11 червня 2021 року Чернігів Справа № 620/1776/21
Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Клопота С.Л., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про ухвалення додаткового рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому останній просив визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Чернігівській області щодо ненарахування з 17 липня 2018 року та невиплати щомісячного підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, що проживає в зоні гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язати ГУ ПФУ в Чернігівській області здійснити перерахунок і виплату з 17 липня 2018 року підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, що проживає в зоні гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із Законом про Державний бюджет України на відповідний рік), здійснивши виплату суми заборгованості, яка виникне, однією сумою без урахування Постанови Кабінету Міністрів України № 649 від 22.08.2018.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.05.2021 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Позивач звернулася до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі, оскільки судом не вирішено питання щодо вимоги про виплату ОСОБА_1 , як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення - зоні гарантованого добровільного відселення, підвищення до пенсії в розмірі двох мінімальних заробітних плат (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Заява мотивована тим, що судом прийнято рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково, проте судом визнавши протиправною бездіяльність відповідача щодо порушеного права в частині невиплати підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення - зоні гарантованого добровільного відселення, а також зобов'язавши відповідача здійснити перерахунок вказаного підвищення, у розмірі, встановленому законом, не вирішено питання щодо виплати зазначеного підвищення.
Вирішуючи вказану заяву по суті, суд враховує таке.
Позивач звертаючись до суду просив визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Чернігівській області щодо ненарахування з 17 липня 2018 року та невиплати щомісячного підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, що проживає в зоні гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язати ГУ ПФУ в Чернігівській області здійснити перерахунок із 17 липня 2018 року здійснити нарахування і виплату підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, що проживає в зоні гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із Законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
З огляду на рішення суду, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 судом не вирішено позовну вимогу про зобов'язання ГУ ПФУ в Чернігівській області здійснити виплату ОСОБА_1 , як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення - зоні гарантованого добровільного відселення, підвищення до пенсії в розмірі двох мінімальних заробітних плат (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Своєю чергою, відповідно до пункту 1 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення.
Згідно із частиною третьою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов'язання вчинити певні дії.
В силу положень статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно із частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Завдання судочинства досягаються шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Ці вимоги закріплюють у національному законодавстві положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, відповідно до якої кожному гарантується право на справедливий судовий розгляд. Кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Одночасно, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
За таких обставин, з метою ефективного відновлення порушеного права позивача та уникнення необхідності повторного звернення до суду, враховуючи те, що судовим рішенням від 05.05.2021 визнано протиправною бездіяльність відповідача, яка полягала у невиплаті підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення - зоні гарантованого добровільного відселення, а також зобов'язано відповідача здійснити нарахування вказаного підвищення, у розмірі, встановленому законом, суд, вважає за можливе задовольнити вимогу ОСОБА_1 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити з 17 липня 2018 року нарахування та виплату ОСОБА_1 , як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення - зоні гарантованого добровільного відселення, підвищення до пенсії в розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із Законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Враховуючи вказане, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви ОСОБА_1 щодо ухвалення додаткового рішення суду.
Керуючись статтями 241-243, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення суду - задовольнити.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити з 17 липня 2018 року нарахування та виплату ОСОБА_1 , як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення - зоні гарантованого добровільного відселення, підвищення до пенсії в розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із Законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Додаткове рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позивач: ОСОБА_1 АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області вул.П'ятницька, 83-А,м.Чернігів,14005 код ЄДРПОУ 21390940
Повний текст рішення виготовлено 11 червня 2021 року.
Суддя С.Л. Клопот