СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/9483/21
пр. № 3/759/4013/21
10 червня 2021 року суддя Святошинського районного суду міста Києва Жмудь Вікторія Олексіївна, розглянувши матеріали, які надійшли зі Святошинського УП ГУ Національної поліції в м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Грушево Тячівського р-ну Закарпатської обл., українець, громадянин України, номер картки фізичної особи - платника податків невідомий, який здобув середню освіту, офіційно не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 443 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ВАБ № 378510 від 23.04.2021, ОСОБА_1 23.04.2021 о 22 год. 30 хв. по вул. Прилужна, 6, у м. Києві, забезпечував діяльність спортивного залу «Атлант Жим Екстрім», чим порушив п.п. 6 п. 3.5 постанови КМУ № 1236 від 09.12.2021. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 443 КпАП України.
У судове засідання ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату та час розгляду справи, не з'явився. Жодних клопотань на адресу суду не надходило.
Слід зазначити, що відповідно до положень ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У своїх рішеннях ЄСПЛ визначає правові підходи щодо розуміння порушення права особи на участь у судовому розгляді як з точки зору принципу процесуальної рівності, так й самої процесуальної поведінки сторони провадження, та наголошує, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження («Олександр Шевченко проти України», «Трух проти України», «Пономарьов проти України»).
За таких обставин, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Також слід зазначити, що положеннями ст. 268 не містять заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 443, без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Ретельно дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 378510 від 23.04.2021, який складений стосовно ОСОБА_1 ; рапорт ДОП Святошинського УК ГУНП у м. Києві Чиктора В.В. від 23.04.2021; письмові поясненні ОСОБА_1 від 23.04.2021, суддя дійшла такого висновку.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами тощо.
Відповідно до положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ч. 1 ст. 443 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Відповідно до абз. 16 ст. 1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» карантин - це адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.
Згідно з ч. 1 та 2 ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, за поданням головного державного санітарного лікаря України.
Відповідно до постанови КМУ від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» в редакції постанови від 05.01.2021 № 9, заборонено діяльність спортивних залів, фітнес-центрів, які не забезпечують можливість обмежити кількість відвідувачів у залі з розрахунку одна особа на 20 кв. метрів загальної площі приміщення.
Згідно зі ст. 41 Закону «Про захист населення від інфекційних хвороб» особи, винні в порушенні законодавства про захист населення від інфекційних хвороб, несуть відповідальність згідно із законами України.
Тобто, з вказаних норм вбачається, що притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 378510 від 23.04.2021, який складений стосовно ОСОБА_1 , останній о 22 год. 30 хв. по АДРЕСА_3 , забезпечував діяльність спортивного залу «Атлант Жим Екстрім», чим порушив постанову КМУ № 1236 від 09.12.2020. Однак, із матеріалів, доданих до протоколу, не вбачається, що ОСОБА_1 є суб'єктом господарювання та здійснює відповідну господарську діяльність у встановленому законом порядку.
Крім того, відповідно до положень статті 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається, зокрема, дата вчинення та суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Всупереч наведеному в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено відомостей про суть адміністративного правопорушення, яка повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол, тобто, відсутні відомості про обставини, які становлять об'єктивну сторону правопорушення, не зазначено свідків, які б підтверджували факт вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, адміністративного правопорушення, не надано суду їх письмових пояснень, не надано інших доказів, які б підтверджували факт вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, адміністративного правопорушення. Відсутні будь-які докази вчинення адміністративного правопорушення (фото-, відеоматеріали тощо).
Таким чином, а ні протокол про адміністративне правопорушення, а ні матеріали додані до нього не містять жодних доказів, на підтвердження викладених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин, які б доводили факт порушення ОСОБА_2 обмежень, встановлених у зв'язку з запровадженням карантину.
Провівши аналіз досліджених та ретельно перевірених у судовому засіданні доказів у їх сукупності, вважаю, що у діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 443 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
З огляду на вище наведене, провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, а саме у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 443 КУпАП.
Керуючись ст. 19 Конституції України, ч. 1 ст. 443, п. 1 ст. 247, ст. 7, 9, 245, 251, 252, 256, 280, 283-285, 294 КУпАП, суддя,
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 443 КУпАП, стосовно ОСОБА_2 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП - у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
Суддя Святошинського
районного суду міста Києва В.О. Жмудь