Копія
Справа № 326/491/21
Провадження № 2-а/326/4/2021
04 червня 2021 року м. Приморськ
Приморський районний суд Запорізької області в складі:
головуючого судді Каряки Д.О.,
при секретарі Кузякіної К.М.,
за участю позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Іотова Р.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративний позов ОСОБА_1 до відділення поліції № 2 Бердянського РВП ГУНП в Запорізькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить: 1) скасувати постанову серія ЕАН № 3927191 від 16.03.2021 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену відносно нього про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, а справу закрити; 2) стягнути з відповідача понесені ним судові витрати.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх за викладеними обставинами. Пояснив, що 16.03.2021 приблизно о 19.30 годині по вул. Слов'янській в м. Приморськ він керував автомобілем ВАЗ 21061, та був зупинений працівниками поліції. До автомобіля підбігло декілька чоловік, які були в масках, не представились. На їх вимогу він надав документи на автомобіль. Строк дії страхового полісу сплив, йому зробили зауваження з цього приводу, повернули документи, після чого з дозволу працівників поліції він поїхав далі. Протокол відносно нього не складався, з постановою його не ознайомили. Відповідач при винесення постанови не керувався жодними допустимими доказами, які б підтверджували його провину у скоєнні правопорушення. Вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП є незаконним, не обґрунтованим та недоведеним, а постанова підлягає скасуванню
Представник відповідача Іотов Р.І. проти позову заперечував, пояснив що зупинка автомобіля позивача була законною, у зв'язку з тим, що на автомобілі при натисканні на педаль гальма не горів задній стоп сигнал.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи та відеозапис, наданий відповідачем, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 5 КАС України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним та неупередженим судом.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України орган державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб передбачений Конституцією та законами України.
В судовому засіданні встановлено, що 16 березня 2021 року о 18.57 годині інспектором Приморського ВП Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області сержантом поліції Іотовим Р.І. було винесено постанову серії ЕАН № 3927191 та накладено на водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн., за скоєння правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, а саме: водій автомобіля ВАЗ 21061 д/н НОМЕР_1 , керував по вул. Слов'янській в м. Приморськ транспортним засобом, у якого при натисканні на педаль гальма не горів задній стоп сигнал; не мав при собі діючого полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив п.2.1. ПДР - керування транспортним засобом особою, яка не має при собі посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документу на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, ліцензійної картки на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката Зелена картка) (а.с.7).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України, місцевим загальним судам, як адміністративним судам, підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно із ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП України обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Із відеозапису наданого відповідачем вбачається, що дійсно автомобіль позивача було зупинено, проте не міститься підтверджень того, що на автомобілі при натисканні на педаль гальма не вмикається задній стоп сигнал.
Також у судовому засіданні встановлено, що позивачу не було роз'яснено його прав передбачених ст. 268 КУпАП.
Відповідно до абз. а п. 2.4 Правил дорожнього руху, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
Згідно зі ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв.
Поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Однак, як вбачається з матеріалів справи та наданих у судовому засіданні поясненнях сторін, відповідачем не було дотримано зазначених правил.
В ході розгляду даної справи відповідачем, на якого у даному випадку покладений обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій, всупереч вимогам ст. 251 КУпАП не доведено належними та допустимими засобами доказування вчинення позивачем 16.03.2021 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП. У суду виникають сумніви у вчиненні ОСОБА_1 даного адміністративного правопорушення.
Враховуючи, що відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами, передбаченими ст. 251 КУпАП, правомірності прийнятого ним рішення, постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності не містить жодних доказів підтвердження вини особи, тому суд скасовує зазначену постанову, а провадження в справі про адміністративне правопорушення закриває у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За таких підстав позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі вказаного, суд вважає необхідним стягнути з Головного управління Національної поліції в Запорізькій області на користь позивача понесені ним витрати по сплаті судового збору за даним позовом в сумі 454 грн. (а.с.1,15).
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з частинами 3 та 4 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 7 ст. 139 КАС України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Положеннями ч. 9 ст. 139 КАС України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Положеннями ч. 1 ст. 1 зазначеного Закону унормовано, що договір про надання правової допомоги визначено як домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За приписами ч. 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.
Договір про надання правової допомоги та подані на підтвердження його виконання докази, повинні бути пов'язаними з розглядом конкретної судової справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Так, судом встановлено, що доказів понесення позивачем витрат на юридичну допомогу саме у даній справі, зокрема договору надання правової допомоги суду не надано, тому у цій частині позову слід відмовити.
На підставі ст. 247 ч. 1 п. 1, ст. 293 КУпАП, керуючись ст.ст. 2, 5-11, 77, 139, 241-246, 251, 255, 286, 293, 295 КАС України, Законом України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до відділення поліції № 2 Бердянського РВП ГУНП в Запорізькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - задовольнити частково.
Скасувати постанову інспектора Приморського ВП Бердянського відділу ГУНП в Запорізькій області Іотова Романа Івановича про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН № 3927191 від 16.03.2021 про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн. за скоєння правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, адреса місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. Матросова, 29 (ідентифікаційний код юридичної особи 40108688), за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн.
У іншій частині позову - відмовити.
Рішення може бути оскаржено протягом 10 днів до третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя Д.О. Каряка
Згідно з оригіналом: суддя Д.О. Каряка
04.06.21