ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
місто Київ
11 червня 2021 року справа №640/17652/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Кайтес» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Кайтес»)
доКиївської митниці Держмитслужби (далі по тексту - відповідач);
про1) визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 12 лютого 2020 року №UA100000/2020/000071/2; 2) визнання протиправною та скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 12 лютого 2020 року №UA100020/2020/000061; 3) визнання заявленої декларантом митної вартості товарів, зазначених у митній декларації від 28 січня 2020 року №UA100020/2020/012629 №3, 4, 5, 6, 12 у сумі 479 750,71 грн.; 4) зобов'язання відповідача оформити та направити на адресу відповідного органу Державної казначейської служби України пакет документів про повернення з Державного бюджету України позивачу надмірно сплачених митних платежів у сумі 436 138,78 грн.
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, зазначаючи протиправність оскаржуваних рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови у прийнятті митної декларації, оскільки на підтвердження заявленої митної вартості товару ТОВ «Кайтес» подало всі передбачені чинним законодавством документи.
Ухвалою від 01 вересня 2020 року Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження в адміністративній справі №640/17652/20 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Відповідач у відзиві на позовну заяву вказав про відповідність рішення про коригування митної вартості товарів, імпортованих позивачем, та картки відмови вимогам чинного законодавства, оскільки причинами, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, є неподанння ним всіх запрошених документів, відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах.
Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.
Право особи оскаржити рішення митного органу передбачено частиною першою статті 29 Митного кодексу України.
28 січня 2020 року ТОВ «Кайтес» подало до митного оформлення митну декларацію №UA100020/2020/012629 на поставку товару:
товар №1 - «матеріали неткані, непросочені із синтетичного волокна, з поверхневою щільністю 104 г/м2, без покриття: фрзелін, у рулонах (12096 м2) - 45 шт., торговельна марка - немає даних, виробник - Misiland Industrial Co Ltd, країна виробництва - CN, вага нетто - 1260 кг, вартість - ціна товару - 4435,20 доларів США;
товар №2 - цвяхи оббивні з чорних металів, для меблів - 50 шт, торговельна марка - немає даних, виробник - Misiland Industrial Co Ltd, країна виробництва - CN, вага нетто - 20,5 кг, ціна товару - 24,81 доларів США;
товар №3 - вироби з різьбою, з чорних металів - шуруп меблевий - 50000 шт., торговельна марка - немає даних, виробник - Misiland Industrial Co Ltd, країна виробництва - CN, вага нетто - 180,5 кг, ціна товару - 180,5 доларів США;
товар №4 - арматура кріплення, фурнітура та аналогічні вироби з недорогоцінних металів, що викорстовуються для меблів: завіси - 3500 шт., торговельна марка - немає даних, виробник - Misiland Industrial Co Ltd, країна виробництва - CN, вага нетто - 93,5 кг, ціна товару - 123,55 доларів США;
товар №5 - арматура кріплення, фурнітура та аналогічні вироби з недорогоцінних металів, що викорстовуються для меблів: телескоп для ящиків - 320 шт., роздвіжний механізм для столу - 7900 шт., торговельна марка - немає даних, виробник - Misiland Industrial Co Ltd, країна виробництва - CN, вага нетто - 17879 кг, ціна товару - 18382,72 доларів США;
товар №6 - частини меблів, з пластмаси: ніжки для столу - 400 шт., торговельна марка - немає даних, виробник - Misiland Industrial Co Ltd, країна виробництва - CN, вага нетто - 320 кг, ціна товару - 432,00 доларів США;
товар №7 - декоративні вироби з пластмаси: прикраси для меблів - 500 шт., торговельна марка - немає даних, виробник - Misiland Industrial Co Ltd, країна виробництва - CN, вага нетто - 16,5 кг, ціна товару - 38,30 доларів США;
товар №8 - крейда кравецька - 120 шт., торговельна марка - немає даних, виробник - Misiland Industrial Co Ltd, країна виробництва - CN, вага нетто - 19,4 кг, ціна товару - 23,68 доларів США;
товар №9 - вузькі тканини із синтетичних волокон, з тканим пругом: стрічка декоративна меблева - 25., торговельна марка - немає даних, виробник - Misiland Industrial Co Ltd, країна виробництва - CN, вага нетто - 33,2 кг, ціна товару - 50,47 доларів США;
товар №10 - меблева фурнітура з недорогоцінного металу: гудзики металеві, не покриті текстильними матеріалами, з елементами із скла - 26250., торговельна марка - немає даних, виробник - Misiland Industrial Co Ltd, країна виробництва - CN, вага нетто - 239,5 кг, ціна товару - 678,04 доларів США;
товар №11 - вироби з недорогоцінним металів: декоративна стрічка для меблів, у вигляді цвяхових шляпок (метал/скло) - 200 шт., торговельна марка - немає даних, виробник - Misiland Industrial Co Ltd, країна виробництва - CN, вага нетто - 10,5 кг, ціна товару - 312,89 доларів США;
товар №12 - частини меблів з металу: ніжки - 1188 шт., торговельна марка - немає даних, виробник - Misiland Industrial Co Ltd, країна виробництва - CN, вага нетто - 293,5 кг, ціна товару - 384,56 доларів США. Митна вартість визначена за основним методом - ціною договору.
Для підтвердження заявленої митної вартості декларант подав такі документи: пакувальний лист від 03 грудня 2019 року №МІ-2019/000731, пакувальний лист від 23 січня 2020 року №МІ-2019/000731/1, інвойс від 03 грудня 2019 року №МІ-2019/000731, інвойс від 23 січня 2020 року №МІ-2019/000731/1, коносамент від 03 грудня 2019 року №969866308, автотрансопртна накладна від 22 січня 2020 року №1242, декларація про походження товару від 03 грудня 2019 року №МІ-2019/000731, акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 28 січня 2020 року №UA100020/2020/012520, прайс-лист виробника від 27 листопада 2019 року, висновок про вартісні характеристики товару від 27 місня 2020 року №138/19, контракт від 03 жовтня 2019 року №МІ-КS/0310/2019, договір про надання послуг митного брокера від 22 листопада 2018 року №221/2018, акт зважування контейнера від 17 січня 2020 року №98, лист Misiland Industrial Co Ltd від 23 січня 2020 року, заява від 03 грудня 2019 року №14, копія митної декларації країни відправлення від 03 грудня 2019 року №531620190167232542.
За результатами розгляду митної декларації з доданими документами відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 02 лютого 2020 року №UA100000/2020/000071/2 та оформив картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Оскаржуване рішення мотивоване тим, що надані для підтвердження митної вартсоті документи містять розбіжності стосовно відомостей щодо складових митної вартості, а саме: згідно наданих документів невідомо, чи понесені додаткові витрати під час транспортування (витрати на трансопртування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, повязані із транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування товарів) та чи включені зазначені витрати до митної вартості; декларантом не забезпечено переклад митної декларації країни відправлення; при складанні висновку не досліджено кон'юнктуру ринку; наданий прайс-лист видано на умовах поставки СFR CHORNOMORSK, що вказує на суб'єктивну спрямованість даної пропозиції та суперечить поняттю дійсної вартості товару. Також до митного оформлення надано 2 інвойси на різні суми та не надано роз'яснень стосовно розбіжностей у вартості; згідно митної декларації країни відправлення в Україну постачається товар одного найменування «меблева фурнітура», а до митного оформлення заявлено товари з різними найменуваннями та кодами УКТ ЗЕД; у митній декларації країни відправлення вартість складає 24657,88 доларів США, що відповідає інвойсу від 23 січня 2020 року, тоді як митна декларація країни відправлення складена 03 грудня 2019 року, отже вбачається наявність розбіжностей та надання недостовірної інформації, також неможливо ідентифікувати надану митну декларацію країни відправлення з оцінюваним товаром, оскільки не зазначено номер інвойсу у митній декларації країни відправлення не зазначено умови поставки CFR наведені у ній без зазначення певного міста доставки, отже неможливо перевірити згідно наданого документу повноту включення складових митної вартості, необхідних для її обчислення; у коносаменті від 03 грудня 2019 року вказано перевізником українську компанію TKACHЕNKO, що суперечить комерційному терміну CFR, також не надано транспортних документів від зазначеного перевізника для перевірки додаткових витрат.
На підставі викладених висновків оскаржуваним рішенням відповідач визначив митну вартість товару за резервним методом.
Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частина перша статті 51 Митного кодексу України встановлює, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно із частиною першою статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до положень частин другої, четвертої, восьмої та дев'ятої статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Так, у випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.
У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.
Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.
Відповідно до частин першої-четвертої статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).
Відповідно до частини першої - третьої, п'ятої статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Зокрема, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина 6 вказаної статті).
Відповідно до частини дванадцятої статті 264 Митного кодексу України, у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.
Згідно з частинами першою, сьомою, восьмою, дев'ятою статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.
Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.
У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.
Стаття 57 Митного кодексу України встановлює, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Відповідно до частин першої, другої, п'ятої-восьмої та десятої статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця. Платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця. Платежі необов'язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін «ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті» стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов'язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.
При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; 2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; 3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об'єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України; 4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця; 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.
Як вимагає частина друга статті 55 Митного кодексу України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити зокрема: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Згідно з пунктом 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.
Відповідно до пункту 2 параграфу (b) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.
Згідно з пунктом 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.
Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598, що визначає обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовуються митним органом при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: - неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); - невірно проведений розрахунок митної вартості; - невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; - надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59 - 61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.
У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Отже, митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.
Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов'язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.
Наведена позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі №813/1229/16.
Матеріалами справи підтверджують, що між позивачем (покупець) та Misiland Industrial Co Ltd (постачальник) укладено контракт від 03 жовтня 2019 року №МІ-KS/0310/2019 на поставку товару товарних груп 01-99 у відповідності до УКТ ЗЕД, прийнятої в Україні, асортимент, номенклатура, кількість і вартість якого вказуються у специфікаціях та/або в інвойсах постачальника.
У спростування доводів відповідача стосовно того, що до митного оформлення надано 2 інвойси на різні суми та не надано роз'яснень стосовно розбіжностей у вартості; у митній декларації країни відправлення вартість складає 24657,88 доларів США, що відповідає інвойсу від 23 січня 2020 року, тоді як митна декларація країни відправлення складена 03 грудня 2019 року, отже вбачається наявність розбіжностей та надання недостовірної інформації, суд зазначає, що матеріали справи містять копію листа Misiland Industrial Co Ltd від 23 січня 2020 року, яким повідомлено, що, будучи продавцями товару за коносаментом №969866308, на адресу ТОВ «Кайтес» згідно контракту від 03 жовтня 2019 року №МІ-KS/0310/2019, при складанні комерційного інвойсу від 03 грудня 2019 року №МІ-2019/000731 та пакувального листа від 03 грудня 2019 року №МІ-2019/000731 були допущені помилки з проханням вважати правильними дані згідно інвойсу від 23 січня 2020 року №МІ-000731/1 та пакувального листа від 23 січня 2020 року №МІ-000731/1, в яких зазначено суму 24766,55 доларів США та які містять найменування товарів, одиниці виміру та вартість товарів.
На підтвердження вартості товарів позивач також надав суду прайс-лист від 27 листопада 2019 року.
Суд відхиляє доводи відповідача про те, що висновок від 27 січня 2020 року №138/19 не може бути підставою для підтвердження митної вартості товару, у зв'язку із тим, що при складанні висновку не досліджено кон'юнктуру ринку, та звертає увагу, що експертний висновок є додатковим документом для підтвердження митної вартості товару і не може бути саомстійною підставою для коригування митної вартості.
Щодо неможливості ідентифікувати надану митну декларацію країни відправлення з оцінюваним товаром через не зазначення номера інвойсу у митній декларації країни відправлення, не зазначення умов поставки CFR без зазначення певного міста доставки, суд зазначає, що надані позивачем як до оформлення, так і під час судового розгляду справи документи не містять жодних протирічь, умови поставки обумовлені контрактом, а сама митна декларація країни відправлення містить інформацію про вагу, вартість партії товару, що дає можливість ідентифікувати оцінюваний товар.
Твердження відповідача про те, що у коносаменті від 03 грудня 2019 року вказано перевізником українську компанію «TKACHЕNKO», що суперечить комерційному терміну CFR, що не надано транспортних документів від зазначеного перевізника для перевірки додаткових витрат, не приймаються судом до уваги, оскільки позивач пояснив, що «TKACHЕNKO» вказано у коносаменті як сторону повідомлення, а не перевізника, з урахуванням чого у позивача відсутній обов'язок надавати документи від «TKACHЕNKO» як від перевізника.
Відповідно до листа Misiland Industrial Co Ltd від 15 січня 2020 року щодо вартості перевезення контейнера за коносаментом №969866308 на адресу позивача з порту Яньтянь (Китай) до Чорноморського рибного порту (Україна) вартість перевезення становить 1733,68 доларів США, яка здійснена постачальником товару Misiland Industrial Co Ltd, а отже у позивача відсутня можливість надати перевізні документи.
Щодо невідповідності найменування товару «меблева фурнітура» у митній декларації країни відправлення та заявленого до митного оформлення товару з різними найменуваннями та кодами УКТ ЗЕД, суд погоджується із твердженням позивача про те, що митна декларація країни відправлення вкладена згідно законодавства, яке діє у країні відправлення та може не відповідати певним критеріям, встановленим відповідачем, що не є самостійною підставою для коригування митної вартості товарів в межах спірних відносин.
Таким чином, надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну і у сукупності підтверджують числові значення митної вартості (її складових).
Однак, відповідач не надав жодних доказів недостовірності заявленої позивачем вартості товару, а саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів від 12 лютого 2020 року №UA100000/2020/000071/2 та картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 12 лютого 2020 року №UA100020/2020/000061 є протиправними та підлягають скасуванню.
Разоім із тим, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про визнання заявленої декларантом митної вартості товарів, зазначених у митній декларації від 28 січня 2020 року №UA100020/2020/012629 №3, 4, 5, 6, 12 у сумі 479750,71 грн., оскільки за нормами Митного кодексу України визначення митної вартості відноситься до повноважень декларанта та митного органу.
Вирішуючи позовні вимоги про зобов'язання відповідача оформити та направити на адресу відповідного органу Державної казначейської служби України пакет документів про повернення з Державного бюджету України позивачу надмірно сплачених митних платежів у сумі 436 138,78 грн., суд виходить із таких мотивів.
Відповідно до частини третьої статті 301 Митного кодексу України помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Пункт 1 розділу ІІІ Порядку повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18 липня 2017 року №643, передбачає, що повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплаченої суми митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня її виникнення.
Повернення сум відповідних митних платежів у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 301 Митного кодексу, здійснюється за умови, що заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів.
Відповідно до пунктів 4, 5 розділу ІІІ Порядку №643 визначено, що після реєстрації в митниці ДФС заява платника податку про повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені передається на опрацювання до Підрозділу. Підрозділ перевіряє факт перерахування суми коштів з відповідного рахунку до державного бюджету за допомогою автоматизованої системи митного оформлення та відсутність у нього податкового боргу. За результатами опрацювання готує висновок або лист про відмову в поверненні коштів з відповідним обґрунтуванням.
Проте, у справі відсутні докази, які б свідчили, що ТОВ «Кайтес» зверталось до відповідача із відповідною заявою про повернення надмірно сплачених грошових коштів.
Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги у цій частині є передчасними та не підлягають задоволенню.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідач не довів правомірність та обґрунтованість оскаржуваних рішень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ «Кайтес» підлягає частковому задоволенню.
Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору..
Таким чином, на користь позивача належить стягнути судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кайтес» задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 12 лютого 2020 року №UA100000/2020/000071/2.
3. Визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 12 лютого 2020 року №UA100020/2020/000061.
4. Відмовити в іншій частині адміністративного позову.
5. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кайтес» понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 251,24 грн. (три тисячі двісті п'ятдесят дві гривні двадцять чотири копійки) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби.
Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Кайтес» (04111, м. Київ, вул. Данила Щербаківського, буд. 52; ідентифікаційний код 42337929);
Київська митниця Держмитслужби (03124, м. Київ, бул. Вацлава Гавела, 8-А; ідентифікаційний код 43337359).
Суддя В.А. Кузьменко