Ухвала
02 червня 2021 року
м. Київ
справа № 524/5656/20
провадження № 61-8955ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Крата В. І., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», підписаною представником Білоусом Андрієм Володимировичем, на рішення Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 04 лютого 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 12 квітня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», ОСОБА_2 , третя особа - Департамент державної реєстрації виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області про визнання зобов'язання припиненим, скасування записів про державну реєстрацію права та їх обтяжень,
10 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 , третя особа - Департамент державної реєстрації виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, у якому просить визнати припиненими зобов'язання за договором про іпотечний кредит укладений 25 січня 2008 року № PLRHGI0000002994, між нею та АТ КБ «ПриватБанк».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25 січня 2008 року між ОСОБА_1 та ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк», укладено договір про іпотечний кредит № PLRHGI0000002994, відповідно до умов якого позивач отримала 30 009 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15% річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 25 січня 2013 року. У забезпечення виконання умов вказаного договору про іпотечний кредит 25 січня 2008 року між ОСОБА_1 та ЗАТ КБ «ПриватБанк» укладено договір іпотеки № PLRHGI0000002994 та укладено договір поруки між банком та відповідачем ОСОБА_2 від 25 січня 2008 року № PLRHGI0000002994, яким ОСОБА_2 поручився перед банком за виконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань за вищевказаним договором про іпотечний кредит. Рішенням Автозаводського районного суду міста Кременчука від 17 вересня 2019 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» 3 453,02 доларів США, штраф за прострочення виконання умов договору у сумі 4 276,57 грн та судовий збір у сумі 1 346,97 грн. Посилаючись на те, що зобов'язання за кредитним договором ОСОБА_1 повністю виконані 22 червня 2020 року шляхом сплати визначеної судом суми через виконавчу службу та внаслідок цього зобов'язання припинені, але банк продовжує нараховувати відсотки та вимагає сплатити заборгованість за кредитним договором, яка нарахована після ухвалення вказаного судового рішення та відмовляється повертати отримані від позивача оригінали правовстановлюючих документів на іпотечне майно.
Рішенням Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 04 лютого 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано договір про іпотечний кредит від 25 січня 2008 року № PLRHGI0000002994, укладений між ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк», та ОСОБА_1 припиненим у зв'язку з його виконанням.
Визнано договір іпотеки від 25 січня 2008 року № PLRHGI0000002994, укладений між ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк», та ОСОБА_1 припиненим у зв'язку з виконанням основного зобов'язання.
Скасовано запис у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 6464997 від 25.01.2008 та у Державному реєстрі іпотек, реєстраційний номер обтяження 6465033 від 25.01.2008 на нерухоме майно - 3-х кімнатну квартиру, загальною площею 65,4 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 12 квітня 2021 року апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.
25 травня 2021 року представник АТ КБ «ПриватБанк» подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 04 лютого 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 12 квітня 2021 року в частині задоволених з позовних вимог, ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом касаційного оскарження є судове рішення, ухвалене у справі про визнання зобов'язання припиненим, скасування записів про державну реєстрацію права та їх обтяжень.
Отже, зазначена справа є справою незначної складності, не є справою, яка підлягає розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справою, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).
Тлумачення статті 19 ЦПК України свідчить, що малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, незалежно від того чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції. Оскільки частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена в розділі 1 Загальних положень ЦПК України, то вона поширюються й на стадію касаційного провадження.
З урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи, а також значення справи для сторін і суспільства, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.
Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Таким чином, оскаржене рішення ухвалено у малозначній справі. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», підписаною представником Білоусом Андрієм Володимировичем, на рішення Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 04 лютого 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 12 квітня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», ОСОБА_2 , третя особа - Департамент державної реєстрації виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області про визнання зобов'язання припиненим, скасування записів про державну реєстрацію права та їх обтяжень.
Копію ухвали, разом з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді М. М. Русинчук
Н. О. Антоненко
В. І. Крат