Іменем України
31 травня 2021 року м. Чернігівсправа № 927/1152/15 (927/118/21)
Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка, розглянувши матеріали позовної заяви Закритого акціонерного товариства «Інтерліс» в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Пилипенко Тетяни Вікторівни до Чернігівської міської ради (14000, м. Чернігів, вул. Магістратська, 7 (gorsovet@chernigiv-rada.gov.ua)) (Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; адреса представника - адвоката Іллюшка Олександра Миколайовича: 14005, м. Чернігів, вул. Войкова, 10/26 (ІНФОРМАЦІЯ_1 ))) про стягнення 648 387 грн. 84 коп., поданої в межах справи за заявою КРЕДИТОРА: Головного управління ДПС у Чернігівській області 14000, м. Чернігів, вул. Реміснича, 11
БОРЖНИК: Закрите акціонерне товариство «Інтерліс»
14001, м. Чернігів, вул. Ціолковського, 11 18021, м. Черкаси, вул. Гагаріна, 83, кв. 29 (ja.tata2011@ukr.net) (адреса ліквідатора Пилипенко Т.В.)
про визнання боржника банкрутом
за участю представників учасників справи:
від позивача: Пилипенко Т.В. - ліквідатор
від відповідача: Гладченко Н.Л. (в порядку самопредставництва)
від третьої особи: Іллюшко О.М. - адвокат (ордер серії ЧН № 122171 від 30.03.2021)
Рішення виноситься після перерви, оголошеної в судовому засіданні з 29.04.2021р. по 19.05.2021р. та з 19.05.2021р. по 31.05.2021р., на підставі ст. 216 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 31.05.2021р., на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Державною податковою інспекцією у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області (надалі - кредитор) подана заява про порушення справи про банкрутство Закритого акціонерного товариства «Інтерліс» (надалі - боржник) на підставі ст. 10, 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (надалі - Закон про банкрутство), яка ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 21.10.2015 була прийнята до розгляду.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 18.01.2016 порушено провадження у справі про банкрутство, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Пилипенко Т.В.
Постановою Господарського суду Чернігівської області від 30.06.2016, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.08.2016, припинено процедуру розпорядження майном боржника та повноваження розпорядника майна - арбітражного керуючого Пилипенко Т.В., боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Бандолу О.О.
Постановою Вищого господарського суду України від 02.11.2016 скасовані постанова Господарського суду Чернігівської області від 30.06.2016 та постанова Київського апеляційного господарського суду від 31.08.2016, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Чернігівської області.
На підставі розпорядження керівника апарату господарського суду Чернігівської області від 14.11.2016 № 02-01/72/16 був призначений повторний автоматичний розподіл справи № 927/1152/15, внаслідок якого для її розгляду визначено суддю А.С.Сидоренка.
Постановою Господарського суду Чернігівської області від 13.02.2018 припинено процедуру розпорядження майном боржника та повноваження розпорядника майна - арбітражного керуючого Пилипенко Т.В., боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Пилипенко Т.В.
В подальшому строк ліквідаційної процедури та повноважень ліквідатора банкрута - арбітражного керуючого Пилипенко Т.В. неодноразово продовжувався, востаннє - ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 22.02.2021 на шість місяців до 13.08.2021.
04 лютого 2021 року, в межах даної справи про банкрутство, до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява Закритого акціонерного товариства «Інтерліс» в особі ліквідатора Пилипенко Т.В. до Чернігівської міської ради про стягнення 648 387 грн. 84 коп. (присвоєно єдиний унікальний номер 927/118/21) згідно якої позивач просить стягнути з органу місцевого самоврядування завдані збитки (матеріальну шкоду) в сумі 648 387,84 грн.
В обґрунтування заявленого позову товариство посилається на протиправну бездіяльність Чернігівської міської ради, яка полягає в ухиленні від розгляду неодноразових звернень ліквідатора - арбітражного керуючого Пилипенко Т.В. щодо надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж переданих в оренду земельних ділянок та прийняття з даного приводу відповідного рішення. Натомість без такого рішення органу місцевого самоврядування, без технічної документації із землеустрою та кадастрових номерів орендованих земельних ділянок неможливою є реалізація нерухомого майна банкрута в межах встановленого законом та судом строку ліквідаційної процедури. Як наслідок - протягом тривалого часу (починаючи з 13.02.2019 і по даний час) ліквідатор вимушений зберігати та охороняти відповідне майно та нести значні збитки (грошові кошти, які могли би бути спрямовані на розрахунки з кредиторами).
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 01.03.2021:
прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 927/1152/15 (927/118/21);
постановлено розгляд позовної заяви здійснювати в межах справи № 927/1152/15 про банкрутство Закритого акціонерного товариства «Інтерліс» за правилами загального позовного провадження;
залучено Іщенка Олега Івановича до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача;
призначено розгляд заяви в підготовчому засіданні на 30 березня 2021 року;
встановлено процесуальний строк для подання Чернігівською міською радою відзиву на заяву - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали;
встановлено процесуальний строк для подання ОСОБА_1 письмових пояснень щодо позову - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.
18 березня 2021 року, у встановлений судом процесуальний строк, відповідачем до Господарського суду Чернігівської області поданий відзив від 17.03.2021 № 20/06-03 на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що орган місцевого самоврядування вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Свої заперечення відповідач мотивує тим, що відповідно до норм Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України «Про оренду землі», Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», прийняття рішення про надання в оренду земельної ділянки із земель державної та комунальної власності є не обов'язком органів державної влади чи місцевого самоврядування, а їхнім правом. Іншими словами, це прояв вільного волевиявлення власника щодо реалізації свого права на розпорядження своїм майном, яке гарантується законом та випливає з принципу диспозитивності при укладенні господарських договорів.
Міська рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос. Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, крім випадків, прямо передбачених законом, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов'язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». На офіційному веб - сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід'ємною частиною протоколу сесії ради.
Заяви ліквідатора про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж орендованих ЗАТ «Інтерліс» земельних ділянок на території міста Чернігова площею 4,4887 га по вул. Ціолковського, 11 та площею 2,0108 га по вул. Михайло-Коцюбинське шосе, 1 неодноразово включалися до проектів рішень міської ради, однак рішення з цього питання прийняті не були у зв'язку з відсутністю необхідної кількості голосів депутатів. Тобто, Чернігівською міською радою було вжито вичерпних заходів щодо розгляду порушеного позивачем питання на сесії ради.
Крім того, за Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта неможливо встановити, які об'єкти нерухомого майна перебувають у власності позивача.
Враховуючи процедуру банкрутства боржника, заявлена до стягнення сума як матеріальна шкода є лише витратами ліквідатора в межах процедури банкрутства. Заявлена сума не обґрунтована нормами законодавства про майнову шкоду.
Також, у зверненнях ліквідатора до Чернігівської міської ради не було враховано вилучення частини земельної ділянки площею 0,0103 га та вимоги п. «а» ч. 4 ст. 83 Земельного кодексу України (фактична площа складає 4,4579 га). Тобто, заяви ліквідатора до міської ради про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою містять завищену площу земельної ділянки. Істотні умови договору оренди не відповідають: фактичному використанню земельної ділянки; не додержано вимоги п. 3.2 договору (за період дії договору нормативна грошова оцінка земель міста змінювалася).
Таким чином, на думку відповідача, з метою дотримання вимог ч. 2 ст. 377 ЦК України та ч. 6 ст. 120 ЗК України, першочергових змін потребує сам договір оренди.?
22 березня 2021 року (зданий для відправки до відділення поштового зв'язку 19.03.2021) до Господарського суду Чернігівської області надійшли пояснення від 15.03.2021 третьої особи щодо позову, зі змісту яких вбачається, що останньою позовні вимоги підтримуються в повному обсязі.
Письмові пояснення третьої особи щодо позову залишені судом без розгляду як такі, що подані після закінчення встановленого судом процесуального строку; крім того, судом враховано, що клопотання про продовження або поновлення процесуального строку на подання письмових пояснень щодо позову третьою особою подано не було.
В судових засіданнях представник третьої особи вказав, що внаслідок бездіяльності Чернігівської міської ради, яка полягає в ухиленні від розгляду звернень ліквідатора Пилипенко Т.В. про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж переданих в оренду земельних ділянок та прийняття з даного питання вмотивованого рішення, Закритому акціонерному товариству «Інтерліс», його кредиторам та бюджету міста завдані збитки.
30 березня 2021 року господарський суд постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 15 квітня 2021 року з одночасним встановленням процесуальних строків для подання: позивачем відповіді на відзив, а третьою особою - Іщенком О.І. письмових пояснень щодо відзиву на позовну заяву - до 05 квітня 2021 року включно; для подання відповідачем заперечення - протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив.
08 квітня 2021 року, у встановлений судом процесуальний строк (здана для відправки до відділення поштового зв'язку 05.04.2021), до Господарського суду Чернігівської області надійшла відповідь позивача на відзив в якій він вказує, що ЗАТ «Інтерліс» зверталось до Чернігівської міської ради не з клопотаннями про надання в оренду земельних ділянок, як зазначено у відзиві на позовну заяву, а з клопотаннями про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок, переданих в оренду ЗАТ «Інтерліс» 11.12.2002р., з метою встановлення меж орендованих земельних ділянок, присвоєння їм кадастрових номерів та внесення відомостей про орендовані земельні ділянки до Державного реєстру земель згідно Закону України «Про Державний земельний кадастр».
ЗАТ «Інтерліс» зверталось до Чернігівської міської ради з відповідними клопотаннями не як до орендодавця земельних ділянок, а як до органу, який згідно закону уповноважений на прийняття відповідного рішення.
Існуюча заборгованість по орендній платі перед Чернігівською міською радою, яка включена до реєстру вимог кредиторів ЗАТ «Інтерліс», не може бути законною підставою для відмови в наданні дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок з урахуванням вимог ч. 3 ст. 123 Земельного кодексу України.
Бездіяльність Чернігівської міської ради щодо не розгляду у встановленому порядку та строки клопотання ЗАТ «Інтерліс» про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж переданих в оренду ЗАТ «Інтерліс» земельних ділянок визнана рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.08.2020 у справі № 620/1987/20 протиправною.
Щодо доводів відповідача про неврахування позивачем вилучення частини земельної ділянки площею 0,0103 га по вул. Ціолковського, 11, ЗАТ «Інтерліс» зазначає, що у зв'язку з відсутністю кадастрових номерів земельних ділянок, як одної із ідентифікуючих їх ознак, у клопотаннях були вказані розміри земельних ділянок, передбачені в договорі оренди, до якого орендодавець з 2007 року не запропонував внести відповідні зміни.
У відзиві на позовну заяву відповідачем не вказано ким і на підставі чого приймались рішення про зняття з розгляду клопотань ЗАТ «Інтерліс» про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок, які перебувають в оренді позивача.
14 квітня 2021 року, у встановлений судом процесуальний строк (здані для відправки до відділення поштового зв'язку 13.04.2021), до Господарського суду Чернігівської області надійшли заперечення Чернігівської міської ради в яких відповідач вказує, що до видів документації із землеустрою, згідно вимог п. «і» ч. 5 ст. 25 Закону України «Про землеустрій», віднесено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає згоду власника земельної ділянки, а для земель державної та комунальної власності - органу, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою, на відновлення меж земельної ділянки користувачем (п. «г» ч. 10 ст. 55 Закону України «Про землеустрій»).
Зі зверненням щодо надання згоди органом, уповноваженим здійснювати розпорядження земельною ділянкою, на відновлення меж земельної ділянки користувачем, ліквідатор ЗАТ «Інтерліс» до Чернігівської міської ради не звертався.
Наявність підстав виникнення майнової шкоди обґрунтована позивачем протиправною бездіяльністю Чернігівської міської ради щодо не розгляду у встановленому порядку та строки клопотань ЗАТ «Інтерліс» про надання дозволу на розробку технічної документації, з обґрунтуванням вимогами статті 123 Земельного кодексу, тоді як даною нормою передбачено дозвільне рішення у випадках надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення або формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).
Позивач у відповіді на відзив акцентує увагу саме на його зверненні до Чернігівської міської ради з клопотанням про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою не як до орендодавця земельних ділянок, а як до органу, який згідно закону уповноважений на прийняття відповідного рішення. Проте земельним законодавством не визначено порядку надання дозволу на розроблення технічної документації, в тому числі з урахуванням перебування земельної документації у користуванні.
Щодо питання внесення змін до договору оренди, то додаткова угода до договору оренди з питання внесення змін до п. 1.1 щодо зміни площі та зазначення розміру грошової оцінки, ЗАТ «Інтерліс» не була підписана. Листи Управління земельних ресурсів про необхідність укладення додаткової угоди (у зв'язку зі зміною нормативної грошової оцінки землі) залишено товариством без реагування.
До позовної заяви ліквідатором надано договори на виконання землевпорядних робіт, укладені між ЗАТ «Інтерліс» та ПП «Десна-Експерт-М». До договорів надано рахунки та акти прийому - передачі виконаних робіт. Таким чином, документація із землеустрою була виготовлена землевпорядною організацією та передана замовникові, проте така документація до Чернігівської міської ради не надавалася, докази її надання до органу Держгеокадастру позивачем не надано, як і не надано докази відмови органу Держгеокадастру у формуванні земельних ділянок (із визначенням кадастрових номерів).
Статтею 12 Кодексу України з процедур банкрутства чітко визначено зобов'язання арбітражного керуючого здійснювати заходи щодо захисту майна боржника. Статтею 61 цього Кодексу передбачено повноваження ліквідатора, зокрема щодо прийняття у своє відання майна боржника, забезпечення його збереження, виконання функцій з управління та розпорядження майном банкрута; виконання повноважень керівника (органу управління) банкрута та інші.
Враховуючи зазначене, на думку відповідача, заявлена до стягнення сума коштів як майнова шкода є по суті лише передбаченими законодавством витратами в ході процедури банкрутства боржника.
Процесуальним правом на подання письмових пояснень щодо відзиву на позовну заяву третя особа ( ОСОБА_1 ) не скористалась.
14 квітня 2021 року на електронну пошту Господарського суду Чернігівської області надійшла заява ЗАТ «Інтерліс» про зміну предмета позову згідно якої позивач просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду (завдані збитки) в розмірі 648 387,84 грн., а також судові витрати (судовий збір в сумі 9 725,82 грн.) за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівської міської ради.
Дослідивши зміст даної заяви, суд дійшов висновку, що вона не може вважатися заявою про зміну предмета позову, адже матеріально - правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, залишається незмінною - стягнення з органу місцевого самоврядування завданих збитків (матеріальної шкоди) в сумі 648 387,84 грн.
Фактично в поданій заяві позивач просить встановити порядок виконання рішення.
Втім, у випадку задоволення позовних вимог, порядок виконання рішення суду визначається чинним законодавством України, зокрема, Законом України «Про виконавче провадження», Бюджетним кодексом України, Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845, Положенням про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 15.04.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 29.04.2021р.
28 квітня 2021 року до Господарського суду Чернігівської області надійшли додаткові письмові пояснення ЗАТ «Інтерліс» стосовно обставин, викладених у запереченнях Чернігівської міської ради, з додатками в яких позивач наводить додаткові аргументи щодо заявленого ним позову.
Згідно ст. 161 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.
Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.
Зважаючи на зміст додаткових письмових пояснень ЗАТ «Інтерліс», суд вважає, що фактично вони являються відповіддю на відзив поданою з пропуском встановленого судом строку, а тому на підставі ст. 118 Господарського процесуального кодексу України, залишаються судом без розгляду.
Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін та третьої особи, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:
Рішенням ІV сесії Чернігівської міської ради ІV скликання від 12.09.2002р. «Про надання, вилучення та передачу земельних ділянок в межах міста Чернігова», в зв'язку з передачею будівель та споруд до статутного фонду Закритого акціонерного товариства «Інтерліс», вилучено із тимчасового довгострокового користування Закритого акціонерного товариства «Житняк» земельні ділянки за згодою землекористувача:
площею 4,499 га по вул. Ціолковського; 11;
площею 2,108 га по вул. М. Коцюбинське шосе (п. 214);
Закритому акціонерному товариству «Інтерліс» передано земельні ділянки в довгострокову оренду, строком на 25 років, для обслуговування виробничого комплексу «Завод залізобетонних конструкцій»:
площею 2,108 га по вул. Михайло - Коцюбинське шосе;
площею 4,499 га по вул. Ціолковського, 11, в тому числі 0,0308 га - проїзд загального користування (п. 215).
Згідно свідоцтв про право власності на об'єкти нерухомості від 26.09.2002р., виданих на підставі рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 17.09.2002р. № 194, ЗАТ «Інтерліс» належать на праві власності об'єкти нерухомого майна:
по вул. Ціолковського, 11 в м. Чернігові: адмінбудівля А1-2 площею 702,7 м2, головний корпус площею 3 457,2 м2, центральний склад Б-1, Б1-1 площею 639,8 м2, компресорна В-1, В1 площею 148,1 м2, трансформаторна Й-1 площею 31,0 м2, склад площею 12,1 м2, прохідна з прибудовами Н-2, Н1, Н2 площею 293,6 м2, комірна Р-1 площею 1,9 м2;
по вул. Михайло - Коцюбинське шосе, 1 в м. Чернігові: контора літ. А-1, а-1 площею 116,9 м2, лабораторія Б-1, Б1-1, б-1 площею 73,6 м2, вісова та гараж В-1, в-1 площею 60,8 м2, склад Г-1 площею 74,4 м2, лабораторія ГРП Д-1, д-1 площею 51,0 м2, майстерня Е-1 площею 163,8 м2, побутові приміщення Ж-1, ж1 площею 185,2 м2, склад ГСМ З-1 площею 50,1 м2, реакторна І-2 площею 41,3 м2.
Відповідно до Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 26.05.2021р. № 258431842 та № 258431685, право власності ЗАТ «Інтерліс» на об'єкти нерухомого майна, яке посвідчується свідоцтвами про право власності на об'єкти нерухомості від 26.09.2002р., було зареєстровано в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 10.04.2003р.
11 грудня 2002 року між Чернігівською міською радою (Орендодавцем) та ЗАТ «Інтерліс» (Орендарем) був укладений договір оренди земельної ділянки згідно умов якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в довгострокову оренду земельні ділянки, що знаходяться за адресами:
м. Чернігів, вул. Ціолковського, 11, площею 44 990 м2 (в тому числі 0,0308 га - проїзд загального користування), за цільовим призначенням: землі промисловості, транспорту, зв'язку та іншого призначення - обробка деревини та виробництво виробів з деревини; грошова оцінка земельної ділянки - 5 849 149,90 грн.;
м. Чернігів, вул. Михайло - Коцюбинське шосе, 1, площею 21 080 м2, за цільовим призначенням: землі промисловості, транспорту, зв'язку та іншого призначення - обробка деревини та виробництво виробів з деревини; грошова оцінка земельної ділянки - 3 113 516,00 грн.
Земельні ділянки передаються в оренду для обслуговування виробничого комплексу «Завод залізобетонних конструкцій». Договір укладається строком на 25 років.
Даний договір оренди земельної ділянки був посвідчений нотаріально 11.12.2002р. та зареєстрований в Управлінні земельних ресурсів Чернігівської міської ради 11.12.2002р. за № 1787.
В цей же день 11.12.2002р. сторонами був підписаний акт прийому - передачі земельних ділянок в оренду.
Рішенням ХІІІ сесії Чернігівської міської ради V скликання від 30.01.2007р. «Про надання, вилучення і передачу земельних ділянок юридичним і фізичним особам в межах міста Чернігова, погодження місця розташування об'єктів та надання згоди на розроблення проектів відведення земельних ділянок», враховуючи акт продажу з публічних торгів від 04.12.1998р. та рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.10.2005р. справа № 1/179, вилучено із довгострокової оренди ЗАТ «Інтерліс» земельну ділянку площею 0,0103 га по вул. Ціолковського, 11 (п. 22).
Постановою Господарського суду Чернігівської області від 13.02.2018р. по даній справі ЗАТ «Інтерліс» було визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Пилипенко Т.В.
Згідно ст. 37, 38, 41 - 44 Закону про банкрутство (чинного на момент прийняття постанови від 13.02.2018р.), у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців. Банкрут - боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов'язання встановлена господарським судом.
З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, зокрема:
господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо; продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому цим Законом.
З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута.
Ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.
Ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.
З дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи - банкрута.
Усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, крім грошових коштів, що знаходяться на банківському рахунку умовного зберігання (ескроу) банкрута, об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, у комунальну власність відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.
Майно, яке підлягає реалізації у ліквідаційній процедурі, оцінюється ліквідатором. Початковою вартістю цілісного майнового комплексу є сукупність визнаних у встановленому цим Законом порядку вимог кредиторів.
Після проведення інвентаризації та оцінки майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута.
Такі ж положення визначені і в ст. 58, 59, 61, 62 Кодексу України з процедур банкрутства, який згідно п. 1, 4 його Прикінцевих та перехідних положень введений в дію з 21.10.2019р. З дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до ст. 92 Цивільного кодексу України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
Таким чином, з моменту прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури саме ліквідатор виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута.
На ліквідатора банкрута законодавством покладено обов'язки щодо організації здійснення ліквідаційної процедури боржника та забезпечення задоволення вимог кредиторів у встановленому Законом про банкрутство (Кодексом України з процедур банкрутства) порядку, в т.ч. шляхом продажу майна банкрута.
При цьому, строк ліквідаційної процедури не може перевищувати 12 місяців.
28 лютого 2018 року та 19 квітня 2018 року між Приватним підприємством «Десна - Експерт - М» (Виконавцем) та ЗАТ «Інтерліс» в особі ліквідатора Пилипенко Т.В. (Замовником) були укладені договори на виконання землевпорядних робіт № 008/18-Зв та № 0013/18-Зв згідно умов яких Замовник доручив, а Виконавець взяв на себе зобов'язання щодо виконання робіт по підготовці технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для обробки деревини та виробництва виробів з деревини за адресами: м. Чернігів, вул. Ціолковського, 11 та м. Чернігів, вул. Михайло - Коцюбинське шосе, 1.
Вартість робіт становить 6 470,00 грн. та 3 500,00 грн. відповідно.
01 січня 2019 року між ЗАТ «Інтерліс» в особі ліквідатора Пилипенко Т.В. (Замовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Князь Ігор» (Виконавцем) був укладений договір про надання послуг по охороні об'єкта № 15 згідно умов якого Замовник доручив, а Виконавець взяв на себе зобов'язання: організувати та забезпечити охорону об'єкту, товарно - матеріальних цінностей Замовника, прийнятих під охорону, недопускання розкрадання цінностей та проникнення сторонніх осіб на об'єкт, що охороняється. Об'єкт Замовника розташований за адресою: м. Чернігів, вул. Ціолковського, 11.
Вартість послуг Виконавця за цим договором становить: 25 000 грн. 00 коп. в місяць без ПДВ; з 01 січня 2020 року - 28 500,00 грн. (додаткова угода № 1 від 10.12.2019р.); з 01 вересня 2020 року - 30 220,00 грн. (додаткова угода № 2 від 28.08.2020р.).
09 грудня 2019 року між ЗАТ «Інтерліс» в особі ліквідатора Пилипенко Т.В. (Замовником) та Приватним підприємством «Аксіома» (Виконавцем) були укладені договори № 140/19 та № 141/19 згідно умов яких Замовник доручив, а Виконавець взяв на себе зобов'язання здійснити незалежну оцінку об'єктів нерухомості ЗАТ «Інтерліс» згідно з Переліком, який є невід'ємним додатком до договорів, що розташовані за адресами: м. Чернігів, вул. Ціолковського, 11 та м. Чернігів, вул. Михайло - Коцюбинське шосе, 1.
Дата оцінки: станом на 20 грудня 2019 року. Метою проведення даної оцінки є визначення ринкової вартості об'єктів нерухомості з метою відчуження у справі про банкрутство № 927/1152/І5.
Загальна вартість договорів визначається в сумі 15 800,00 грн. без ПДВ і 9 800,00 грн. без ПДВ відповідно і визнана сторонами договірною ціною.
Згідно ст. 655, 656 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
Відповідно до ст. 49, 50 Закону про банкрутство, продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого відповідно до законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів.
Продажу підлягають всі види майна боржника, призначеного для здійснення господарської діяльності, за винятком прав і обов'язків, які не можуть бути передані іншим особам.
Продаж майна на аукціоні оформлюється договором купівлі-продажу, який укладається власником майна чи замовником аукціону з переможцем торгів.
Обов'язковими умовами договору купівлі-продажу майна є: відомості про майно, його склад, характеристика; ціна продажу майна; порядок і строк передачі майна покупцю; відомості про наявність або про відсутність обтяжень стосовно майна; інші умови, передбачені законодавством України.
Статтею 59 Закону про банкрутство визначено зміст оголошення про проведення аукціону на веб-сайті. Частиною п'ятою цієї статті передбачено, що якщо продажу підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира, то у характеристиці майна зазначаються план, загальна площа та житлова площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди, відомості про земельну ділянку, на якій розташована будівля, споруда, право на земельну ділянку, що переходить до покупця будівлі, споруди, приміщення, квартири тощо.
У відповідності з ст. 75 Закону про банкрутство, передача майна замовником аукціону і прийняття його покупцем здійснюється за передавальним актом, що підписується сторонами і оформлюється відповідно до законодавства.
В акті про передання права власності на куплене нерухоме майно зазначаються: ім'я (назва) та місце проживання (місцезнаходження) продавця та покупця, а також організатора аукціону; відомості про продане нерухоме майно; адреса веб-сторінки, на якій розміщено відомості про проведення аукціону.
Акт про передання права власності на куплене нерухоме майно разом із протоколом про проведення аукціону не пізніше трьох робочих днів після повної сплати переможцем запропонованої ним ціни передається нотаріусу. Нотаріус видає покупцю свідоцтво про придбання нерухомого майна на аукціоні в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст. 68 Кодексу України з процедур банкрутства, продаж майна боржника на аукціоні відбувається в електронній торговій системі.
Статтею 77 Кодексу України з процедур банкрутства визначено зміст оголошення про проведення аукціону на веб-сайті. Частиною п'ятою цієї статті передбачено, що якщо продажу підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира, у характеристиці майна зазначаються план, загальна площа та жила площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди, відомості про земельну ділянку, на якій розташована будівля, споруда, право на земельну ділянку, що переходить до покупця будівлі, споруди, приміщення, квартири тощо.
У відповідності з ст. 87 Кодексу України з процедур банкрутства, придбане на аукціоні майно, майнове право передається, а право вимоги відступається покупцю після повної сплати запропонованої ним ціни. Про передачу майна складається акт про придбання майна на аукціоні.
Протокол про проведення аукціону та акт про придбання майна на аукціоні є підставою для видачі нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та державної реєстрації права власності або іншого майнового права на нерухоме майно в порядку, передбаченому законодавством.
Приписами ст. 120 Земельного кодексу України встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на ці об'єкти, крім об'єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації.
Згідно ст. 15 Закону України «Про оренду землі», однією з істотних умов договору оренди землі є об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки).
Аналіз вищевказаних норм законодавства дає підстави для висновку про те, що виходячи з правової природи процедури реалізації майна на аукціоні, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника до покупця - учасника аукціону, та зважаючи на особливості, передбачені законодавством щодо проведення аукціону в провадженні у справі про банкрутство, складання за результатами його проведення протоколу про проведення аукціону, акта про придбання майна на аукціоні та видача нотаріусом свідоцтва про придбання майна з аукціону є оформленням договірних відносин купівлі - продажу майна на аукціоні, тобто є правочином.
За таких обставин, кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на нерухоме майно придбане на аукціоні, є істотною умовою такого правочину, який повинен зазначатися як в оголошенні про проведення аукціону, так і у свідоцтві про придбання нерухомого майна з аукціону.
Як вбачається зі змісту договору оренди земельної ділянки від 11.12.2002р., укладеного між Чернігівською міською радою та ЗАТ «Інтерліс», він не містить кадастрових номерів земельних ділянок, переданих позивачу у користування.
Згідно ст. 79, 791 Земельного кодексу України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Формування земельних ділянок здійснюється:
у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності;
шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок;
шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;
шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом;
за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).
Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.
Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Формування земельних ділянок шляхом поділу та об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок.
Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.
У разі встановлення (відновлення) меж земельних ділянок за їх фактичним використанням у зв'язку з неможливістю виявлення дійсних меж, формування нових земельних ділянок не здійснюється, а зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру.
Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
За змістом ст. 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр»:
Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами;
державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера;
кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.
Згідно ст. 16 Закону України «Про Державний земельний кадастр», земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера.
Відповідно до ст. 20, 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр», внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру є обов'язковим.
У разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням відповідно до статті 107 Земельного кодексу України та у разі зміни меж суміжних земельних ділянок їх власниками відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Пунктом 2 розділу VІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Державний земельний кадастр» (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.
У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) або особи, яка подала заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом.
За змістом ст. 1 Закону України «Про землеустрій», документація із землеустрою (землевпорядна документація) - затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель, авторського нагляду за виконанням проектів тощо.
Згідно ст. 22 Закону України «Про землеустрій», землеустрій здійснюється, зокрема, на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою.
Рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про надання дозволу на розробку документації із землеустрою приймається виключно у строки та лише у випадках, передбачених цим Законом та Земельним кодексом України. Зазначене рішення надається безоплатно та має необмежений строк дії.
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про землеустрій», документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації.
Одним із видів документації із землеустрою є технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Статтею 55 Закону України «Про землеустрій» визначено, що встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) серед іншого включає згоду власника земельної ділянки, а для земель державної та комунальної власності - органу, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою, на відновлення меж земельної ділянки користувачем.
У відповідності з ст. 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; організація землеустрою.
Частиною 1 ст. 123 Земельного кодексу України передбачено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.
Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:
надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення;
формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).
Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр», право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.
Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.
Таким чином, для виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж переданих в оренду позивачу земельних ділянок в натурі потрібна згода їх власника, в даному випадку - Чернігівської міської ради.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.08.2020р. по справі № 620/1987/20, яке набрало законної сили, частково задоволено позов ЗАТ «Інтерліс» до Чернігівської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії; визнано протиправною бездіяльність Чернігівської міської ради щодо не розгляду у встановленому порядку та строки клопотання ЗАТ «Інтерліс» від 28.10.2019 № 02-05/139 про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж переданих в оренду ЗАТ «Інтерліс» земельних ділянок на території міста Чернігова площею 2,0108 га по вул. Михайло - Коцюбинське шосе, 1, площею 4,4887 га по вул. Ціолковського, 11 та прийняття відповідних рішень за результатами його розгляду; зобов'язано Чернігівську міську раду на пленарному засіданні повторно розглянути клопотання ліквідатора ЗАТ «Інтерліс» від 28.10.2019 № 02-05/139 про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж переданих в оренду ЗАТ «Інтерліс» земельних ділянок на території міста Чернігова площею 2,0108 га по вул. Михайло - Коцюбинське шосе, 1, площею 4,4887 га по вул. Ціолковського, 11 та винести з даного питання вмотивоване рішення.
Даним рішенням встановлено, що «16.07.2018, 20.09.2018, 05.12.2018, 13.02.2019, 24.04.2019, 25.07.2019 ліквідатор ЗАТ «Інтерліс» звертався до Чернігівської міської ради з заявами про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж орендованих земельних ділянок, однак отримував відповіді Управління земельних ресурсів, що питання надання згоди на розроблення технічної документації із землеустрою земельних ділянок ЗАТ «Інтерліс» включалися до проектів рішень міської ради, але не набирали необхідної кількості голосів і були зняті з розгляду.
28.10.2019 ліквідатор ЗАТ «Інтерліс» вкотре звернувся до Чернігівської міської ради з заявою про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості): площею 4,499 га, яка розташована за адресою: м. Чернігів, вул. Ціолковського, 11 та площею 2,0108 га, яка розташована за адресою: м. Чернігів, вул. Михайло - Коцюбинське шосе, 1.
Листом від 06.11.2019 № 2466/19/вих Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради повідомило ліквідатора ЗАТ «Інтерліс», що до проекту рішення чергової сесії із земельних питань, яка відбудеться наприкінці листопада 2019 року, будуть включені питання надання згоди на розроблення технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок: площею 4,4579 га, по вул. Ціолковського, 11 та площею 2,0108 га, по вул. Михайло - Коцюбинське шосе, 1.
Управлінням земельних ресурсів Чернігівської міської ради листом від 02.12.2019 № 2561/19/вих ліквідатору ЗАТ «Інтерліс» було повідомлено, що питання встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості): площею 4,4579 га, по вул. Ціолковського, 11 та площею 2,0108 га, по вул. Михайло - Коцюбинське шосе, 1 було включено до проекту рішення Чернігівської міської ради № 48/VІІ, але не набрало необхідної кількості голосів і було знято з розгляду.
Листом від 12.12.2019 на адресу Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради ліквідатор ЗАТ «Інтерліс» просив, зокрема, надати відповідь щодо зазначення площі земельної ділянки за адресою: м. Чернігів, вул. Ціолковського, 11, - 4,4579 га, тоді як в договорі оренди земельної ділянки та акті прийому-передачі земельних ділянок вказано площу 4,499 га, в тому числі 0,0308 га - проїзд загального користування.
Листом від 15.01.2020 № 45/20/вих Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради повідомило ліквідатора ЗАТ «Інтерліс», що пунктом 22 рішення Чернігівської міської ради від 30.01.2007 «Про вилучення, надання і передачу земельних ділянок в межах м. Чернігова та надання дозволу на розроблення проекту відведення земельних ділянок» було вилучено з довгострокової оренди земельну ділянку площею 0,0103 га по вул. Ціолковського, 11, а орієнтовна площа земельної ділянки має становити 4,4579 га».
Таким чином, оскільки відомості про орендовані позивачем земельні ділянки до Державного реєстру земель не внесені, звернення позивача до відповідача з заявами про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) обумовлено саме формуванням пакету документів для здійснення державної реєстрації земельної ділянки.
На виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.08.2020р. по справі № 620/1987/20 Чернігівською міською радою 28.01.2021р. було прийнято рішення № 4/VІІІ-12 про відмову ЗАТ «Інтерліс» у наданні згоди на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж на земельну ділянку, орієнтовною площею 2,0108 га, по вул. Михайло - Коцюбинське шосе, 1 (п. 8) та на земельну ділянку, орієнтовною площею 4,4579 га, по вул. Ціолковського, 11 (п. 9).
Як вбачається зі змісту даного рішення міської ради, підставою для відмови у наданні згоди стало порушення орендарем умов договору оренди № 1787 від 11.12.2002 року в частині виконання зобов'язань та не додержання вимог пункту 3.2, що впливає на розмір орендної плати за земельну ділянку, а також систематична несплата орендної плати.
Згідно ст. 11 - 14 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.
Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом. Виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.
Положеннями ст. 15, 16, 22 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Крім того, згідно ст. 224, 255 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.
Приписом ст. 1173 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Правовою підставою для цивільно - правової відповідальності у вигляді відшкодування шкоди, завданої рішеннями, діями чи бездіяльністю органу місцевого самоврядування, є правопорушення, що включає як складові елементи: шкоду, протиправне діяння чи бездіяльність органу, який її завдав, причинний зв'язок між ними. Шкода відшкодовується незалежно від вини. Належним доказом протиправних (неправомірних) рішень, дій чи бездіяльності органу місцевого самоврядування є, як правило, відповідне судове рішення (вирок суду), що набрало законної сили.
Відповідно до ч. 2 ст. 2, ст. 172 Цивільного кодексу України, учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права. Територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов'язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
Як було вказано вище, рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.08.2020р. по справі № 620/1987/20, яке набрало законної сили, визнано протиправною бездіяльність Чернігівської міської ради щодо не розгляду у встановленому порядку та строки клопотання ЗАТ «Інтерліс» від 28.10.2019 № 02-05/139 про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж переданих в оренду ЗАТ «Інтерліс» земельних ділянок на території міста Чернігова площею 2,0108 га по вул. Михайло - Коцюбинське шосе, 1, площею 4,4887 га по вул. Ціолковського, 11 та прийняття відповідних рішень за результатами його розгляду.
За правилами ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Крім того, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують під час розгляду справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У відповідності з ч. 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який, серед іншого, передбачає, що рішення суду з будь - якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (рішення Європейського суду з прав людини у справах: Sovtransavto Holding v. Ukraine, no. 48553/99, § 77, від 25 липня 2002 року; Ukraine - Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, §§ 42 та 60, від 22 листопада 2007 року).
Оскільки протиправність бездіяльності Чернігівської міської ради щодо не розгляду у встановленому порядку та строки клопотання ЗАТ «Інтерліс» про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж переданих в оренду ЗАТ «Інтерліс» земельних ділянок та прийняття відповідних рішень за результатами його розгляду встановлена судовим рішенням, яке набрало законної сили, дана обставина не підлягає доказуванню при розгляді цієї справи, у якій беруть участь ті самі сторони.
Таким чином, заперечення відповідача про те, що Чернігівською міською радою було вжито вичерпних заходів щодо розгляду порушеного позивачем питання на сесії ради, не можуть бути взяті судом до уваги.
З цих же підстав судом відхиляються доводи відповідача щодо неможливості встановити, які об'єкти нерухомого майна перебувають у власності позивача; щодо неврахування позивачем у зверненнях до міської ради вилучення частини земельної ділянки площею 0,0103 га; щодо необхідності внесення змін до договору оренди в частині розміру орендної плати у зв'язку зі зміною нормативної грошової оцінки земель міста.
Внаслідок протиправної бездіяльності відповідача ЗАТ «Інтерліс» протягом 2018 - 2020 років не мало можливості продати на аукціоні власне нерухоме майно з метою задоволення вимог кредиторів, адже позивач був позбавлений права у встановленому законодавством порядку розробити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж переданих в оренду земельних ділянок, затвердити її, здійснити державну реєстрацію земельних ділянок в Державному земельному кадастрі з присвоєнням їм кадастрових номерів.
Даний висновок ґрунтується на положеннях ч. 6 ст. 120 Земельного кодексу України згідно яких істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на ці об'єкти, крім об'єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації.
Заперечення відповідача про те, що згідно актів прийому - передачі виконаних робіт від 19.04.2018р. та від 22.04.2018р. ПП «Десна-Експерт-М» виконало та передало ЗАТ «Інтерліс» технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) судом відхиляється, оскільки за змістом ст. 55 Закону України «Про землеустрій», технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає в себе серед іншого згоду власника земельної ділянки, а для земель державної та комунальної власності - органу, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою, на відновлення меж земельної ділянки користувачем.
За відсутності такої згоди відповідна технічна документація із землеустрою не може вважатися такою, що розроблена у встановленому законодавством порядку.
Крім того, у разі якщо земельна ділянка перебуває у державній або комунальній власності, технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) затверджується Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу (ч. 14 ст. 186 Земельного кодексу України).
Отже, відсутність згоди міської ради на відновлення меж земельної ділянки користувачем, може бути підставою для відмови у затвердженні технічної документації із землеустрою.
Також, суд вважає, що неможливість для позивача продати на аукціоні власне нерухоме майно, внаслідок протиправної бездіяльності відповідача, становить втручання в право мирно володіти своїм майном, передбачене статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Як вбачається із матеріалів справи, ТОВ «Князь Ігор» були надані ЗАТ «Інтерліс» послуги по охороні об'єкта, розташованого за адресою: м. Чернігів, вул. Ціолковського, 11. Послуги надавалися на підставі договору про надання послуг по охороні об'єкта від 01.01.2019р. № 15, укладеного між сторонами.
Факт виконання сторонами даного договору своїх зобов'язань підтверджується актами здачі - приймання послуг: від 31.03.2019р., від 30.04.2019р., від 31.05.2019р., від 30.06.2019р., від 31.07.2019р., від 31.08.2019р., від 30.09.2019р., від 31.10.2019р., від 30.11.2019р., від 31.12.2019р., від 31.01.2020р., від 29.02.2020р., від 31.03.2020р., від 30.04.2020р., від 31.05.2020р., від 30.06.2020р., від 31.07.2020р., від 31.08.2020р., від 30.09.2020р., від 31.10.2020р., від 30.11.2020р., від 31.12.2020р., а також платіжними дорученнями: від 18.03.2019р. № 18 на суму 25 000,00 грн., від 16.04.2019р. № 20 на суму 25 000,00 грн., від 22.05.2019р. № 24 на суму 25 000,00 грн., від 18.06.2019р. № 25 на суму 23 000,00 грн., від 09.07.2019р. № 26 на суму 27 000,00 грн., від 07.08.2019р. № 27 на суму 25 000,00 грн., від 10.09.2019р. № 28 на суму 24 000,00 грн., від 13.09.2019р. № 29 на суму 1 000,00 грн., від 18.03.2019р. № 18 на суму 25 000,00 грн., від 09.10.2019р. № 31 на суму 25 000,00 грн., від 08.11.2019р. № 32 на суму 25 000,00 грн., від 13.02.2020р. № 2 на суму 28 500,00 грн., від 05.03.2020р. № 3 на суму 28 500,00 грн., від 06.04.2020р. № 5 на суму 28 500,00 грн., від 06.05.2020р. № 6 на суму 28 500,00 грн., від 15.06.2020р. № 7 на суму 28 500,00 грн., від 13.07.2020р. № 8 на суму 28 500,00 грн., від 10.08.2020р. № 9 на суму 28 500,00 грн., від 15.09.2020р. № 10 на суму 28 500,00 грн., від 13.10.2020р. № 11 на суму 30 220,00 грн., від 16.11.2020р. № 12 на суму 30 220,00 грн., від 11.12.2020р. № 13 на суму 30 100,00 грн.
Усього ЗАТ «Інтерліс» було сплачено за послуги охорони ТОВ «Князь Ігор» 543 540,00 грн.
Приватним підприємством «Аксіома» були надані ЗАТ «Інтерліс» послуги по проведенню незалежної оцінки об'єктів нерухомості ЗАТ «Інтерліс», розташованих за адресами: м. Чернігів, вул. Ціолковського, 11 та м. Чернігів, вул. Михайло - Коцюбинське шосе, 1, з метою визначення ринкової вартості об'єктів нерухомості для їх відчуження у справі про банкрутство № 927/1152/15.
Послуги надавалися на підставі договорів від 09.12.2019р. № 140/19 та № 141/19, укладених між сторонами.
Факт виконання сторонами даного договору своїх зобов'язань підтверджується актами прийому - передачі робіт від 23.12.2019р., а також виписками по рахунку від 12.01.2021р., якими підтверджується факт сплати ЗАТ «Інтерліс» на користь ПП «Аксіома» 12.12.2019р. 12 800,00 грн. і 14.01.2020р. 12 800,00 грн.
Також, згідно дублікатів квитанцій від 23.01.2020р. на суму 14 892,00 грн., від 02.04.2020р. на суму 14 892,00 грн. та від 30.08.2020р. на суму 19 147,00 грн. арбітражному керуючому Пилипенко Т.В. була виплачена винагорода за виконання повноважень ліквідатора банкрута на загальну суму 48 931,00 грн.
Як вбачається з рахунків - фактур від 21.01.2020р. № 927/1152/15-1, від 01.04.2020р. № 927/1152/15-2 та від 25.08.2020р. № 927/1152/15-3, винагорода ліквідатору була виплачена за період липень - грудень 2018 року.
Надаючи оцінку вищевказаним витратам позивача на предмет можливості віднесення їх до складу збитків, що підлягають відшкодуванню відповідачем, суд виходить з наступного:
дійсно, витрати ЗАТ «Інтерліс» на оплату послуг по охороні власного нерухомого майна відносяться до витрат, пов'язаних з проведенням ліквідаційної процедури, які можуть бути відшкодовані ліквідатору, в т.ч. після продажу майна банкрута.
Однак, як було неодноразово вказано вище, внаслідок протиправної бездіяльності відповідача, позивач був позбавлений можливості продати власне нерухоме майно на аукціоні.
Оскільки витрати на оплату послуг по охороні здійснювались ліквідатором після закінчення встановленого законом строку на ліквідацію боржника, ці витрати підпадають під визначення «додаткових витрат» в розумінні ст. 225 Господарського кодексу України, тобто є збитками позивача.
Документально підтверджується розмір таких збитків на суму 543 540,00 грн.
Платіжне доручення від 26.11.2019р. № 33 про сплату ЗАТ «Інтерліс» на користь ТОВ «Фенікс - 13» 19 066,24 грн. з призначенням платежу «оплата за надані послуги охорони території ЗАТ «Інтерліс» вул. Ціолковського, 11 згідно договору № 66 від 15.02.2018р. та акту звірки взаємних розрахунків» не може бути доказом понесення позивачем витрат на охорону, оскільки ним не було подано доказів укладення з ТОВ «Фенікс - 13» відповідного договору та доказів надання ТОВ «Фенікс - 13» таких послуг.
Стосовно витрат позивача на оплату послуг ПП «Аксіома» по проведенню незалежної оцінки об'єктів нерухомості на загальну суму 25 600,00 грн., то такі витрати не можуть бути віднесені до складу збитків, оскільки позивачем не було доведено, що ці витрати були здійснені внаслідок протиправної бездіяльності відповідача, адже відсутні докази того, що необхідність у проведенні оцінки нерухомого майна виникла внаслідок закінчення термінів дії попередніх звітів про оцінку майна.
Щодо витрат на виплату арбітражному керуючому Пилипенко Т.В. винагороди за виконання повноважень ліквідатора банкрута на загальну суму 48 931,00 грн., то такі виплати були здійснені за період виконання нею повноважень в межах встановленого законом строку на ліквідацію боржника, тобто також не можуть бути віднесені до складу збитків.
Щодо витрат, пов'язаних з оплатою послуг банку за період з 01.03.2019 по 31.12.2020 у розмірі 11 250,60 грн., то відсутність в матеріалах справи договору на розрахункове обслуговування поточного рахунку в національній валюті та затверджених тарифів банку на такий вид послуг, не дають можливість суду встановити правомірність відповідних витрат позивача, а тому вони не можуть бути покладені на відповідача.
Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Суд також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Позивачем за подання до господарського суду позовної заяви з вимогою майнового характеру було сплачено 9 725,82 грн. судового збору, який на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Заява позивача про встановлення порядку виконання рішення шляхом стягнення з відповідача матеріальної шкоди та судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівської міської ради не підлягає задоволенню за відсутності будь - якого обґрунтування необхідності встановлення саме такого порядку виконання рішення суду.
Керуючись ст. 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 123, 126, 129, 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов Закритого акціонерного товариства «Інтерліс» в особі ліквідатора Пилипенко Т.В. до Чернігівської міської ради про стягнення 648 387 грн. 84 коп. коп. задовольнити частково.
Стягнути з Чернігівської міської ради (14000, м. Чернігів, вул. Магістратська, 7; код 34339125) на користь Закритого акціонерного товариства «Інтерліс» (14001, м. Чернігів, вул. Ціолковського, 11; код 32094901) 543 540 грн. 00 коп. завданої майнової шкоди.
Відмовити у задоволенні решти позовних вимог.
Стягнути з Чернігівської міської ради (14000, м. Чернігів, вул. Магістратська, 7; код 34339125) на користь Закритого акціонерного товариства «Інтерліс» (14001, м. Чернігів, вул. Ціолковського, 11; код 32094901) 8 153 грн. 10 коп. судового збору.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги через місцевий господарський суд.
Повний текст рішення складено та підписано 10.06.2021р.
Суддя А.С.Сидоренко