ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
09 червня 2021 року м. Київ № 640/19138/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Маруліної Л.О., вирішивши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві
до Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»
про застосування заходів реагування, -
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (далі також - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" (далі також - відповідач), в якому просить:
- застосувати заходи реагування у вигляді призупинення будівельно - монтажних робіт та експлуатації побутових приміщень будівельників КП "Спецжитлофонд" шляхом знеструмлення баштового крану та накладення печаток на вихідні двері приміщень, розташованих по АДРЕСА_1 - до повного усунення порушень;
- обов'язок щодо забезпечення виконання судового рішення шляхом накладення печаток на вхідні двері та відімкнення від джерел електроживлення покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві;
- контроль за виконанням судового рішення щодо усунення Відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб'єкта господарювання, в тому числі, право відтермінування, покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що під час проведення перевірки було виявлено ряд порушень правил техногенної і пожежної безпеки, які зазначені в акті від 21.09.2018 року №238, складеному за результатами проведення планової (позапланової) перевірки щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд". Позивачем зазначено, що перелічені в Акті №238 порушення щодо вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створюють загрозу життю та здоров'ю людей, які перебувають, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі. Позивач звертає увагу суду, що наведені порушення не є формальними, а стосуються виключно відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.01.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
08.02.2019 року представником відповідача Єзутою К.С. через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярія) подано Відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що станом на момент підготовки відзиву, відповідачем усунені всі порушення, зафіксовані в Акті №238, у зв'язку з чим КП «Спецжитлофонд звернулось до позивача з проханням здійснити позапланову перевірку по фактам виявлених порушень вимог пожежної безпеки, зафіксованих в Акті №238. Відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
08.02.2019 року представником відповідача Єзутою К.С. через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярія) подано Клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.02.2019 року у задоволенні клопотання представника комунального підприємства "Спецжитлофонд" про розгляд справи в подяку загального позовного провадження - відмовлено.
27.02.2019 року представником відповідача Єзутою К.С. через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярія) подано Клопотання про відкладення розгляду справи.
07.03.2019 року представником відповідача Єзутою К.С. через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярія) подано Клопотання про долучення додаткових доказів до матеріалів справи, долучено: копію акту проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) від 05.03.2019 року №159, копію довіреності на підтвердження повноважень представника відповідача, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, доказ про надіслання клопотання позивачу по справі.
14.03.2019 року представником відповідача Бердніковим М.С. через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярія) подано відзив на позовну заяву про скасування заходів реагування, згідно якого позивач просить суд розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до розпорядження керівника апарату суду Миронюка Д.М. від 24.05.2019 року №691, у зв'язку з тимчасовим відстороненням від здійснення правосуддя судді, у провадженні якого перебувала адміністративна справа №640/19138/18, для подальшого розгляду справу №640/19138/18 передано на повторний автоматичний розподіл справ між суддями.
На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями адміністративну справу №640/19138/18 передано на розгляд судді Маруліної Л.О.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.06.2019 року вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до статей 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявними в матеріалах судової справами доказами після спливу строків для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечення.
Позивачем через канцелярію суду 07.05.2021 року подано клопотання про пришвидшення розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, проаналізувавши положення чинного законодавства, судом встановлено наступне.
17.08.2018 року ГУ ДСНС України у м. Києві прийнято наказ №502 (з основної діяльності) "Про проведення планових перевірок", відповідно до якого державним інспекторам відділу з державного нагляду (контролю) у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту доручено в період з 10.09.2018 року по 21.09.2018 року провести планову перевірку будівництва житлового будинку для працівників КП «Київський метрополітен» та ПАТ «Київметробуд» з об'єктами соціальної інфраструктури та блоком первинного обслуговування приміщення Комунальне підприємство «Спецжитлофонд», код ЄДРПОУ 31454734, розташованого за адресою: вул. проспект 40-річчя Жовтня, 74 у Голосіївському районі м. Києва, щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки.
Повідомлення від 21.08.2018 року №26/2089 про проведення планової перевірки надіслано за допомогою електронного поштового зв'язку, що підтверджується Print Screen .
На підставі вищезазначеного наказу ГУ ДСНС України у м. Києві видано посвідчення від 03.09.2018 року №2518 на проведення планової перевірки Комунального підприємства «Спецжитлофонд», розташованого за адресою: вул. проспект 40-річчя Жовтня, 74 у Голосіївському районі м. Києва.
Перед початком здійснення перевірки державним інспектором надано/пред'явлене посвідчення про проведення перевірки від 03.09.2018 року №2518 та службове посвідчення, яке засвідчує особу перевіряючого. Копію посвідчення отримано 10.09.2018 року інженером ОСОБА_2 , про що зроблено відповідну відмітку в посвідченні №2518.
Так, під час здійснення перевірки встановлено, що об'єкт перевірки - приміщення КП «Спецжитлофонд» експлуатується з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а саме:
Вводи електрокабелів і інвентрані будівлі мобільного типу через зовнішні стіни влаштовані не у металевих трубах зі зашпаруванням зазору між кабелями та трубою негорючим матеріалом - розділ ІV, п. 1.1 Правил пожежної безпеки в Україні (далі також - ППБУ), п. 2.1 правил улаштування електроустановок;
З'єднання жил електропроводки не здійснюється за допомогою опресування, зварювання, паяння, стискання в приміщеннях тимчасових споруд та на території - розділ ІV, п. 1.6 ППБУ;
Допускається використання в інвентарних будівлях світильників з лампами розжарювання без захисного суцільного скла (ковпаків) - розділ ІV, п. 1.18 ППБУ;
Будинки та споруди, які зводяться не забезпечені первинними засобами пожежогасіння з розрахунку: на 200 м2 площі підлоги - один вогнегасник (якщо площа поверху менша за 200 м2 - два вогнегасника на поверх), бочка з водою, ящик з піском - розділ VІІ, п. 4.48 ППБУ;
Допускається встановлення електророзеток на горючій основі без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата, по всій його площі, не менше ніж на 0, 01 метра в мобільних будівлях - розділ ІV п. 1.17 ППБУ;
Відстань від краю проїзду до стін будинку, влаштовано менше 8 метрів для будинків від 9 поверхів і вище в порушення п. 2*додатку 3.1 ДБН 360-92** «Планування і забудова міських і сільських поселень» - розділ ІІІ п. 1. 1 ППБУ;
На території будівництва в місцях розташування тимчасових будівель, складів, майстерень відсутні бочки з водою, пожежні щити (стенди) не укомплектовані відповідно до норм, а саме: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт. - розділ V п. 3.11, розділ VІІ п. 4.48 ППБУ;
Не проведено оцінювання вогнестійкості конструктивної системи будинку в цілому або частини такої конструктивної системи. Оцінювання вогнестійкості може бути проведено розрахунковими та експериментальним методами за стандартами, які відповідають європейським вимогам з проектування, або за методиками, розробленими з урахуванням вимог додатка В ДБН В.1.1-7:2016 або шляхом натурних вогневих випробувань фрагментів будинку або будинку в цілому за ДСТУ Б В.1.1-18, в порушення п. 5.5 ДБН В.1.1-7:201 «Пожежна безпека об'єктів будівництва. Загальні вимоги» - розділ І п. 4 ППБУ;
Розміщення виробничих, складських та допоміжних будинків і споруд на території будівництва не відповідає затвердженому у встановленому порядку генплану - розділ VІІ п. 4.5 ППБУ;
На кожному тимчасовому, мобільному будинку та споруді не вивішені таблички із зазначенням її призначення, інвентарного номера, прізвища особи, відповідальної за її експлуатацію та протипожежний стан - розділ VІІ, п. 4.7 ППБУ;
Для контролю працездатності мережі систем зовнішнього протипожежного водопроводу не проведено випробування на тиск та витрату води з оформленням акту перевірки - розділ V, п. 2.1 ППБУ;
Для житлового будинку не визначено розрахунковий час евакуації людей у разі пожежі відповідно до ГОСТ 12.1.004-91 «Пожарная безопасность. Общие требования.» - розділ ІІІ п. 2.33 ППБУ;
Проектом передбачено включення в загальну площу квартир площадок 1, 2х1, 2 м., які розташовуються на балконах, що використовуються в якості 2-го евакуаційного виходу з квартир в порушення п. 4.10 прим. 1, п. 4.13 ДБН В. 2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення.» - розділ ІІІ п. 2.23.
За результатами перевірки державним інспектором вручено особисто інженеру ОСОБА_2 21.09.2018 року Акт, який складений за результатами проведення планової (позапланової) перевірки щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки від 21.09.2018 року №238.
Державним інспектором з нагляду у сфері пожежної і техногенної безпеки Голосіївського району м. Києва підполковником служби цивільного захисту Василенком П.В. складено постанову про накладення адміністративного стягнення КИ №012253/234 від 21.09.2018 року на відповідального (відповідно до наказу КП «Спецжитлофонд» від 10.09.2018 року №34-г) за протипожежний стан приміщень інженера І категорії відділу технічного нагляду - ОСОБА_2 .
У зв'язку з тим, що виявлені порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки створюють реальну загрозу життю і здоров'ю людей, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
В подальшому, ГУ ДСНС у м. Києві проведено позапланову перевірку відповідача у період з 25.02.2019 року по 05.03.2019 року, за результатами якої складено акт від 05.03.2019 року №159, згідно якого встановлено відсутність порушень вимог законодавства.
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (тут і далі також - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до абзацу другого статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі також - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Частиною четвертою статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності встановлюється виключно законами.
Згідно частини п'ятої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.
Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Частиною сьомою статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.
Відповідно до статті 64 Кодексу цивільного захисту України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.
Відповідно до статті 66 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
В силу пункту 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року №1052 (далі також - Положення №1052), Державна служба України з надзвичайних ситуацій (далі також - ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності.
Згідно пункту 3 Положення №1052 основними завданнями ДСНС України є, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.
Відповідно до частин першої та другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.
У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Як визначено частиною першою статті 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Відповідно до частини другої статті 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Виходячи із системного аналізу вказаних положень законодавства, суд приходить до висновку, що можливість та необхідність звернення ГУ ДСНС до адміністративного суду з позовом про застосування відповідних заходів реагування шляхом зупинення роботи підприємства виникає виключно за умови, коли виявлені за результатами перевірки суб'єкта господарювання порушення вимог законодавства в сфері техногенної та пожежної безпеки створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, та за умови існування таких порушень на момент прийняття рішення адміністративним судом.
У відповідності до пункту 26 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечним чинником є складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров'ю людини.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 року №1417 затверджено Правила пожежної безпеки в Україні, які є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.
Вказані Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд.
Як висновується зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів, застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень, є заходом, направленим на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Матеріали справи підтверджують, що за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, Голосіївським районним управлінням ГУ ДСНС у місті Києві складено відповідний акт від 05.03.2019 року №159, яким встановлено відсутність порушень КП «Спецжитлофонд» вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, а саме норм Правил пожежної безпеки в Україні, Кодексу цивільного захисту України.
Наведене підтверджує, що відповідач здійснив заходи щодо усунення виявлених порушень, зважаючи на що судом не встановлено реальної загрози життю та здоров'ю людей.
Суд звертає увагу на те, що застосування заходів реагування є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю і здоров'ю людей.
При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей. При обранні такого заходу реагування, позивачем як суб'єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.
При прийнятті даного рішення, суд враховує не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб'єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення даного судового рішення. У протилежному випадку застосування заходів реагування, як виключного заходу, в судовому порядку поширюватиметься на всіх суб'єктів господарювання, відносно яких проведено перевірку і встановлено порушення, які за оцінкою спеціально уповноваженого органу, створюють реальну загрозу життю та/або здоров'ю людей.
За своїм змістом і суттю застосування такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров'ю людей (частина п'ята статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», у зв'язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові № 826/12258/18 від 18.09.2018 року.
Таким чином, на момент вирішення спору відповідачем усунуто порушення вимог пожежної безпеки, які зафіксовані в акті перевірки від 21.09.2018 року №238 та стали підставою для звернення ГУ ДСНС України в м. Києві до суду щодо застосування заходів реагування.
Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, наявних матеріалів справи, суд дійшов висновку, що вимоги позивача не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-10, 19, 72-77, 90, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні адміністративного позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві відмовити.
Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:
Позивач: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 13 код ЄДРПОУ 38620155);
Відповідач: Комунальне підприємство «Спецжитлофонд» (04071, м. Київ, вул. Оболонська, 34, код ЄДРПОУ 31454734).
Повне судове рішення складено 09.06.2021 року.
Суддя Л.О. Маруліна