10 червня 2021 року
м. Рівне
Справа № 569/15404/17
Провадження № 22-ц/4815/813/21
Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді : Гордійчук С.О.,
суддів: Ковальчук Н.М., Шимків С.С.,
секретар судового засідання: Шептицька С.С.
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 ,
відповідачі: Головне управління Національної поліції в Рівненській області, Державна казначейська служба України, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області,
третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 ,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження в м. Рівне апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Костюченко С.А. на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 26 лютого 2021 року, постановлену в складі судді Тимощука О.Я., у справі № 569/15404/17,
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Рівненській області, Державної казначейської служби України, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 , про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 26 лютого 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Не погодившись із зазначеною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду до суду першої інстанції.
У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача вказуєЮ що ухвала суду законна та обгрунтована.
Апеляційна скарга підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвала суду першої інстанції не відповідає зазначеним вище вимогам.
Залишаючи без розгляду позовну заяву ОСОБА_3 , суд вказав, що ухвалу без руху заявник отримав 11 лютого 2021 року, станом на 26 лютого 2021 року недоліки позовної заяви позивачем не усунуті.
Проте, колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції не відповідає обставинам справи, виходячи з наступного.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 09 жовтня 2017 року відкрито провадження та призначено судовий розгляд справи на 09 листопада 2017 року. Розгляд справи неодноразово відкладався.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього кодексу протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 11 ст. 187 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, якщо позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175,177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Отже, чинним ЦПК України передбачено залишення позовної заяви без руху протягом 5 днів з дня надходження її до суду, або після відкриття провадження не пізніше наступного дня після встановлення суддею, що позов подано без додержання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Проте, в порушення вимог ЦПК, суддя, поновивши провадження та призначивши по суті справу до розгляду на 25 травня 2020 року з викликом учасників судового процесу, в судовому засіданні 01 лютого 2021 року постановив ухвалу про залишення заяви ОСОБА_3 без руху, чим порушив вимоги процесуального законодавства.
Отже, перебуваючи на стадії судового розгляду справи, в порушення ЦПК України, суд залишив позов без руху та як наслідок позовну заяву без розгляду.
Відповідно до ст.55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободу від порушень і протиправних посягань.
Надмірний формалізм під час вирішення питання про відкриття провадження у справі суперечить принципу верховенства права, завданням цивільного судочинства та порушує, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, право на доступ до суду.
З приводу вказаного питання Європейський суд з прав людини висловив у справі «Чуйкіна проти України» свою позицію, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції «Право на справедливий суд», забезпечують кожному право звертатися до суду із позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином, стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань, становить один з його аспектів. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні (п. 50 рішення ЄСПЛ в справі «Чуйкіна проти України»).
За правилом ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Таким чином, судом першої інстанції було обмежено позивача у доступі до правосуддя та застосовано надмірний формалізм при розгляді справи.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Виходячи з вищевикладеного, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції оскаржувану ухвалу постановлено з порушенням норм процесуального права, а тому вона підлягає скасуванню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Костюченко С.А. задовольнити.
Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 26 лютого 2021 року скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складений 10 червня 2021 року.
Головуючий : Гордійчук С.О.
Судді : Ковальчук Н.М.
Шимків С.С.