СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/4475/21
ун. № 759/12358/21
09 червня 2021 року м. Київ
Слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши клопотання прокурора в кримінальному провадженні ОСОБА_4 , про накладення арешту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020110000001163внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.12.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 249 КК України,-
До слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва надійшло клопотання прокурора, який направлений засобами поштового зв'язку 04.06.2021 року, в якому останній просить накласти арешт на майно, яке було вилучено під час обшуку будинку, що за адресою: АДРЕСА_1 , від 03.06.2021, а саме:
- мобільний телефон сенсорного типу марки «SONY» з ІМЕІ 1: НОМЕР_1 ; ІМЕІ 1: НОМЕР_2 з сім-картками 1: НОМЕР_3 ;
2: НОМЕР_4 , який поміщено до паперового конверту та зберігається в СУ ГУ НП в Київській області;
- надувний човен сірого кольору моделі «ST-240» та весла в кількості
2 одиниць, які поміщено до поліетиленового пакету чорного кольору та передано на зберігання до Іванківського відділу № 1 Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області;
- поплавки для риболовлі, котушка марки «KOBRA» моделі «СВ540» та 2 котушки старого зразка без маркувань, дерев'яні рогачі в кількості 3 одиниці з мотузкою та поплавок, які поміщено до поліетиленового пакету чорного кольору передано на зберігання до Іванківського відділу № 1 Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області;
- флеш-накопичувач «VERIC004» з маркуванням «V4G18Q3VBAA» та шматок паперу з рукописним текстом: «Судак 7; Карась - 13; Лоб - 43» та текстом на звороті, поміщено до паперового конверту та зберігається в СУ ГУ НП в Київській області;
- вудочка та котушка старого зразка, які поміщено до поліетиленового пакету чорного кольору передано на зберігання до Іванківського відділу № 1 Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області;
- мобільний телефон сенсорного типу марки «Blackview» з ІМЕІ 1: НОМЕР_5 ; ІМЕІ 1: НОМЕР_6 з сім-карткою НОМЕР_7 , який поміщено до паперового конверту та зберігається в СУ ГУ НП в Київській області;
- різноманітні рибацькі приладдя, зокрема вантажі зі свинцю, поплавки, крючки, блиски та дзвінки та котушка марки «KOBRA» моделі «СВ540», які поміщено до поліетиленового пакету чорного кольору передано на зберігання до Іванківського відділу № 1 Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області;
- рибацькі сітки в кількості 4 одиниці, які поміщено до поліпропіленового мішку білого кольору передано на зберігання до Іванківського відділу № 1 Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області;
- підвісні електронні ваги, поплавки, 2 пристрої схожі на «ехолот», а саме їх 2 одиниці цифрових моніторів та 1 складова частина такого пристрою, мотузка та рибацькі вудочки в кількості 8 одиниць, 3 з яких обладнані котушками старого зразка та 2 з яких обладнані котушками нового зразка поміщено до поліетиленового пакету чорного кольору та передано на зберігання до Іванківського відділу № 1 Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області.
Обґрунтовуючи дане клопотання, прокурором зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено, що з грудня 2020 року (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено) по 03.06.2021, ОСОБА_5 , маючи лідерські здібності, будучи комунікабельним та вміючи легко входити в довіру до людей, з корисливих мотивів, маючи злочинний намір, направлений на заняття рибним добувним промислом способом масового знищення риби, достовірно знаючи та усвідомлюючи, що не маючи законного дозволу на зайняття рибним і добувним промислом, порушуючи п.п. 3.1, 3.15, 4.14.3 «Правил любительського та спортивного рибальства», затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України №19 від 15.02.1999 та наказу Управління державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області від 15.03.2021 № НОД-6816 «Про заходи із забезпечення охорони водних біоресурсів у період нересту», в нерестовий заборонений період, займався незаконним рибним добувним промислом із застосуванням забороненого знаряддя лову, чотирьох рибацьких сіток, переслідуючи мету наживи і незаконного збагачення, умисно, протиправно усвідомлюючи заборонність даного виду діяльності, створив та очолив організовану злочинну групу до складу якої залучив ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та інших невстановлених осіб.
З метою забезпечення існування та функціонування організованої групи між її учасниками був розроблений єдиний план з розподілом функцій кожного з учасників групи. Відповідно до вказаного плану, завданнями і метою існування організованої групи було налагодження схеми, в порушення вимог законодавства України про охорону навколишнього природного середовища та п.п. 3.1, 3.15, 4.14.3 «Правил любительського та спортивного рибальства», затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України № 19 від 15.02.1999, яка полягала у зайнятті рибним добувним промислом, способом масового знищення риби, з метою власного збагачення, шляхом подальшої реалізації (продажу) риби .
ОСОБА_5 усвідомлюючи неспроможність одноособово реалізувати свій злочинний намір та з метою не бути викритим правоохоронними органами, спланував досягнути поставленої мети за рахунок створення і керування стійкою злочинною групою, обравши направленістю її діяльності - зайняття рибним добувним промислом способом масового знищення риби.
Відповідно до розробленого плану злочинних дій, завданнями і метою існування організованої групи було заняття рибним добувним промислом способом масового знищення риби, при цьому учасники достовірно знали та усвідомлювали, що не мають законного дозволу на зайняття рибним і добувним промислом та порушують п.п. 3.1, 3.15, 4.14.3 «Правил любительського та спортивного рибальства», затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України № 19 від 15.02.1999.
Так, між учасниками організованої групи були постійні внутрішні зв'язки. Характерним було обговорення спільних проблем пов'язаних із злочинною діяльністю, визначення способів конспірації та прикриття злочинної діяльності від викриття правоохоронними органами.
Таким чином, ОСОБА_5 , будучи організатором та керівником злочинної групи здійснював безпосереднє керівництво діями учасників організованої ним групи, визначав і уточнював обов'язки кожного під час вчинення кримінальних правопорушень для досягнення загальної злочинної мети, особисто брав участь у підборі учасників групи, розробляв плани вчинення злочинів, у тому числі вживаючи заходів щодо не викриття злочинної діяльності організованої групи правоохоронними органами, розподіляв ролі між учасниками групи та підшукував осіб, які здійснювали вилов риби та безпосередньо здійснював вилов риби.
В ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій в порядку КПК України, встановлено, що до вчинення вказаного злочину причетний ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які беруть участь в незаконному вилову водних біоресурсів та їх реалізацією.
Так, з метою повного, всебічного та об'єктивного досудового розслідування кримінального провадження, встановлення, з'ясування причетності інших осіб до вчинення кримінального правопорушення,з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання та вилучення предметів та знарядь кримінального правопорушення та майна, яке було здобуте у результаті його вчинення водно добувним промислом, знарядь вчинення кримінального правопорушення (риболовні сітки, човни, інші плаваючі засоби), документів, які можуть підтверджувати незаконну реалізацію, придбання, перевезення, продаж (договорів купівлі-продажу, додатків до договорів, прибуткових накладних, видаткових накладних, довіреностей, товаро-транспортних накладних, платіжних документів, тощо) водних біоресурсів, грошових коштів здобутих незаконним шляхом, електронних носіїв інформації які можуть містити відомості щодо незаконного зайняття водно добувним промислом, а також інших речей та документів які мають важливе значення для розслідування кримінального провадження, оскільки наявні достатні підстави вважати, що вказані речі мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, а також те, що іншим способом, окрім проведення обшуку, отримати такі речі не представляється можливим 03.06.2021 слідчим слідчого управління Головного управління Національної поліції Головного управління Національної поліції в Київській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_12 було проведено обшук території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .
Під час вказаного обушку було виявлено та вилучено вище зазначені предмети.
Відповідно до постанови слідчого від 03.06.2021 вказані речі визнано речовими доказом у даному кримінальному провадженні.
На підставі наведеного прокурор просив клопотання задовольнити.
В судовому засіданні прокурор уточнив клопотання та просив накласти арешт лише: на мобільний телефон сенсорного типу марки «SONY» з ІМЕІ 1: НОМЕР_1 ; ІМЕІ 1: НОМЕР_2 з сім-картками 1: НОМЕР_3 ; 2: НОМЕР_4 , який поміщено до паперового конверту та зберігається в СУ ГУ НП в Київській області;мобільний телефон сенсорного типу марки «Blackview» з ІМЕІ 1: НОМЕР_5 ; ІМЕІ 1: НОМЕР_6 з сім-карткою НОМЕР_7 , який поміщено до паперового конверту та зберігається в СУ ГУ НП в Київській області; та - підвісні електронні ваги, поплавки, 2 пристрої схожі на «ехолот», а саме їх 2 одиниці цифрових моніторів та 1 складова частина такого пристрою, мотузка та рибацькі вудочки в кількості 8 одиниць, 3 з яких обладнані котушками старого зразка та 2 з яких обладнані котушками нового зразка поміщено до поліетиленового пакету чорного кольору та передано на зберігання до Іванківського відділу № 1 Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області, з підстав викладених в клопотання. Та зазначив, що оскільки, майно на яке він просив в клопотання накласти арешт, немає статусу тимчасово вилученого майна, оскільки ухвалою слідчого судді, на підставі, якої проводився обшук надано пряму вказівку на відшукання їх.
Слідчий суддя розглянувши дане клопотання, долучені до нього матеріали, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора з врахуванням його уточнення, виходячи з наступного.
Пунктом 15 ч.1 ст. 7 КПК України встановлено, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з п. 18) ч. 1 ст. 3 КПК України, до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 168 КПК України тимчасово вилучити майно може кожен, хто законно затримав особу в порядку, передбаченому статтями 207, 208 цього Кодексу. Кожна особа, яка здійснила законне затримання, зобов'язана одночасно із доставленням затриманої особи до слідчого, прокурора, іншої уповноваженої службової особи передати їй тимчасово вилучене майно. Факт передання тимчасово вилученого майна засвідчується протоколом. Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду. Відповідно до ст. 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено:1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу; 4) у разі скасування арешту. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України передбачені такі види заходів забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
Відповідно ч.1, ч. 2 ст.172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання. Клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Згідно ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Згідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Як вбачається з матеріалів справи, 03.06.2021 року, в рамках кримінального провадження проведено санкціонований обшук за адресою: АДРЕСА_1 , вході якого було, вилучено серед іншого і майно, на яке прокурор просить накласти арешт.
Оскільки стороною кримінального провадження доведено необхідність накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів та враховуючи, що майно не яке прокурор просить накласти арешт, відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, є речовими доказами, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, та зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, та з метою попередження пошкодження майна або настання інших наслідків, вважаю за необхідне накласти арешт на майно шляхом накладення заборони на його користування, відчуження, та розпорядження, яке є співрозмірним обмеженням права власності, яке відповідає завданням кримінального судочинства.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 98, 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора в кримінальному провадженні ОСОБА_4 про накладення арешту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020110000001163 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.12.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 249 КК України,- задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке було вилучено в ході обшуку за адресою: за адресою: АДРЕСА_1 , та яке визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12020110000001163 від 24.12.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 249 КК України, а саме: на мобільний телефон сенсорного типу марки «SONY» з ІМЕІ 1: НОМЕР_1 ; ІМЕІ 1: НОМЕР_2 з сім-картками 1: НОМЕР_3 ; 2: НОМЕР_4 , який поміщено до паперового конверту та зберігається в СУ ГУ НП в Київській області;мобільний телефон сенсорного типу марки «Blackview» з ІМЕІ 1: НОМЕР_5 ; ІМЕІ 1: НОМЕР_6 з сім-карткою НОМЕР_7 , який поміщено до паперового конверту та зберігається в СУ ГУ НП в Київській області; підвісні електронні ваги, 2 пристрої схожі на «ехолот», а саме їх 2 одиниці цифрових моніторів та 1 складова частина такого пристрою.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором. Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення, а для особи, без виклику якої було постановлено ухвалу, - строк апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання нею копії даної ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1