м. Вінниця
10 червня 2021 р. Справа № 120/4110/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Р.М., розглянувши письмово за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Військової частини НОМЕР_1 до Замостянського відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про визнання протиправними та скасування постанов
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви Військової частини НОМЕР_1 (далі - позивач) до Замостянського відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування:
- постанови Замостянського відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) від 08.04.2021 про відкриття виконавчого провадження №65029017;
- постанови Замостянського відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) від 08.04.2021 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в розмірі 165,87 грн;
- постанови Замостянського відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) від 08.04.2021 про стягнення виконавчого збору в розмірі 24 000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог, позивач вказує щодо добровільного виконання рішення суду у справі №120/1483/20-а, а саме 22.01.2021 нараховано та виплачено ОСОБА_1 суму індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 в сумі 4435,68 грн, враховуючи базовий місяць 2016 року.
Ухвалою від 05.05.2021 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання суду доказів сплати судового збору в сумі 4540,00 грн та надання документів на підтвердження посадового становища ОСОБА_2 , як командира військової частини НОМЕР_1 з правом підпису від імені позивача як юридичної особи.
На виконання зазначеної ухвали, позивачем 24.05.2020 подано до суду матеріали на усунення недоліків.
Ухвалою від 31.05.2021 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Також витребувано у: Замостянського відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження № 65029017 та військової частини НОМЕР_1 докази нарахування ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ) невиплаченої суми індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, на підставі постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року у справі № 120/1483/20-а, а також докази розміру виплати ОСОБА_1 індексації із вказівкою на календарну дату цієї виплати.
04.06.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог. Також на виконання ухвали від 31.05.2021 відповідачем надано належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження № 65029017.
04.06.2021 на виконання ухвали від 31.05.2021 позивачем надано докази нарахування ОСОБА_1 невиплаченої суми індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, а також докази розміру виплати ОСОБА_1 індексації із вказівкою на календарну дату цієї виплати.
В силу приписів статті 269 КАС України, у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).
Відповідно до положень статті 287 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.
Надавши оцінку аргументам сторін, що висвітлені у заявах по суті справи та наявним у матеріалах справи доказам, суд встановив таке.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 10.09.2020 у справі № 120/1483/20-а позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018. Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 невиплачені суми індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з розрахунку місяця підвищення грошових доходів для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) - січень 2008 року.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2020 апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 задоволено частково. Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10.09.2020 скасовано. Прийняти нову постанову, якою позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 невиплачені суми індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018.
18.01.2021 Вінницьким окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 120/1483/20-а з виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2020.
22.01.2021 відповідачем нараховано та виплачено (25.01.2021) ОСОБА_1 невиплачені суми індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 у розмірі 4435,68 грн, що підтверджується платіжним дорученням №53 від 22.01.2021.
Не погоджуючись із виплаченою сумою, 26.03.2021 представник ОСОБА_1 адвокат Щавінський К.С. звернувся до відповідача із заявою у якій просив прийняти до примусового виконання виконавчий лист № 120/1483/20-а, оскільки Військовою частиною НОМЕР_1 нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення з розрахунку базового місяця січень 2016 року замість базового місяця січень 2008 року. Також просив залучити в установленому порядку експерта ТОВ "ЕКСПЕРТНО - ЮРИДИЧНА ФІРМА СОЛОМОН" для складання висновку з питання на яку суму документально підтверджується розмір індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.03.2003 № 1078.
08.04.2021 старшим державним виконавцем Замостянського відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Дейдишом С.І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 65029017 з метою виконання рішення суду про зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 невиплачені суми індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018.
Одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження, державним виконавцем винесено постанови від 08.04.2021 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в розмірі 165,87 грн та про стягнення з позивача виконавчого збору в розмірі 24000,00 грн.
08.04.2021 старшим державним виконавцем Замостянського відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Дейдишом С.І. направлено до Військової частини вимогу № 29839/15.24-25/9 про нарахування та виплату ОСОБА_1 невиплаченої суми індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 протягом 10 робочих днів з моменту отримання вимоги.
16.04.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою № 350/163/1/521/пс, у якій просив закінчити виконавче провадження № 65029017 відкрите на підставі виконавчого листа № 120/1483/20 у зв'язку із фактичним виконанням рішення суду в повному обсязі. Позивач повідомив, що факт виплати коштів ОСОБА_1 підтверджується платіжним дорученням від 22.01.2021 № 53 про нарахування коштів в розмірі 4435,68 грн.
Вказану заяву отримано відповідачем 19.04.2021, про що свідчить вхідний штамп, втім відповіді на таку заяву не надано.
Однак, як стверджує позивач, 23.04.2021 відповідачем в телефонному режимі повідомлено про відсутність підстав для закінчення виконавчого провадження.
Позивач не погоджується із законністю постанов державного виконавця від 08.04.2021 про відкриття виконавчого провадження, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 165,87 грн та про стягнення з позивача виконавчого збору в розмірі 24000,00 грн, а тому звернувся до суду з позовом про їх скасування.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.
Порядок і умови виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, регулюються Законом України від 02 червня 2016 року №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VІІІ).
Згідно з частиною першою статті 1 Закону №1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За змістом положень статті 3 Закону № 1404-VIII, відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення, зокрема, на підставі таких виконавчих документів як виконавчі листи, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та, у передбачених цим Законом випадках, на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч. 1 ст. 18 Закону № 1404-VIII).
Частиною першою статті 26 Закону № 1404-VIII визначено, що державний виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону № 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Статтею 27 Закону № 1404-VІІІ надано визначення поняття "виконавчий збір" та унормовано питання щодо його розміру, порядку та підстав стягнення.
Так, згідно з ч. 1 ст. 27 Закону № 1404-VІІІ виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 27 Закону № 1404-VІІІ виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
Згідно з частиною 4 статті 27 Закону № 1404-VІІІ державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Частиною 5 ст. 27 Закону №1404-VIII визначено, що виконавчий збір не стягується:
1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;
2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;
3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";
4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;
5) у разі виконання рішення приватним виконавцем;
6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.
Виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та у разі закінчення виконавчого провадження на підставі п. 17 ч. 1 ст. 39 цього Закону. Виконавчий збір не стягується із сум податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій та пені) та недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у разі їх списання згідно з пунктами 2-3, 2-4 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України" та пунктом 9-15 розділу VIII Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (ч. 9 ст. 27 Закону № 1404-VІІІ).
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону № 1404-VІІІ виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Судом встановлено, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 10.09.2020 у справі № 120/1483/20-а позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018. Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 невиплачені суми індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з розрахунку місяця підвищення грошових доходів для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) - січень 2008 року.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2020 апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 задоволено частково. Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10.09.2020 скасовано. Прийняти нову постанову, якою позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 невиплачені суми індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018.
На виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2020 по справі № 120/1483/20 позивачем 22.01.2021 в добровільному порядку нараховано та виплачено ОСОБА_1 невиплачені суми індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 в розмірі 4435,68, що підтверджується платіжним дорученням від 22.01.2021 № 53. Про виконання рішення позивачем листом від 16.04.2021 за №350/163/1/521/ПС було повідомлено державного виконавця та заявлено клопотання про закінчення виконавчого провадження.
Факт виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 підтверджується заявою поданою адвокатом Щавінським К.С. до Замостянського відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький). Адже в поданій заяві представник зазначає, що боржником нараховано індексацію, втім під час її нарахування враховано базовий місяць - січень 2016 року, тоді як вірним є січень 2008 року.
Таким чином, постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2020 по справі № 120/1483/20 боржником (Військовою частиною НОМЕР_1 ) було виконано до відкриття виконавчого провадження № 65029017.
Частиною 2 ст. 39 Закону № 1404-VІІІ установлено, що постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.
При цьому суд враховує, що обов'язки і права виконавців, обов'язковість вимог виконавців визначені ст. 18 Закону № 1404-VІІІ, відповідно до якої виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії; вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України, а невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Згідно із ч. 2, 3 ст. 18 Закону № 1404-VІІІ виконавець, зокрема, зобов'язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має, в тому числі, право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.
Отже, головним обов'язком виконавця є здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і Законом № 1404-VIII, і для виконання такого обов'язку його наділено значним обсягом повноважень.
У свою чергу, фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом є правомірною підставою для закінчення виконавчого провадження.
Об'єднує ці приписи Закону вказівка на те, що саме виконавчий документ визначає спосіб і порядок його виконання боржником (у виконавчому документі зазначається резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень), а відтак і зміст тих дій, які виконавець повинен вживати у виконавчому провадженні.
У зв'язку з цим суд зазначає, що на виконанні у відповідача знаходився виконавчий документ (виконавчий лист), який виданий Вінницьким окружним адміністративним від 18.01.2021 за № 120/1483/20-а, відповідно до якого зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 невиплачені суми індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018.
Таким чином, на виконання судового рішення та у відповідності із виконавчим документом боржник був зобов'язаний лише нарахувати та виплатити ОСОБА_1 невиплачені суми індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018.
Суд зауважує, що у постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2020 у справі № 120/1483/20-а та, відповідно, виданому на її виконання виконавчому листі, відсутні прямі зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 враховувати при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 базовий місяць - січень 2008 року.
Тому, й обов'язку враховувати при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 базовий місяць січень 2008 року на боржника виконавчий документ не покладав.
В іншому випадку, це призводить до зміни суті рішення суду, яке виконується.
Аналогічного висновку прийшов Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові від 12.05.2021 у справі №120/1343/20-а у подібних правовідносинах.
Відповідно до постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2021 по справі №120/1342/20-а вказано, що якщо особа не погоджується із обставинами, які не були предметом дослідження при розгляді справи і щодо яких судовим рішенням при зобов'язанні суб'єкта владних повноважень до вчинення дій, не наводились відповідні висновки, вирішення порушених питань можливе шляхом ухвалення рішення суду за наслідком розгляду вимог у порядку позовного провадження.
У постанові Сьомий апеляційний адміністративний суд від 21.12.2020 у справі № 120/1483/20-а, відповідно, виданому на її виконання виконавчому листі, вказав, що питання про те, який базовий місяць буде використаний військовою частиною при нарахуванні індексації є передчасним, оскільки у цій частині права позивача ще не порушені, а відтак позов у вказаній частині є передчасним та таким, що не підлягає задоволенню.
Вказане узгоджується з правовою позицією висловленою Верховним Судом в постанові від 15 жовтня 2020 року у справі №240/11882/19 (адміністративне провадження №К/9901/12396/20).
У зв'язку з цим суд зазначає, що наявні у справі докази підтверджують виконання боржником (Військовою частиною НОМЕР_1 ) виконання судового рішення у спосіб, який визначений виконавчим документом до відкриття виконавчого провадження. За таких обставин, відсутні підстави для стягнення виконавчого збору.
Згідно з частиною першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Підсумовуючи наведене вище, суд погоджується з мотивами і аргументами на які посилався позивач, оскільки наведений перелік доказів повністю спростовує позицію відповідача, тому позов підлягає задоволенню в частині скасування постанов Замостянського відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) від 08.04.2021: про стягнення виконавчого збору в розмірі 24 000,00 грн.
Стосовно позовної вимоги про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №65029017, то суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 26 Закону № 1404-VIII визначено, що державний виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону № 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Так, 02.04.2021 на адресу відповідача надійшла заява представника ОСОБА_1 , адвоката Щавінського К.С., про прийняття до примусового виконання виконавчого листа № 120/1483/20-а, оскільки Військовою частиною НОМЕР_1 нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення з розрахунку базового місяця січень 2016 року, замість базового місяця січень 2008 року. Також представник просив залучити в установленому порядку експерта ТОВ "ЕКСПЕРТНО - ЮРИДИЧНА ФІРМА СОЛОМОН" для складання висновку з питання на яку суму документально підтверджується розмір індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.03.2003 № 1078.
На виконання ст. 26 Закону № 1404-VIII, 08.04.2021 старшим державним виконавцем Замостянського відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Дейдишом С.І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 65029017.
Оскільки державний виконавець діяв у межах та у відповідності до Закону № 1404-VIII при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження від 08.04.2021, підстави для її скасування відсутні, а тому позов в цій частині не підлягає задоволенню.
Щодо вимоги про визнання протиправною та скасування постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, то за змістом її зазначено, що державний виконавць визначає для боржника розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 165,87 грн. Зокрема, винесення постанови про закінчення виконавчого провадження - 33,58грн; плата за користування автоматизованою системою виконавчого провадження - 69,00грн; винесення постанови про відкриття виконавчого провадження - 33,58грн; винесення постанови про стягнення витрат виконавчого провадження - 19,58грн; винесення постанови про стягнення виконавчого збору - 10,13грн.
Відповідно до Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон), інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Міністерства юстиції України і визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню розроблена та затверджена Інструкція з організації примусового виконання рішень від 02.04.2012 № 512/5
(у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5) (далі - Інструкція № 512/5).
Відповідно до п. 5 Інструкції основною інформаційною базою про здійснення виконавчого провадження є автоматизована система виконавчого провадження (далі - автоматизована система).
Відповідно до п. 6 Інструкції, під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до розділу УІ Інструкції, фінансування виконавчого провадження здійснюється за рахунок коштів виконавчого провадження, визначених статтею 42 Закону.
Відповідно до п. 2 розділу УІ Інструкції, витрати виконавчого провадження складаються з мінімальних та додаткових витрат виконавчого провадження.
Виконавець виносить постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини) та надсилає її сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.
Мінімальні витрати виконавчого провадження складаються з плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження та витрат, пов'язаних з винесенням постанов про: відкриття виконавчого провадження; стягнення виконавчого збору (крім випадків, коли виконавчий збір не стягується); стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім випадків, коли основна винагорода не стягується); стягнення витрат виконавчого провадження; закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу).
Витрати, пов'язані з винесенням постанов, включають такі види витрат виконавчого провадження: виготовлення постанов та супровідних листів до них (папір, копіювання (друк) документів, канцтовари); пересилання постанов (конверти, знаки поштової оплати (марки) або послуги маркувальної машини (послуги поштового зв'язку)).
Отже, відповідно до аналізу вищезазначених норм та у сукупності з обставинами справи, суд вважає, що витрати, пов'язані з винесенням постанов, мали місце.
Проте, оскільки постанова є цілісним документом, а визначати розмір для боржника мінімальних витрат є виключно повноваженнями відповідача, навідміну де суд не наділений повноваженнями для їх визначення, так як буде підміна повноважень, та за умови того, що відсутні правові підстави для стягнення виконавчого збору, а суд не вправі розділяти розмір витрат та визначати суми замість виконавця, суд вважає, що спірна постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження підлягає скасуванню повністю.
На ряду із цим, в силу положень Інструкції, якщо у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6, 8 частини першої статті 37 Закону, чи закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 6, 7, 9-15 частини першої статті 39 Закону, витрати виконавчого провадження не були стягнуті, державний виконавець виносить постанову про стягнення витрат виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини), в якій зазначає види та суми витрат виконавчого провадження, що здійснені у відповідному виконавчому провадженні. Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією.
Державний виконавець зобов'язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення витрат виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації в автоматизованій системі виконавчого провадження.
На підставі викладеного, заявлений адміністративний позов належить задовольнити частково.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Отже сплачений судовий збір підлягає стягненню пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 272, 287, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов Військової частини НОМЕР_1 - задовольнити частково.
Скасувати постанову старшого державного виконавця Замостянського відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Дейдиша Сергія Івановича від 08.04.2021 про стягнення виконавчого збору в розмірі 24 000,00 грн у виконавчому провадженні № 65029017.
Скасувати постанову старшого державного виконавця Замостянського відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Дейдиша Сергія Івановича від 08.04.2021 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в розмірі 165,87 грн у виконавчому провадженні № 65029017.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь Військової частини НОМЕР_1 за рахунок бюджетних асингувань Замостянського відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) сплачений судовий збір в сумі 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Відповідно до ст. 287 КАС України апеляційні скарги на судові рішення в адміністративних справах, визначених цією статтею, можуть бути подані в десятиденний строк з дня їх проголошення.
Реквізити: Військова частина НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ); Замостянський відділ державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (код ЄДРПОУ - 34983238, вулиця Соборна, буд. 15-А, м. Вінниця, 21050).
Повний текст рішення складено: 10.06.2021
Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна