Житомирський апеляційний суд
Справа №273/1207/21 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія ст. 303 КПК України Доповідач ОСОБА_2
07 червня 2021 року
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду в складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря: ОСОБА_5 ,
прокурора: ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі в режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Баранівського районного суду Житомирської області від 06 травня 2021 року про повернення ОСОБА_7 скарги на постанову слідчого про закриття кримінального провадження від 15.01.2021.
Ухвалою слідчого судді Баранівського районного суду Житомирської області від 06 травня 2021 року, повернуто ОСОБА_7 скаргу на постанову слідчого про закриття кримінального провадження від 15.01.2021р. та роз'яснено їй право на звернення з аналогічною скаргою до Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області
Своє рішення слідчий суддя обґрунтував тим, що скарга територіально не відноситься до підсудності Баранівського районного суду Житомирської області, а є підсудною Новоград-Волинському міськрайонному суду Житомирської області.
В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді Баранівського районного суду Житомирської області від 06 травня 2021 року, постановити нову ухвалу, якою її скаргу задовольнити.
Вказує, що слідчий-суддя в оскаржуваній ухвалі безпідставно зазначив, що територіальну підсудність скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора главою 26 розділу III КПК України не визначено. З урахуванням цього слід застосовувати аналогію закону на підставі ст.7 КПК і враховувати положення ч.1 ст.21 цього Кодексу про те, що кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону, а тому її скарга підлягає повернення так як має бути розглянута не Баранівським районним судом а Новоград-Волинським міськрайонним судом Житомирської області.
Зазначила, що Баранівський районий суд на даний час працює, а тому й звернулась до даного суду зі скаргою за місцем винесення слідчим постанови.
Посилається на те, що слідчий суддя в порушення ст.55 Конституції України обмежив її в доступі до правосуддя, в зв'язку з чим порушив її права.
ОСОБА_7 будучи повідомлена належним чином про дату та час розгляду апеляційної скарги не з'явилась. В своїй апеляційній скарзі просила розгляд провадження проводити у її відсутність.
Прокурор заперечила щодо задоволення апеляційної скарги ОСОБА_8 та просила ухвалу слідчого судді залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Заслухавши доповідь судді, думку учасників провадження, перевіривши матеріали провадження, доводи апеляційної скарги, ухвалу слідчого судді в межах ст.404 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Статтею 1 КПК України передбачено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим Кодексом та іншими законами України.
Статтею 55 Конституції України гарантовано кожному право на оскарження до суду будь-яких рішень, дій чи бездіяльності органів влади, посадових і службових осіб.
Частиною 1 ст.303 КПК України встановлено перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування слідчому судді.
Пункт 1 ч.1 зазначеної статті передбачає можливість оскаржувати рішення слідчого про закриття кримінального провадження- заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Частиною 6 ст.9 КПК України визначено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч.1ст.7 цього Кодексу.
Відповідно ч.1 ст.306 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу. Вказаними статтями кримінального процесуального закону прямо не визначено територіальну підсудність розгляду слідчим суддею таких скарг.
Згідно правової позиції, що викладена у листах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ N 223-558/0/4-13 від 05.04.2013, N1-1640/0/4-13від 15.10.2013 та N 223-1650/0/4-16 від 16 .06.2016, - за змістом положень КПК України, скарги під час досудового розслідування розглядає слідчій суддя місцевого суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування. З урахуванням положень ч.6 ст.9 КПК України, зазначене правило слід застосовувати і до розгляду скарг та клопотань, територіальна підсудність щодо яких прямо не визначена процесуальним законом. З урахуванням наведеного територіальна підсудність повинна визначатись за місцем знаходження(реєстрації)відповідного державного органу, який є юридичною особою. Відповідно до ч.2 ст.132 КПК України, усі клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжних заходів (ч.2 ст.131 КПК України), подаються до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що здійснює відповідне розслідування. Правильним є застосування зазначеного правила і до розгляду клопотань, територіальна підсудність щодо яких прямо не визначена процесуальним законом.
Як вбачається з матеріалів провадження ОСОБА_7 06.05.2021 звернулася до Баранівського районного суду зі скаргою на рішення слідчого в порядку ст.303-306 КПК України (на постанову начальника СВ Баранівського ВП Новоград Волинського ВП ГУНП в Житомирській області від 15.01.2021 року про закриття кримінального провадження).
Відповідно до Постанови ВР України від 17.07.2020 року № 807-ХІ «Про утворення та ліквідацію районів», наказу голови Національної поліції України від 08.12.2020 №995 «Про затвердження змін структури територіальних органів поліції» змінено структуру територіальних органів поліції. Наказом начальника ГУНП в Житомирській області № 103 від 25.01.2021 року «Про затвердження Положень про територіальні (відокремлені) підрозділи поліції ГУНП в Житомирській області» затверджено Положення про Новоград-Волинський районний відділ поліції ГУНП в Житомирській області, під територіальну юрисдикцію якого входить територія, що раніше перебувала під юрисдикцією Баранівського ВП Новоград-Волинського ВГІ ГУНП в Житомирській області.
За таких обставин, враховуючи місце розташування даної юридичної особи, що знаходиться за адресою: м. Новоград-Волинський. вул. І.Франка, 31, Житомирської області, слідчий суддя обґрунтовано прийшов до законного та обґрунтованого висновку про повернення скарги ОСОБА_7 для звернення до належного суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, рішення якого оскаржується заявником.
При цьому, заявнику роз'яснено, що повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді відповідного суду в порядку, передбаченому КПК України.
Відповідно ж до п.2 ч.2 ст.304 КПК України скарга повертається, якщо така не підлягає розгляду в цьому суді.
Повернення скарги у зв'язку з тим, що скарга територіально не відноситься до підсудності Баранівського районного суду, не є свідченням обмеження доступу до правосуддя, як про це йдеться в апеляційній скарзі.
В ухвалі Європейського суду з прав людини від 08 січня 2008 року щодо прийнятності заяви N 32671/02 у справі "Скорик проти України" зазначено, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак ці обмеження не повинні впливати: на користування правом о такий спосіб, і до такої міри, що: саму його суть буде порушено. Вони повинні відповідати законній меті і тут має бути розумний ступінь пропорційності між засобами, що застосовуються, та метою, яку намагаються досягнути.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду, такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (пункт 57 Рішення у справі «Ашингдейн проти Сполученого Королівства» від 28 травня 1985 року, пункт 96 Рішення у справі «Кромбах проти Франції» від 13 лютого 2001 року).
Таким чином, порушень прав ОСОБА_7 на доступ до правосуддя не встановлено.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав вважати, що слідчим суддею були порушені норми кримінального процесуального закону, які б призвели до неправильного вирішення заявленого питання, а тому ухвала слідчого судді відповідає вимогам закону, є обґрунтованою та вмотивованою, підстави для її скасування відсутні.
Керуючись 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Баранівського районного суду Житомирської області від 06 травня 2021 року про повернення ОСОБА_7 скарги на постанову слідчого про закриття кримінального провадження від 15.01.2021р. залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: