Апеляційне провадження
№ 22-ц/824/7126/2021
08 червня 2021 року місто Київ
справа №754/1697/21
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В.
суддів: Ратнікової В.М., Левенця Б.Б.
за участю секретаря судового засідання - Савлук І.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 11 березня 2021 року про залишення позовної заяви без розгляду, постановлену під головуванням судді Сенюти В.О., у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця Телявського Анатолія Миколайовича, Державного підприємства «СЕТАМ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Ред Пойнт Інвест», треті особи: ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг» про визнання електронних торгів недійсними,-
У січні 2021 року ОСОБА_2 , як представник позивача ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів, в якому просив визнати недійсними електронні торги з реалізації арештованого нерухомого майна, а саме 1/2 частини квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 11 березня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Скасовано заходи забезпечення позову, накладені ухвалою судді Деснянського районного суду міста Києва від 04 лютого 2021 року, а саме скасовано заборону всім суб'єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 .
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просив ухвалу суду першої інстанції скасувати, справу направити для подальшого розгляду.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги вказував, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що в самому ордері зазначено про відсутність обмежень щодо надання правової допомоги та є очевидним, що інтерес, який підлягає захисту підсудний саме Деснянському районному суду міста Києва.
Посилався на те, що суд першої інстанції в межах повноважень мав право залишити позовну заяву без руху та надати можливість позивачу усунути недоліки позовної заяви.
19 травня 2021 року на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від відповідача ТОВ «Ред Пойнт Інвест», в якому останній посилаючись на те, що позовну заяву було подано особою, яка не мала повноважень на ведення справи, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
У судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача відповідача ТОВ «Ред Пойнт Інвест» заперечував проти доводів апеляційної скарги.
Позивач, відповідачі: приватний виконавець Телявський А.М., ДП «СЕТАМ», треті особи: ОСОБА_3 , ТОВ «ОТП Факторинг» у судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Від представника позивача надійшло клопотання, в якому останній просив відкласти розгляд справи, у зв'язку з тим, що він перебуватиме у судовому засіданні в Центральному районному суді міста Миколаєва 08 червня 2021 року о 14.15 год.
Колегія суддів відхиляє вказане клопотання, оскільки представник позивача повторно не з'явився в судове засідання, призначене в Київському апеляційному суді та не надав доказів того, що останній буде перебувати 08 червня 2021 року в Центральному районному суді міста Миколаєва.
Крім того, згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні питання щодо прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.
Виходячи з положень ст.13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т.ч. правом визначити свою участь в судовому засіданні.
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов'язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого «Гуржій проти України», заява № 326/3, 01 квітня 2008 року, «Олександр Шевченко проти України», №8771/02, § 27, 26 квітня 2007 року). Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Поряд з цим, національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі «Шульга проти України», № 16652/04). При цьому запобігати неналежній і такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі - завдання саме державних органів (див. рішення ЄСПЛ від 20 січня 2011 року у справі «Мусієнко проти України», №26976/06).
А відтак, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу у відсутність осіб, які не з'явилися у судове засіданні на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідачаТОВ «Ред Пойнт Інвест», з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Постановляючи ухвалу про залишення позову без розгляду, суд першої інстанції посилався на п.2 ч.1 ст.257 ЦПК України та виходив з того, що позовна заява подана особою, яка не має повноважень на ведення справу Деснянському районному суді міста Києва.
Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до положень ст.ст.55, 124 Конституції України та ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з п.2 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.
Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (ч.1 ст.58 ЦПК України).
Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч.1 ст.60 ЦПК України).
Частиною 4 статті 62 ЦПК України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки.
Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері (ч.ч.1, 2 ст.64 ЦПК України).
Відповідно до ст.26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути:
1) договір про надання правової допомоги;
2) довіреність;
3) ордер;
4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
Відповідно до п.п.4, 5, 11 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року №41 ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
Ордер, встановленої форми, є обов'язковим для прийняття усіма органами, установами, організаціями на підтвердження правомочності адвоката на вчинення дій, передбачених статтею 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.
Згідно з підпунктом 15.4 пункту 15 вказаного Положення ордер має містити, зокрема назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу так і назва групи органів визначених пунктом 2 частини 1 статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо).
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що законодавець чітко відокремив судові органи як такі, що повинні бути окремо зазначені в ордері на надання правової допомоги, зокрема в графі «Назва органу, в якому надається правова допомога».
При цьому в разі надання адвокатом правової допомоги в суді ордер має містити назву суду, у якому адвокат надає правову допомогу.
Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява підписана ОСОБА_2 , як представником позивача ОСОБА_1 .
На підтвердження повноважень адвоката Сіхарулідзе Д.Г. як представника ОСОБА_1 було надано копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та ордер від 21 січня 2021 року, однак у відповідній графі назва органу, у якому надається правова допомога зазначено «Дарницькому районному суді міста Києва».
Разом з тим, повноважень представляти інтереси ОСОБА_1 в Деснянському районному суді міста Києва вказаний ордер від 21 січня 2021 року не містить, а тому такий ордер не можна визнати документом, що посвідчує повноваження адвоката Сіхарулідзе Д.Г. на надання правової допомоги ОСОБА_1 в Деснянському районному суді міста Києва.
Будь-яких інших документів на підтвердження повноважень ОСОБА_2 подавати та підписувати позовну заяву від імені позивача ОСОБА_1 матеріали справи не містять.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без розгляду, оскільки позовна заява подана особою, яка не має повноважень на ведення справ у Деснянському районному суді міста Києва.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції мав право залишити позовну заяву без руху та надати строк для усунення виявлених недоліків, не ґрунтуються на нормах процесуального права, так як норми п.2 ч.1 ст.257 ЦПК України такого положення не містять.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду.
Згідно з ч.9 ст.158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
Оскільки суд першої інстанції дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає залишенню без розгляду, а відтак відповідно до ч.9 ст.158 ЦПК України правомірно скасував заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 04 лютого 2021 року.
Отже, на час постановлення ухвали суд першої інстанції діяв у межах процесуального закону, а тому посилання апелянта на порушення норм процесуального права не знайшли свого підтвердження.
Оскільки, ухвала суду постановлена з дотриманням норм процесуального права, підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.268, 367, 368, 374, 375, 381-383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,-
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 11 березня 2021 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 10 червня 2021 року.
Головуючий:
Судді: