Номер провадження 2/754/2481/21 Справа №754/16249/20
Іменем України
14 травня 2021 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Саламон О.Б.
з участю секретаря судового засідання Крутікової-Вільховченко І.І.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_5 , Деснянська районна в м. Києві державна адміністрація про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, -
Позивач звернулась з позовом до суду про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням.
Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що з ОСОБА_6 вона перебувала у шлюбі з 1973 року, від шлюбу у них народилось двоє дітей - син ОСОБА_7 1976 р.н. та донька ОСОБА_8 1973 р.н. 21.02.1986 на сім'ю позивача із чотирьох осіб була надана кв. АДРЕСА_1 , власником особового рахунку якої є позивач. В 1993 році відповідач ОСОБА_5 вийшла заміж і змінила прізвище на ОСОБА_9 . Від шлюбу є син ОСОБА_10 , 1994 р.н. ОСОБА_5 одружився і у 1997 році у нього народилась донька ОСОБА_4 , яка було зареєстрована в спірній квартирі, але ніколи не проживала в ній. На даний час в спірній квартирі зареєстровані: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . ОСОБА_2 у 2012 р. забрала свої речі і добровільно залишила спірну квартиру, з цього часу позивачу не відомо де вона проживає. ОСОБА_4 з 1997 року не проживає в спірній квартирі. ОСОБА_3 24 квітня 2020 р. забрав свої речі і перейшов жити до дружини, позивач не підтримує з ними стосунки. ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 не проживають в спірній квартирі, не несуть витрат по оплаті комунальних послуг. Позивач з ОСОБА_5 ніколи не чинили перешкод відповідачам в користуванні спірною квартирою. Факт не проживання відповідачів в спірній квартирі підтверджується актами, які були складені з участю сусідів та завірені начальником ЖЕД-310. У зв'язку з викладеним, просить суд визнати відповідачів такими, що втратили право користування жилим приміщенням, а саме кв. АДРЕСА_1 .
Ухвалою судді Деснянського районного суду м.Києва від 07.12.2020 вказану позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення її недоліків.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 25.01.2021 відкрито провадження по справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
14.05.2021 позивач у судове засідання не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи сповіщена належним чином. 13.05.2021 до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Відповідачі в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи своєчасно сповіщена у встановленому законом порядку, а саме судовою повісткою, направленою рекомендованим листом за адресою місця проживання. Відповідачами не подано заяв про розгляд справи за їх відсутності та не подано відзивів на позовну заяву.
Суд вважає за необхідне розглянути справу без участі відповідача, виходячи з вимог ст.128 ЦПК України та рішення Конституційного суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011, згідно яких в разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вказаною в матеріалах справи (зокрема, позовна заява), вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
Третя особа - ОСОБА_5 до суду не з'явився про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив, на адресу суду не надходило будь-яких документів щодо позовних вимог позивача.
Від представника третьої особи - Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації надійшло клопотання, в якому просять розглядати справу у відсутності представника третьої особи та прийняти рішення у відповідності до вимог чинного законодавства України за наявними в справі матеріалами та доказами.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, що відповідає ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Стаття 263 ЦПК України регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі ст.ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.
Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, заслухавши покази свідка, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.
Судом встановлені такі факти та їх правовідносини.
Позивач ОСОБА_1 з 1973 року перебувала в шлюбі з ОСОБА_6 .
Від шлюбу у подружжя народились діти: син ОСОБА_7 1976 р.н. та дочка ОСОБА_8 , 1973 р.н.
21 лютого 1986 року на підставі розпорядження № 110 Виконавчого комітету Мінської районної Ради народних депутатів м. Києва, гр. ОСОБА_6 на родину із 4-х осіб - ОСОБА_6 , дружину ОСОБА_1 , сина ОСОБА_5 та дочку ОСОБА_5 , видано ордер № 20350 серії Б на право зайняття кв. АДРЕСА_1 .
Власником особового рахунку кв. АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 .
Як зазначає позивач, в 1993 році ОСОБА_11 зареєструвала шлюб та змінила прізвище на « ОСОБА_9 », від шлюбу народився син ОСОБА_10 1994 р.н.
ОСОБА_5 одружився у 1997 році, від шлюбу народилась донька ОСОБА_4 .
На даний час в спірній квартирі зареєстровані: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з сином ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Відповідач ОСОБА_4 з 1997 р. не проживає в спірній квартирі, що підтверджується відповідними документами, а саме Актами від 10.08.2005, 16.02.2005, 13.05.2005, 08.11.2006, 26.05.2010 засвідченими начальником ЖЕД - 310 ОСОБА_12 , від 09.02.2018, 16.03.2021, засвідченими начальником ЖЕД-310 Давидюк Т.В.
Відповідач ОСОБА_2 в 2012 році забрала свої речі і добровільно залишила спірну квартиру, що підтверджується відповідними документами, а саме актами від 09.02.2018 р. та 16.03.2021 р., засвідченими начальником ЖЕД-310 Давидюк Т.В.
Відповідач ОСОБА_3 24 квітня 2020 році забрав свої речі і пішов жити до дружини, факт не проживання останнього підтверджується актом від 16.03.2021 р., засвідченого начальником ЖЕД - 310 Давидюк Т.В.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 підтвердила факт не проживання відповідачів у спірній квартирі.
Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 не несуть жодних обов'язків по утриманню житла за вказаною адресою.
Як зазначає позивач ні вона ні третя особа не чинили відповідачам перешкод в користуванні спірною квартирою, відповідачі добровільно залишили спірну квартиру, забравши всі свої речі.
Відповідно ст. 71 ЖК України передбачає, що у разі відсутності наймача або членів його сім'ї у житловому приміщенні понад шість місяців, він втрачає право користування ним.
Статтею 72 ЖК України визначено, що визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Згідно зі ст. 107 ЖК України у разі вибуття наймача та членів його сім'ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім'я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім'ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.
Відповідно до роз'яснень, викладених в п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1985 (з наступними змінами) «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст. 71 ЖК України) необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. У разі їх поважності (перебування у відрядженні; у осіб, які потребують догляду; внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.
Вищевикладені обставини свідчать про те, що відповідачі не проживають у квартирі за місцем реєстрації та не мають наміру там проживати, оскільки проживають за іншою адресою, а отже є підстави для визнання їх такими, що втратили право користування кв. АДРЕСА_1 .
Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 71, 72, 107 ЖК України, ст. ст. 2, 4, 12, 76-81, 89, 133, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_5 , Деснянська районна в м. Києві державна адміністрація про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , такими що втратили право користування житловим приміщенням, а саме кв. АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .
Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .
Відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .
Відповідач ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .
Третя особа: Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація, ЄДРПОУ 37415088, місцезнаходження: м. Київ, пр.-т Маяковського, 29.
Третя особа: ОСОБА_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення складено 24 травня 2021 року.
Суддя О.Б. Саламон