Головуючий у суді першої інстанції Ул'яновська О.В.
Єдиний унікальний номер справи № 759/18468/19
Апеляційне провадження № 22-ц/824/5936 /2021
03 червня 2021 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Мережко М.В.,
суддів - Савченка С.І.,Кашперської Т.Ц.
секретар - Тютюнник О.І.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві (в режимі відеоконференції) цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 19 січня 2021 року у справі за заявою Житлово-будівельного кооперативу «Індикатор-12», заінтересовані особи - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання фізичної особи безвісно відсутньою.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, -
У жовтні 2019 року ЖБК « Індикатор-12» звернувся до суду із вказаною заявою.
В обґрунтування своїх вимог зазначав, що ЖБК «Індикатор-12» здійснює повноваження щодо організації забезпечення житлом членів кооперативу і членів їх сімей у багатоквартирному будинку за адресою : АДРЕСА_1 .
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є членом ЖБК «Індикатор -12». ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 16 липня 1992 року .
За свідченнями мешканців будинку ОСОБА_3 не бачили близько восьми років, і жодної інформації щодо місця її перебування немає .
ЖБК «Індикатор-12» направляв звернення до компетентних органів щодо встановлення місця перебування ОСОБА_3 .
За інформацією мешканців будинку ОСОБА_3 померла. Дана інформація офіційними документами не підтверджена. Згідно відповіді відділу РАЦС Святошинського району м. Києва, ОСОБА_3 в реєстрі померлих осіб не значиться, відтак достатніх підстав вважати вказану особу померлою немає.
Визнання ОСОБА_3 безвісно відсутньою обумовлено тим , що у її квартирі тривалий час проживає сім'я ОСОБА_1 .
Постановою ДІМ Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 08 квітня 2012 року відмовлено у порушенні кримінальної справи щодо незаконного проживання у квартирі АДРЕСА_1 громадян ОСОБА_1 .
Право власності на квартиру зареєстровано за ЖБК «Індикатор-12», а відтак кооператив має на меті досягнути визначеності у вирішенні питання про відсутність ОСОБА_3 за зареєстрованим місцем проживання протягом тривалого часу.
Заявник просив визнати громадянку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 безвісно відсутньою.
Рішенням Деснянського районного суду м.Києва від 19 січня 2021 року заяву задоволено.
Визнано ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 безвісно відсутньою.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, заінтересована особа ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права просить рішення скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви в повному обсязі. В апеляційній скарзі зазначив ,що існує спір про право, а суд даної обставини не врахував, а відтак висновки суду є хибними.
Відповідно до ст. 44 ЦПК України, особи, які беруть участь у справі зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ст.ст 128-131 ЦПК України сторони були своєчасно повідомлені про день та час розгляду справи на 20 травня 2021 року, 03 червня 2021 року, за адресами, які зазначені в матеріалах справи. Заяв, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило, а відтак відсутні підстави вважати причини неявки заявника поважними .
Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість:
1) керує ходом судового процесу;
2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;
3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;
4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;
5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Суд першої інстанції, задовольняючи заяву ЖБК «Індикатор-12» виходив із того, що докази надані заявником свідчать про тривалу відсутність ОСОБА_3 за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , а тому є підстави для визнання її безвісно відсутньою.
З такими висновками суду першої інстанції колегія судів не погоджується з таких підстав.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою.
Згідно ч. 1 ст. 43 ЦК України фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування.
Відповідно до ч. 3 ст. 43 ЦК України порядок визнання фізичної особи безвісно відсутньою встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.
Як видно із матеріалів справи , за ЖБК «Інтикатор-12» зареєстровано на праві приватної власності квартира за адресою: АДРЕСА_1 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 39173150 від 12.01.2018 09:48:31, Набок В.М. , КП «Бюро державної реєстрації» м. Київ (а.с. 6, 7).
Згідно інформації з відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб від 12 березня 2018 року №1209/26 за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрована ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 16 липня 1992 по теперішній час (а.с 8,67 ).
Згідно листа ЖБК «Індикатор-12» від 29 березня 2012 проводилась інвентаризація правовстановлюючих документів на квартири в будинку АДРЕСА_1 . Ревізійною комісією виявлено, що колишній голова правління ОСОБА_2 зі своїм чоловіком проживає у кв. АДРЕСА_1 років ОСОБА_6 сусіди не бачили, ордера на квартиру у паспортиста ЖБК «Індикатор-12» немає (а.с. 10).
Згідно постанови від 08 квітня 2012 ДІМ Святошинського РУ ГУ МВС України в порушенні кримінальної справи за зверненням працівників ЖБК «Інтикатор-12» про те, що колишній голова правління гр. ОСОБА_2 зі своїм чоловіком проживає у кв. АДРЕСА_1 відмовлено (а.с. 11).
Із вказаної постанови вбачається , що у ОСОБА_6 є син - ОСОБА_7 , у якого знаходяться всі документи на квартиру , і з дозволу якого сім'я ОСОБА_1 проживає у квартирі його матері .
Акти обстеження квартири за адресою: АДРЕСА_1 , від 14 січня 2018 року , 01 січня 2019 року та від 01 червня 2019 року свідчать, що у квартирі проживають ОСОБА_2 та її чоловік ОСОБА_1 , двері зачинені, доступ в квартиру у представника власника голови правління ОСОБА_8 відсутній. Вказані акти не свідчать про відсутність у квартирі ОСОБА_6 . (а.с. 15-17).
Відповідно до ст. 305 ЦПК України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.
У відповідності до ст. 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
Верховний Суд ( постанова №№225/882/17від 22 листопада 2018 року, постанова №225/1297/17 від 07 травня 2018 року) зазначив, що «безвісна відсутність - це посвідчення в судовому порядку тривалої відсутності фізичної особи в місці її постійного проживання за умов, що не вдалося встановити місця її знаходження (перебування). Підставами для визнання фізичної особи безвісно відсутньою є сукупність юридичних фактів, тобто юридичний склад, до якого включаються: а) відсутність відомостей про перебування фізичної особи у місці її постійного проживання; б) відсутність відомостей про дійсне перебування особи і неможливість отримати такі відомості; в) сплив річного строку з дня одержання останніх відомостей про місце перебування фізичної або з дня, визначеного відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦК України; г) наявність у заявника правової зацікавленості у вирішенні питання про визнання особи безвісно відсутньою. При визнанні особи безвісно відсутньою застосовується презумпція, що особа є живою, однак встановити її місце знаходження у цей час неможливо, причому вказана презумпція має спростовний характер.
Також належить враховувати, що визнання судом у встановленому законом порядку фізичної особи безвісно відсутньою (ст.43 ЦК України) жодним чином не свідчить про смерть такої особи, так і не виключає самої можливості смерті. Зазначене зумовлює одночасну наявність двох припущень щодо двох взаємовиключних життєвих станів безвісно відсутньої фізичної особи (особа жива, особа померла) (Постанова Верховного Суду від 28 лютого 2018 року справа № 317/3139/15-) .
Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦК України у разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомості, а в разі неможливості встановити цей місяць - перше січня наступного року.
З аналізу вказаних норм, фізична особа може бути визнана безвісно відсутньою за сукупності таких умов: якщо вона відсутня у місці свого постійного проживання протягом року; якщо протягом одного року в місці, де особа постійно або переважно проживає, немає відомостей про її місцеперебування; вжитими заходами щодо розшуку відсутньої особи встановити місце її перебування неможливо; визнання причин, через які заявник просить визнати фізичну особу безвісно відсутньою, юридично поважними.
Звертаючись із заявою, ЖБК « Індикатор-12» зазначив , що метою звернення є досягнення визначеності про відсутність ОСОБА_3 за зареєстрованим місцем проживання протягом тривалого часу .
Відповідно до ст. 76-81 ЦПК України заявник не надав належних і допустимих доказів, які б свідчили що ОСОБА_3 відсутня у місці свого постійного проживання протягом року. Що протягом одного року в місці, де ОСОБА_3 постійно або переважно проживала відсутня . Що немає відомостей про місцеперебування ОСОБА_3 . Що вжитими заходами щодо розшуку відсутньої особи ОСОБА_3 встановити місце її перебування неможливо. І що визнання причин, через які заявник просить визнати ОСОБА_3 безвісно відсутньою, є юридично поважними.
Слід зазначити , що за адресою : АДРЕСА_1 зареєстрована ОСОБА_6 , а не ОСОБА_3 , Крім того , як видно із матеріалів справи, у ОСОБА_6 є син - ОСОБА_7 . Крім того , жодного доказу, що заявник протягом останнього року звертався із заявами про розшук ОСОБА_6 , і що вжитими заходами не вдалося встановити її місцеперебування матеріали справи не містять. Не надано і жодного доказу, що ОСОБА_6 була членом ЖБК « Індикатор-12».
Враховуючи ,що на наданий час право власності на квартиру № 197 у вказаному будинку зареєстровано за ЖБК « Індикатор-12» , заявник не зазначив поважність причин і необхідності визнання ОСОБА_6 безвісно відсутньою.
Відповідно до положень ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов'язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків, відшкодування моральної шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу місцевого самоврядування. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
За змістом вказаної норми особа, яка вважає, що її право порушене, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права, який, як правило, визначається спеціальним законом (Цивільний Кодекс чи інший акт цивільного законодавства), що регламентує конкретні цивільні правовідносини.
Відсутність порушеного права , чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту, способам ,визначеним законодавством є підставою для відмови у позові.
За таких обставин, суд не визначившись із характером правовідносин, не з'ясувавши, яку саме особу просять визнати безвісно відсутньою, чи не будуть вказаним рішенням порушені права сина ОСОБА_6 , і які саме особи в даному випадку є заінтересованими, і саме для чого необхідно визнати фізичну особу безвісно відсутньою, прийшов до помилкового висновку про задоволення вимог ЖБК «Індикатор-12», відтак рішення суду підлягає скасуванню, з ухваленням рішення про відмову у задоволенні заяви.
Керуючись ст.ст.315, 365, 367,369,374,376,381 - 384 ЦПК України , суд ,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 19 січня 2021 року скасувати. Ухвалити у справі нове судове рішення.
У задоволенні заяви Житлово-будівельного кооперативу «Індикатор-12», заінтересовані особи - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання фізичної особи безвісно відсутньою відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлено 08 червня 2021 року.
Головуючий
Судді