Рішення від 10.06.2021 по справі 760/27940/20

Справа № 760/27940/20

Провадження №2/760/856/21

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2021 року м. Київ

Солом'янський районний суд м. Києва

у складі головуючого - судді Аксьонової Н.М.,

з участю секретаря судового засідання Вовченка М.Д.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс інновація», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Баршацького Ігоря Вікторовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Єфіменко Денис Олегович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Солом'янського районного суду м. Києва з позовом до ТОВ «Фінансова компанія «Фінанс інновація», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Баршацького І.В., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Єфіменко Д.О. в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №10462, який вчинено 26 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В., про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінанс Інновація» заборгованості за кредитним договором № 200217-13965-1 від 17.02.2020 у розмірі 12010 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказала, що оспорюваний виконавчий напис не підлягає виконанню, оскільки він був виданий з порушенням вимог Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі вчинених написів нотаріусів, зазначає про те, що жодних повідомлень від ТОВ «Фінанс інновація» та/або приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Баршацького І.В. щодо наявності заборгованості за кредитним договором позивач не отримувала, а про наявність виконавчого напису їй стало відомо лише після відкриття виконавчого провадження, крім того, при вчиненні виконавчого напису нотаріус не перевірив подані документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 №1172. Вважає, що виконавчий напис необхідно визнати таким, що не підлягає виконанню, зважаючи на те, що нотаріусом при його видачі не було перевірено безспірність вимог стягувача.

18 грудня 2020 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями цивільну справу було передано до провадження головуючому судді Аксьоновій Н.М.

Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 21 грудня 2020 року у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 06 січня 2021 року було задоволено заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову, зупинено стягнення на підставі виконавчого документа у виконавчому провадженні №63467996 від 03 листопада 2020 року щодо виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В.

11 січня 2021 року до суду надійшов відзив відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Фінанс інновація», в якому представник відповідача просить у позові відмовити. В обґрунтування заперечень проти позову посилається на те, що 17 лютого 2020 року з позивачем був укладений договір №2000217-13965-1, за умовами якого ОСОБА_1 було наданий кредит у розмірі 2 000 грн строком на 15 днів шляхом переказу на його платіжну картку в АТ «КБ «ПРИВАТБАНК» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,7 % від суми кредиту за кожен день користування та 3,5 % від залишку суми кредиту за кожен день прострочення терміну повернення кредиту. Кредитний договір був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації позивача на веб-сайті в мережі Інтернет https://monetka.com.ua та підписання Кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Укладений договір, відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України, є договором приєднання. Кредитний договір був підписаний позивачем шляхом введення одноразового ідентифікатора 833788 в особистому кабінеті на веб-сайті товариства в мережі Інтернет https://monetka.com.ua. Кредитні кошти були відправлені позивачу на його платіжну картку в АТ «КБ «ПРИВАТБАНК», що підтверджується чеком №198044471 від 17.02.2020 року. Укладений з позивачем договір в електронній формі прирівнюється до письмової форми договору з всіма правовими наслідками невиконання зобов'язань за договором, визначеними законом.

ТОВ «Фінансова компанія «Фінанс інновація» зобов'язання за кредитним договором були виконані та надано позивачу кредитні кошти. ОСОБА_1 в свою чергу зобов'язання за кредитним договором не виконала, грошові кошти у визначений договором термін не повернула. У зв'язку з цим, позивач має заборгованість станом на 06 січня 2021 року за договором у розмірі 12 010 грн, яка складається з наступного: 2000 грн - прострочена заборгованість за кредитом, 8910 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом, 1100 грн заборгованість по витратам за вчинення виконавчого напису нотаріуса. Станом на 01.07.2020 року нарахування процентів позивачу було зупинено та зафіксовано розмір заборгованості.

Таким чином, вважає, що були всі обґрунтовані підстави на звернення стягнення на грошові кошти позивача шляхом вчинення виконавчого напису. Вказав, що надані додатки до відзиву підтверджуються безспірність суми заборгованості за вказаним договором та законність дій щодо стягнення заборгованості на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Баршацького І.В..

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Єфіменко Д.О. пояснення щодо позову в порядку, передбаченому ст.181 ЦПК України, не подавав.

На виконання вимог ухвали суду від 21 грудня 2020 року третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Єфіменко Д.О. надав суду копію виконавчого документа у виконавчому провадженні №63467996, а саме виконавчого напису від 26 жовтня 2020 року, зареєстрованого в реєстрі за №10462.

Позивач в судове засідання не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Однак разом із позовною заявою нею було подано заяву про розгляд справи у її відсутність.

Представник відповідача ТОВ «ФК «ФІНАНС ІННОВАЦІЯ» та приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький І.В. в судове засідання не з'явились, про розгляд справи повідомлялись належним чином, про причини своєї неявки суду не повідомили. У поданому до суду відзиві представник ТОВ «ФК «ФІНАНС ІННОВАЦІЯ» просив розгляд справи проводити без участі представника відповідача.

Третя особа в судове засідання не з'явилася, про розгляд справи повідомлялись належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомили, будь-яких клопотань, письмових пояснень щодо заявлених позовних вимог до суду не надійшло.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З'ясувавши доводи та аргументи позивача, заперечення відповідача, обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку, що позов необхідно задовольнити з огляду на таке.

Судом встановлено, що 17 лютого 2020 року між сторонами був укладений договір №200217-13965-1, за умовами якого позивачу був наданий кредит у розмірі 2000 грн строком на 15 днів, шляхом переказу на його платіжну картку. Кредитний договір був укладений електронній формі.

26 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В. на підставі заяви ТОВ «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» був вчинений виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №10462, яким звернуто стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінанс інновація» заборгованості за договором №200217-13965-1 від 17 лютого 2020 року за період з 03 березня 2020 року по 19 жовтня 2020 року. Сума заборгованості становить 12010 грн та складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту - 2000 грн; простроченої заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 8910 грн. За вчинення виконавчого напису стягнуто плату зі стягувача в розмірі 1100 грн., які підлягають стягненню з боржника.

Позивач вважає вказаний виконавчий напис незаконним та таким, що не підлягає виконанню, оскільки він був вчинений з порушенням вимог законодавства.

Згідно положень статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.18 цього Кодексу встановлено, що нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Як вбачається з положень ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий напис нотаріуса є виконавчим документом, який підлягає примусовому виконанню.

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 цього Закону (у редакції, чинній на день вчинення оскаржуваного виконавчого напису) нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Аналогічні положення містяться також в главі 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5.

Згідно з п.п. 3.2 п. 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172.

У 2014 році дійсно до вказаного Переліку були внесені зміни, затверджені постановою КМУ від 26.11.2014 року № 662, якими, зокрема, доповнено перелік новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Так, документом, за яким стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, є кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Разом з тим, в справі № 826/20084/14 постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року визнано незаконною та нечинною постанову КМУ № 662 від 26.11.2014 року, зокрема, в частині, наведеній вище.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року залишено без змін.

За положеннями п. 10.2 постанови пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі» визнання акта суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта. Рішення суб'єкта владних повноважень є нечинним, тобто втрачає чинність з певного моменту лише на майбутнє, якщо на підставі цього рішення виникли правовідносини, які доцільно зберегти.

Спірний виконавчий напис був вчинений приватним нотаріусом 11.03.2020 року, тобто на момент коли вже були скасовані внесені постановою КМУ від 26.11.2014 року № 662 зміни та діяла редакція Переліку, яка передбачає вчинення виконавчого напису на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.

Відповідно до п.п. 3.5. п. 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Оспорюваний виконавчий напис стосується стягнення з позивача заборгованості за договором №200217-13965-1 від 17 лютого 2020 року.

В матеріалах справи наявна копія договору №200217-13965-1 від 17 лютого 2020 року, укладеного між ТОВ «ФК «Фінанс інновація» та ОСОБА_1 , з якої вбачається, що договір не є нотаріально посвідченим.

Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Єфіменко Д.О. на виконання вимог ухвали суду від 21 грудня 2020 року надала суду копію виконавчого напису від 26 жовтня 2020 року, а також документів, на підставі яких його було вчинено.

Таким чином, вбачається, що приватним нотаріусом було вчинено виконавчий напис з порушення вимог чинного законодавства.

Крім того, слід зазначити, що питання визначення судами безспірності суми заборгованості під час розгляду справ про оскарження законності вчинення нотаріусом виконавчого напису, досліджене судом вищої інстанції (постанова від 05.07.2017 року по справі № 754/9711/14-ц; від 23.01.2018 року по справі № 310/9293/15; від 18.07.2018 року по справі № 486/388/16-ц; від 06.06.2019 року № 750/1627/18).

Так, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Так, у постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 року у справі № 6-887цс17 вказано, що законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлює суд відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Тобто, підсумовуючи викладене, під час розгляду справ такої категорії суд перевіряє право стягувача на вчинення вказаної дії, повноваження щодо вчинення нотаріальних дій нотаріуса та встановлює той факт, чи дійсно розмір заборгованості, що підлягає стягненню, у тому числі розмір процентів, неустойки (штрафу, пені), якщо такі належать до стягнення, відповідає сумі, вказаній у виконавчому документі, та залежно від встановленого ухвалює рішення про відмову чи задоволення позову.

Як вбачається з договору №200217-13965-1 від 17 лютого 2020 року, позичальнику ОСОБА_1 було надано грошові кошти в розмірі 2000 грн, сторони погодили проценту ставку за користування кредитом - 2 % від суми кредиту за кожний ден користування кредиту у межах встановленого строку. Строк надання кредиту та строк дії договору становить 15 днів. Строк надання кредиту може бути продовжений.

Згідно виконавчого напису від 26 жовтня 2020 року. Стягнення заборгованості проводиться за період з 03 березня 2020 року по 19 жовтня 2020 року, сума заборгованості становить 12010 грн та складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту - 2000 грн; простроченої заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 8910 грн., а також 1100 грн за вчинення виконавчого напису нотаріусом.

Згідно наданого відповідачем розрахунку заборгованості вбачається, що нарахування відсотків здійснювалося до 01 липня 2020 року.

Разом з тим, за висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року (справа № 444/9519/12) право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.

У цій же постанові зазначено, що у разі порушення позичальником терміну внесення чергового платежу, передбаченого договором (прострочення боржника), відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України кредитодавець до спливу визначеного договором строку кредитування вправі заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини кредиту, що залишилася, і нарахованих згідно зі статтею 1048 ЦК України, але не сплачених до моменту звернення кредитодавця до суду, процентів, а також попередніх невнесених до такого моменту щомісячних платежів у межах позовної давності щодо кожного із цих платежів. Невнесені до моменту звернення кредитора до суду щомісячні платежі підлягають стягненню у межах позовної давності, перебіг якої визначається за кожним з платежів окремо залежно від настання терміну сплати кожного з цих платежів.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача, оскільки приватним нотаріусом було вчинено виконавчий напис з порушення вимог чинного законодавства, а заборгованість, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінанс інновація» за вчиненим 26 жовтня 2020 року виконавчим написом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В. за договором №200217-13965-1 від 17 лютого 2020 року не є безспірною.

Щодо позовних вимог до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Баршацького Ігоря Вікторовича, суд зазначає наступне.

Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні встановлено Законом України «Про нотаріат»

Частиною першою статті 1 Закону встановлено, що нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Частиною другою статті 1 Закону передбачено, що вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).

Відповідач є обов'язковим учасником цивільного процесу - його стороною. Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня особиста і безпосередня заінтересованість; саме сторони є суб'єктами правовідношення, з приводу якого виник спір. Крім того, відповідач є тією особою, на яку вказує позивач як на порушника свого права.

Тобто, відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб'єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв'язку з позовною вимогою, яка пред'являється до нього. При цьому неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Нотаріус є публічною особою, якій державою надано повноваження щодо посвідчення прав і фактів, які мають юридичне значення, та вчинення інших нотаріальних дій з метою надання їм юридичної вірогідності. Вчиняючи нотаріальні дії, нотаріус діє неупереджено, він не може діяти в інтересах жодної з осіб - учасника нотаріальної дії. Нотаріус не стає учасником цивільних правовідносин між цими особами, а отже, не може порушувати цивільні права, які є змістом цих відносин. Відсутня і процесуальна заінтересованість нотаріуса в предметі спору та реалізації прийнятого рішення.

Спори за позовами про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, про повернення стягнутого за виконавчим написом вирішуються судом у порядку цивільного судочинства за позовами боржників або зазначених осіб до стягувачів, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа. За правилами цивільного судочинства як спір про право в позовному провадженні розглядаються позови про оскарження дій нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису, коли йдеться виключно про порушення нотаріусом правил вчинення відповідної нотаріальної дії і при цьому позивачем не порушується питання про захист права відповідно до положень цивільного законодавства.

Тобто нотаріус не може бути відповідачем у цій категорії справ, оскільки предметом позову є спір про право, зокрема позивач заперечує наявність у нього суми заборгованості перед кредитором, яка вказана у виконавчому написі.

Виходячи з норм Закону України «Про нотаріат», у нотаріуса немає спільних чи однорідних прав та обов'язків стосовно позивача. Нотаріус вчиняє нотаріальні дії від імені держави, тому в нього не можуть бути спільні чи однорідні права і обов'язки з особами, які звернулися до нього, або з особами, які вирішили, що їх права порушені нотаріальними діями.

Справи за спорами щодо оскарження вчинених нотаріусами виконавчих написів (про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса) мають розглядатися судами за позовами боржників до стягувачів.

Відповідачем у таких справах є особа, на користь якої було вчинено виконавчий напис, яким було порушено право позивача. Тобто, цивільна відповідальність за незаконно вчинений виконавчий напис покладається не на нотаріуса, а на особу, яка зверталася за виконавчим написом. Сам же нотаріус може залучатися судами як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Враховуючи наведене, за результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Отже, суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Баршацького Ігоря Вікторовича.

На підставі ст.141 ЦПК України з відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Фінанс інновація» на користь позивача необхідно стягнути 1261,20 грн в рахунок відшкодування понесених позивачем судових витрат (судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 840,80 грн та за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 420,40 грн).

Керуючись статтями 4, 5, 12, 13, 76-81, 133, 137, 138, 141, 206, 259, 263-265, 268, 273, 274-279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс інновація», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Баршацького Ігоря Вікторовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Єфіменко Денис Олегович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити частково.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 26 жовтня 2020 року, вчинений приватним нотаріусом міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем, зареєстрований в реєстрі за №10462, яким звернуто стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс інновація» заборгованості за договором №200217-13965-1 від 17 лютого 2020 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» на користь ОСОБА_1 , 1261 (одна тисяча двісті шістдесят одну) гривню 20 копійок в рахунок відшкодування понесених позивачем судових витрат.

У задоволенні позовних вимог до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Баршацького Ігоря Вікторовича відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

- позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

- відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс Інновація», код ЄДРПОУ 41146462, місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульв. Вацлава Гавела, 4, оф. 520;

- відповідач приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович, свідоцтво №8673, місцезнаходження: 01034, м. Київ, вул. Рейтарська/пров. Георгіївський, буд. 6-3, літ.А, кім. 4-5.

- третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Єфіменко Денис Олегович, місцезнаходження: 04073, м. Київ, вул. Кирилівська, 172, офіс.65

Суддя:

Попередній документ
97573526
Наступний документ
97573528
Інформація про рішення:
№ рішення: 97573527
№ справи: 760/27940/20
Дата рішення: 10.06.2021
Дата публікації: 14.06.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Солом'янський районний суд міста Києва
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них
Розклад засідань:
18.01.2021 11:00 Солом'янський районний суд міста Києва
16.02.2021 11:00 Солом'янський районний суд міста Києва
10.06.2021 11:30 Солом'янський районний суд міста Києва