про відмову у відстроченні виконання рішення суду
10 червня 2021 року ЛуцькСправа № 140/1108/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Ксензюка А.Я.,
при секретарі судового засідання Новак Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Господарського суду Волинської області про відстрочення виконання рішення суду в адміністративні справі за позовом ОСОБА_1 до Господарського суду Волинської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Волинській області, про визнання дій протиправними та стягнення суддівської винагороди,
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 09.03.2021 у справі №140/1108/21, яке набрало законної сили 09.04.2021, задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Господарського суду Волинської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Волинській області; Стягнуто з Господарського суду Волинської області на користь ОСОБА_1 недонараховану та недоплачену суддівську винагороду за період з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року в сумі 238 853,27 грн.
31.05.2021 судом видано виконавчий лист по справі №140/1108/21.
Господарський суд Волинської області звернувся із заявою про відстрочення виконання судового рішення у справі №140/1108/21. Заява вмотивована відсутність коштів для виплати суддівської винагороди.
Вказану заяву призначено до судового розгляду на 10:00 10 червня 2021 року.
Позивачем 08.06.2021 подано до суду заперечення на заяву про відстрочення виконання судового рішення, в якому вказано про відсутність належних доказів, зі сторони Господарського суду Волинської області, в підтвердження наведених обставин та зазначено, що посилання на відсутність коштів для виплати не може бути належною підставою, яка ускладнює виконання рішення суду. Крім того, позивач зазначила, що стягнута судом сума є фактично недоотриманою заробітною платою та підлягає стягненню відповідно до винесеного судового рішення від 09.04.2021.
Сторони належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду заяви, у судове засідання не прибули, подали заяви про розгляд даної заяви без їх участі.
Відповідно до частини другої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Таким чином, суд вважає за можливе розглянути заяву про відстрочення виконання судового рішення без участі учасників справи, у письмовому провадженні.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріли по заяві, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволення такої заяви, з огляду на наступне.
Згідно з частинами третьої-четвертою статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відповідно до частини першої статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності за її межами.
У цьому контексті важливо також зазначити, що відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Разом з тим, за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторона справи може звернутися до адміністративного суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення.
Фактично, відстрочення виконання рішення є однією з процесуальних гарантій захисту та відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб.
Однак, розстрочення чи відстрочення виконання рішення можливе у виняткових випадках за умови доведення заявником існування конкретних обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Судом встановлено, що на підставі рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09.03.2021 у справі №140/1108/21, яке набрало законної сили 09.04.2021, підлягає стягненню з Господарського суду Волинської області на користь ОСОБА_1 недораховану та недоплачену суддівську винагороду за період з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року у сумі 238 853 грн.
При цьому, в силу вимог статті 149 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суди фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, визначених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.
В свою чергу, частиною першою статті 23 Бюджетного кодексу України встановлено, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.
Абзацом першим статті 48 Бюджетного кодексу України передбачено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.
Відповідно до частини першої статті 32 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетного програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Відповідно до пункту 25 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №845 від 03.08.2011 безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку.
Долученими до справи письмовими доказами підтверджено той факт, що кошторисом доходів і видатків на утримання Господарського суду Волинської області на 2021 рік (зі змінами) за КЕКВом 2113 «суддівська винагорода» передбачені асигнування в сумі 12 189 137, 07грн. За рахунок виділених асигнувань здійснюється нарахування та виплата суддівської винагороди суддям відповідно до вимог чинного законодавства в повному обсязі. Відповідно до помісячного плану асигнувань Господарського суду Волинської області на 2021 рік за КЕКВом 2113 на квітень 2021 року передбачені асигнування становлять 906 тис. грн,, на травень 2021 року - 1 146,2 тис гривень, на червень 2021 року - 923,7 тис. грн, на липень 2021 року - 856,6 тис. грн, на серпень 2021 року - 865,6тис. грн, на вересень 2021 року - 858,8 тис, грн, на жовтень 2021 року - 773,9 тис. грн, на листопад 2021 року - 1234 тис. грн, на грудень 2021 року - 1148,3 тис. грн. Згідно з плановим розрахунком місячний фонд суддівської винагороди становить - 887,9 тис. грн. Крім того, при наданні щорічних відпусток відповідно до графіку відпусток суддів Господарського суду Волинської області на 2021 рік суддям протягом травня - вересня 2021 року буде виплачуватись допомога на оздоровлення. Загальна сума коштів на виплату допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу дев'ятьом суддям (згідно штату) становитиме 624 294,0 тис. грн.
Наведеним доводиться, що бюджетні призначення, передбачені планом асигнувань Господарського суду Волинської області на 2021 рік, забезпечать одночасне виконання рішення суду у справі №140/1108/21 та виплату в повному обсязі суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року.
При визначенні у питанні задоволення чи відмови у задоволенні щодо відстрочення виконання судового рішення суд виходить із реальної, а не гіпотетичної можливості боржника виконати судове рішення.
Суд переконаний, що саме таким чином, буде дотриманий принцип «пропорційності» втручання держави у приватні права на володіння майном, оскільки воно буде проведене не тільки у відповідності з національним законодавством і в інтересах суспільства, але і буде дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Такий захід буде ефективним з точки зору розв'язання проблеми суспільства, і водночас пропорційним щодо прав боржника як приватної особи, оскільки дозволяє досягти легітимної мети за допомогою заходів, які є менш обтяжливими для прав і свобод боржника, для якого ці заходи не стають надмірними. Також цим самим забезпечується виконання самого судового рішення, а за практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду (Рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року). Невиконання ж судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом. Крім того Конституційним Судом України у п. 2 мотивувальної частини рішення № 18-рп/2012 від 13.12.2012р. зазначено, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
За наведеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви про відстрочення виконання судового рішення та відсутність підстав для її задоволення.
Керуючись статтями 241, 256, 294, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні заяви Господарського суду Волинської області про відстрочення виконання рішення суду від 04.06.2021 у справі №140/1108/21 відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня складення.
Суддя А.Я. Ксензюк