10 червня 2021 року Чернігів Справа № 620/3559/21
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заяць О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернігівського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просить:
визнати протиправними дії Чернігівського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо відмови в перерахунку та здійсненні виплати за 2016- 2020 роки разової грошової допомоги ОСОБА_1 як учаснику бойових дій, виходячи з розміру п'яти мінімальних пенсій за віком, відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в чинній редакції статті 12 згідно із Законом № 367-XIV (367-14) від 25.12.98), з урахуванням раніше виплачених сум;
стягнути з Чернігівського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на користь ОСОБА_1 28 795 грн. (двадцять вісім тисяч сімсот дев'яносто п'ять гривень) (з яких 21 995 гривень - за період з 2016 по 2019 роки, 6 800 гривень - за 2020 рік) як недораховану суму виплати за 2016-2020 роки разової грошової допомоги, виходячи з розміру п'яти мінімальних пенсій за віком, відповідно до редакції статті 12 згідно із Законом N 367-XIV (367-14) від 25.12.98), з урахуванням раніше виплачених сум.
Позовні вимоги мотивовано тим, що як учасник бойових дій вона має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, розмір якої на момент виникнення спірних правовідносин, враховуючи рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020, має визначатись у відповідності до статті 12 Закону України ''Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту''. Однак, відповідач протиправно нарахував та виплатив їй вказану допомогу у розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України у постановах за відповідні періоди.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідачем подано відзив на позов, в якому останній зазначив, що обсяги видатків на виплату разової грошової допомоги учасникам бойових дій на 2016-2020 роки відповідають розмірам, визначеним відповідними постановами Кабінету Міністрів України, а тому правові підстави для виплати разової грошової допомоги до 5 травня позивачу в іншому розмірі відсутні. Крім того, зазначив про пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до суду.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково, враховуючи таке.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, про що позивачу видано відповідне посвідчення.
У зв'язку з наведеним, на виконання вимог Закону України ''Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту'' та з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 №112 “Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і “Про жертви нацистських переслідувань”, відповідачем проведено нарахування та виплату позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня в сумі 1390,00 грн.
Разом з тим, 27.02.2020 Конституційним Судом України ухвалено рішення №3-р/2020, яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У зв'язку з наведеним, пунктом 2 вказаного рішення установлено, що неконституційні положення втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Вважаючи, що відповідач протиправно виплатив щорічну разову грошову допомогу до 5 травня у розмірі меншому, ніж передбачено Законом України ''Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту'', позивач звернувся до відповідача з відповідною заявою.
Відповідач повідомив позивача, що призначення та виплата вказаної допомоги проводилась у відповідності до вимог чинного законодавства, тому її розмір не підлягає перерахунку.
Вважаючи вказані дії відповідача неправомірними, позивач звернулася до суду з відповідним позовом.
Надаючи правову оцінку обставин справи, суд зважає на таке.
Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (в редакції Закону України від 25 грудня 1998 року №367-XIV “Про внесення змін до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”), щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Згідно із частиною третьою статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Як зазначено в постанові Великої палати Верховного Суду від 13.01.2021 у справі №440/2722/20, правовий статус ветеранів війни, створення належних умов для їх життєзабезпечення визначає Закон №3551-XII. Згідно із підпунктом 5 пункту 63 розділу І Закону України від 28 грудня 2014 року №79-VIII “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин” розділ VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетний кодекс України доповнено пунктом 26, відповідно до якого норми і положення, зокрема, статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування. Конституційний Суд України Рішенням від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Таким чином, на час виникнення спірних відносин Рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 відновлено дію частини четвертої статті 12 Закону №3551-XII у редакції Закону №367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Водночас, Кабінет Міністрів України у Постанові №112 установив, що у 2020 році виплата разової грошової допомоги до 5 травня, передбачена Законом №3551-XII, учасникам бойових дій здійснюється в розмірі 1390,00 грн, тобто у розмірі меншому, ніж це передбачено статтею 12 цього Закону. Отже, на час виплати позивачу у 2020 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли Закон №3551-XII і Постанова №112.
Виходячи із визначених у частині четвертій статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги до 5 травня учасникам бойових дій/особам з інвалідністю внаслідок війни у 2020 році слід застосовувати не Постанову №112, а Закон №3551-XII, який має вищу юридичну силу.
Відтак, із урахуванням встановлених обставин та правової позиції Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд доходить висновку, що виплачуючи позивачу оспорювану допомогу за 2020 рік у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 №112, відповідач допустив порушення норм статті 12 Закону від 22.10.1993 №3551-XII (у редакції Закону від 25.12.1998 №367-XIV), яка передбачала виплату учасникам бойових дій допомоги до 5 травня у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Отже, позов у цій частині має бути задоволений.
Разом з тим, враховуючи, що підпункт 5 пункту 63 розділу І Закону України від 28 грудня 2014 року №79-VIII “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин”, яким розділ VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного Кодексу України доповнено пунктом 26, був чинним на момент проведення позивачу виплат у 2016-2019 роках, розмір оспорюваної допомоги за вказаний період відповідачем визначено правомірно, тому у задоволенні позовних вимог у вказаній частині позивачу слід відмовити.
Суд відхиляє посилання відповідача на пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до суду, оскільки перебіг шестимісячного строку звернення до суду згідно статті 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» слід обраховувати з 30.09.2020, тобто позивач звернувся до суду своєчасно. Як наслідок відсутні правові підстави для залишення позову без розгляду.
Вказана правова позиція відповідає правовій позиції викладеній у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 607/7919/17 та від 14.08.2018 у справі №473/2190/17.
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України “Про судовий збір” підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Чернігівського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо відмови в перерахунку та здійсненні виплати за 2020 рік разової грошової допомоги ОСОБА_1 як учаснику бойових дій, виходячи з розміру п'яти мінімальних пенсій за віком, відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в чинній редакції статті 12 згідно із Законом № 367-XIV (367-14) від 25.12.98), з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути з Чернігівського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на користь ОСОБА_1 6 800,00 грн як недонараховану суму виплати за 2020 рік разової грошової допомоги, виходячи з розміру п'яти мінімальних пенсій за віком, відповідно до редакції статті 12 згідно із Законом № 367-XIV (367-14) від 25.12.98).
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Відповідач: Чернігівський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, просп.Миру, буд.116-а,м.Чернігів,14005, код ЄДРПОУ: 03190840.
Повний текст рішення суду виготовлено 10 червня 2021 року.
Суддя О.В. Заяць