
Відповідно до п. 12.1 ПДР України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Згідно п. 11.3 ПДР на дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об'їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу.
Отже, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Вказане підтверджується схемою місця ДТП, відповідно якої зіткнення відбулось на смузі руху автомобіля «Nissan Tiida», що є зустрічною смугою для автомобіля «Opel Astra», поясненнями потерпілої ОСОБА_2 .
Посилання апелянта на необхідність судом першої інстанції призначення автотехнічної експертизи для встановлення вини при ДТП, суд вважає необґрунтованими, оскільки матеріали справи містять всі необхідні відомості для встановлення вини особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, а відомості, які містяться в матеріалах справи не потребують спеціальних знань та направлення справи на авто технічну експертизу.
Таким чином, доводи, зазначені апелянтом, що в його діях відсутній склад адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст 130 КУпАП, є безпідставними, оскільки не ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.
Переконливих доводів, які б спростовували висновки місцевого суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження по справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 , апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Ірпінського міського суду Київської області від 01.09.2020 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду Ю.В.Семенцов