Справа № 460/27770/20 Головуючий у 1-й інст. - Курова О.І.
Апеляційне провадження №33/824/1851/2021 Доповідач - Рубан С.М.
01 червня 2021 року суддя Київського апеляційного суду Рубан С.М. розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - Ломанова Дениса Олександровича на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 17 лютого 2021 року, прийняту щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
громадянина України, працюючого, проживаючого за адресою:
АДРЕСА_1 ,-
Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 17 лютого 2021 року визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 454 грн.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 045562 від 29.11.2020 року, ОСОБА_1 , 29.11.2020 року о 03 год. 45 хв. в м. Києві, вул. Сім'ї Ідзіковських, 2, керував транспортним засобом Chevrolet Aveo, д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, координації рухів. Від проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» та у лікаря-нарколога, у встановленому законом порядку, водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 17 лютого 2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення .
Посилається на те, що постанова суду прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального права, зокрема суд неповно з'ясував усі фактичні обставини справи, не дослідив та не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам.
Посилається на те, що обставини , викладені в протоколі про адміністративне правопорушення не відповідають дійсності, оскільки він не керував автомобілем, поліцейські до протоколу надали лише вирізку з відео, яке знімалось під час спілкування з патрульними поліцейськими. Доказів того, що ОСОБА_1 керував автомобілем не надано.
Крім того, посилається на те, що матеріали справи не містять достатньої кількості належних та допустимих доказів, які б указували на доведеність наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник підтримали апеляційну скаргу.
Переглянувши справу за апеляційною скаргою, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Ломанова Д.О., переглянувши в судовому засіданні відео, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважаю, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволення з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність, як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
За змістом ст.ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, при розгляді справи про адміністративні правопорушення має бути забезпечено всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи, підлягають для з'ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа в його вчиненні, рішення приймається на підставі доказів, долучених у суді і оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна ( умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з вимогами статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень статті 252 КУпАП - орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суддя повно, всебічно та об'єктивно дослідив матеріали справи та дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Як на докази вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбачено ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд обґрунтовано послався у своїй постанові на протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 045562 від 29.11.2020 року, який відповідно до ст. 251 КУпАП є доказом у справі.
Всім зазначеним доказам суд першої інстанції дав належну оцінку та правильно визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційним судом було переглянуто відеозапис з нагрудної камери поліцейського, який був долучений до протоколу про адміністративне правопорушення. На вказаному відеозаписі зафіксовано, що ОСОБА_1 , на місці зупинки транспортного засобу відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» та у лікаря - нарколога в присутності двох свідків.
З відеозапису вбачається порушення мови та координації рухів у ОСОБА_1 при його відповіді поліцейським.
ОСОБА_1 в судовому засіданні апеляційної інстанції пояснив, що відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» та у лікаря - нарколога у зв'язку з тим, що він не керував автомобілем о 03:00 год ночі, а чекав знайомого біля автомобіля.
Апеляційний суд двічі відкладав судові засідання за клопотанням ОСОБА_1 та його адвоката для надання доказів того, що він не керував автомобілем, однак таких доказів ОСОБА_1 суду не надав.
В матеріалах справи знаходиться розписка ОСОБА_2 , від 29.11.2020 року, яка зобов'язується не передавати керування транспортним засобом Chevrolet Aveo, д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 . (а.с. 3).
Викладення пояснень свідків на друкованих бланках не може бути підставою для визнання вказаних пояснень неналежними доказами, так як законодавчо питання форми пояснення свідків не врегульовано, а крім того, фактичні дані, що містяться в поясненнях свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 об'єктивно узгоджуються з іншими доказами по справі, зокрема з даними протоколу про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_1 та фактичними даними, зафіксованими на відеозапису з нагрудної камери працівника поліції.
Таким чином, перевіркою матеріалів справи не встановлено порушень працівниками поліції Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, що могли стати підставою не виконувати ОСОБА_1 законних вимог поліції про проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Всі матеріали справи зібрані працівниками патрульної поліції, які діяли в межах своїх повноважень, протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 повністю відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.
Дії вчинені ОСОБА_1 характеризуються умисною формою вини, складають підвищену суспільну небезпеку, становлять небезпеку дорожнього руху та несуть загрозу для його учасників.
З урахуванням викладеного вважаю, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 та захисника Ломанова Д.О. не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду справи, а відтак підстав для її задоволення апеляційний суд не вбачає.
Адміністративне стягнення ОСОБА_1 призначене в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, відповідно до положень ст. 33 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, відношення до вчиненого.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції не встановлено.
З урахуванням вище викладеного, вважаю, що постанова Солом'янського районного суду м. Києва від 17 лютого 2021 року, прийнята щодо ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -залишити без задоволення.
Постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 17 лютого 2021 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя С.М.Рубан