07 червня 2021 року ЛуцькСправа № 140/3290/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Валюха В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач ОСОБА_1 з 08.07.1998 по 16.06.2014 отримував пенсію по ІІ групі інвалідності від загального захворювання відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), з 17.06.2014 позивача було переведено на пенсію за віком.
Розмір пенсії позивача було обчислено, виходячи зі страхового стажу 40 років 02 місяці 04 дні (коефіцієнт страхового стажу з урахуванням кратності 1,00% - 0,40167). До страхового стажу відповідачем не зарахований період роботи з 17.04.2000 по 17.02.2003 у ЗАТ «Будмістомонтаж» у м. Москва, що призвело до заниження коефіцієнту страхового стажу та заробітної плати.
Листом від 03.03.2017 ГУ ПФУ у Волинській області повідомило позивача, що при переведенні на пенсію за віком Луцьким об'єднаним управління Пенсійного фонду України Волинської області (далі - Луцьке ОУПФУ) безпідставно зараховано до страхового стажу період роботи в Російській Федерації з 17.04.2020 по 17.02.2003, та зазначений період вилучено з розрахунку пенсії. Позивач неодноразово звертався до відповідача за роз'ясненням причин неврахування даного періоду роботи до страхового стажу.
Листом від 30.11.2020 № 16771-16862/Ш-02/8-0300/20 відповідач повідомив позивача про те, що згідно з Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, що набрала чинності з 13.03.1992, стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць, враховується при призначенні пенсії, проведення перерахунку пенсії з врахуванням страхового стажу, набутого на території Російської Федерації після призначення пенсії, чинним пенсійним законодавством не передбачено.
Позивач не погоджується із такою позицією відповідача та вказує, що період його роботи в Російській Федерації з 17.04.2020 по 17.02.2003 підтверджується записами у трудовій книжці, направленнями на роботу та довідкою від 23.09.2009 № 487 із детальною інформацією стосовно нарахування заробітної плати та сплати страхових внесків за діючим законодавством Російської Федерації. При цьому, заява ОСОБА_1 від 17.06.2014 про призначення пенсії за віком згідно із Законом № 1058-IV подана вперше, тому під час вирішення питання про наявність у позивача права на пенсію за віком повинен був бути врахований стаж, набутий ним на території будь-якої з держав-учасниць зазначеної Угоди, в т. ч. на території Російської Федерації.
Позивач просить визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ у Волинській області щодо не зарахування до страхового стажу періоду роботи з 17.04.2000 по 17.02.2003 у ЗАТ «Будмістмонтаж», м. Москва та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату призначеної пенсії з 17.06.2014, з врахуванням до страхового стажу періоду роботи з 17.04.2000 по 17.02.2003 у ЗАТ «Будмістмонтаж» м. Москва (Російська Федерація), з врахуванням виплачених сум.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 05.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а. с. 16).
В поданому до суду відзиві на позовну заяву від 15.04.2021 № 0300-0802-7/17874 (а. с. 19-22) відповідач позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні з таких підстав.
Позивачу було призначено пенсію по інвалідності, а 17.06.2014 переведено на пенсію за віком. Луцьким ОУПФУ при переведенні позивача з пенсії по інвалідності на пенсію по віку помилково включено до страхового стажу спірний період роботи. В ході проведення контрольних заходів помилку було виявлено та розмір пенсії приведено у відповідність, про що позивача повідомлено листом від 11.04.2017 № 5567/02-15.
19.02.2021 позивач звернувся до відповідача із зверненням про причини не зарахування до страхового стажу періоду роботи з 2000 по 2003 роки, на яке була надана відповідь. Відповідач вказує, що оскільки період роботи з 17.04.2000 по 17.02.2003 у ЗАТ «Будмістомонтаж» у м. Москва набутий позивачем в період отримання ним пенсії по інвалідності, тому зарахувати його до страхового стажу немає законних підстав.
Крім того, відповідач вказує про пропуск позивачем строку звернення до суду з цим позовом.
Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи до суду не надходило.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4, частини другої, пункту 10 частини шостої статті 12, частин першої - третьої статті 257, частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) дану справу, як справу незначної складності, розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 з 08.07.1998 була призначена пенсія по ІІІ групі інвалідності загального захворювання (з 25.07.2000 по ІІ групі інвалідності) відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ), у зв'язку із введенням в дію з 01.01.2004 Закону № 1058-IV пенсія перерахована за нормами цього Закону. В подальшому, відповідно до статті 42 Закону № 1058-IV та заяви від 17.06.2014 позивачу проведено перерахунок пенсії, переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, що підтверджується листом ГУ ПФУ у Волинській області від 03.03.2017 № 74/Ш-01 (а. с. 12), листом Департаменту соціального захисту населення Волинської обласної державної адміністрації від 20.04.2017 № Ш-110пр (а. с. 13), протоколом про призначення пенсії від 27.10.1998 № 171393 (а. с. 24).
Листом від 11.04.2017 № 5567/02-15 Луцьке ОУПФУ повідомило позивача, що пенсійну справу приведено у відповідність згідно з нормами чинного законодавства з 01.05.2017, період роботи за 2000-2003 роки на території Російської Федерації виключено зі страхового стажу, який було зараховано при переведенні на пенсію за віком на підставі заяви від 17.06.2014 (а. с. 27). Крім того, листом від 03.03.2017 № 74/Ш-01 ГУ ПФУ у Волинській області повідомило позивача про те, що при переведенні на пенсію за віком територіальним управлінням безпідставно зараховано до страхового стажу період роботи в Російській Федерації з 17.04.2020 по 17.02.2003 (а. с. 12).
19.02.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про надання роз'яснень щодо виключення у 2017 році зі страхового стажу періоду роботи з 2000 по 2003 роки (а. с. 28).
Листом від 03.03.2020 № 514/Ш-02/8-0300/20 ГУ ПФУ у Волинській області повідомило позивача про те, що оскільки пенсія по інвалідності призначена з 08.07.1998, для проведення перерахунку з урахуванням спірного періоду роботи немає підстав (а. с. 30).
Крім того, 16.11.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про надання нової відповіді щодо причин не зарахування трудового стажу (а. с. 31), у відповідь на яку листом від 30.11.2020 № 16771-16862/Ш-02/8-0300/20 ГУ ПФУ у Волинській області повідомило позивача про те, що до страхового стажу не зарахований період роботи з 17.04.2000 по 17.02.2003 у ЗАТ «Будмістомонтаж» у м. Москва, оскільки стаж, набутий на території на території будь-якої з держав-учасниць, враховується при призначенні пенсії, проведення перерахунку пенсії з врахуванням страхового стажу, набутого на території Російської Федерації після призначення пенсії, чинним пенсійним законодавством не передбачено (а. с. 14).
При вирішенні даного публічно-правового спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Згідно із абзацом першим частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
При вирішенні даної справи суд, в силу приписів частини п'ятої статті 242 КАС України, враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31.10.2018 у справі № 459/955/15-а, відповідно до яких Угода про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, гарантуючи захист прав громадян у сфері пенсійного забезпечення, стосуються призначення пенсії, а не її перерахунку та передбачає, що пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають. Стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються лише при призначенні пенсії.
Крім того, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.06.2018 у справі № 686/4998/15-а сформовано правову позицію про те, що положення Угоди, гарантуючи захист прав громадян у сфері пенсійного забезпечення, стосуються призначення пенсії, а не її перерахунку та передбачають, що пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають. Стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються лише при призначенні пенсії. Громадяни України, які працюють за межами України, мають право брати добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування шляхом укладення відповідного договору та сплати ними єдиного внеску. Виходячи з наведеного, перерахунок пенсії громадянам України, які працюють за межами України, відповідно до положень частини четвертої статті 42 Закону № 1058-IV можливий у разі їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно із статтею 2 Закону № 1788-ХІІ за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Суд звертає увагу, що з 08.07.1998 позивачу ОСОБА_1 вперше була призначена пенсія по ІІІ групі інвалідності загального захворювання відповідно до Закону № 1788-ХІІ.
При цьому, спірний стаж роботи з 17.04.2000 по 17.02.2003 у ЗАТ «Будмістомонтаж» (м. Москва, Російська Федерація) згідно із записами у дублікаті трудової книжки серії НОМЕР_1 (а. с. 7), підтвердженнями на право трудової діяльності (а. с. 8-10) та довідкою про заробітну плату (а. с. 11), набутий позивачем уже після призначення пенсії по інвалідності та у період її отримання.
Суд також враховує, що 17.06.2014 позивач звернувся до Луцького ОУПФУ не із заявою про призначення пенсії (як про це стверджується у позовній заяві), а із заявою про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком з урахуванням страхового стажу та заробітної плати, набутих після призначення пенсії по інвалідності. При цьому, позивачу було проведено перерахунок пенсії, його переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, а пенсію перераховано з врахуванням страхового стажу та заробітку, набутого після попереднього перерахунку, страховий стаж становив 39 років 7 місяців 22 дні. В подальшому, з 01.08.2014 відповідно до поданої заяви проведено перерахунок пенсії з донарахуванням стажу за період навчання в Ковельській технічній школі ДТСААФ з 01.08.1971 по 09.12.1971, після проведення перерахунку пенсії страховий стаж становив 40 років 1 день, про що зазначено у листі Департаменту соціального захисту населення Волинської обласної державної адміністрації (а. с. 13).
З матеріалів справи також вбачається, що при переведенні на пенсію за віком на підставі заяви від 17.06.2014 позивачу було помилково зараховано до страхового стажу період роботи за 2000-2003 роки на території Російської Федерації, проте в подальшому з 01.05.2017 вказаний період роботи було виключено зі страхового стажу, про що позивача повідомлено листом Луцького ОУПФУ від 11.04.2017 № 5567/02-15 (а. с. 27).
Разом з тим, дії Луцького ОУПФУ щодо виключення з 01.05.2017 зі страхового стажу періоду роботи за 2000-2003 роки на території Російської Федерації (який попередньо був помилково зарахований до страхового стажу при переведенні позивача на пенсію за віком на підставі заяви від 17.06.2014) позивач не оскаржив, на даний час пенсія нараховується та виплачується із розрахунку стажу, до якого не включено спірний період роботи.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що оскільки позивачу ОСОБА_1 вперше була призначена пенсія по ІІІ групі інвалідності загального захворювання відповідно до Закону № 1788-ХІІ з 08.07.1998, спірний стаж роботи з 17.04.2000 по 17.02.2003 у ЗАТ «Будмістомонтаж» (м. Москва, Російська Федерація) набутий позивачем не на час призначення пенсії, а уже після призначення пенсії по інвалідності та у період її отримання, а 17.06.2014 позивач звернувся не із заявою про призначення пенсії, а із заявою про переведення з одного виду пенсії на інший вид пенсії із здійсненням її перерахунку, тому відсутні правові підстави для зарахування з 17.06.2014 періоду роботи з 17.04.2000 по 17.02.2003 у ЗАТ «Будмістомонтаж» (м. Москва, Російська Федерація) до страхового стажу позивача.
Відтак, оскільки судом не встановлено протиправної бездіяльності відповідача щодо не зарахування позивачу до страхового стажу спірного періоду роботи, тому у задоволенні взаємопов'язаних позовних вимог належить відмовити.
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.М.Валюх