м. Вінниця
10 червня 2021 р. Справа № 120/3593/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Свентуха Віталія Михайловича, розглянувши заяву на виконання вимог ухвали суду у справі за позовом ОСОБА_1 до СВП Юргілевича Ярослава Ромуальдовича - в.о. керівника апарату 7АА суду та Держави Україна через Державну казначейську службу України про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії,-
до Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (1), Сьомого апеляційного адміністративного суду в особі керівника апарату (2), Держави Україна через Сьомий апеляційний адміністративний суд (3) про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою суду від 26.04.2021 року позовну заяву залишено без руху та надано десятиденний строк, з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, шляхом:
- уточнення суб'єктного складу відповідачів та/або привести позовні вимоги у відповідність до заявленого складу відповідачів;
- обґрунтування позивачем заявленого розміру відшкодування моральної шкоди в розмірі 100000 грн. та зазначити докази, на підтвердження заявленого розміру відшкодування моральної шкоди, а також докази на підтвердження факту заподіяння позивачеві моральних страждань або втрат немайнового характеру;
- додання до позовної заяви документів, які свідчать про відсутність інших джерел доходів для сплати судового збору.
Ухвалою від 12.05.2021 року продовжено ОСОБА_1 процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви у справі №120/3593/21-а до 21.05.2021 року.
25.05.2021 року до суду надійшла заява позивача про продовження процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви, оскільки на даний час позивач знаходиться на амбулаторному лікуванні під наглядом сімейного лікаря, що підтверджується довідкою від 24.05.2021 року виданої завідувачем відділенням АЗПСМ №2.
Крім того, зазначено, що 06.05.2021 року позивачем подано запит до ВАТ "Укрпошта" про суми отриманих переказів у 2020 році, однак 24.05.2021 року йому надійшов лист без запитуваних даних.
Ухвалою суду від 25 травня 2021 року продовжено ОСОБА_1 процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви у справі №120/3593/21-а до 07.06.2021 року.
Також вказаною ухвалою звернуто увагу позивача на те, що він не позбавлений можливості виконати ухвалу суду про залишення позовної заяви без руху та усунути недоліки в частині: уточнення суб'єктного складу відповідачів та/або привести позовні вимоги у відповідність до заявленого складу відповідачів; обґрунтування позивачем заявленого розміру відшкодування моральної шкоди в розмірі 100000 грн. та зазначити докази, на підтвердження заявленого розміру відшкодування моральної шкоди, а також докази на підтвердження факту заподіяння позивачеві моральних страждань або втрат немайнового характеру, оскільки їх усунення не потребує значних зусиль та збирання значного обсягу будь-яких даних (доказів).
08.06.2021 року до суду надійшла заява позивача на виконання вимог ухвали суду.
У поданій заяві позивач визначив відповідачами СВП ОСОБА_2 - в.о. керівника апарату 7АА суду, Державу Україну через Державну казначейську службу України та виклав зміст позовних вимог наступним чином:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача - в.о. керівника апарату 7АА суду Ярослава Ромуальдовича Юргілевича, при розгляді його скарги від 07.04.2021;
- зобов'язати відповідача розглянути у встановленому законом порядку, з дотриманням ст. 18-19 ЗУ №393/96-вр, його скаргу від 07.04.2021. Відповідь надати на ел.скриньку;
- стягнути з Держави Україна на його користь, в рахунок відшкодування моральної шкоди, Сто тисяч гривень, шляхом надсилання поштового переказу на його адресу.
В обґрунтування заявленого розміру відшкодування моральної шкоди вказав, що моральна шкода, завдана бездіяльністю СВП, полягає у марнуванні його дорогоцінного часу, з якого складається життя, часу, який він змушений витрачати на оскарження незаконної бездіяльності, таким чином зобов'язати діяти виключно в рамках Закону. У моральних стражданнях, які він зазнав під впливом неправомірних дій, був вимушений докладати додаткових зусиль для організації свого життя. Порушення прав та необхідність вжиття заходів для їх захисту сприйняв та сприймає як зверхнє ставлення до нього як до людини, відчув та відчуває себе приниженим та морально подавленим. Порушено право на належне виконання державними органами своїх посадових (службових) обов'язків в інтересах людини, громадянина. Що в свою чергу викликає глибоке відчуття несправедливості, глибоку стурбованість, недовіру до владних органів, викликає зневіру в існування законності та справедливості, вселяє в душу нікчемність людини перед владними органами в цілому й судових інституцій зокрема. Таким чином протиправна поведінка СВП завдала йому моральну шкоду.
Зазначив, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
На підставі викладеного вважає, що заявлена моральна шкода у розмірі 100 0000 (Сто тисяч гривень 00 копійок) буде справедливим та адекватним відшкодуванням його моральних страждань та необхідних для задоволення власних потреб без мети збагачення.
Надаючи оцінку виконанню позивачем вимог ухвали суду від 26.04.2021 року про залишення позовної заяви без руху, суд вказує наступне.
Стосовно уточнення суб'єктного складу відповідачів та/або приведення позовних вимог у відповідність до заявленого складу відповідачів, то позивачу при усуненні вказаного недоліку слід врахувати позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові №242/4741/16-ц від 27 листопада 2019 року, яка полягає у тому, що належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди, заподіяною органом державної влади, їх посадовою або службовою особою є держава.
При цьому, держава бере участь у справі як відповідач через відповідні органи державної влади, зазвичай, орган, діями якого заподіяну шкоду.
Разом із тим, залучення або ж незалучення до участі у таких категоріях спорів Державну казначейську службу України чи її територіального органу не впливає на правильність визначення належного відповідача у справі, оскільки Державна казначейська служба України чи її територіальний орган не є тим суб'єктом який порушив права чи інтереси позивача.
Сам факт стягнення коштів із Державного бюджету України не може бути підставою для обов'язкового залучення до участі у справі відповідачем Державну казначейську службу України чи її територіального органу. У разі сприйняття подібного підходу до участі у справах про стягнення коштів, відшкодування шкоди завжди необхідно було б щоразу залучати суб'єкта, який здійснює управління рахунком, на якому розміщені грошові кошти відповідача.
Що стосується обґрунтування заявленого розміру відшкодування моральної шкоди в розмірі 100000 грн. та зазначення доказів, на підтвердження заявленого розміру відшкодування моральної шкоди, а також доказів на підтвердження факту заподіяння позивачеві моральних страждань або втрат немайнового характеру, то суд вказує наступне.
Відповідно до пункту 3 частини 5 статті 160 КАС України, у позовній заяві зазначається ціна позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.
Всупереч вимог пункту 3 частини 5 статті 160 КАС України, позивачем не надано обґрунтований розрахунок суми, що стягується та докази на підтвердження факту заподіяння позивачеві моральних страждань або втрат немайнового характеру.
Таким чином, хоч і позивачем наведено мотиви обґрунтування шкоди, суд констатує не в повній мірі виконання вимог пункту 3 частини 5 статті 160 КАС України та вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 26.04.2021 року
Щодо додання до позовної заяви документів, які свідчать про відсутність інших джерел доходів для сплати судового збору, то вимоги ухвали суду від 26.04.2021 року в цій частині також не виконані.
Відповідно до частини 2 статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
З огляду на викладене, судом констатовано часткове виконання вимог ухвали суду від 26.04.2021 року про залишення позовної заяви без руху, а тому з метою недопущення перешкод у доступі до правосуддя, вважаю за доцільне, з власної ініціативи, продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви до 15.06.2021 року.
Роз'яснити позивачу необхідність усунення недоліків шляхом:
- уточнення суб'єктного складу відповідачів та/або привести позовні вимоги у відповідність до заявленого складу відповідачів;
- надання обґрунтованого розрахунку суми, що стягується та докази на підтвердження факту заподіяння позивачеві моральних страждань або втрат немайнового характеру;
- додання до позовної заяви документів, які свідчать про відсутність інших джерел доходів для сплати судового збору або документу про сплату судового збору.
Необхідність надання вказаних документів обумовлена наявними, підтвердженими відомостями, що міститься в системі документообігу суду КП "Діловодство спеціалізованого суду" та свідчать про факт укладення між ОСОБА_1 та Липовецькою міською територіальною виборчою комісією Вінницького району Вінницької області договору від 02 жовтня 2020 року щодо надання територіальній виборчій комісії послуг (виконання робіт), пов'язаних з підготовкою та проведенням місцевих виборів.
Пунктом 2.1. вказаного договору передбачено, що надані виконавцем (тобто ОСОБА_1 ) послуги (виконані роботи), передбачені цим Договором, оплачуються замовником відповідно до Порядку залучення спеціалістів, експертів, технічних працівників для забезпечення здійснення повноважень виборчих комісії під час підготовки та проведення місцевих виборів, затвердженого постановою Центральної виборчої комісії від 25 червня 2020 року №111, у розмірі 5000 гривень на місяць.
Крім того, слід зауважити, що позивачем починаючи із 01.01.2020 року до судів різних юрисдикцій подано значну кількість позовних заяв, де в змісті позовних вимог заявлено про відшкодування моральної шкоди шляхом надсилання поштового переказу на його адресу чи перерахування на банківський рахунок.
Отже, надання позивачем інформації про суми отриманих грошових коштів, переказів є доцільним та необхідним, а також можливо надання, однак не виключно, довідки з Пенсійного фонду за формою ОК-5.
Разом з тим, позивач не позбавлений можливості надати й інші докази, які свідчать про відсутність джерел доходів, важкий майновий стан, що не дозволяє йому сплатити судовий збір.
Також, достеменно відомим є факт виконання позивачем інших оплатних послуг у межах партнерства та дистриб'юторства.
Тобто позивач є працездатною особою та, як встановлено судом, реалізовує можливість працювати та отримувати грошову винагороду за свою працю.
В свою чергу, при зверненні до суду з позовом, наведені позивачем обставини та надані докази, в обгрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору, не можуть бути безумовними як підтвердження незадовільного, важкого майнового стану позивача, що не дозволяє сплатити судовий збір.
Суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що продовження строку для виконання вимог ухвали суду не може бути безмежним, нескінченним, а тому у разі не виконання вимог ухвали суду вона буде повернута в силу приписів пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України.
Слід звернути увагу позивача, що для застосування положень частини 1 статті 133 КАС України та Закону України "Про судовий збір" повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі", вимога сплатити судовий збір не обмежує право позивача на доступ до правосуддя.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.
Керуючись ст. 121, 133, 160, 248, 294 КАС України, суд-
Продовжити ОСОБА_1 процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви у справі №120/3593/21-а до 15.06.2021 року.
Копію ухвали направити особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту підписання її суддею.
Суддя Свентух Віталій Михайлович