12 квітня 2021 року Справа № 160/371/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Турлакової Н.В. розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, в якому просить суд:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо повернення ОСОБА_2 , збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, викладену у листі від 08.10.2020 року № 0400-0605-8/93622;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області подання про повернення ОСОБА_2 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло у сумі 11 713,68 грн., сплаченого згідно квитанції № 0.0.1581743350.1 від 15.01.2020 року.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що нею 15.01.2020 року на підставі договору купівлі-продажу було придбано у власність частку житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 158,4 кв. м. Під час оформлення вказаного договору позивачем було сплачено збір на обов'язкове пенсійне державне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 11 713,68 грн., що підтверджується квитанцією № 0.0.1581743350.1 від 15.01.2020 року. Позивач зазначає, що придбаний будинок є першим об'єктом нерухомого майна, який позивач набула у власність, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових правна нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта. Водночас, відповідно до п.9 ст.1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування звільняються громадяни, які придбавають житло вперше. Відтак, дана оплата за договором купівлі-продажу була помилковою. Позивач зауважила, що зверталась до відповідача із заявою про повернення сплачених коштів. Проте, відповідач відмовив у поверненні коштів, посилаючись на відсутності механізму перевірки інформації про факт придбавання особою нерухомості вперше. Вважаючи відмову Головного управління Пенсійного фонду України у поверненні сплачених коштів протиправною, позивач звернулась до суду із даним позовом, в якому просила відновити порушене право у спосіб, що визначений у позові.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2021 року прийнято до свого провадження вказану справу та згідно ч.2 ст.257 КАС України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно з ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
За правилами частини 6 статті 120 КАС України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Першим днем для прийняття рішення по даній справі є 10.04.2021 - вихідний день (субота), у зв'язку з чим, дане рішення прийнято першим робочим днем - 12.04.2021р.
Відповідач надав до суду відзив на позов в якому зазначив, що згідно з пункту 8 статті 2 Закону України 26.06.1997 №400/97-ВР об'єктом оподаткування при здійсненні операцій купівлі-продажу нерухомості є вартість майна, зазначеного у договорі купівлі-продажу. Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Згідно з Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1740 від 03.11.1998 суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що сплачуються платниками під час операцій купівлі-продажу нерухомого майна зараховуються в установленому порядку до державного бюджету і використовуються згідно із Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік. Відповідно до абз. 4 п.5 Порядку №787 від 03.09.2013 р. подання подається платником разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету. Заява про повернення коштів з бюджету, яка подається до відповідного органу Казначейства, складається платником у довільній формі. Оскільки, діючим законодавством України не передбачено механізму перевірки інформації про факт придбавання особою нерухомості вперше та органи Пенсійного фонду України не наділені повноваженнями щодо визнання дійсності правочину операцій купівлі-продажу нерухомого майна. За таких обставин, відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області є правомірною, відповідач діяв на підставі, в межах та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Від позивача 10 березня 2021 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій останній заперечував проти доводів відповідача та наполягав на задоволенні позовних вимог.
17.03.2021р. від позивача до суду надійшло клопотання, зі змісту якого слідує, що після подання до суду даного позову останньою було укладено шлюб, у зв'язку з чим було змінено дошлюбне прізвище - ОСОБА_3 на прізвище - ОСОБА_4 , про що 03.02.2021 року складено відповідний актовий запис №02. Зазначені обставини підтверджуються свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим виконавчим комітетом Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, а, отже, керуючись ст.52 позивач просить здійснити по справі №160/371/21 в порядку процесуального правонаступництва заміну позивача з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 .
Відповідно до статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України - у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне здійснити заміну первісного позивача по справі №160/371/21, а саме - ОСОБА_2 на належного - ОСОБА_1 .
Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, проаналізувавши чинне законодавство суд встановив наступне.
15.01.2020 року на підставі договору купівлі-продажу серія та номер: 119 виданий 15.01.2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Тимофєєвою А.О., за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна 2007670912101, ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) придбала у власність 29/40 часток житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 158,4 кв. м.
Наведені обставини підтверджуються копіями відповідного нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу частки житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №196379652 від 15.01.2020 р.
Під час оформлення вказаного договору позивачем згідно із квитанцією №0.0.1581743350.1 від 15.01.2020 року сплачено до Пенсійного фонду України грошові кошти у розмірі 11 713,68 грн. (1% від вартості об'єкта купівлі-продажу придбаного нерухомого майна); зазначені кошти перераховані на розрахунковий рахунок отримувача: УК у Чечелівському районі м. Дніпра, р/24140500, код отримувача: 37989253, банк отримувача: Казначейство України, із призначенням платежу: «Сплата збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна ОСОБА_2 ».
23.09.2020 року позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою щодо повернення сплачених коштів за майно, придбане вперше.
Листом від 08.10.2020 року № 0400-0605-8/93622 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомлено позивачу, що законних підстав для повернення помилково перерахованих коштів за майно, придбане вперше, немає через відсутність у Пенсійного фонду України повноважень визначати, в котрий раз придбавається нерухоме майно.
Не погоджуючись із такою відмовою відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Частина 2 статті 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначається Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» № 400/97-ВР від 26 червня 1997 р.
Відповідно до абзацу 1 пункту 9 статті 1 Закону №400/97, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» врегульовані Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1740 від 03.11.1998 р.
Згідно з пунктом 15-1 Порядку №1740 збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна (п. 15-3 Порядку №1740).
З огляду на викладені норми Закону №400/97 та Порядку №1740, громадяни, які придбавають нерухоме майно, зокрема, квартиру вперше не є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, тобто звільнені від його сплати в розмірі 1 % від вартості нерухомого майна (квартири), зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15.01.2020 р. ОСОБА_2 є власником частки житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , придбаної на підставі договору купівлі-продажу від 15.01.2020 р., що посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Тимофєєвою А.О. та зареєстрований в реєстрі за № 119.
Відомостей щодо наявності або придбання іншого нерухомого (житлового) майна позивачем відсутні.
Отже, частка житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , відноситься до таких, що придбана позивачем вперше.
Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання нею житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за нею будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у неї права на звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, не надано.
Суд критично оцінює посилання відповідача у листі від 08.10.2020 року № 0400-0605-8/93622 на неможливість перевірки інформації щодо придбання квартири конкретною особою вперше, як на підставу для відмови позивачу у поверненні помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна.
У постанові від 03.07.2018 у справі №819/33/17 Верховний Суд дійшов правового висновку, що за відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб'єкта владних повноважень зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.
Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки не визначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами.
Зазначена правова позиція викладена також у постановах Верховного Суду від 30.01.2018 (провадження №К/9901/412/17), від 14.02.2018 (провадження №К/9901/1783/18), від 20.02.2018 (провадження №К/9901/404/17).
Таким чином, суд дійшов до висновку, що 15.01.2020 р. позивач вперше придбала житло і при нотаріальному оформленні договору купівлі-продажу частки житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами безпідставно сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна (квартири) в розмірі 1% від його вартості, а саме: 11 713,68 грн.
Частиною другою статті 45 Бюджетного кодексу України передбачено, що Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Відповідно до п. 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Мінфіну від 03.09.2013 № 787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.
У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної податкової служби України та органи Державної митної служби України (далі - органи Держмитслужби) подання подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Згідно з п. 7.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-2, яким установлено механізм здійснення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.
Отже, законодавством визначено порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджетів, який передбачає наявність подання відповідного органу, що контролює справляння надходжень бюджету, з метою внесення його платником до органу Державної казначейської служби України.
Відмова відповідача у поверненні позивачу помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, є протиправною, оскільки саме органи Пенсійного фонду України, які контролюють справляння надходжень бюджету по цьому збору, мають за ініціативою платника скласти та подати відповідне подання до органів державної казначейської служби.
Таким чином, суд дійшов висновку, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 % від вартості придбаного нерухомого майна, позивачем сплачено безпідставно, за відсутності обов'язку здійснювати такий платіж, у зв'язку з чим кошти в сумі 11 713,68 грн., сплачені при нотаріальному оформленні договору купівлі-продажу вперше придбаного житла, підлягають поверненню.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області подання про повернення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 11 713,68, що був сплачений позивачем під час придбання вперше частки житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Тобто, законодавець передбачив обов'язок суду змусити суб'єкта владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
Як слідує зі змісту Рекомендації № К (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб'єкта владних повноважень.
Тобто, дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».
Натомість, у даному випадку суд не вважає повноваження відповідача дискреційними, оскільки відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.
Згідно судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі «Олссон проти Швеції» від 24.03.1988) запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» практика ЄСПЛ підлягає застосуванню судами як джерело права.
За таких обставин, вимога позивача про зобов'язання відповідача сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області подання про повернення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 11 713,68 грн., що був сплачений позивачем під час придбання частки житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами вперше, підлягає задоволенню.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30.01.2018 (справа № 819/1498/17), від 31.01.2018 (справа № 819/1667/17), від 13.12.2018 (справа № 813/969/17), від 23.04.2019 (справа № 802/1566/17-а).
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на наведене, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа, без самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд дійшов висновку щодо наявності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача сплаченого ним суму судового збору у розмірі 908,80грн.
Керуючись ст.ст.241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, ЄДРПОУ 21910427), третя особа, без самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо повернення ОСОБА_2 , збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, викладену у листі від 08.10.2020 року № 0400-0605-8/93622.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області подання про повернення ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло у сумі 11 713,68 грн., сплаченого згідно квитанції № 0.0.1581743350.1 від 15.01.2020 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 908,00 грн (дев'ятсот вісім гривень 00 копійок).
Згідно ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Турлакова