№ 207/2097/21
№ 2/207/1090/21
11 червня 2021 року суддя Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Бистрова Л.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивачка звернулась в Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська з вказаною позовною заявою. Також просила відстрочити оплату судового збору до постановлення судом рішення, оскільки вважає відповідача винним у виникненні спору, а також те, що на її утриманні знаходиться неповнолітня дитина, та вона знаходиться в скрутному фінансовому становищі.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.
Згідно ст.8 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011р. №3674-VI зі змінами, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 29 постанови «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17.10.2014 року, із змінами і доповненнями, єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження доводів того, що матеріальний стан позивача перешкоджає сплатити судовий збір у встановленому законодавством розмірі, ОСОБА_1 посилається на те, що на її утриманні знаходиться неповнолітня дитина та вона знаходиться в скрутному фінансовому становищі. Разом з тим, ОСОБА_1 , в порушення ст. 12 ЦПК України, не надає суду доказів на підтвердження тяжкого матеріального становища, на підставі яких суд мав би можливість, відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», дійти висновку про відстрочку сплати судового збору. Зокрема, не надано належних та допустимих доказів на підтвердження майнового стану позивача.
Враховуючи викладене, вважаю, що підстави для відстрочки сплати судового збору за подання позовної заяви до суду відсутні, подане з цього приводу клопотання задоволенню не підлягає.
Згідно з ч.4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом. Таким спеціальним законом є Закон України «Про судовий збір».
Відповідно до п.п.1 п.1 ч.2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу, справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (тобто 908,00 грн.).
З огляду на наведене, ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір та надати до суду оригінал квитанції про сплату судового збору.
Відповідно до ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу в якій зазначаються підстави залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 353 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність усунути недоліки, викладені в ухвалі в строк, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Роз'яснити позивачу, що в іншому випадку заява буде вважатися неподаною і повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Л.О.Бистрова