м. Вінниця
10 червня 2021 р. Справа № 120/7206/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Воробйової Інни Анатоліївни,
за участю:
секретаря судового засідання: Литвина Д.С.
представника позивача: Семка Ю.А.
представника відповідача: Пенської О.Ю., Тимошевської Ю.Й.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмільницьке"
до: Головного управління ДПС у Вінницькій області
про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Хмільницьке" (далі - ТОВ "Хмільницьке", позивач) до Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення №0010000715 від 12.11.2020 року.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказав, що за результатами перевірки податкового законодавства складено акт від 28.01.2019 року № 172/1401/00692245, в якому викладено необгрунтовані висновки про порушення позивачем:
- пп.14.1.185 п.14.1 ст.14, п.185.1 ст.185, п.186.1 ст.186, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.189.1 ст.189, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.5, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (зі змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на додану вартість по деклараціях за якими здійснюються розрахунки з бюджетом на загальну суму 9605831 грн.
- п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.5, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755- VІ (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість по деклараціях з позначкою 0121 (спеціальні) всього у сумі 5029525 грн.
- п.201.10 ст.201, п.120-1.2 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (зі змінами та доповненнями) не зареєстровано податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На підставі даного акту перевірки, податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення №0001651401 та №0001641401 від 25.02.2019 року. В подальшому, податкове повідомлення №0001651401 скасовано Головним управлінням ДПС у Вінницькій області.
12.11.2020 р. податковим органом прийнято нове рішення №0010000715, яким застосовано штраф в розмірі 2 649 556 грн., з яким позивач не погоджується. Зокрема товариство зазначає, що податковим органом безпідставно визначено ПДВ в сумі 5 299 122 грн., як наслідок оскаржуване рішення , яким застосовано штраф є також протиправним.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 30.11.2020 року відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження і призначено підготовче засідання на 11.01.2021 р..
28.12.2020 року надійшов відзив на адміністративний позов відповідно якого відповідач просить відмовити у задоволенні адміністративного позову, цитуючи висновки та порушення викладені в акті перевірки від 28.01.2019 року № 172/1401/00692245.
24.12.2020 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій вказав, що відзив відповідача є необґрунтованим та не спростовує доводи, викладені у позовній заяві як підстави для задоволення позову.
Так, позивач зазначає, що між позивачем та ТОВ “Зерно-Агротрейд” , укладено Додаток від 29.11.2016р. до Договору поставки №73 А/1215/19 від 01.12.2015р., в якому сторони погодили, що позивач в строк до 31.12.2017р. здійснює на користь ТОВ “Зерно-Агротрей” поставку кукурудзи З класу в кількості 81 150,000 (=/-5%), за ціною 3900,00 грн в т.ч. ПДВ за одну тонну, загальною вартістю 316 845 000,00 грн. (=/-5%) в т.ч. ПДВ в строк до 31.12.2017р., місце поставки елеватор ВП Хмільницьке за адресою Вінницька обл., м. Хмільник, вул. Привокзальна, 53. Крім того, ТОВ “Зерно-Агротрейд” прийняло на себе зобов'язання сплатити 100% вартості товару (кукурудзи) на умовах попередньої оплати в строк до 31.12.201 броку.
27.12.2016 року на підставі Договору поставки №73А/1215/19 від 01.12.2015р. та Додатку до Договору поставки від 29.11.2016р. (яким передбачена поставка кукурудзи З класу). ТОВ “Зерно-Агротрейд” перерахувало на користь Позивача попередню оплату у розмірі 108 600 000,00 грн в т.ч. ПДВ 18 100 000,00 грн. в якості оплати за поставку кукурудзи, що підтверджується платіжними дорученнями.
Відповідно до приписів Податкового кодексу товариство 27.12.2016р. зареєструвало у ЄРПН податкову накладну №184/2 від 27.12.2016р. на суму отриманої попередньої оплати 108 600 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 18 100 000,00 грн.
Таким чином станом на 01.01.2017 року в бухгалтерському обліку товариства обліковувалась попередня оплата за кукурудзу в сумі 108 600 000,00 грн. в т.ч. ІІДВ - 18 100 000 грн., здійснена ГОВ “Зерно-Агротрейд” за Договором поставки.
Податкові зобов язання з податку на додану вртість згідно податкової накладної №184/2 від 27.12.2016р. в сумі 18 100 000,00 грн. включені позивачем до складу податкових зобов'язань спеціальної декларації сільгоспвиробника з податку на додану вартість за грудень 2016 р.
Згідно додаткової угоди 16.01.2017 р. до Договору поставки №73А/215/19 від 01.12.2015., позивач та ТОВ «Зерно-Агротрейд» узгодили, що кількість та загальна вартість Товару по додатковій угоді від 29.11.2016р. зменшується до 51 307+/- 5%тонн, виходячи з ціни за одиницю 3 900грн. з ПДВ, загальна вартість партії поставки складає 200 097 300,00грн,
З урахуванням внесених до договору поставки змін, Позивач повернув ТОВ «Зерно-Агротрей» частину грошових коштів, отриманих як попередня оплата в сумі 84 600 000 грн. в т.ч. 14 100 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № С8-400 від 16.01.2017р., №С8-401 від 16.01.2017р.. № С8-402 від 16.01.2017р., № С8-403 від 16.01.2017р.. № С8-404 від 16.01.2017р.. тобто розмір попередньої оплати зменшився.
16.01.2017р.. тобто в день повернення грошових коштів в сумі 84 600 000 грн. в т.ч. ПДВ 14 100 000,00 грн.. Позивачем складено та зареєстровано розрахунок коригування № З від 16.01.2017 р, до податкової накладної № 184/2 від 27.12.2016 р. на зменшення податкових зобов'язань в зв'язку з поверненням грошових коштів на суму 70 500 000,00 грн. крім того ПДВ 14 100 000,00 грн.
Щодо виявлених порушень зазначив, що 20.02.2017 року між позивачем та ТОВ «Зерно-Агротрейд» укладено Додаткову угоду до договору поставки № 73А/1215/19 від 01.12.2015 року згідно умов якої, у зв'язку із відсутності у останнього можливості здійснити реалізацію на вигідних умовах частини товару (кукурудзи 3 класу), ТОВ «Зерно-Агротрейд» повертає частину товару в кількості 2000,0 т. При цьому, сторони дійшли згоди, що позивач не здійснює повернення грошових коштів у зв'язку з поверненням товару, а зобов'язується на суму 7800000,00 грн в т.ч. ПДВ, поставити ТОВ «Зерно-Агротрейд» іншу сільськогосподарську продукцію на умовах визначених в окремому додатку.
На виконання Додаткової угоди від 20.02.2017 року, ТОВ «Зерно-Агрогтрейд» здійснив повернення товару - кукурудзи в кількості 2000 т. на загальну суму 7800000,00 грн в т.ч. ПДВ. Таке повернення товару Позивачем в кількості 2000 т. підтверджується видатковою накладною № 1 від 28.02.2017 року та складською квитанцією від 28.02.2017 року №130699.
При цьому, оскільки на підставі Додаткової угоди від 20.02.2017 року не відбулось руху грошових коштів то будь-яких коригувань податкових зобов'язань з ПДВ позивачем не здійснювалось та не реєструвалось. Таким чином зазначає, що станом на 01.03.2017 року, тобто після повернення позивачем попередньої оплати та повернення ТОВ «Зерно-Агротрейд» частини товару (кукурудзи 3 класу), в бухгалтерському обліку позивача рахувалась попередня оплата в розмірі 31800000 грн т.ч. ПДВ 6360000 грн.
Далі, 20.10.2017 року позивач та ТОВ «Зерно-Агротрейд» уклали додаток до Договору поставки, в якому визначили, що в рахунок залишку попередньої оплати, яку отримав подавець згідно додатку від 29.11.2016 року до Договору поставки в сумі 31800000 грн. в т.ч. ПДВ, позивач на користь ТОВ «Зерно-Агротрейд» здійснює поставку пшениці озимої 6 класу в кількості 7300,00 (=/- 5%) т. за ціною 4350,00 грн в т.ч. ПДВ за одну тонну загальною вартістю 31755000,00 грн (=/- 5 %) в т.ч. ПДВ.
При цьому запевняє, що позивач 23.10.2017 року склав розрахунок коригування №76 до податкової накладної № 184/2 від 27.12.2017 року щодо зміни номенклатури товару з кукурудзи 3 класу на пшеницю 6 класу.
Відтак, позивач вказує, що податкові зобов'язання із ПДВ належним чином задекларовані та сплачені, відповідно й оскаржуване рішення, яким нараховано штраф за відсутність податкової накладної по ПДВ є протиправним та підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 11.01.2021 року клопотання представника позивача задоволено та зупинено провадження у справі .
17.05.2021 р. провадження у справі поновлено та призначено підготовче засідання на 27.05.2021 р.
Ухвалою суду від 27.05.2021 року замінено відповідача на його правонаступника Головне управління ДПС у Вінницькій області, як відокремлений підрозділ, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.06.2021 р..
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.
Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали та просили відмовити в задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Головним управлінням ДФС у Вінницькій області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Хмільницьке» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.05.2016 року по 30.09.2018 року, валютного законодавства за період з 01.05.2016 року по 30.09.2018 року, з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податку на доходи фізичних осіб за період з 01.05.2016 року по 30.09.2018 року.
За результатом проведеної перевірки податковим органом складено акт від 28.01.2019 року №172/1401/00692245, у якому зафіксовано порушення, зокрема:
- пп.14.1.185 п.14.1 ст.14, п.185.1 ст.185, п.186.1 ст.186, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.189.1 ст.189, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.5, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість по деклараціях за якими здійснюються розрахунки з бюджетом на загальну суму 9605831 грн, у тому числі за: червень 2016 року в сумі 4740 грн, листопад 2016 року в сумі 684682 грн, січень 2017 року в сумі 1829574 грн, березень 2017 року в сумі 1569064 грн, серпень 2017 року в сумі 60052 грн, вересень 2017 року в сумі 3459 грн, жовтень 2017 року в сумі 5317852 грн, листопад 2017 року в сумі 19561 грн, грудень 2017 року в сумі 31385 грн, січень 2018 року в сумі 32985 грн, лютий 2018 року в сумі 26293 грн, березень 2018 року в сумі 6031 грн, вересень 2018 року в сумі 20153 грн.
- п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.5, п.198.6 ст.198, п.201.1, п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість по деклараціях з позначкою 0121 (спеціальні) всього у сумі 5029525 грн., в т.ч. за листопад 2016 року в сумі 5029525 грн.
Не погоджуючись з висновками акту перевірки від 28.01.2019 року №172/1401/00692245, позивач подав заперечення на акт до Головного управління ДФС у Вінницькій області, за наслідком розгляду яких вони залишені без змін.
В подальшому, на підставі акту перевірки від 28.01.2019 року №172/1401/00692245, Головним управлінням ДФС у Вінницькій області винесено податкові повідомлення-рішення:
- № 0001641401 від 25.02.2019 року, яким збільшено суму грошових зобов'язань за платежем податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт та послуг) в сумі 14635356 грн та нараховані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 7317678 грн.
- № 0001651401 від 25.02.2019 року, яким застосовано штраф за відсутність складення /реєстрації податкової накладної на суму 7 080 516 грн.
12.11.2020 р.Головне управління ДПС у Вінницькій області листом повідомило про відкликання податкового повідомлення-рішення № 0001651401 від 25.02.2019 року. Також, прийнято рішення №0010000715 від 12.11.2020 року, яким застосовано штраф за відсутність складення /реєстрації податкової накладної на суму 5 299 112 грн.
Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду із даним позовмо.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами і доповненнями) (далі також - ПК України), яким, зокрема, встановлено вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до підпункту 14.1.156 статті Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Пунктом 185.1 статті 185 ПК України визначено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з:
а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;
б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;
в) ввезення товарів на митну територію України;
г) вивезення товарів за межі митної території України;
е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Відповідно до пункту 186 .1 статті 186 ПК України місцем постачання товарів є:
а) фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (крім випадків, передбачених у підпунктах "б" і "в" цього пункту);
б) місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою;
в) місце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення, у разі якщо товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені.
Згідно пункту 187.1 статті 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.
Положеннями пункту 188.1 статті 188 ПК України передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: оварів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; азу, який постачається для потреб населення.
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.
До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.
У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.
На дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (п. 201.1 ст. 201 ПК України).
Відповідно до статті 120-1.2 ПК України, відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні - рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.
Відсутність реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, зазначених в абзаці першому цього пункту, після спливу 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено.
У разі реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, зазначених в абзаці першому цього пункту, протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, штрафні санкції, передбачені абзацом другим цього пункту та пунктом 120-1.1 цієї статті, не застосовуються.
Із процитованих норм видно, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну та у разі відсутності такої застосовується штраф.
Так, податковий орган дійшов висновку, що в порушення п. п.185.1 ст.185, п.186.1 ст.186, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.189.1 ст.189 ПК УКраїни підприємством не нараховано податкове зобов'язання на реалізацію пшениці в жовтні 2017 року, чим занижено об'єкт оподаткування з постачання товарів на суму 5 299 122 грн., як наслідок прийнято рішення №0001641401, яким нараховано зобов'язання по ПДВ на дану суму в тому числі. Визначення даного зобов'язання стало підставою для нарахування штрафу за відсутність реєстрації податкової накладної на дані зобов'язання.
Оцінюючи таку позицію контролюючого органу , суд вказує наступне.
Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Так, рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 20.01.2021 р. у справі №120/2117/179, яке набрало законної сили, встановлено наступне:
"З метою реалізації власно вирощеної сільськогосподарської продукції, між позивачем (Постачальник) та ТОВ «Зерно-Агротрейд» (Покупець) укладено Договір поставки №73А/1215/19 від 01.12.2015 року (надалі - Договір поставки).
Згідно умов даного договору, з урахуванням угоди № 1 від 26.10.2016 року позивач зобов'язався поставити ТОВ «Зерно-Агротрейд» сільськогосподарську продукцію. При цьому, кількість, ціна та загальна вартість товару, строки, умови і місце поставки товару, а також умови та порядок оплати товару визначалися в додатках (специфікаціях) до Договору поставки.
Взаєморозрахунки за Договором поставки відображені в Акті звірки взаємних розрахунків за період грудень 2015 року - вересень 2018 року.
Згідно Додатку від 29.11.2016 року до Договору поставки, сторони погодили, що позивач в строк до 31.12.2017 року здійснює на користь ТОВ «Зерно-Агротрей» поставку кукурудзи 3 класу в кількості 81150,000 (=/-5%), за ціною 3900,00 грн в т.ч. ПДВ за одну тонну, загальною вартістю 316845 000,00 грн (=/-5%) в т.ч. ПДВ, в строк до 31.12.2017 року. Крім того ТОВ «Зерно-Агротрейд» прийняло на себе зобов'язання сплатити 100% вартості товару (кукурудзи) на умовах попередньої оплати в строк до 31.12.2016 року.
На виконання умов вищезазначеного Додатку до Договору поставки від 29.11.2016 року в період з 30.11.2016 року по 27.12.2016 року ТОВ «Хмільницьке» поставив на користь ТОВ «Зерно-Агротрейд» кукурудзу 3 класу в кількості 53307,692 тони загальною вартістю 207900000,00 грн в т.ч. ПДВ, а ТОВ «Зерно-Агротрейд» сплатило вартість поставленої кукурудзи та перерахувало в період з 30.11.2016 року по 27.12.2016 року на користь ТОВ «Хмільницьке» грошові кошти в сумі 207900000,00 грн. в т.ч. ПДВ.
Ці факти відповідачем не заперечуються та не оспорюються.
27.12.2016 року на підставі Договору поставки та Додатку від 29.11.2016 року до нього, ТОВ «Зерно-Агротрейд» також перерахувало на користь ТОВ «Хмільницьке» попередню оплату у розмірі 108600000,00 грн в т.ч. ПДВ 18100000,00 грн в якості оплати за поставку кукурудзи.
Відповідно до приписів Податкового кодексу, позивач 27.12.2016 року склав та зареєстрував у ЄРПН податкову накладну №184/2 від 27.12.2016 року на суму отриманої попередньої оплати 108600000,00 грн. в т.ч. ПДВ 18100000,00 грн.
Таким чином станом на 01.01.2017 року в бухгалтерському обліку ТОВ «Хмільницьке» обліковувалась попередня оплата за кукурудзу в сумі 108600000,00 грн в т.ч. ПДВ - 18100000,00 грн, здійснена ТОВ «Зерно-Агротрейд» за Договором поставки.
Податкові зобов'язання з податку на додану вартість, згідно податкової накладної № 184/2 від 27.12.2016 року в сумі 18100000,00 грн, включені позивачем до складу податкових зобов'язань спеціальної декларації сільгоспвиробника з податку на додану вартість за грудень 2016 року.
Згідно умов Додаткової угоди від 16.01.2017 року сторони узгодили, що кількість та загальна вартість товару по додатковій угоді від 29.11.2016 року зменшується до 51307+/- 5% тон, виходячи з ціни за одиницю 3900 грн з ПДВ, загальна вартість партії поставки складає 200097300,00 грн +/- 5%, в т.ч. ПДВ 33349550,00 грн +/- 5%, та Постачальник (ТОВ «Хмільницьке») повертає Покупцю (ТОВ «Зерно-Агротрейд») попередню оплату, або поставляє іншу сільськогосподарську продукцію номенклатуру, умови поставки якої сторони узгодять додатково. Строк поставки до 31.12.2017 року.
З урахуванням таких змін ТОВ «Хмільницьке» повернув ТОВ «Зерно-Агротрей» частину грошових коштів, отриманих як попередня оплата в сумі 84600000,00 грн в т.ч. ПДВ, що підтверджується платіжними дорученнями № С8-400 від 16.01.2017 року, № С8-401 від 16.01.2017 року, № С8-402 від 16.01.2017 року, № С8-403 від 16.01.2017 року, № С8-404 від 16.01.2017 року (т. 6 а.с. 58-62).
16.01.2017 року ТОВ «Хмільницьке» складено та зареєстровано розрахунок коригування №3 від 16.01.2017 року до податкової накладної № 184/2 від 27.12.2016 року (зареєстровано в ЄРПН за №9007336979 від 30.01.2017 року) на зменшення податкових зобов'язань, в зв'язку з поверненням грошових коштів на суму 84600000,00 грн в т.ч. ПДВ 14100000,00 грн.
20.10.2017 року між ТОВ «Хмільницьке» та ТОВ «Зерно-Агротрей» укладено Додаткову угоду до Договору поставки № 73А/1215/19 від 01.12.2015 року згідно умов якої, у зв'язку із відсутності у останнього можливості здійснити реалізацію на вигідних умовах частини товару (кукурудзи 3 класу), ТОВ «Зерно-Агротрейд» повертає частину товару в кількості 2000,0 т. При цьому, сторони дійшли згоди, що позивач не здійснює повернення грошових коштів у зв'язку з поверненням товару, а зобов'язується на суму 7800000,00 грн в т.ч. ПДВ, поставити ТОВ «Зерно-Агротрейд» іншу сільськогосподарську продукцію на умовах визначених в окремому додатку.
На виконання Додаткової угоди від 20.02.2017 року ТОВ «Зерно-Агрогтрейд» здійснив повернення товару - кукурудзи в кількості 2000 т. Таке повернення товару Позивачем в кількості 2000 т. підтверджується видатковою накладною № 1 від 28.02.2017 року та складською квитанцією від 28.02.2017 року №130699.
При цьому, оскільки на підставі Додаткової угоди від 20.02.2017 року не відбулось руху грошових коштів, то будь-яких коригувань податкових зобов'язань з ПДВ позивачем не здійснювалось та не реєструвалось.
Таким чином, станом на 01.03.2017 року, тобто після повернення позивачем попередньої оплати та повернення ТОВ «Зерно-Агротрейд» частини товару (кукурудзи 3 класу), в бухгалтерському обліку позивача рахувалась попередня оплата в розмірі 31800000 грн т.ч. ПДВ 6360000 грн.
Після збору урожаю 2017 року, 20.10.2017 року позивач та ТОВ «Зерно-Агротрейд» уклали додаток до Договору поставки, в якому визначили, що в рахунок залишку попередньої оплати, яку отримав подавець згідно додатку від 29.11.2016 року до Договору поставки в сумі 31800000,00 гри в т.ч. ПДВ, позивач на користь ТОВ «Зерно-Агротрейд» здійснює поставку пшениці озимої 6 класу в кількості 7300,00 (=/- 5%) т. за ціною 4350,00 грн в т.ч. ПДВ за одну тонну загальною вартістю 31755000,00 грн (=/- 5 %) в т.ч. ПДВ.
При цьому, позивач 23.10.2017 року склав розрахунок коригування №76 до податкової накладної № 184/2 від 27.12.2017 року щодо зміни номенклатури товару з кукурудзи 3 класу на пшеницю 6 класу.
Факт складання та направлення саме 25.10.2017 року зазначеного розрахунку коригування №76 від 23.10.2017 року у ЄРПН підтверджується роздруківкою сторінки програми M.E.Doc.
Однак, як зазначив позивач та підтверджується матеріалами справи протягом 25.10.2017 року ТОВ «Хмільницьке» не отримав будь-якої квитанції ані про реєстрацію зазначеного розрахунку коригування, ані про його неприйняття, ані про зупинення його реєстрації.
Разом з тим, відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Аналіз викладених правових норм та первинні документи дають підстави для висновку, що оскільки квитанція про прийняття розрахунку коригування №76 від 23.10.2017 року не була надіслана ТОВ «Хмільницьке» протягом того ж операційного дня - 25.10.2017 року, то зазначений розрахунок коригування № 76 від 23.10.2017 року вважається зареєстрований в ЄРПН 25.10.2017 року, тобто в день його надіслання на реєстрацію.
Квитанцію, якою не прийнято до реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартістних показників №76 від 23.10.2017 року до податкової накладної №184/2 від 27.12.2016 року ТОВ «Хмільницьке» отримав лише через 2 дні - 27.10.2017 року.
Виходячи з імперативної норми щодо строку на відмову в реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної, викладеної в пункті 201.10 статті 201 ПК України, розрахунок коригування №76 від 23.10.2017 року до податкової накладної №184/2 від 27.12.2016 року є зареєстрованим в ЄРПН.
Таким чином, суд доходить висновку про належне виконання позивачем вимог, передбачених статтею 192 Податкового кодексу України щодо реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №76 від 23.10.2017 року до податкової накладної №184/2 від 27.12.2016 року.
Також суд зазначає, що зміна сторонами правочину його умов, зокрема, предмету постачання, передбачена цивільним законодавством України та підтверджується передбаченою у податковому законодавстві можливістю відображення зміни номенклатури товару у податкових накладних шляхом складання відповідного розрахунку коригування.
З огляду на викладене, не відповідають дійсності та спростовуються належними доказами доводи відповідача про те, що податкове зобов'язання, що виникло по ПН №184/2 від 27.12.2016 року, як оплата за кукурудзу не можна вважати податковим зобов'язанням за реалізовану пшеницю, оскільки позивач не склав та не зареєстрував розрахунок коригування до податкової накладної №184/2 від 27.12.2016 року щодо зміни номенклатури товару на пшеницю.
....На підставі викладеного суд вважає, висновки відповідача про заниження ТОВ «Хмільницьке» податкових зобов'язань з податку на додану вартість є такими, що не ґрунтуються на належних доказах та зроблені всупереч чинного законодавства, а збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість є безпідставним та незаконним.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає помилковим доводи відповідача щодо заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість, та, відповідно, про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.".
Отже, як видно зі змісту процитованого судового рішення, судом встановлено, що ТОВ "Хмільницьке" не занижено податкових зобов'язань з податку на додану вартість, відповідно, відсутні підстави для реєстрації ПК на дані зобов'язання. Цим же судовим рішенням, як наслідок, скасовано податкове повідомлення-рішення, яким податкові зобова"язання визначені, та, яке стало основою для прийняття оскаржуваного у цій справі рішення.
Оскільки податкова накладна була складена та зареєстрована позивачем в момент отримання попередньої оплати за товар, то у позивача відсутній обов"язок повторно складати та реєструвати у ЄРПН нову податкову накладну під час постачання товару в рахунок отриманої попередньої оплати. Окрім того, податковим органом зареєстровано розрахунок коригування. Отже, відсутні підстави вважати, що позивачем допущені порушення п. 201.10. ст. 201 ПК України та, відповідно, відсутні підстави для застосування штрафу передбаченого ст. 201-1 ПК України за порушення строків реєстрації податкової накладної.
Оцінюючи спірне рішення , суд також зазначає про наступне.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так, критерій “прийняття рішень, вчинення (невчинення) дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України” - за змістом випливає з принципу законності, що закріплений у частині другій статті 19 Конституції України: "Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України".
"На підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень:
- має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України;
- зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
Критерій “прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії” - відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову.
На думку суду, оскаржуване рішення прийнято без врахування розтлумачених критеріїв.
Відповідно до частин першої - другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із статтею 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, адміністративний позов належить задовольнити повністю.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За таких обставин, враховуючи, що позов підлягає задоволенню судові витрати, які підлягали сплаті та понесені позивачем у даній справі відшкодовуються за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.11.2020 року № 0010000715.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмільницьке" (вул. Заводська, 2, с. Війтівці, Хмільницький район, Вінницька область, код ЄДРПОУ 00692245) судові витрати із сплати судового збору у розмірі 21 020 (двадцять одну тисячу двадцять гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.
Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Хмільницьке" (вул. Заводська, 2, с. Війтівці, Хмільницький район, Вінницька область, код ЄДРПОУ 00692245)
Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 44069150).
Копію рішення у повному обсязі сторони можуть одержати.
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна