Справа № 521/746/21
Номер провадження 3/521/1733/21
10 червня 2021 року м.Одеса
Малиновський районний суд міста Одеси під головуванням судді Крижановського О.В., за участю секретаря Підгрушного В.А., за участю прокурора Атаманенко О., особи, яка притягається до адміністративної справи ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Малиновського районного суду м.Одеси матеріали адміністративної справи, які надійшли з Одеського управління Департменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Одеси, громадянина України, паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Хмельницьким ВМ Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області 09.11.2020 року, працюючого молодшим інспектором відділу режиму охорони ДУ «Одеський слідчий ізолятор» в Управлінні Державного департаменту України з питань виконання покарань в Одеській області, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, суд
ОСОБА_1 20.02.2017 ркоу, наказом начальника Управління поліції охорони в Одеській області №16 о/с, призначено на посаду молодшого інспектора взводу №2 роти охорони об'єктів та публічної безпеки батальйону з фізичної безпеки УПО в Одеській області.
У червні 2019 року ОСОБА_1 подав рапорт про звільнення зі служби в поліції за власним бажанням.
Наказом Управління поліції охорони в Одеській області від 19.06.2019 року №75 о/с, сержанта поліції ОСОБА_1 , з 27.06.2019 р. звільнено зі служби в поліції за п.7 ч.1 ст.77 (за власним бажанням) Закону України «Про Національну поліцію». Цього ж дня ОСОБА_1 повідомлено про звільнення та в чергове доведено п.2 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції» щодо необхідності подання декларації перед та після звільнення. 27.06.2019 року йому вручено під особистий підпис трудову книжку.
27.06.2019 року ОСОБА_1 подав до НАЗК декларацію перед звільненням. Відповідно до пункту 2 Порядку перевірки факту подання суб'єктами декларування декларацій відповідно до Закону України « «Про запобігання корупції» та повідомлення Національного агенства з питань запобігання корупції про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій, затвердженого Рішенням Національного агенства з питань запобігання корупції від 06.09.2016 року №19 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.11.2016 року за №1479/29609), припиненням діяльності, пов'язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, є останній день виконання суб'єктом декларування зазначених функцій.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.49 Закону України «Про національну поліцію», незалежно від професійних та особистих якостей, рівня фізичної підготовки та стану здоров'я на службу в поліції не можуть бути прийняті особи у випадках, визначених частиною другою статті 61 цього Закону, а також особи які: відмовляються від взяття на себе зобов'язань дотримуватися обмежень та/або від складання Присяги поліцейського, визначених законом.
Відповідно до ч.1 ст.61 Закону України «Про національну поліцію», на поліцейських поширюються обмеження, визначені Законом України « запобігання корупції», цим та іншими законами України.
Відповідно до підпункту «З» пункту 1 частини першої статті 3 закону України «Про запобігання корупції», суб'єктами, на яких поширюються дія цього Закону, є: поліцейські, тобто - ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, які припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у пп. «а» і «в» п. 2, пункті 5 частини першої статті 3, зобов'язані наступного року після припинення діяльності подавати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
Прокурор у судовому засіданні підтримав викладені у протоколі обставини, просив визнати ОСОБА_2 винною у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення та призначити покарання у виді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією статті.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні даного правопорушення визнав частково. Просив суд закрити провадження по справі в зв'язку зі спливом строків притягнення її до адміністративної відповідальності.
Вивчивши матеріали адміністративної справи, вислухавши думку прокурора та пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Диспозицією ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, передбачена відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
За нормою ст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається, серед іншого, відомості про особу порушника. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка вчинила адміністративне правопорушення. При складанні протоколу порушникові роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про що робиться відмітка у протоколі.
В діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, тобто порушення вимог фінансового контролю: несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави.
Між тим, згідно до ч. 4 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Так відповідно листа ВССУ «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією» №223-943/0/4-17 роз'яснено, що для визначення порядку перебігу строку давності притягнення особи до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, важливу роль відіграють як день вчинення, так і день виявлення правопорушення.
Суд вважає, що встановлення законодавцем строку давності притягнення до відповідальності є важливою гарантією прав особи, що випливає з принципу правової визначеності, який є елементом принципу верховенства права. У зв'язку з цим тлумачення положень ч. 4 ст. 38 КУпАП не може носити довільного характеру та розумітися суто формально, зокрема, шляхом ототожнення моменту виявлення правопорушення з моментом складення протоколу про адміністративне правопорушення.
Так відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №02/2021 від 13.01.2021 року, фактичним виявленням правопорушення уповноважені особи НАЗК вважають дату з'ясування всіх необхідних даних та складення протоколу про адміністративне правопорушення.
Між тим, судом встановлено, що факт виявлення адміністративного правопорушення передував складенню протоколу про адміністративне правопорушення №47-01/34463/20 від 23.07.2020 року і інформація, викладена в ньому щодо дати виявлення правопорушення, спростовується доданими до протоколу доказами.
Так із змісту поданих до суду матеріалів встановлено, що листом від 04.06.2020 року уповноваженою особою з питань запобігання та виявлення корупції Управління поліції охорони в Одеській області Національної поліції України на адресу Національного агентства з питань запобігання корупції було направлено повідомлення про виявлення факту не подачі ОСОБА_1 електронної декларації припинення діяльності про майновий стан та доходи, як особа яка припинила діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування (після звільнення) і відповідне повідомлення було направлено НАЗК до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України 25.06.2020 року.
Відтак суд вважає, що дане правопорушення було виявлено - 25.06.2020 року, в день подачі повідомлення до НАЗК.
Оскільки фактичним моментом виявлення правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 за ч.1 ст.172-6 КУпАП є - 04.06.2020 року, то відповідно станом на 10.06.2021 року пройшов шестимісячний строк з дня його виявлення в розумінні статті 38 КУпАП.
Відповідно до ст. 268 КУпАП, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, статтями 51, 146, 160, 172-4 - 172-9, 173, 173-2, частиною третьою статті 178, статтями 185, 185-1, статтями 185-7, 187 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. У разі ухилення від явки на виклик органу внутрішніх справ або судді районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду цю особу може бути органом внутрішніх справ (Національною поліцією) піддано приводу.
Крім того, приходячи до такого висновку, суд також враховував позицію Європейського суду з прав людини який неодноразово наголошував, що «позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу» (п. 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»; п. 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»).
Також суд при винесенні рішення враховує, що поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, і прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Таким чином, вина осіб, що притягуються до адміністративної відповідальності, не встановлюється у справах, у яких провадження закривається.
Відповідно до п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Керуючись п.1 ч.1 ст.3, ст.45 Закону України «Про запобігання корупції», ст.ст. 27, 38, ч. 1 ст. 172-6, п. 7 ч. 1 ст. 247, ст. 284 КУпАП, суд
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП закрити в зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Малиновський районний суд м.Одеси, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Крижановський О.В.